Постанова № 18141984, 06.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2011 року           12:28           № 2а-4583/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків,

Головного управління Державного казначейства України у місті Києві

провідшкодування податку на додану вартість в сумі 81 239,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 3, від 04.01.11, ;

від відповідача 1, ОСОБА_2, довіреність № 884/9/10-130, від 27.04.11, ;

від відповідача 2, ОСОБА_3, довіреність № 05-04/19-103, від 05.01.10,

В С Т А Н О В И В:

          Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі –Позивач, ДП ЗД «Укрінтеренерго») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (надалі –Відповідач 1, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП), Головного управління Державного казначейства України у місті Києві (надалі – Відповідач 2, ГУ ДКУ у м. Києві) про зобов’язання стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(код ЄДРПОУ 19480600) на рахунок № 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669 суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 81 239,00 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення Відповідача 1 від 21.11.2006 року № 0000491640/0 про зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року на суму 81 239,00 грн. Постановою Господарського суду міста Києва від 10.04.2007 року у справі № 11/62-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2008 року у справі № 22-а-1432/08, вищевказане податкове повідомлення рішення Відповідача 1 було визнано нечинним.

          Таким чином, на думку представника Позивача, вищезазначеними судовими рішеннями судів, які набрали законної сили 08.11.2008 року, підтверджено право Позивача на відшкодування йому за рахунок державного бюджету податку на додану вартість в сумі 81 239,00 грн.

          Представник Відповідача 1, в судовому засіданні пояснила, що не заперечує щодо факту заборгованості перед позивачем з податку на додану вартість у розмірі 81 239,00 грн. за серпень 2006 року, проте, заперечує проти позовних вимог про зобов’язання стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600) суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 81 239,00 грн.

          В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача 1 було зазначено про те, що Постанова Господарського суду міста Києва від 10.04.2007 року у справі № 32/133-А та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2008 року у справі № 22-а-1432/08 на даний час оскаржуються СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП в касаційному порядку.

          Крім того, як зазначила представник Відповідача, в адміністративній справі № 11/62-А, яка розглядалася Господарським судом міста Києва, позивачем не заявлялися вимоги про зобов'язання вчинити дії щодо відшкодування суми податку на додану вартість, що свідчить про відсутність підстав для вчинення таких дій відповідачами, просила у задоволенні позову відмовити.

          Представник відповідача 2, проти позовних вимог заперечила, зазначила, що відповідачем-2 не порушено прав позивача, в силу чого відсутні підстави для зобов"язання відповідача-2 вчиняти дії, просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Станом на час виникнення спірних правовідносин був чинним та підлягав застосуванню Закон України «Про податок на додану вартість»(станом на час розгляду справи закон втратив чинність).

20.09.2006 року Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції в місті Києві по роботі з великими платниками податків податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в розмірі 23200 222, 00 грн.

За результатами виїзної позапланової перевірки Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року, Відповідачем 1 складено акт від 10.11.2006 року № 736/1640/19480600, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2006 року № 0000491640/0 про зменшення Позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року на суму 81 239,00 грн.

В результаті судового оскарження податкового повідомлення-рішення Відповідача 1 від 21.11.2006 року № 0000491640/0, Постановою Господарського суду міста Києва № 11/62-А від 10.04.2007 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2008 року у справі № 22-а-1432/08, позовні вимоги ДП ЗД «Укрінтеренерго» було задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 21.11. 2006 року № 0000491640/0.

Постановою Господарського суду міста Києва № 11/62-А від 10.04.2007 року встановлено, а Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2008 року у справі № 22-а-1432/08 підтверджено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією в місті Києві по роботі з великими платниками податків необгрунтовано зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року у розмірі 81 239,12 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господаарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, (в редакції, яка була чинною станом на час судового оскарження податкового повідомлення-рішення), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу на те, що судове рішення, яким було визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 21.11.2006 року № 0000491640/0 та підтверджено право Позивача на відшкодування йому за рахунок державного бюджету податку на додану вартість в сумі 81 239,00 грн., набрало законної сили 08 липня 2008 року.

Згідно з вимогами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин), встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд також звертає увагу на те, що стаття 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, містить аналогічну за змістом норму підпункту 200.15, відповідно до якої у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232 (Положення втратило чинність з 21 квітня 2011 року –одночасно з набранням чинності Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011), територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В той же час, як встановлено судом, Відповідач - 1 у встановлений вимогами законодавства України строк, не виконав обов’язку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача, чим порушив надані йому податковим законодавством права.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що Відповідачем 1 не вчинено дій, щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача, з метою подальшого відшкодування на його користь податку на додану вартість.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб’єкти владних повноважень, не надали суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення

Позивачем надано суду належні та достатні докази в обґрунтування позовних вимог..

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 3, 40 грн. за рахунок Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статей 2, 7, 8, 9, 94, 158-163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(код ЄДРПОУ 19480600) на рахунок № 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669 суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 81 239,00 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті тридцять дев"ять гривень).

          3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (код ЄДРПОУ 19480600) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

          З урахуванням положень ч.3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 06.07.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова у повному обсязі складена та підписана 13 липня 2011 року.

          Суддя                                                                                 Ю.Т. Шрамко