Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
27 липня 2011 р. № 2-а- 7388/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого Судді Архіпової С.В.
при секретарі Солуяновій Н.В.,
за участю: представника позивача Сахань В.О.,
представника відповідача- не прибув ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Приватна фірма "Стройиндустрия"
до Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова
пропро скасування податкових повідомлень-рішень ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Приватна фірма «СТРОЙИНДУСТРИЯ» звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова та просив, з урахування уточнень позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001352330/0 від 10 вересня 2010 р. та № 0001352330/1 від 26 листопада 2010 року, за якими позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 138732,3 грн, в тому числі за податком на прибуток 98847 грн. та 43885,3 грн. штрафних санкцій
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення незаконними та необґрунтованими.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача субєкта владних, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув неодноразово. Останній раз про розгляд справи 27.07.2011р. повідомлений завчасно, 19.07.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за відсутності представника відповідача до суду не надходило.
Враховуючи наведене суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи на підставі наявних в ній доказів та за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку Приватної фірми «СТРОЙИНДУСТРИЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.
За результатами перевірки складено акт № 2164/23-306/31060269 від 01.09.2010 року, згідно висновків якого позивачем порушено вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 94847,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001352330/0 від 10 вересня 2010 р., за яким ПФ «СТРОЙИНДУСТРИЯ» визначено податкове зобов'язання в сумі 138732,30 грн., в тому числі за податком на прибуток 98847,00 грн. та 43885,30 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач оскаржив його до відповідача та, в подальшому, до Державної податкової адміністрації в Харківській області і ДПА України. За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001352330/1 від 26 листопада 2010 року.
Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених з боку позивача порушень ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова виходило з того, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат отримані від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно договору підряду № 1 від 01.02.2008 р. навантажувально-розвантажувальні послуги за актами виконаних робіт за 1-3 квартал 2009 року, та отримані від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 згідно договору підряду № 01/10/09 від 01.10.2009 р. навантажувально-розвантажувальні послуги за актами виконаних робіт.
Такий висновок ґрунтується на тому, що у актах виконаних робіт не відображено назву товару, місце розвантаження та навантаження товару. Тому, на думку відповідача, позивач не довів яким чином наведені роботи пов'язані з його господарською діяльністю.
Проте суд з такою позицією не погоджується та відзначає, що оскільки акт виконаних робіт не є самостійним документом, він складається на виконання укладених господарських договорів, та є похідним від них. Тому, зв'язок із господарською діяльністю підприємства визначається не тільки актами виконаних робіт, а і самим договором, на підставі якого такі роботи були виконані.
Пунктом 1.1 договору підряду №1 від 01.02.2008 р. встановлено, що предметом цього договору є виконання навантажувально-розвантажувальних робіт щодо товарно-матеріальних цінностей, переданих за договором відповідального зберігання ФОП ОСОБА_2, та розташованих на складі за адресою: м. Харків, пр. Московський, 301.
У відповідності до договору відповідального зберігання б/н від 05.01.2009р. року на складі, що розташований за вищенаведеною адресою, зберігаються будівельні матеріали та сантехніка, які були передані ПФ «СТРОЙИНДУСТРИЯ» зберігачу - ФОП ОСОБА_2 за актом приймання-передачі майна від 05.01.2009 р. Крім будівельних матеріалів та сантехніки інших матеріальних цінностей на зберігання не передавалося.
Відповідно до довідки ДПІ у Орджонікідзевькому районі м. Харкова, з якою позивач погоджується, останній в періоді, що перевірявся, займався за основним видом діяльності оптовою торгівлею будівельними матеріалами, яка за КВЕД має код 51.53.2. Тому, навантаження та розвантаження товарів, що зберігалися на складі зберігача за договором відповідального зберігання б/н від 05.01.2009 р. нерозривно пов'язане із господарською діяльністю підприємства.
Навантажувально-розвантажувальні послуги, отримані від ФОП ОСОБА_3, віднесені підприємством до складу валових витрат з тих самих підстав, що і відповідні послуги, отримані від ФОП ОСОБА_2 Акти виконаних робіт, отримані від ФОП ОСОБА_3, складені на виконання договору підряду № 01/10/09 від 01.10. 2009 р. Предметом даного договору (п.1.1. договору) є проведення навантажувально-розвантажувальних робіт щодо товарно-матеріальних цінностей, які належать замовнику -ПФ «СТРОЙИНДУСТРИЯ», та розташовані на складі за адресою: м. Харків, пр. Московський, 301.
Як встановлено з матеріалів справи на зазначеному складі зберігаються будівельні матеріали та сантехника, тому навантаження та розвантаження товарів, що зберігалися на складі за договором відповідального зберігання б/н від 05.01.2009 р. нерозривно пов'язане із господарською діяльністю підприємства позивача.
Також, на думку відповідача, підприємство позивача неправомірно відносило до складу валових витрат транспортні послуги, отримані від ФОП ОСОБА_4 згідно договору б/н від 05.01.2009 р. та заяв.
Дана позиція ґрунтується на тому, що в актах виконаних робіт не відображено назву товару, який перевозився, мету перевезення, отримувач товару та відсутній корінець замовника, отже позивач не довів яким чином транспортні послуги пов'язані із його господарською діяльністю.
