Постанова № 18142102, 21.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2011 року 16:25 № 2а-4279/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Закритого акціонерного товариства «Форум-ДС» до за участюДПІ у Святошинському районі міста Києва

Прокуратури Святошинського району міста Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення У судовому засіданні 21 липня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Закрите акціонерне товариство «Форум-ДС»(надалі також «Позивач», «ЗАТ «Форум-ДС») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (надалі також «Відповідач»або «ДПІ»), за участю Прокуратури Святошинського району міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 1 грудня 2010 року № 0001812310/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 1 грудня 2010 року № 0001812310/1, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного податкового законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Як зазначила в судовому засіданні представник Позивача, ЗАТ «Форум-ДС»жодних порушень законодавства щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 2289081 грн. не здійснено, оскільки всі господарські операції підтверджуються відповідними первинними документами.

Крім того, представник Позивача посилалася на те, що при визначенні ціни на товар, який придбавався Позивачем у ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»(лінзи скляні для окулярів, виготовлені із необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм), ЗАТ «Форум-ДС»було дотримано вимог чинного законодавства України, а тому викладені в акті перевірки висновки Відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Представник Відповідача ДПІ у Святошинському районі міста Києва, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

Представником Відповідача також було зазначено про те, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Так, в обґрунтування заперечень на позов представник Відповідача посилався на те, що в податкових накладних, виданих ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»на адресу ЗАТ «Форум-ДС», ціну товару було визначено з порушенням вимог пункту 1.18 статті 1, пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому дані податкові накладні, на думку представника Відповідача, не можуть бути прийняті до уваги та не можуть формувати податковий кредит ЗАТ «Форум-ДС».

Представник Відповідача також звернув увагу на наявні в матеріалах справи експертні висновки, відповідно до яких ринкова вартість (оптова) лінзи для окулярів не для коригування зору, діаметр 68 мм, виробництва ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»складала: у 2008 році 2,00 грн., у 2009 році 4,00 грн., у 2010 році 6,00 грн., що суттєво відрізняється від цін, встановлених у договорах, укладених між Позивачем та його контрагентами.

Представник Прокуратури Святошинського району міста Києва в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, наведених представником Відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача та представника прокуратури, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Станом на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість»(станом на час розгляду справи закон втратив чинність), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (станом на час розгляду справи закон втратив чинність) (надалі також «Закон № 2181»).

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Форум-ДС», код за ЄДРПОУ 31777631 з питання достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод», код за ЄДРПОУ 33011077, за періоди: квітень 2008 року, травень 2008 року, липень 2008 року, вересень 2008 року.

За результатами проведеної Відповідачем перевірки було складено Акт № 146/23-80/31777631 від 27 серпня 2010 року, яким встановлено порушення ЗАТ «Форум-ДС»:

- підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2289 081 грн., в тому числі: квітень 2008 року в розмірі 621 889,00 грн.; травень 2008 року у розмірі 661 584,00 грн., липень 2008 року у розмірі 701 279,00 грн. вересень 2008 року у розмірі 304 329,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 1 грудня 2010 року № 0001812310/1, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 3433621,50 грн. (2289081 грн. за основним платежем та 1144540,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

ЗАТ «Форум-ДС»у визначеному Законом № 2181 порядку оскаржило вищезазначене податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги від 19 листопада 2010 року № 17916/10/25-033 скаргу ЗАТ «Форум-ДС»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 1 грудня 2010 року № 0001812310/1 без змін.

Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення від 1 грудня 2010 року № 0001812310/1 таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 грудня 2010 року № 0001812310/1, як рішення субєкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту Акту № 146/23-80/31777631 від 27 серпня 2010 року, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

- підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість визначено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі також «Закон»).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону).

Згідно з підпунктом 12.5 пункту 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме зазначається ціна поставки одиниці продукції без урахування податку на вдану вартість.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пункту 1.18 Закону України «Про податок на додану вартість» звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) (підпункт 1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Ідентичні товари (роботи, послуги) це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися (підпункт 1.20.1. пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) визначено підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в межах якого податковий орган зобовязаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Так, згідно з підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Як встановлено Відповідачем в ході проведення перевірки, 29 квітня 2008 року між ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»та ЗАТ «Форум-ДС»укладений договір № 28 від 29 квітня 2008 року.

