Постанова № 18142103, 25.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2011 року           15:00           № 2а-7552/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія Альпарі» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень У судовому засіданні 25 липня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія Альпарі»(надалі –також «Позивач»або «ТОВ «ФК Альпарі») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (надалі –також «Відповідач»або «ДПІ») про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000822200/1 від 27 грудня 2010 року, винесені ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000822200/1 від 27 грудня 2010 року, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, ТОВ «Фондова компанія Альпарі»не надає фінансових послуг в розумінні підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а здійснює виключно торгівлю цінними паперами шляхом проведення операцій з цінними паперами відповідно до чинного законодавства та отриманих ліцензій. Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, як зазначив представник Позивача, проводиться ТОВ «Фондова компанія Альпарі» у відповідності до пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на що сума комісійної винагороди, яку отримує торговець цінними паперами, який здійснює професійну діяльність на фондовому ринку –брокерську діяльність з торгівлі цінними паперами, за здійснення операцій з цінними паперами клієнта включається до доходів від операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів та відображається в Додатку КЗ до рядка 01.4 декларації «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами» та в рядку 01.4 «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами»Декларації з податку на прибуток підприємств.

Відтак, представник вважає, що Позивач правомірно включив комісійну винагороду в сумі 57403,46 грн., отриману за здійснення операцій з цінними паперами клієнтів, до доходів від операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів за весь перевіряємий період.

В той же час, за результатами перевірки Відповідачем неправомірно, на думку представника Позивача, комісійну винагороду за перевіряємий період було включено до рядка 01.1 Декларації про прибуток підприємства, залишивши його в додатку К3 і рядку 01.4 Декларації, що призвело до подвійного включення комісійної винагороди до Декларації про прибуток підприємства, і безпідставного збільшення доходів Позивача.

Представник Позивача також звернув увагу на те, що Відповідачем в акті перевірки не заперечується те, що Позивачем здійснювалися операції з купівлі-продажу акцій емітентів ВАТ «Медбіоприлад», ВАТ «Садове»і ЗАТ «Київська фабрика кулінарії № 2». Виконання та відображення у податковому обліку договорів купівлі-продажу вищезазначених акцій платником податків було здійснено до офіційного опублікування відповідних розпоряджень ДКЦПФР України щодо зупинення обігу акцій та скасування реєстрації випуску акцій у порядку та на умовах, визначених законодавством України.

Представники Відповідача –Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, –в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

Крім того, представник Відповідача звернула увагу на те, що облік операцій з цінними паперами, передбачений пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», має ряд особливостей, які повинні враховуватися платником податків при оформленні.

Доходи Позивача від комісійної діяльності, на думку представника Відповідача, пов’язані з наданням посередницьких послуг, які полягають у виконанні певних фактичних дій зі сприяння замовнику таких послуг в укладенні договорів купівлі-продажу цінних паперів, а не про прибуток, пов’язаний з безпосереднім придбанням або продажем цінних паперів. Тому висновки Акту перевірки про необхідність включення доходів від таких послуг до складу доходів від фінансових послуг та відображення у рядку 01.1 Декларації про прибуток підприємств є цілком правомірними.

В той же час, як вказала представника ДПІ, виключення доходів Позивача у вигляді комісійної винагороди із окремого обліку за перевіряємий період не призведе до збільшення чи зменшення податкових зобов’язань, в той час як завданням перевірки є, зокрема, виявлення заниження чи завищення податкових зобов’язань. Також, чинним законодавством не передбачено, яким рішенням податкового органу мають коригуватися показники фінансових результатів від операцій з цінними паперами, а саме збільшення або зменшення від’ємного фінансового результату. Таким чином, обов’язок здійснити коригування показників податкової звітності в цьому випадку покладається па платників податків, а не податковий орган.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представників Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Станом на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (станом на час розгляду справи закон втратив чинність частково), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (станом на час розгляду справи закон втратив чинність) (надалі –також «Закон № 2181»).

