Постанова № 18141992, 07.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 липня 2011 року № 2а-4651/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСпільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкових повідомлень - рішень № 0000144010 від 17.03.2011 та

№ 0000224010 від 17.03.2011 за участю :

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.10.2010)

представника позивача: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1)

представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 1782/9/10-110 від 29.09.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000144010 від 17.03.2011 та № 0000224010 від 17.03.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було правомірно сформовано податковий кредит за податковими накладними отриманими від контрагентів ТОВ «Мис», ПП «Союз-Трейд-В», ПП «Топ ран», ПП «Бетта ДК», ТОВ «БМ Технологія», ПП «Максима», ТОВ «Маріка»та ТОВ «Торговий дім «Альтера», оскільки на час здійснення господарських операцій зазначені контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та договори з зазначеними контрагентами ніким не оспорені, не визнані недійсними або нікчемними. Також позивач зазначив про те, що в акті перевірки на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення не наведено жодної правової підстави, з якою б закон повязував відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування в перевіряємому періоді.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.04.2011.

У судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 07.07.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 07.07.2011 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено нарахування податку на додану вартість на суму 689816,00 грн., у звязку з чим винесено податкове повідомлення рішення № 0000144010 від 17.03.2011 та порушення підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 , підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 133217,00 грн. у звязку з чим винесено податкове повідомлення рішення № 0000224010 від 17.03.2011. Також відповідач зазначив про те, що у випадку не відображення контрагентом платника податків податкових зобовязань в декларації або її неподання, дані такої податкової декларації та додатку 5 до неї спростовуватимуть відомості, наведені у виданих ним податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит, оскільки порушенням підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва 12.10.1994 за № 1553СП/44/237/294 та згідно розпорядження Державної податкової адміністрації у місті Києві про зарахування СП ТОВ "Метал Холдінг" до категорії великих платників податків переведено на облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків, довідка № 4-ОПП від 21.03.2002 за № 44.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 35481393 від 24.09.2002 виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків, Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" з 24.09.2002 зареєстровано як платник податку на додану вартість.

В період з 24.12.2010 по 21.02.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків на підставі направлень № 362 від 24.12.2010 та № 22 від 08.02.2011 проведено планову виїзну перевірку Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010.

Перевіркою було встановлено, що на порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними наступними постачальниками:

- за липень 2009 року за податковою накладною № 15 від 14.07.2009 на суму 22550,00 грн. виписаною контрагентом ТОВ «Юмис», яким податкові зобовязання по зазначеній податковій накладній не задекларовано ( податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2009 року до органів ДПС не подана). ТОВ «Юмис»зареєстроване в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 23 «місцезнаходження не встановлено». Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Юмис»видане 06.11.2007 за №2100075390 анульоване від 28.10.2010 (ненадання декларацій протягом року).

- за липень за податковими накладними № 04031006 від 04.03.2010 та № 18031005 від 18.03.2010 на зальну суму 4600,00 грн. та за квітень 2010 року № 17041003 від 17.04.2010 на суму 2900,00 грн. виписаними контрагентом ПП «Союз Трейд ТОВ В», яким податкові зобовязання по зазначеній податковій накладній не задекларовано. ПП «Союз-Трейд-ТОВ В»зареєстроване в Ленінській МДПІ у м. Луганську та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.05.2002 № 100039561, видане Ленінською МДПІ у м. Луганську скасовано 26.01.2011, причина до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Податкові декларації з податку на додану вартість ПП «Союз-Трейд-ТОВ В»за березень та квітень 2010 року визнані недійсними.

- за травень 2010 року за податковими накладними № 1880 від 14.05.2010 та № 1881 від 14.05.2010 на загальну суму 498363,00 грн. виписаними контрагентом ПП «Топран». ПП «Топран»зареєстроване в ДПІ у м. Дніпропетровська та має стан 14 визнано банкрутом. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомила про неможливість проведення перевірки ПП «Топран»станом 14.01.2011 з питань підтвердження отриманих від СП ТОВ «Метал Холдінг»відомостей стосовно відносин з контрагентом. Свідоцтво платника ПДВ ПП «Топран»видане 10.04.2009 за № 10022207 анульоване 12.07.2010;

- за червень 2010 року за податковою накладною № 843 від 24.06.2010 на суму 8921,00 грн. виписаною постачальником ПП «Бетта ДК». ПП «Бетта ДК»зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 16-припинено (ліквідовано, закрито). Декларація з ПДВ за червень 2010 року ПП «Бетта ДК»до органу ДПС не подана. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.09.2009 № 100243372 анульоване 04.11.2010.

На порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит по операціям з наступними контрагентами:

- за листопад 2009 року за податковою накладною № 0000268 від 10.11.2009 на суму 66500,00 грн. по операціях з ТзОВ «БМ Технологія». ТзОВ «БМ Технологія»зареєстроване в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 14 «визнано банкрутом». Відповдіно до акту позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "БМ Технологія" з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 08.07.2009 по 30.06.2010 про від 07.09.2010 №5436/23-1/36553852, встановлено нікчемність правочинів та обнульовано податкові зобовязання ТзОВ «БМ Технологія»за період з 08.07.2009 по 30.06.2010. Свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «БМ Технологія»видане 17.07.2009 за № 100236337 анульоване 13.12.2010 (відсутність за місцезнаходженням).;

- за вересень 2009 року за податковою накладною № 1920 від 24.09.2009 на суму 4000,00 грн. та за березень 2010 року за податковою накладною № 487 від 12.03.2010 на суму 4000,00 грн. по операціях з ПП «Максіма». ПП «Максіма»зареєстроване в ДПІ в Іллічівськом районі м. Маріуполя та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 23 «місцезнаходження не встановлено». ДПІ в Іллічівськом районі м. Маріуполя проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Максима»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 за результатами якої не встановлено обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.01.2009 по 31.03.2010, які підпадають під визначення статті 3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість». Свідоцтво платника ПДВ ПП «Максима»видане 04.07.2005 за № 8631529 анульоване 24.09.2010;

- за червень 2010 року за податковими накладними № 14811806 від 18.06.2010 та № 1481290610 від 29.06.2010 на загальну суму 384339,00 грн., за липень 2010 року на податковими накладними № 1481080710 від 08.07.2010, № 1481120710 від 12.07.2010, № 1481190710 від 19.07.2010, № 1481260710 від 26.07.2010, № 1481280710 від 28.07.2010 на загальну суму 934239,00 грн., за серпень 2010 року за податковими накладними № 1481030810 від 03.08.2010, № 1481090810 від 09.08.2010, № 1481110810 від 11.08.2010, № 1481170810 від 17.08.2010, № 1480810 від 26.08.2010, № 1481310810 від 31.08.2010 на загальну суму 1175302,00 грн. та за вересень 2010 року за податковими накладними № 1481160910 від 16.09.2010 та № 1481200910 від 20.09.2010 на загальну суму 2 899498,00 грн. по операціях з ПП «Маріка». Згідно пошуково-довідкової системи ЦБД ДПА України ТОВ «Маріка»знаходиться на обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська та має стан платника 23 місцезнаходження не встановлено. ГВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП службовою запискою від 28.02.2011 №789/7/26-0/329 надано висновок спеціаліста НДІ експертно криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці капітана міліції Красюка І.П. від 28.02.2011 № 38 згідно з яким підписи на податкових накладих виписаних ТОВ «Маріка»покупцю СП ТОВ «Метал-Холдінг»вчинені не гр. ОСОБА_5, а іншою особою;

- за липень 2009 року за податковими накладними № 1045 від 02.074.2009, № 1155/4 від 08.07.2009, № 1395/1 від 21.07.2009 та № 1431 від 22.07.2009 на загальну суму 455258,58 грн., за серпень 2009 року за податковими накладними № 1732 від 04.08.2009, № 1731 від 04.08.2009, № 1895/1 від 12.08.2009 та № 2155/2 від 27.08.2009 на загальну суму 395579,97 грн. та за вересень 2009 року за податковими накладними № 2423 від 22.09.2009 та № 2431 від 23.09.2009 на загальну суму 222191,21 грн. виписаних ТзОВ «Торговий дім «Альтера». ТзОВ зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України має стан 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. ГВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП службовою запискою від 24.02.2011 №7/26/329 надано висновок спеціаліста НДІ експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці капітана міліції Лебідя С.О. від 24.02.2011 №36 згідно з яким підписи на податкових накладних виписаних ТзОВ «Альтера»покупцю СП ТОВ "Метал-Холдінг" виконані не гр.ОСОБА_7 як зазначено у вищевказаних податкових накладних, а іншою особою.

На порушення підпунктів 7.2.3 , 7.2.6 пункту 7.2 підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариством віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість року згідно податкових накладних, які були виписані постачальниками у період з 01.07.2007 по 30.06.2009, який перевірений згідно акту перевірки № 494/40-20/19121597 від 06.11.2009, а саме: :

- за жовтень 2009 року за податковими накладними № 24 від 05.05.2008 та № 25/1 від 18.08.2008 на загальну суму 232609,00 грн. виписаних ПП «Феррум - Україна»

- за грудень 2009 року згідно податкової накладної № 3960 від 19.07.2007 на суму 255000,00 грн. виписаних ЗАТ «Ілліч - Сталь».

За результатами перевірки складено акт № 72/40-10/19121597 від 28.02.2011 відповідно до висновків якого встановлено порушення СП ТОВ «Метал Холдінг»підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено нарахування податку на додану вартість на суму 689816,00 грн. та порушення підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено бюджетне відшкодування на загальну суму 133217,00 грн.

09.03.2011 позивач подав заперечення на акт перевірки № 72/40-10/19121597 від 28.02.2011 № 125 за результатами розгляду яких листом № 8255/10/40-147 від 15.03.2011 було повідомлено про те висновок акт є таким , що не суперечить чинному законодавству та залишено без змін.

17.03.2011 на підставі акту перевірки № 72/40-10/19121597 від 28.02.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення рішення, якими Спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" форми «Р»№ 0000144010 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 689816,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 172545,00 грн. та форми «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 133217,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковими повідомленням рішенням Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно зі підпунктом 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

З аналізу зазначених норм права вбачається, що ними щодо покупця товару передбачено тільки обов'язок щодо зберігання податкових накладних та право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника у разі відмови з його боку надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, а тому посилання відповідача на порушення позивачем чинного законодавства щодо порядку складання податкових накладних, 7.2.3, пункту 7.2статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку на додану вартість не може включати до складу податкового кредиту та несе відповідальність за включення до нього суми податку не підтвердженої податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) та тільки відсутність зазначених документів позбавляє платника податку на додану вартість права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченої постачальникам товару в ціні придбання.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що право платника податку на додану вартість на відшкодування з бюджету податку, сплаченого постачальниками товарів в ціні придбання, в сумі, що перевищує суму податкового зобов'язання за відповідний звітний період, не залежить від виконання постачальниками цих товарів своїх податкових зобов'язань, у випадку невиконання контрагентом свого зобов'язання це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього та зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодуванні та має необхідні документи на підтвердження розміру такого податкового кредиту.

Як вбачається зі змісту акта перевірки № 72/40-10/19121597 від 28.02.2011 господарські операції проведені позивачем з контрагентами ТОВ «Мис», ПП «Союз-Трейд-В». ПП «Топ ран», ПП «Бетта ДК». ТОВ «БМ Технологія». ПП «Максима»ТОВ «Маріка»та ТОВ «Торговий дім «Альтера»підтверджуються відповідними податковими накладними.

Також товарність та реальність операцій проведених позивачем з зазначеними контрагентами та правомірність формування податкового кредиту підтверджується наступними документами наявними в матеріалах справи:

- з ТОВ «Юмис»: рахунком-фактурою № 2/14/07 від 14.07.2009, видатковою накладною № 15 від 14.07.2009, податковою накладною № 15 від 14.07.2000 та платіжним дорученням № 2179 віл 14.07.2009;

- з ПП «Союз Трейд -В»: договором - заявки від 03.03.2010, рахунком - фактурою № СФ-03-03-10-04 від 03.03.2010, товарно-транспортною накладною № 0203 від 03.03.2010, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-04-03-10-06 від 04.03.2010, податковою накладною № 04031006 від 04.03.2010, платіжним дорученням № 7963 від 04.03.2010; заявкою №170301 від 17.03.2010, рахунком - фактурою № СФ-17-03-10-03 від 17.03.2011, товарно-транспортними накладними № 0204 від 17.03.2010, № 0205 від 17.03.2010, № 0206 від 17.03.2010, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-17-04-10-03 від 17.04.2010, податковою накладною №17041003 від 17.04.2010, платіжним дорученням № 1531 від 19.04.2010; заявкою № 160401 від 16.04.2010, рахунком фактурою №СФ-16-04-10-03 від 16.04.2010, товарно транспортною накладною № 0223 від 16.04.2010, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-17-04-10-03 від 17.04.2010, податковою накладною № 17041003 від 17.04.2010 та платіжним дорученням № 1531 від 19.04.2010.

- з ПП «Топран»: договором № 07/05 від 07.05.2010, рахунком № 1802 від 07.02.2010, накладною № 1880 від 14.05.2010, товарно-транспортною накладною від 14.05.2010, сертифікатами від 19.02.2010 та від 19.03.2010, податковою накладною № 1880 від 14.05.2010, накладною № 1881 від 14.05.2010, товарно - транспортною накладною від 14.05.2010, сертифікатом від 19.03.2010, податковою накладною №1881 від 14.05.2010 та платіжними дорученнями № 1995 від 14.05.2010 та № 1961 від 14.05.2010;

- з ПП «Бетта ДК»: рахунком-фактурою № СФ-843 від 24.06.2010, видатковою накладною № РН-843 ВІД 24.06.2010, податковою накладною № 843 від 24.06.2010, платіжним дорученням №2719 ВІД 24.06.2010;

- з ТОВ «БМ Технологія»: рахунком фактурою №268 від 05.11.2009, видатковою накладною .№ 250 від 10 11 2009, сертифікатом № 667-А від 24.09.2009, податковою накладною № 283 від 10.11.2009, платіжним дорученням № 4265 від 06.11.2009, № 4462 від 11.11.2009;

- з ПП «Максіма»: договором-заявкою № 23/09-3 на здійснення перевезення вантажу, рахунком фактурою № СФ-0001920 від 23.09.2009, платіжне доручення № 3505 від 23.09.2009, товарно - транспортною накладною № 10483 від 23.09.2009, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-01920 від 24.09.2009, податковою накладною № 190 від 24.09.2009; договором заявкою № 11/03 від 11.03.2010 на здійснення перевезення вантажу, рахунком фактурою № СФ-0000487 від 11.03.2010, товарно транспортною накладною № 0202 від 11.03.2010, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000487 від 12.03.2010, податковою накладною № 487 від 12.03.2010, платіжним дорученням № 916 від 15.03.2010; договором - заявкою № 14/04 від 14.04.2010 на здійснення перевезення вантажу, рахунком фактурою № СФ-0000721 від 14.04.2010, товарно транспортною накладною № 0224 від 14.04.2010, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000721 від 15.04.2010, податковою накладною № 721 від 15.04.2010, платіжним дорученням № 1533 від 19.04.2010; договором заявкою № 03/06 від 03.06.2010 на здійснення перевезення вантажу, рахунком фактурою № СФ-001260 від 03.06.2010, товарно транспортною накладною № 0266 від 14.04.2010, актом здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-00001260 від 04.06.2010 податковою накладною № 1260 від 04.06.2010, платіжним дорученням № 2446 від 10.06.2010;

- з ТОВ «Торговий дім «Альтера»: рахунком - фактурою №СФ-00736 від 04.06.2009, видатковою накладною №РН-0304 від 03.06.2009, податковою накладною №381 від 03.06.2009, платіжним дорученням №318 від 04.06.2009; рахунком - фактурою №СФ-01518 від 24.06.2009, видатковою накладною №РН-0734 від 24.06.2009, податковою накладною №854 від 24.06.2009, платіжним дорученням №1868 від 24.06.2009; рахунком - фактурою №СФ-018111 від 02.07.2009, видатковою накладною №РН-0902 від 02.07.2009, податковою накладною №1045 від 02.07.2009, платіжним дорученням №2003 від 02.06.2009; рахунком - фактурою №СФ-02035 від 08.07.2009, видатковою накладною №985/4 від 08.07.2009, податковою накладною №1155 від 08.07.2009, платіжним дорученням №2109 від 09.07.2009; рахунком - фактурою №СФ-02481 від 21.07.2009, видатковою накладною №РН-1241 від 21.07.2009, податковою накладною №1395 від 21.07.2009, платіжним дорученням №2341 від 22.07.2009.

Неможливість надання суду документів на підтвердження реальності та товарності операцій з ТОВ “Маріка” позивач обґрунтовує відсутністю зазнаних документів у звязку з їх виїмкою, що підтверджується протоком виїмки та огляду від 21.01.2011.

Також, як вбачається зі змісту самого акту перевірки анулювання свідоцтв платників податків зазначених контрагентів позивача, банкрутство певних з контрагентів та скасування державної реєстрації відбулося вже після виконання господарських зобовязань та складання відповідних документів.

Посилання відповідача, як на підтвердження недійсності податкових накладних виданих ТзОВ «Альтера»та ТОВ «Маріка», на те, що зазначені податкові накладні підписані не особою зазначеною в таких накладних, що підтверджується висновками експерта та спеціаліста не береться судом у ваги з огляду на те, що відповідачем не доведено того, що позивач знав про те, що вказані податкові накладні підписуються неуповноженою особою, тобто не доведено вину позивача.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідачем підчас перевірки не досліджувалось питання щодо товарності та реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, а висновки акту перевірки ґрунтуються на відомостях про контрагентів та обставинах, які виникли вже після здійснення господарських операцій, у той час, як позивачем надно суду достатні документи для підтвердження правомірності формування податкового кредиту та реальності проведених товарних операцій, то суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно донараховано позивачу податок на додану вартість у розмірі 689816,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування на 133217,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000144010 від 17.03.2011 та № 0000224010 від 17.03.2011 - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000144010 від 17.03.2011 прийняте Спеціалізованою державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків.

3.Скасувати податкове повідомлення - рішення форми "В1" № 0000224010 від 17.03.2011 прийняте Спеціалізованою державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків.

4.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 14.07.2011