Відповідно до умов вищевказаного договору та специфікацій № 1, 2, 3, 4 до нього ТОВ «Ізюмський оптико механічний завод»(Продавець) продає, а ЗАТ «Форум-ДС»(Покупець) купує лінзи скляні для окулярів, виготовлені із необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм, ТУУ 33.4-33011077001:2006 в кількості 228360 шт.

За умовами Специфікації № 1 від 29 квітня 2008 року кількість лінз 62040 шт., вартість однієї лінзи 50,12 грн. (без ПДВ), вартість усієї партії склала 3731333,76 грн., в т.ч.: ПДВ 621888,96 грн.

Згідно Специфікації № 2 від 23 травня 2008 року кількість лінз 66000 шт., вартість однієї лінзи 50,12 грн. (без ПДВ), вартість усієї партії склала 3969504,00 грн., в т.ч.: ПДВ 661584,00 грн.

Відповідно до Специфікації № 3 від 24 липня 2008 року кількість лінз 69960 шт., вартість однієї лінзи 50,12 грн. (без ПДВ), вартість усієї партії склала 4207674,24 грн., в т.ч.: ПДВ 701279,04 грн.

За умовами Специфікації № 4 від 29 вересня 2008 року кількість лінз 30360 шт., вартість однієї лінзи 50,12 грн. (без ПДВ), вартість усієї партії склала 1825971,84 грн., в т.ч.: ПДВ 304328,64 грн.

Про виконання умов договору № 28 від 29 квітня 2008 року свідчать укладені між ЗАТ «Форум-ДС»(Покупець) та ТОВ «Ізюмський оптико механічний завод»(Постачальник акти приймання передачі:

- від 29 квітня 2008 року, кількість лінз 62040 шт., загальна вартість 37313333,76 грн. в т.ч ПДВ 621888,96 грн.,

- від 23 травня 2008 року, кількість лінз 66000 шт., загальна вартість 3969504,00 грн. в т.ч ПДВ 661584,00 грн.,

- від 24 липня 2008 року, кількість лінз 69960 шт., загальна вартість 4207674,24 грн. в т.ч ПДВ 701279,04 грн.,

- від 29 вересня 2008 року, кількість лінз 30360 шт., загальна вартість 1825971,84 грн. в т.ч ПДВ 304328,64 грн.

На виконання умов договору № 28 від 29 квітня 2008 року ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»видано ЗАТ «Форум-ДС» видаткові та податкові накладні, які підписані директором ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»Кравцовим В.В., головним бухгалтером Пігловою Т.В., особою, яка склала податкову накладну ОСОБА_1 та скріплені печаткою ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»:

- видаткова накладна № РН-.0000014 від 29 квітня 2008 року;

- видаткова накладна № РН-0000017 від 23 травня 2008 року;

- видаткова накладна № РН-20 від 24 липня 2008 року;

- видаткова накладна № РН-0000028 від 29 вересня 2008 року;

- податкова накладна № 28 від 29 квітня 2008 року;

- податкова накладна № 37 від 23 травня 2008 року;

- податкова накладна № 47 від 24 липня 2008 року;

- податкова накладна № 59 від 29 вересня 2008 року.

Як встановлено Відповідачем в акті перевірки, суми податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними відображені у додатках № 5 до декларацій з податку на додану вартість за квітень 2008 року, травень 2008 року, липень 2008 року, вересень 2008 року та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних періодів.

Розрахунки між субєктами господарювання за надані товари, роботи (послуги) проводились у безготівковій формі.

В рахунок оплати за отриманий товар ЗАТ «Форум-ДС» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»грошові кошти в сумі 13734483,84 грн., в тому числі ПДВ 2289080,65 грн.

В подальшому, з метою реалізації придбаного у ТОВ «Ізюмський оптико механічний завод»товару на експорт, між ЗАТ «Форум-ДС»(Комітент) та ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико механічний завод»(Комісіонер) було укладено Договір комісії № 2904/2008 від 29 квітня 2008 року.

Відповідно до умов вищевказаного договору та специфікацій № 1, 2, 3, 4 до нього ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико механічний завод»взяло на себе зобовязання реалізувати нерезидентам 228360 штук лінз скляних для окулярів, виготовлених із необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діам. 68 мм. ТУУ 33.4-330110077-001:2006.

За умовами Специфікації №1 від 29 квітня 2008 року кількість лінз 62040 шт., вартість однієї лінзи 10,20 дол. США, загальна вартість продукції по Специфікації 632808 дол. США.

Згідно Специфікації №2 від 23 травня 2008 року кількість лінз 66000 шт., вартість однієї лінзи 10,20 дол. США, загальна вартість продукції по Специфікації 702900 дол. США.

Відповідно до Специфікації № 3 від 24 липня 2008 року кількість лінз 69960 шт., вартість однієї лінзи 10,20 дол. США, загальна вартість продукції по Специфікації 745074 дол. США.

За умовами Специфікації № 4 від 29 вересня 2008 року кількість лінз 30360 шт., вартість однієї лінзи 10,20 дол. США, загальна вартість продукції по Специфікації 323334 дол. США.

На виконання умов Договору комісії № 2904/2008 від 29 квітня 2008 року між ЗАТ «Форум ДС»та ТОВ «Міжнародний торговий дім Ізюмський оптико-механічний завод»було складено акти приймання-передачі товарів від 29 квітня 2008 року, 23 травня 2008 року, 29 вересня 2008 року, 24 липня 2008 року, згідно з якими ЗАТ «Форум ДС»(Комітент) передав, а ТОВ «Міжнародний торговий дім Ізюмський оптико-механічний завод»(Комісіонер) прийняв лінзи скляні для окулярів, виготовлені із необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діам.66 мм. ТУУ 33.4-330110077-001:2006.

Відповідно до Звіту комісіонера від 11 червня 2008 року до договору комісії № 2904/2008 від 29 квітня 2008 року Комісіонером ТОВ «Міжнародний торговий дім ІОМЗ»по договору комісії № 2904/2008 прийнято товар на комісію, згідно специфікації № 1 від 29 квітня 2008 року; між ТОВ «Міжнародний торговий дім ІОМЗ»та «SANMAX ENTERPRISES LIMITED», Hong Kong було підписано специфікацію № 22 від 8 травня 2008 року до додаткової угоди № 4 від 27 березня 2007 року по контракту № 410SA6 від 11 жовтня 2006 року на поставку лінзи скляної для окулярів, виготовленої з оптичного необробленого скла 0,0 дптр з компанією «SANMAX ENTERPRISES LIMITED», Hong Kong .

Висновок Відповідача про порушення Позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ґрунтується на тому, що ціна товару визначена з порушенням вимог п. 1.1.8 ст. 1, п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податкові накладні не можуть бути прийняті до уваги та не можуть формувати податковий кредит ЗАТ «Форум-ДС»

В обґрунтування вищевказаного висновку, та на виконання покладеного на податковий орган обовязку щодо доведення невідповідності ціни договору рівню звичайної ціни, представник Відповідача посилався, зокрема, на наступні документи:

- висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5183/10-16 судово-товарознавчої експертизи у кримінальній справі № 76-00277, складений 27 липня 2010 року (надалі також «Висновок № 5183/10-16»);

- висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11747/10-19/3696/11-19 судово-економічної експертизи у кримінальній справі № 76-00277, складений 21 квітня 2011 року (надалі також «Висновок № 11747/10-19/3696/11-19»).

В контексті вищевикладеного Окружний адміністративний суд міста Києва звертає особливу увагу на те, що вищевказані експертні висновки не є висновками експерта в розумінні статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд критично оцінює зміст зазначених висновків Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, з огляду на наступне.

Як зазначено в резолютивній частині Висновку № 5183/10-16, «ринкова вартість (оптова) лінзи для окулярів не для коригування зору ТУУ 33.4-330110077-001:2006 0,0 дптр, діаметр Ш 68 мм. Виробництва ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»(ТОВ «ІОМЗ»), складала: станом на 2008 р. 2,00 грн. (дві грн. 00 коп.) т. ч. з ПДВ за 1 шт. Станом на 2009 р. 4,00 грн. (чотири грн.. 00 коп.) т.ч. з ПДВ за 1 шт. Станом на 2010 р. 6,00 грн. (шість грн.. 00 коп.) т.ч. з ПДВ за 1 шт.».

Вищевказаний висновок експерта зроблено на підставі застосування при визначенні ринкової вартості досліджуваних обєктів станом на 2008, 2009 роки та на термін складання висновку порівняльного підходу, що ґрунтується на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно з урахуванням законодавчих та нормативних актів. Як зазначено експертом у мотивувальній (дослідницькій) частині висновку, «при встановленні ринкової вартості проводився аналіз та маркетингове дослідження ринку субєктів господарювання, які реалізують аналогічні лінзи скляні для окулярів не для коригування зору та визначався можливий рівень цін».