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ФК «Альпарі»(код ЄДРПОУ 23540816) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 березня 2010 року.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 8 жовтня 2010 року № 61/22-025/23540816, яким встановлено порушення ТОВ «ФК «Альпарі»:

- підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством занижено податок на прибуток в загальній сумі 14351,00 гри., в тому числі: І квартал 2008 року –4521,00 грн., 1 півріччя 2008 року –8459,00 грн., 9 місяців 2008 року –10388,00 грн., 2008 рік –12889,00 грн., І квартал 2009 року –300,00 грн., І півріччя 2009 року –1112,00 грн., 9 місяців 2009 року –1112,00 гри.; 2009 рік –1462,00 грн.;

- підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме встановлено завишення від’ємного фінансового результату під операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами станом за попередні звітні періоди на загальну суму 1827656,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року, яким за порушення підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 22643,00 грн. (14351,00 грн. за основним платежем та 8292,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивачем, в порядку, передбаченому Законом № 2181, було оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року в адміністративному порядку до ДПІ у Святошинському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації в місті Києві та до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 27 грудня 2010 року № 20526/10/25-033 первинну скаргу Позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року в частині штрафної санкції у розмірі 1116,50 гривень 00 копійок –скасовано, а у відповідній частині основного платежу –залишено без змін.

На підставі Рішення про результати розгляду первинної скарги від 27 грудня 2010 року № 20526/10/25-033 та акту перевірки від 8 жовтня 2010 року № 61/22-025/23540816 Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082200/1 від 27 грудня 2010 року, яким за порушення підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 21256,50 грн. (14351,00 грн. за основним платежем та 7175,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляду повторних скарг від 28 лютого 2011 року № 1930/10/25-114 податкові повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000822200/1 від 27 грудня 2010 року залишено без змін, а скарги Позивача –без задоволення.

Рішенням ДПА України від 28 квітня 2011 року № 8089/6/26 податкові повідомлення рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000822200/1 від 27 грудня 2010 року залишено без змін, а скарги Позивача –без задоволення.

          Позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000082200/1 від 27 грудня 2010 року такими, що суперечать вимогам чинного станом на час їх винесення податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000082200/1 від 27 грудня 2010 року, як рішень суб’єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, складеним за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

- підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством занижено податок на прибуток в загальній сумі 14351,00 гри., в тому числі: І квартал 2008 року –4521,00 грн., 1 півріччя 2008 року –8459,00 грн., 9 місяців 2008 року –10388,00 грн., 2008 рік –12889,00 грн., І квартал 2009 року –300,00 грн., І півріччя 2009 року –1112,00 грн., 9 місяців 2009 року –1112,00 гри.; 2009 рік –1462,00 грн.

Суд також звертає увагу на те, що висновок Відповідача, викладений в акті перевірки від 8 жовтня 2010 року № 61/22-025/23540816 про порушення ТОВ «ФК «Альпарі»підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (щодо завишення від’ємного фінансового результату під операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами станом за попередні звітні періоди на загальну суму 1827656,00 грн.) не був підставою для прийняття оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, а тому відповідні доводи представника Позивача (щодо відсутності порушень Позивачем підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), від яких представник відмовився в ході судового розгляду справи, не приймаються Судом до уваги та не аналізуються на предмет їх обґрунтованості, оскільки це не стосується даної адміністративної справи.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновку Відповідача про те, що ТОВ «ФК«Альпарі»не включено до складу валового доходу дохід, отриманий від комісійної діяльності з торгівлі цінними паперами, чим занижено об’єкт оподаткування податком на прибуток на загальну суму 57 403,46 грн.

Так, під час перевірки Відповідачем встановлено заниження Позивачем валового доходу в сумі 57403,46 грн. шляхом декларування Позивачем показників у рядку 01.1 Декларації «доход від продажу товарів (робіт, послуг)», отриманих від здійснення комісійної діяльності по цінним паперам, з посиланням на необхідність включення комісійної винагороди, яку одержує торговець цінними паперами за виконання доручення клієнта, до валового доходу торговця цінними паперами –комісіонера, як доходи від надання фінансових послуг і відображаються у рядку 01.1 Декларації про прибуток підприємства.

Види професійної діяльності на фондовому ринку та умови її здіснення законодавчо регламентовано нормою статті 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Так, частиною 1 статті 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»визначено, що професійна діяльність на фондовому ринку –це діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством. Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності:

діяльність з торгівлі цінними паперами;

діяльність з управління активами інституційних інвесторів;

депозитарна діяльність;

діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку (частина 2 статті 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ФК «Альпарі»здійснює діяльність торговця цінними паперами на підставі наступних ліцензій:

- ліцензії серії АВ № 376676 від 16 жовтня 2007 року «Професійна діяльність на фондовому ринку-діяльність з торгівлі цінними паперами «Брокерська діяльність»,

- ліцензії серії АВ № 376677 від 16 жовтня 2007 року «Професійна діяльність на фондовому ринку-діяльність з торгівлі цінними паперами «Дилерська діяльність».

- ліцензії серії АВ № 376678 від 16 жовтня 2007 року «Професійна діяльність на фондовому ринку-діяльність з торгівлі цінними паперами «Андеррайтинг».

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами –господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає:

брокерську діяльність;

дилерську діяльність;

андеррайтинг;

діяльність з управління цінними паперами (абзац 2 частини 1 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Брокерська діяльність –укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи (частина 2 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що Позивач не надає фінансових послуг в розумінні підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а здійснює торгівлю цінними паперами шляхом проведення операцій з цінними паперами на підставі отриманих ліцензій.

Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами Позивачем проводиться відповідно до пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на що сума комісійної винагороди, яку отримує торговець цінними паперами, який здійснює професійну діяльність на фондовому ринку –брокерську діяльність з торгівлі цінними паперами, за здійснення операцій з цінними паперами клієнта включається до доходів від операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів та відображається в Додатку КЗ до рядка 01.4 декларації «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами»та в рядку 01.4 «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами»Декларації з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що Позивач правомірно включив комісійну винагороду в сумі 57403,46 грн., отриману за здійснення операцій з цінними паперами клієнтів, до доходів від операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів за весь перевіряємий період.

Крім того, Суд звертає особливу увагу на безпідставність посилання Відповідача в акті перевірки № 61/22-025/23540816 від 8 жовтня 2010 року на заниження Позивачем валового доходу в сумі 57403,46 грн. шляхом декларування Позивачем показників у рядку 01.1 Декларації «доход від продажу товарів (робіт, послуг)», отриманих від здійснення комісійної діяльності по цінним паперам, з посиланням на статтю 26 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»(із змінами і доповненнями), оскільки Закон України «Про цінні папери і фондову біржу»від 18 червня 1991 року №1201-ХІІ (із змінами і доповненнями) втратив чинність на підставі пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-ІУ від 23 лютого 2006 року, а тому спірні правовідносини регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Суд також звертає увагу на те, що, включивши суму комісійної винагороди за перевіряємий період до рядка 01.1 Декларації про прибуток підприємства, Відповідач, одночасно залишивши його в додатку КЗ і рядку 01.4 Декларації, вчинив дії, які призвели до подвійного включення комісійної винагороди до Декларації про прибуток підприємства, що, в свою чергу, стало і підставою безпідставного збільшення доходів Позивача.

Таким чином, проаналізувавши матеріали адміністративної справи та вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, Суд дійшов висновку про те, що викладений у Акті перевірки висновок Відповідача про порушення Позивачем підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтований та спростовується положеннями чинного законодавства України, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, їх правомірність підтверджується належними та допустимими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000082200/1 від 27 грудня 2010 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В

          1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

          2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000822200/0 від 20 жовтня 2010 року та № 0000082200/1 від 27 грудня 2010 року, винесені ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська