Постанова № 18141958, 04.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2011 року № 2а-15535/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

провизнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0003492307/0 від 23.09.2010 за участю :

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.09.2010)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 111 від 02.07.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0003492307/0 від 23.09.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий кредит у розмірі 120565,31 грн. був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промисловий форум «Добробут», зареєстрованого платником податку на додану вартість, а відповідач необґрунтовано дійшов висновку про те, що податкові накладні «ПФ «Добробут»виписані з порушенням встановленого Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1465 від 30.05.1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту. Також позивач зазначає про те, що у відповідача не було повноважень на проведення невиїзної документальної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентом на підставі службового посвідчення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2010 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2010 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.12.2010.

У судових засіданнях 02.12.2010, 08.02.2011, 14.03.2011, 04.04.2011, 16.05.2011 та 20.06.2011 оголошувалась перерва.

Судові засідання 18.04.2011 та 02.06.2011 були відкладені

У судовому засіданні 04.07.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні 04.07.2011 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовую тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки податкові накладні виписані «ПФ «Добробут»з порушенням встановлено Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1465 від 30.05.1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не дають права на формування податкового кредиту, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 120565,31 грн. Також відповідач зазначив про те, що дії щодо проведення невиїзної документальної перевірки позивача вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 25.10.2004 та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва 01.11.2004 за № 9399.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36118167 від 07.10.2005 виданого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" з 07.10.2005 зареєстровано як платник податку на додану вартість.

01.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий форум "Добробут" (виконавець) було укладено договір № 1-06 про надання консультаційних послуг.

В період з 27.08.2010 по 30.08.2010 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва на підставі службового посвідчення серія УКМ № 065461 від 28.05.2010 було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід", з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ПФ "Добробут" за період з 01.06.2009 по 31.12.2009.

При перевірці були використані наступні документи: податкова звітність (декларації з податку на додану вартість) та постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Лещенко С.В. від 07.07.2010, компютерні автоматизовані інформаційні системи та АРМ.

В ході перевірки встановлено, що згідно з поданою ТОВ "Кобра-Схід" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 та за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», протягом періоду з 01.06.2009 по 31.12.2009 платником податків задекларовано податковий кредит з контрагентом ТОВ «ПФ «Добробут»у сумі 120565,31 грн., у тому числі за червень 2009 року у розмірі 20130,00 грн., за липень 2009 року у розмірі 7633,33 грн., за серпень 2009 року у розмірі 13934,33 грн., за вересень 2009 року у розмірі 13934,33 грн., за жовтень 2009 року у розмірі 32466,66 грн., за листопад 2009 року у розмірі 16233,33 грн. та за грудень 2009 року у розмірі 16233,33 грн.

Також в ході перевірки встановлено, що відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Лещенко С.В. в ході провадження досудового слідства по кримінальній справі № 51-3099, встановлено, що невстановленими особами, в 2007-2009 роках без наміру здіснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно були вчинені дії по створенню та придбанню субєкта господарської діяльності ТОВ «ПФ «Добробут», використовуючи який невстановлені особи отримали можливість, мінуючи засновника та директора вказаного підприємства, розпоряджатися банківськими рахунками, складати від імені підприємства фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи (послуги), не надавати первинні документи до контролюючих установ, не сплачувати в повному обсязі до бюджетів та державних цільових фондів податки, збори, обовязкові платежі, у той час, як засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «ПФ «Добробут»рахується особа, яка ніякого відношення до фінансово господарської діяльності підприємства не має, з огляду на що було порушено кримінальну справу відносно невстановлених осіб за фактом створення та придбання ТОВ «ПФ «Добробут»з метою прикриття незаконної діяльності, тобто скоєння фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

З урахуванням виявлених фактів перевіркою було встановлено, що податкові накладні постачальником ТОВ «ПФ «Добробут»виписані з порушенням встановленого Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1465 від 30.05.1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту, з огляду на що, ТОВ "Кобра-Схід" порушено пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого субєктом господарської діяльності ТОВ "Кобра-Схід" завищено податковий кредит на 120565,31 грн., у тому числі за червень 2009 року на 20130,00 грн., за липень 2009 року на 7633,33 грн., за серпень 2009 року на 13934,33 грн., за вересень 2009 року на 13934,33 грн., за жовтень 2009 року на 32466,66 грн., за листопад 2009 року на 16233,33 грн. та за грудень 2009 року на 16233,33 грн.

За результатами перевірки складено акт № 12457/23-07/33234323 від 30.08.2010 на підставі якого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва винесено податкове повідомлення рішення №0003492307/0 від 23.09.2010, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 180847,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 150565,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 60282,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковими повідомленням рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У пункті першому позовних вимог позивач просить визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Промисловий форум "Добробут" за період з 01.06.2009 по 31.12.2009.

Результатом проведення відповідачем документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Промисловий форум "Добробут" за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 став акт перевірки № 12457/23-07/33234323 від 30.08.2010.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку про те, що фактично відповідачем оскажується акт невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Промисловий форум "Добробут" за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 № 12457/23-07/33234323 від 30.08.2010

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших субєктів

Таким чином можна дійти висновку про те, що акти перевірки не є рішеннями субєкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Промисловий форум "Добробут" за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 є необґрунтованою на те підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно зі підпунктом 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

З аналізу зазначених норм права вбачається, що ними щодо покупця товару передбачено тільки обов'язок щодо зберігання податкових накладних та право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника у разі відмови з його боку надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, а тому посилання відповідача на порушення позивачем чинного законодавства щодо порядку складання податкових накладних, зокрема норм Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за 3168/704, пункту 9.1 статті9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»та підпункту 7.2.3, пункту 7.2статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до пунктів 10.1 та 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку на додану вартість не може включати до складу податкового кредиту та несе відповідальність за включення до нього суми податку не підтвердженої податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) та тільки відсутність зазначених документів позбавляє платника податку на додану вартість права на включення до складу податкового кредиту суми сплаченої постачальникам товару в ціні придбання.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 12457/23-07/33234323 від 30.08.2010 відповідач дійшов висновку про те, що податкові накладні ТОВ «ПФ «Добробут»виписані з порушенням встановлено Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 1465 від 30.05.1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту з огляду на те, що відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Лещенко С.В. від 07.07.2010 було порушено кримінальну справу відносно невстановлених осіб за фактом створення та придбання ТОВ «ПФ «Добробут»з метою прикриття незаконної діяльності, тобто скоєння фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до постанови слідчого ОВС слідчого відділу прокуратури міста Києва, радника юстиції Григоріва В.Б. від 09.12.2010 за результатами розгляду кримінальної справи № 50/5696 09.12.2010 кримінальна справа в частині вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва при створенні субєкта підприємницької діяльності ТОВ «ПФ «Добробут»закрита за відсутністю складу злочину передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України з огляду на те, що після допиту в якості свідка засновника та директора «ПФ «Добробут»ОСОБА_3 встановлено, що підприємство було створено з метою здіснення підприємницької діяльності та з моменту створення підприємства перший час ним здіснювалась підприємницька діяльність, однак протягом останніх місяців будь яку діяльність не веде.

Зазначене також підтверджується листом Прокуратури міста Києва № 06/1-11 від 14.04.2011, відповідно до якого, кримінальна справа порушена за фактом вчинення фіктивного підприємництва при створенні ТОВ «ПФ «Добробут»за ознаками злочину передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України закрита.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що податкові накладні виписані ТОВ «ПФ «Добробут»складені з порушенням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновок відповідача про те, що податкові накладні виписані «ПФ «Добробут»не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту є необґрунтованим.

Відповідно до акту перевірки № 12457/23-07/33234323 від 30.08.2010 відповідачем при проведені перевірки досліджувались лише декларації з податку на додану вартість та постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Лещенко С.В. від 07.07.2010 та не зясовувалось питання щодо підтвердження суми податкового кредиту заявленої позивачем відповідними податковими накладними та такі податкові накладні у позивача не витребовувались.

Водночас, правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 120565,31 грн., у тому числі за червень 2009 року у розмірі 20130,00 грн., за липень 2009 року у розмірі 7633,33 грн., за серпень 2009 року у розмірі 13934,33 грн., за вересень 2009 року у розмірі 13934,33 грн., за жовтень 2009 року у розмірі 32466,66 грн., за листопад 2009 року у розмірі 16233,33 грн. та за грудень 2009 року у розмірі 16233,33 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ПФ «Добробут»за договором про надання консультаційних послуг № 1-06 від 01.06.2009, а також реальність та фактичне виконання зазначеного договору підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № 31/12-12 від 31.12.2009, № 30/11-10 від 30.11.2009, № 31/10-10 від 31.10.2009, № 16/10-10 від 16.10.2009, № 16/09-09 від 16.09.2009, № 30/09-09 від 30.09.2009, № 14/08-09 від 14.08.2009, № 30/06-09 від 30.06.2009, № 18/06-09 від 18.06.2009, № 15/12-12 від 15.12.2009, № 16/11-10 від 16.11.2009, № 31/08-09 від 31.08.2009, 31/07-09 від 31.07.2009, податковими накладними № 311206 від 31.12.2009, № 301132 від 30.11.2009, № 311007 від 31.10.2009, № 161011 від 16.10.2009, № 160938 від 16.09.2009, № 300938 від 30.09.2009, № 140814 від 14.08.2009, № 300622 від 30.06.2009, № 180602 від 18.06.2006, № 1512004 від 15.12.2009, № 16110 від 16.11.2009, № 310840 від 31.08.2009, № 310714 від 31.07.2009, платіжними дорученнями № 2596 від 18.02.2010, № 2572 від 10.02.2010, № 2443 від 02.12.2009, № 2446 від 03.12.2009, № 2429 від 25.11.2009, № 2430 від 25.11.2009, № 2602 від 19.02.2010, № 2521 від 18.01.2010, № 2114 від 19.11.2009, звітом про розробку робочих внутрішніх документів та голотипу ТОВ «Кобра-Схід», звітом про організацію занять з охоронника фізичної охорони ТОВ «Кобра-Схід»та звітом з проведення роботи по поточному та перспективному плануванню діяльності охоронної фірми ТОВ «Кобра-Схід».

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що відповідачем не надано жодних доказів, крім посилання на кримінальну справу, яка була закрита за відсутності складу злочину, на підтвердження того, що відповідачем було допущено порушення при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «ПФ «Добробут», суд дійшов висновку про те, що відповідачем було правомірно сформовано податковий кредит на загальну суму 120565,31 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ПФ «Добробут»за період з 01.06.2009 по 31.12.2009, а тому податкове повідомлення рішення №0003492307/0 від 23.09.2010 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що позовна вимоги щодо скасування податкового повідомлення рішення №0003492307/0 від 23.09.2010 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а позовна вимога щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Промисловий форум "Добробут" за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0003492307/0 від 23.09.2010 - задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва №0003492307/0 від 23.09.2010.

3.У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва щодо проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Промисловий форум "Добробут" за період з 01.06.2009 по 31.12.2009 - відмовити.

4.Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 11.07.2011