В той же час, Суд звертає увагу на те, що, посилаючись на застосування порівняльного методу та застосування аналізу й порівняння ринку субєктів господарювання, які реалізують аналогічні лінзи скляні для окулярів не для коригування зору, експертом не зазначено конкретного переліку субєктів господарювання які реалізують аналогічний товар, рівень цін, за якими ці товари реалізуються тощо.

Однак, підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено імперативний порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг), в межах якого слід діяти при визначенні рівня звичайних цін, а саме: для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

В той же час, жодних посилань на співставні умови, укладені договори, існуючі рівні цін тощо, Висновок № 5183/10-16 не містить.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування в даній адміністративній справі є, зокрема, обставини, які обґрунтовують висновок Відповідача про відсутність у ЗАТ «Форум-ДС»права на податковий кредит, оскільки у податкових накладних, виданих ТОВ «Ізюмський оптико-механічний завод»на адресу ЗАТ «Форум-ДС»ціна товару визначена з порушенням вимог п. 1.1.8 ст. 1, п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи вищевикладене, а також особливості процесу застосування порівняльного методу при визначенні звичайної ціни товару, Суд дійшов висновку про те, що Висновок № 5183/10-16 не може вважатися належним доказом на підтвердження відсутності у Позивача права на податковий кредит за результатами господарських операцій з його контрагентами, а також не є свідченням завищення ціни товару, оскільки у вказаному висновку відсутня інформація, зазначення якої є необхідним під час застосування порівняльного методу при визначенні звичайної ціни товару.

Стосовно Висновку № 11747/10-19/3696/11-19, наданого Відповідачем, Суд акцентує увагу на тому, що даний висновок, аналогічно, як і Висновок № 5183/10-16, не містить інформації щодо переліку субєктів господарювання, які здійснюють реалізацію ідентичних товарів, інформації щодо цін на такі ідентичні товари тощо (тобто, інформації, аналіз та дослідження якої є необхідними при застосуванні порівняльного методу визначення звичайної ціни товару). Як випливає з резолютивної частини Висновку № 11747/10-19/3696/11-19, ціну товару визначено «з урахуванням висновку судово-товарознавчої експертизи КНДІСЕ № 5183/10-16 від 27 липня 2010 року».

В той же час, Висновок № 5183/10-16, на підставі якого прийнято Висновок № 11747/10-19/3696/11-19, не може вважатися належним доказом на підтвердження обставин, які становлять предмет доказування в даній адміністративній справі.

Жодних інших доказів, які б спростовували рівень ціни, визначеної в договорах, укладених між ЗАТ «Форум-ДС»та його контрагентами, Відповідачем, як субєктом владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, та як податковим органом, обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, на який покладено підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Суду надано не було.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено того, що ціна договорів, укладених між ЗАТ «Форум-ДС»та ТОВ «Ізюмський оптико механічний завод»і ТОВ «Міжнародний Торговий Дім «Ізюмський оптико механічний завод», не відповідає рівню звичайної ціни.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податковому органу надано право надати запит, а платника податку в такому разі зобов'язано обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Доказів на підтвердження того, що Відповідач, з метою повного, всебічного та обєктивного вирішення питання щодо наявності у ЗАТ «Форум-ДС»права на податковий кредит, звертався до Позивача із запитом щодо обґрунтування цін на відповідний товар (лінзи), Суду надано не було. В той же час, вищезазначене не може вважатися протиправною бездіяльністю Відповідача, оскільки звернення із відповідним запитом є правом, а не обовязком Відповідача, якого закон наділяє дискреційними повноваженнями при реалізації покладених на нього функцій.

Для цілей даної адміністративної справи Суд також вважає за необхідне зазначити, що оскаржуване податкове повідомлення рішення ґрунтується на висновку Відповідача про невірне визначення ціни договорів, а не на нереальності відповідних господарських операцій, а, відтак, реальність господарських операцій окремо Судом не досліджувалася (оскільки Відповідачем це не заперечувалося).

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, Суд дійшов висновку про те, що викладені в акті перевірки висновки Відповідача про відсутність у Позивача права на податковий кредит не підтверджуються достатніми та належними засобами доказування, а, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 1 грудня 2010 року № 0001812310/1.

3. Стягнути 3,40 грн. судових витрат з рахунків Державного бюджету України на користь ЗАТ «Форум-ДС».

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська