Постанова № 18141985, 05.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2011 року № 2а-8274/11/2670

11 год. 04 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової К.В.,

та представника позивача Боровицької О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

доМалого підприємства «Заграва»у формі товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа без самостійних вимог:

Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація

проприпинення юридичної особи,- В С Т А Н О В И В:

08 червня 2011 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог податкова інспекція посилаючись на положення Господарського кодексу України зазначає про те, що відповідач зареєстрований Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, проте, відсутній за своїм місцезнаходженням, що відповідно ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

22 червня 2011 року повноважним представником позивача направлено до суду доповнення до підстав позовної заяви. У вказаній письмовій заяві представник окрім вищенаведеної підстави для припинення юридичної особи Малого підприємства «Заграва»у формі товариства з обмеженою відповідальністю посилається також на неподання відповідачем податкової звітності протягом більше ніж один рік.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик направлялись Малому підприємству «Заграва»у формі ТОВ за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, направив до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Враховуючи, що від відповідача та третьої особи заперечень проти позову, пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, суд відповідно до ч.6 ст.71, ч.4 ст.128 КАС України вирішує справу за відсутності відповідача та представника третьої особи на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Мале підприємство «Заграва»у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.11.1990р. за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 13, код за ЄДРПОУ 16391669. Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва 13.04.1995 року відповідача взято на облік.

Вирішуючи спір, суд виходить з положень законодавства, яке діяло на час виникнення спірних відносин та визначених позивачем обставин.

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Субєкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що субєкт владних повноважень ДПІ у Оболонському районі м. Києва наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом лише у тому випадку, якщо таке право прямо передбачене спеціальним законом.

Компетенція контролюючих органів (в тому числі органів податкової служби), повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю на момент звернення позивача до суду із даним позовом визначені у Податковому кодексі України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особипідприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

Вказана норма кореспондується з положеннями п.67.2 ст.67 Податкового кодексу Уераїни, згідно якої органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осібпідприємців.

Положення зазначених норм Податкового кодексу України є бланкетними, які вказують на те, що підстави і порядок припинення юридичної особи, передбачені іншим законом.

Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Так, згідно ч.1 ст.33 вказаного Закону, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особамправонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», зокрема, є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Як на підставу своїх вимог про припинення юридичної особи Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва посилається на відсутність відповідача у справі Малого підприємства «Заграва»у формі товариства з обмеженою відповідальністю за місцем реєстрації та ненадання останнім документів щодо зміни місцезнаходження за встановленою законом процедурою, що є прямим порушенням чинного законодавства.

На підтвердження своїх доводів позивач надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.05.2011 року. У вказаному документі місцезнаходження Малого підприємства «Заграва»у формі товариства з обмеженою відповідальністю зазначено: м. Київ, вул. Тимошенка, 13. Запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою вчинено 15.02.2010 року.

Наступні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчать про зняття юридичної особи з обліку 11.01.2011 року (запис 5) та про взяття на облік вказаної юридичної особи 11.01.2011 року (запис 6).

З частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»вбачається, що відомості про юридичну особу або фізичну особу підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно частини 1 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, з лютого 2011 року запис про відсутність юридичної особи за місцем реєстрації до ЄДР не вносився.

Таким чином, на момент звернення податкової інспекції до суду з даним позовом з підстав відсутності юридичної особи за місцезнаходженням інформація про вказану обставину не може вважатися актуальною, тобто не є доведеною належними доказами.

Водночас, згідно з п.1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 року № 80 (в редакції наказу ДПА від 17.11.1998 року № 552, що діяла на день звернення позивача до суду), платники податків це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до абзацу першого п.4.1 вищезазначеного Порядку, узяття на облік як платників податків юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Як вбачається з довідки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 26.05.2011 року №3049/9 відповідач не звітує до податкового органу більше трьох років. Таким чином, строк, упродовж якого відповідач не подає звітність до податкового органу, перевищує один рік.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV (в редакції на момент спірних правовідносин) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено права органів державної податкової у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

Згідно з пунктом 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010р. № 979, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Відсутність заборгованості відповідача перед бюджетом підтверджується довідкою ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 26.05.2011 року № 3049/9 та довідки про заборгованість станом на 25.05.2011 року.

Отже, враховуючи неподання відповідачем більше року органам державної податкової служби документів фінансової звітності, відсутність у нього податкової заборгованості, а також право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою (позовною заявою) про припинення підприємницької діяльності, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити.

Припинити юридичну особу Мале підприємство «Заграва»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 16391669, юридична адреса: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 13).

Копію постанови, у день набрання постановою законної сили, надіслати державному реєстратору Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення Малого підприємства «Заграва»у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

СуддяН.А. Добрівська