Постанова № 18140196, 03.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2011 р. № 2-а- 8408/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 04.07.11

представника відповідача ОСОБА_2, діє за дорученням № 220/10/10-020 від 11.01.11

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0002542302 від 24.06.2011р. на загальну суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 208828,00 грн., в тому числі 167062,00 грн. за основним платежем та 41766,00 грн. - штрафні санкції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив наступне. На підставі проведеної ДПІ у Київському районі міста Харкова планової виїзної перевірки, за результатами якої був складений Акт № 2283/23-5/31799168 від 10.06.2011р., податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002542302 від 24.06.2011р. на загальну суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 208828 грн., в тому числі 167062 грн. - за основним платежем та 41766 грн. за штрафними санкціями. Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновку ДПІ у Київському районі міста Харкова про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Інвентум» та ПП «Графелон», що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав відповідності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0002542302 від 24.06.2011р. фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум» зареєстровано як субєкт господарювання-юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 86, т. 1) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., за результатами якої був складений Акт перевірки № 2283/23-5/31799168 від 10.06.2011р. (а.с. 6-33, т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 2283/23-5/31799168 від 10.06.2011р. відповідачем встановлено, що в порушенням вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ до сплати на загальну суму 167062 грн., а саме: у травні 2010р. на суму 28131,0 грн., у червні 2010р. на суму 50224,87 грн., у липні 2010р. на суму 49660,83 грн., у серпні 2010р. на суму 24004,17 грн., у вересні 2010р. на суму 15041,17 грн. та порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених між ТОВ «Інвентум» та ПП «Графелон» (а.с. 33, т. 1).

На підставі Акту перевірки № 2283/23-5/31799168 від 10.06.2011р. ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002542302 від 24.06.2011р., яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 208828 грн., в тому числі 167062 грн. - за основним платежем та 41766 грн. за штрафними санкціями (а.с. 34, т. 1).

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Інвентум» та ПП «Графелон» був укладений Договір поставки № 10/07 від 10.07.2009р., відповідно до якого ПП «Графелон» зобовязалось здійснювати поставку виробів з трубного металопрокату, а ТОВ «Інвентум» приймати товар та оплачувати його вартість. (а.с. 36-37, т. 1).

Відповідно до умов Договору ПП «Графелон» виписувалися на адресу позивача рахунки, відповідно до узгоджувалася кількість та вартість придбаного в подальшому металопрокату. (а.с. 2-8, т. 2)

Вказаний товар є продукцією, яка підлягає сертифікованою, що підтверджується сертифікатами якості, які бути отримані позивачем від ПП «Графелон» під час отримання металопрокату. (а.с. 45-56, т. 1).

Судом встановлено, що позивачем було придбано у ПП «Графелон» труби відповідно до видаткових накладних № 430 від 09.06.10. на загальну суму 147428,20 грн. (в т.ч. ПДВ 24571,37), № 395 від 01.06.10 на загальну суму 153920,99 грн. (в т.ч. ПДВ 25653,50), № 350 від 19.05.10 на загальну суму 168786,00 грн. (в т.ч. ПДВ 28131,00), № 695 від 06.09.10 на загальну суму 90247,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15041,17), № 607 від 12.08.10 на загальну суму 144025,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24004,17), № 557 від 29.07.10 на загальну суму 144438,50 грн. (в т.ч. ПДВ 24073,08), № 488 від 02.07.10 на загальну суму 153526,51 грн. (в т.ч. ПДВ 25587,51). (а.с. 153-149, т. 1)

Факт поставки ПП «Графелон» вказаного металопрокату до позивача підтверджено в судовому засіданні також товарно-транспортними накладними, відповідно до змісту яких судом встановлено фактичне транспортування вказаного вище товару від постачальника до покупця. Зі змісту вказаних вище товарно-транспортних накладних встановлено, що транспортування придбаних позивачем труб здійснювалося постачальником за адресою: вул. Шевченко, 327, м. Харків. (а.с. 10-16)

Судом встановлено, що у власності позивача знаходиться ангар за адресою: вул. Шевченко, 327, м. Харків, загальною площею 1698,4 кв.м. (а.с. 17-22)

В судовому засіданні встановлено, що позивачем була в повному обсязі сплачена вартість отриманої від ПП «Графелон» металопродукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Графелон», що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача. (а.с. 108-133, т. 1)

Судом встановлено, що придбана позивачем у ПП «Графелон» металопрокат був оприбуткований на складах позивача, що підтверджується витягами з Журналу-ордеру та Відомостями по рахунку (а.с. 150-186, т. 1).

Позивачем було отримано від ПП «Графелон» податкові накладні від 19.05.2010р., 01.06.2010р., 09.06.2010р., 02.07.2010р., 29.07.2010р., 12.08.2010р., 06.09.2010р., які за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. (а.с. 38-44, т. 1).

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ПП «Графелон») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що позивачем придбану у ПП «Графелон» металопродукцію було в подальшому реалізовано ТОВ «Валекс», що підтверджується видатковими накладними від 16.05.2011р. (а.с. 26, 115, т. 2), ФОП ОСОБА_4, що підтверджується видатковою накладною від 20.05.2010р. (а.с. 28, т. 2), ТОВ «Практик-М», що підтверджується видатковою накладною від 20.05.2010р. (а.с. 30, т. 2), ПП «Ефект-Фарм», що підтверджується видатковою накладною від 21.05.2010р. (а.с. 32, т. 2), ЗАТ «Вітязь», що підтверджується видатковими накладними (а.с. 34, 40, 51 т. 2), ТОВ «Укрметалпромінвест», що підтверджується видатковою накладною від 28.05.2010р. (а.с. 36, т. 2), ФОП ОСОБА_5, що підтверджується видатковою накладною від 28.05.2010р. (а.с. 38, т. 2), ТОВ «ТПК «Олпрофіт», що підтверджується видатковими накладними (а.с. 41, 129, т. 2), ФОП ОСОБА_5, що підтверджується видатковою накладною від 01.06.2010р. (а.с. 38, т. 2), ДП «СБК САУ 3», що підтверджується видатковою накладною від 02.06.2010р. (а.с. 43, т. 2), ФОП ОСОБА_6, що підтверджується видатковою накладною від 02.06.2010р. (а.с. 45, т. 2), ФОП ОСОБА_7, що підтверджується видатковою накладною від 02.06.2010р. (а.с. 47, т. 2), ФОП ОСОБА_3, що підтверджується видатковою накладною від 02.06.2010р. (а.с. 49, т. 2), ФОП ОСОБА_8, що підтверджується видатковою накладною від 05.06.2010р. (а.с. 53, т. 2), ФОП ОСОБА_9, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 55, 78 т. 2), ТОВ «Центр нерухомості промпобутсервіс татіус», що підтверджується видатковою накладною від 08.06.2010р. (а.с. 57, т. 2), ФОП ОСОБА_10, що підтверджується видатковою накладною від 09.06.2010р. (а.с. 59, т. 2), ФОП ОСОБА_11, що підтверджується видатковою накладною від 09.06.2010р. (а.с. 61, т. 2), ФОП ОСОБА_12, що підтверджується видатковою накладною від 14.06.2010р. (а.с. 63, т. 2), ФОП ОСОБА_13, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 65, 80 т. 2), Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського «ХАІ», що підтверджується видатковою накладною від 16.06.2010р. (а.с. 67, т. 2), ФОП ОСОБА_14, що підтверджується видатковою накладною від 17.06.2010р. (а.с. 69, т. 2), ТОВ «ГУД ВІН ХХІ», що підтверджується видатковими накладними (а.с. 70, 91, 123, т. 2), ТОВ БВНП «Меденергопостач», що підтверджується видатковими накладними (а.с. 72, 74, 82 т. 2), ФОП ОСОБА_15, що підтверджується видатковою накладною від 25.06.2010р. (а.с. 76, т. 2), ФОП ОСОБА_16, що підтверджується видатковою накладною від 30.06.2010р. (а.с. 77, т. 2), ФОП ОСОБА_17, що підтверджується видатковою накладною від 07.07.2010р. (а.с. 84, т. 2), ТОВ «ПКП ЛОНА», що підтверджується видатковими накладними (а.с. 85,121, т. 2), ТОВ «ВК «Барвінок», що підтверджується видатковою накладною від 12.07.2010р. (а.с. 88, т. 2), ТОВ «ТПК «Олпрофіт», що підтверджується видатковою накладною від 14.07.2010р. (а.с. 89, т. 2), ФОП ОСОБА_18, що підтверджується видатковою накладною від 20.07.2010р. (а.с. 93, т. 2), ФОП ОСОБА_19, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 95, 119, т. 2), ТОВ «СК Вавілон», що підтверджується видатковою накладною від 03.08.2010р. (а.с. 97, 113 т. 2), ФОП ОСОБА_20, що підтверджується видатковою накладною від 05.08.2010р. (а.с. 99, т. 2), ФОП ОСОБА_21, що підтверджується видатковою накладною від 05.08.2010р. (а.с. 101, т. 2), ФОП ОСОБА_22, що підтверджується видатковою накладною від 08.09.2010р. (а.с. 103, т. 2), ФОП ОСОБА_23, що підтверджується видатковою накладною від 13.08.2010р. (а.с. 105, т. 2), ФОП ОСОБА_24, що підтверджується видатковою накладною від 17.08.2010р. (а.с. 107, т. 2), ФОП ОСОБА_25, що підтверджується видатковою накладною від 17.08.2010р. (а.с. 109, т. 2), ФОП ОСОБА_26, що підтверджується видатковою накладною від 17.08.2010р. (а.с. 111, т. 2), КП «ХСгасіння» КП «ХСС», що підтверджується видатковою накладною від 30.08.2010р. (а.с. 117, т. 2), ТОВ «Уніпласт», що підтверджується видатковою накладною від 09.11.2010р. (а.с. 125, т. 2), ТОВ «НАВС», що підтверджується видатковою накладною від 02.02.2011р. (а.с. 127, т. 2).

З досліджених судом документів щодо подальшої реалізації придбаної у ПП «Графелон» метолопродукції, судом не встановлено продажу за ціною нижчою від придбання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ПП «Графелон» при укладанні і виконанні договорів поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

З приводу викладеного в акті судження субєкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними не має.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки від 04.05.2011р. №1324/18/23142659 субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагентів позивача, про несумість предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між позивачем та ПП «Графелон» договорах, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту вказаної норми матеріального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як ПП «Графелон», так і позивач виконували умови вищевказаних договорів, чим і підтвердили факт їх укладення.

Суд відзначає, що сам лише факт неподання податкової звітності ПП «Графелон», не має своїм наслідком нікчемності укладених цим субєктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого субєкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ПП «Графелон» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських звязків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку ДПІ до суду не подано.

Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості отриманої від ПП «Графелон» металопродукції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості придбаної металопродукції, транспортних послуг з її перевезення були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності торгівлі металопрокатом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002542302 від 24.06.2011р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позивач звертається до суду також з вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Суд зазначає, що відповідно до теорії права, чинність це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обовязковість застосування норм права (загальнообовязкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що виокремлено законодавцем в ч. 11 ст. 171 КАС України. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії - рішеннями, дію яких поширено на конкретну особі, і які є актами одноразового застосування норми права шляхом покладення на вказану особу обовязку сплатити певних податкових зобовязань. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкового повідомлення-рішення є скасування вказаного акту, а не визнання його нечинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0002542302 від 24.06.2011 р. на загальну суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 208 828,00 грн. (двісті вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. в тому числі 167 062,00 грн. за основним платежем та 41 766,00 грн., - штрафні санкції.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвентум" (ідентифікаційний номер 31799168, місцезнаходження: вул. Демченка, 14, к. 5, м. Харків, 61002) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.70 (одна грн. 70 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.