Постанова № 18142166, 20.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2011 року № 2а-7768/11/2670

О 14 годині 53 хвилини в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.

при секретарі судового засідання Карпюк О.С.

за участю представників:

прокурора: Угринович О.М.,

представників позивача: Іванська О.А., Куцій І.І.,

представника відповідача: Захарченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України

до Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Соломянського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»заборгованості в розмірі 6655663,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 та зазначає, що Публічне акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»не виконало свій обовязок по працевлаштуванню інвалідів, а саме: товариство у 2010 році повинно було працевлаштувати 340 інвалідів, а працевлаштувало 199, в звязку з чим до відповідача застосовано адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6641716,17 грн. та нараховано пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13947,57 грн., що разом складає 6655663,74 грн.

Представник відповідача заперечив по суті позовних вимог з огляду на положення норм законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про зайнятість населення», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про охорону праці», Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434, Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 757 від 23 травня 2007 року та зазначив, що Публічним акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»виконано вимоги по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки товариство подавало всі необхідні звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів до Державної служби зайнятості та Фонду соціального захисту інвалідів про кількість робочих місць на підприємстві. Крім того, представник відповідача зазначив, що товариство не може виконати норматив робочих місць, передбачений законодавством, оскільки більшість посад Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»повязана з важкими умовами праці, на яких праця інвалідів не можлива.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Публічне акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 22927045). Відокремленими підрозділами Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», зокрема є: Вуглегірська теплова електрична станція, Трипільська теплова електрична станція, Зміївська теплова електрична станція, Відособлений структурний підрозділ «Ременерго».

Частиною другою статті 4 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі Закон № 875-ХІІ, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць, відповідно до змісту частини пятої статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина шоста статті 19 Закону №875-ХІІ).

Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частинами третьою та четвертою статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що сплату адміністративно - господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно - господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина пята статті 20 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону № 875-ХІІ порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту другого Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, обчислення суми адміністративно - господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно поданого Публічним акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»звіту до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України № 389/784 від 10 лютого 2011 року про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма № 10-ПІ), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 8508 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 340 осіб, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 340 осіб. Згідно вказаного звіту фонд оплати праці штатних працівників складає 400764000 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника 47104,37 грн. У звіті відповідач самостійно визначив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6641716,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступником прокурора Соломянського району м. Києва 26 квітня 2011 року зроблені запити до Обухівського міськрайонного центру зайнятості за № 3221, Зміївського районного центру зайнятості за № 3218, Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 3220, Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації №3216, Соломянського районного центру зайнятості № 2343.

27 квітня 2011 року Управління праці та соціального захисту населення Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації повідомило Заступника прокурора Соломянського району м. Києва листом № 1322 про те, що протягом 2010 року від ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до управління не надходило повідомлення про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та зазначило, що інваліди для працевлаштування до ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»управлінням не направлялись.

28 квітня 2011 року Соломянський районний центр зайнятості повідомив Заступника прокурора Соломянського району м. Києва листом №2343 про те, що ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»протягом 2010 року звіти по формі 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів надавало, а саме: інженер 1 вакансія, бухгалтер 1 вакансія, але протягом 2010 року до підприємства, з метою, працевлаштування, інваліди не направлялись, так як на обліку не перебувають інваліди за такими спеціальностями.

Як вбачається із наданих звітів, відповідачем подавалися звіти за формою 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до Соломянського районного центру зайнятості станом на 10 лютого 2010 року, згідно якого на підприємстві існує 2 вакансії для інвалідів, звіт станом на 20 вересня 2010 року, згідно якого існує 2 вакансії для інвалідів, звіт станом на 1 грудня 2010 року, згідно якого існує 1 вакансія для інвалідів.

Обухівський міськрайонний центр зайнятості листом № 186-05 від 5 травня 2011 року та Обухівська районна державна адміністрація Київської області 16 травня 2011 року листом № 1340/09-15 повідомили Заступника прокурора Соломянського району м.Києва, що Трипільською ТЕС протягом 2010 року звіти форми 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів подавались та зазначили, що до вказаного підприємства видано 5 направлень на заявлені вакансії для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається із наданих звітів, Трипільською ТЕС подавалися звіти за формою 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до Обухівського районного центу зайнятості станом 25 лютого 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 9 вакансій для інвалідів, станом на 19 березня 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 9 вакансій для інвалідів, станом на 15 червня 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 11 вакансій для інвалідів, станом на 21 липня 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 11 вакансій для інвалідів, станом на 17 серпня 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 13 вакансій для інвалідів, станом на 14 вересня 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 11 вакансій для інвалідів, станом на 4 жовтня 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 13 вакансій для інвалідів, станом на 18 листопада 2010 року, згідно якого на Трипільській ТЕС існує 13 вакансій для інвалідів.

12 травня 2011 року Зміївський районний центр зайнятості листом №350 повідомив Заступника прокурора Соломянського району м.Києва, що Зміївською ТЕС протягом 2010 року звіти форми 3-ПН щодо наявності вакансій для працевлаштування інвалідів подавались та зазначив, що в 2010 році до Зміївської ТЕС інваліди з метою працевлаштування не направлялися в звязку з відсутністю безробітних по даній професії або таких для кого ця робота є підходящею згідно довідки МСЕК.

Як вбачається із наданих звітів, Зміївською ТЕС подавалися звіти за формою 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до Зміївського районного центу зайнятості станом 31 березня 2010 року, згідно якого на Зміївській ТЕС існує 3 вакансій для інвалідів та станом 5 вересня 2010 року, згідно якого на Зміївській ТЕС існує 1 вакансія для інвалідів.

Вуглегірською тепловою електричною станцією та Відособленим структурним підрозділом «Ременерго»звіти по формі 3-ПН щодо наявності вакансій для інвалідів не подавались.

Отже, відповідачем протягом 2010 року не забезпечено щомісячне подання звітів за формою № 3-ПН, що містять інформацію про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів, а тому суд приходить до висновку, що відповідач не здійснив всі залежні від нього заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Щодо доводів представника відповідача про неможливість виконання підприємством нормативу робочих місць, передбаченого законодавством, оскільки більшість посад Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»повязана з важкими умовами праці, на яких праця інвалідів не можлива, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин другої, третьої статті 19 Закону № 875-ХІІ роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (частина перша статті 18 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 01.03.1991 №803-ХІІ «Про зайнятість населення»(далі Закон № 803, із змінами і доповненнями) інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними.

Згідно з частиною п'ятою пункту 1 статті 7 Закону № 803-ХІІ працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону № 803-ХІІ визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.10.2005 № 2961-ІV «Про реабілітацію інвалідів в Україні»(із змінами та доповненнями, далі Закон №2961) робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи (частина друга статті 18 Закону № 875-ХІІ).

В свою чергу, виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування роботодавцями інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина п'ята статті 19 Закону № 875-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 2961 індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.

Частиною третьою статті 23 зазначеного Закону визначено, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, роботодавцями.

Відповідно до пунктів 5, 8 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК і розробляється за участю інваліда.

Враховуючи викладене, обовязок щодо створення для інвалідів належних умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації покладено законодавством України на роботодавця.

Отже, доводи відповідача судом до уваги не приймаються.

Зазначена правова позиція суду також підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України (зокрема, ухвалами за результатами розгляду касаційних скарг К-35253/10, К-39400/10).

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, згідно розрахунку розміру пені, за порушення терміну сплати штрафних санкцій Публічному акціонерному товариству «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»з 16 квітня 2011 року по 22 квітня 2011 року нарахована пеня у розмірі 13947, 57 грн.

Згідно пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно - господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що Публічним акціонерним товариством «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»не було вжито усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, несплату відповідачем адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6641716,17 грн. та нарахованої пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13947,57 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів України задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1; фактична адреса: 08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Соловяненка, код ЄДРПОУ 322927045) на користь Державного бюджету України (р/р 31219230700001 в ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, одержувач ГУДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621) заборгованість у розмірі 6655663 (шість мільйонів шістсот пятдесят пять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 74 коп., з яких: адміністративно-господарську санкцію у розмірі 6641716 (шість мільйонів шістсот сорок одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 17 коп. та пеню у розмірі 13947 (тринадцять тисяч девятсот сорок сім) грн. 57 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Постанова складена в повному обсязі 28 липня 2011 року.