Суд з таким висновком не погоджується та зауважує, що згідно п. 1.1. договору на транспортно-експедиційні послуги автомобільним транспортом б/н від 05.01.2009 р., надання послуг здійснюється виконавцем цих послуг на підставі поданих замовником (ПФ «СТРОЙИНДУСТРИЯ») замовлень. Замовлення оформлюється на кожну окрему перевозку вантажів і містить опис умов та особливостей конкретного перевезення та є невідємною частиною укладеного договору.
На виконання п. 2.4. договору в замовленнях, які направлялися виконавцю послуг ПФ «СТРОЙИНДУСТРИЯ», зазначено дату і адреси навантаження та розвантаження вантажу, маршрут перевезення, пересувний склад, що потрібен для перевезення, відомості про вантаж, строки доставки вантажу його отримувачу. Кожне замовлення містить інформацію щодо вантажу. В розділі заявки «вантаж» зазначено будівельні матеріали в асортименті, крім того, зазначений ваговий показник вантажу, який співпадає з відомостями про вантаж, визначеними у товарно-транспортних накладних до цих замовлень.
У відповідності до пункту 3.2.6. договору пункт призначення визначається в товарно-транспортній накладній, яка видається на кожне перевезення. Акт виконаних робіт складається за результатами виконання договору транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом б/н від 05.01.2009 р., замовлень на перевезення вантажів, які, як зазначалося вище, є невід'ємною частиною договору, та підписаних належними сторонами товарно-транспортних і видаткових накладних, які є супровідними документами на вантаж. Аналіз зазначених документів дає можливість встановити, що перевозилися саме будівельні матеріали та сантехніка, що доводить зв'язок виконаної роботи із господарською діяльністю підприємства позивача.
Зазначення в акті перевірки, що на підприємстві позивача відсутній корінець замовника не впливає на правомірність віднесення витрат до складу валових, оскільки в договорі транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом не передбачено такого документу, його складання не визнано сторонами обов'язковим.
Твердження відповідача про те, що акт виконаних робіт є єдиним документом, на підставі якого витрати, понесені підприємством можуть бути віднесеними до складу валових, є недоречним, оскільки, для визначення зв'язку даних робіт із господарською діяльністю підприємства мають розглядатися не лише акти виконаних робіт, а й договори на виконання яких вони складені, інші документи, укладені на виконання таких договорів. Жодних вказівок щодо того які саме документи підтверджують зв'язок проведених витрат із господарською діяльністю підприємств законодавчо не встановлено, оскільки законодавчі акти України, зокрема пп. 5.3.9 ст. 5, ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат, як і конкретних вимог відносно форми та змісту документів, підтверджуючих понесені витрати.
Водночас правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 згаданого Закону, не містять вказівок щодо підтвердження валових витрат з оплати транспортних послуг тільки актами виконаних робіт (послуг), а також ту обставину, що лише акт виконаних робіт є єдиним первинним бухгалтерським документом, який приймається до уваги для підтвердження валових витрат. Пункт п. 5.11 вищевказаного Закону забороняє встановлення додаткових обмежень відносно віднесення витрат до складу валових, крім тих, які вказані в даному Законі.
Оскільки правила ведення податкового обліку податку на прибуток законодавчо окремо не встановлені, до уваги береться загальне правило відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого обумовлює обовязкову наявність первинних документів, які підтверджують ту або іншу господарську операцію.
Згідно до п. 1 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт їх здійснення.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»: первинний документ це документ, який містить інформацію про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція подія, яка викликає зміну в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.
Відтак, твердження податкової інспекції про те, що лише акти виконаних робіт повинні містити такі відомості є хибними.
ПФ «СТРОЙИНДУСТРИЯ» до перевірки надано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з необхідними обовязковими реквізитами, визначеними п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дають право на формування валових витрат, а саме: замовлення, що оформлюються на кожну окрему перевозку вантажів і містять опис умов та особливостей конкретного перевезення, дати та точні адреси навантаження та розвантаження вантажу, маршрути перевезення, пересувний склад, що потрібен для перевезення, відомості про вантаж, строки доставки вантажу його отримувачу; товарно-транспортні накладні, які видаються на кожне перевезення до цих замовлень де визначено пункт призначення та вся необхідна інформація щодо здійснення послуг з транспортування конкретного товару.
У відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Витрати, понесені позивачем на оплату послуг за договорами № 1 від 01.02.2008 р., № 01/10/09 від 01.10.2009 р., б/н від 05.01.2009 р. цілком відповідаютъ наведеному пункту норми Закону та правомірно включені позивачем до складу валових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками субєктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у звязку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що їх прийнято без врахування всіх дійсних обставин справи при невірному застосуванні вимог чинного законодавства, що є достатнім для їх скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватної фірми «СТРОЙИНДУСТРИЯ» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0001352330/0 від 10 вересня 2010 р. та № 0001352330/1 від 26 листопада 2010 року.
Стягнути з державного бюджету на користь Приватної фірми «СТРОЙИНДУСТРИЯ» сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3,40 грн.
<Текст ><Сума задоволення ><Текст >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 29 липня 2011 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова
Судове рішення № 18140034, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 27.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 7388/11/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: