Постанова № 18141921, 23.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2011 року № 2а-6104/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Оболонь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкового повідомлення-рішення №0000044020 від 03.03.2011

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Оболонь»звернулось до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000044020 від 03.03.2011.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 7.2.4, п.п 7.2.6 п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вказує на те, що вказаний висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам та суперечить чинному законодавству.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи та вказує, що оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства у звязку з порушенням позивачем п.п. 7.2.4, п.п 7.2.6 п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому вважає позовні вимоги необгрутнованими.

Зокрема, відповідач зазначає, що оскільки контрагент позивача ПП «М-буд»не подавав до органу податкової служби декларацій з податку на додану вартість, тому позивач не має права включати в свою декларацію до податкового кредиту ПДВ, сплачений у вартості придбаних товарів та виконаних робіт (послуг).

23.06.2011 в судовому засіданні представником позивача подано клопотання про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Оболонь»на підставі нової редакції Статуту позивача у звязку з чим, судом ухвалено про зміну назви позивача, а саме Закритого акціонерного товариства «Оболонь»на Публічне акціонерне товариство «Оболонь».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великим платниками податків здійснила документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Оболонь»з питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2010 року червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерпрайм Харків», ТОВ «Український цукор», ПП «Світле», ПП «М-буд», ТОВ «Транс-індустрія», ТОВ «Зерно юніон трейд», за результатами якої складено акт перевірки від 21.09.2010 № 480/40-20/05391057.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцію у м.Києві по роботі з великим платниками податків прийнято податкове повідомлення рішення № 0000704020/0 від 01.10.2010 на загальну суму 377927,00 грн. (у тому числі за основним платежем 2655103,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1124258,00 грн.).

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням - рішенням № 0000704020/0 від 01.10.2010 та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, подав скаргу до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

За наслідками розгляду вказаної скарги Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 16492/10/25-022 від 13.12.2010 відповідачем частково скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000704020/0 від 01.10.2010 в сумі 552703,00 грн. основного платежу та у відповідній частині штрафні санкції.

16.12.2010 відповідачем винесено друге податкове повідомлення-рішення № 0000834020/0 на суму 2946181,00 грн., у тому числі 2102310,00 грн. за основним платежем, 843871,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з рішенням про результати розгляду первинної скарги позивач звернувся зі скаргою до ДПА у м. Києві про перегляд зазначеного рішення та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 № 0000834020/0 на суму 2946181,00 грн.

Рішенням від 18.02.2011 № 1556/10/25 за результатами розгляду скарги ДПА у м. Києві скасувало податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 № 0000834020/0 в частині 1987403,5 грн. донарахованого податку на додану вартість та 794962,00 грн. штрафних санкцій.

09.03.2011 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення № 0000044020 від 03.03.2011 на суму 163815,00 грн. з яких 114906,00 грн. за основним платежем, 48909,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з отриманим податковим повідомленням-рішенням № 0000044020 від 03.03.2011 на суму 163815, 00 грн. позивач звернувся зі скаргою до ДПА України з за наслідками розгляду якої Рішенням від 21.04.2011 № 7584/6/25-0115 скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0000044020 від 03.03.2011 без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою ЗАТ «Оболонь»з питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2010 року червень 2010 року по взаємовідносинах «Інтерпрайм Харків», ТОВ «Український цукор», ПП «Світле», ПП «М-буд», ТОВ «Транс-індустрія», ТОВ «Зерно юніон трейд»встановлено, що на підставі показників додатку № 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що ЗАТ «Оболонь»до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «М-буд»(код ЄДРПОУ 32775394) за лютий в сумі 736719,00 грн., за червень 2010 у сумі 107538,9 грн.

Відповідач, посилаючись на пошуково-довідникову систему ЦБД ДПА України та АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»вказує, що контрагентом позивача, а саме ПП «М-буд»за лютий та червень 2010 року до податкового органу не подавались (відсутні) декларації з податку на додану вартість, свідоцтво ПДВ ПП «М-Буд»від 12.02.2010 № 100267610 анульоване 29.12.2010. А тому, відповідач прийшов до висновку, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у вартості придбаних товарів та виконаних робіт (послуг) у розмірі 114906,00 грн., у звязку з неподанням ПП «М-Буд»до органу податкової служби декларацій з податку на додану вартість .

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог 7.2.4, п.п 7.2.6 п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.4 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Договорами підряду № 8 від 28.05.2010, № 9 від 31.05.2010, № 10 від 03.06.2010, № 11 від 07.06.2010, № 23 від 11.12.2009, № 24 від 12.12.2009, які укладені між позивачем та Приватним підприємством «М-Буд», позивачем доручено підряднику ПП «М-Буд»виконання ремонтних робіт.

В результаті виконання договірних зобов'язань позивачем були прийнято ремонтні роботи, що підтверджується копіями Актів виконаних робіт № 2/06 за червень 2010, № 1/06 за червень 2010 року, № 3/06 за червень 2010 року, № 4/06 за червень 2010 року, № 1/02 за лютий 2010 року, № 3/02 за лютий 2010 року.

Також за наслідками оплати виконаних робіт ПП «М-Буд»виписано податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Вищевказані накладні, в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (далі Закон України № 996-ХІУ), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Наявні у справі матеріали податкові первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Як встановлює норма п. 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; -або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а)порядковий номер податкової накладної; б)дату виписування податкової накладної;

в)назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж)ціну поставки без врахування податку;

з)ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відповідно до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.05.1997р. № 165 (далі - Порядок №165, чинного на момент видання податкових накладних), податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з п.12 вказаного Порядку, до податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (робіт, послуг), а саме:

-графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 7.3 “Дата виникнення податкових зобов'язань”статті 7 Закону;

-графа 3 - номенклатура поставки товарів (робіт, послуг);

-графа 4 - одиниця виміру товарів (робіт, послуг) - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо;

-графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

-графа 6 - ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість;

-графа 7 - база оподаткування товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 %;

-графа 8 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (пункти 6.2.5 - 6.2.8 статті 6 Закону); -графа 9 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (пункт 6.2 статті 6 Закону); -графа 10 - база оподаткування товарів (робіт, послуг), які звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону; -графа 11 - загальна сума коштів, що підлягає оплаті.

Як вбачається з матеріалів справи в податкових накладних наявні всі реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 6.2. № 165.

Згідно з приписами п.п. 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Твердження відповідача про безпідставність включення до податкового кредиту суми ПДВ сплачені позивачем у вартість товару отриманого від ПП «М-буд» у звязку з анулюванням свідоцтва ПДВ ПП «М-Буд»29.12.2010 суд вважає необґрунтованими, оскільки станом на момент виконання договірних зобовязань ПП «М-Буд»мало свідоцтво платника податку на додану вартість та відповідно мало право видання податкових накладних.

Крім того, законодавством чинним на момент виникнення спірних правовідносин не було передбачено наявність таких підстав для виключення з податкового кредиту сум ПДВ сплачених покупцем у вартості товару у разі не подання податкової декларації з податку на додану вартість продавцем товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті № 480/40-20/05391057 від 21.09.2010 та Рішенні ДПА у м. Києві від 18.02.2011 № 1556/10/25 на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000044020 від 03.03.2011, не відповідає чинному на момент виникнення спірних правовідносин законодавству України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення рішення, яке не відповідає чинному законодавству України та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити адміністративний позов.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцію у м. Києві по роботі з великим платниками податків № 0000044020 від 03.03.2011.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили у порядку і строки, що визначені ч.1 ст.254 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда