Постанова № 18139982, 21.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21.07.2011 р. справа № 2а- 6560/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Макогон Н.О.,

за участі :

представника позивача - Шарпан О.С.,

представника відповідача - Лиманський А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Спільного кіпрсько-українське товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач, Спільне кіпрсько-українське товариство з обмеженою відповідальністю "Піраміда" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0000200842 від 03.06.2011р. і №0000210842 від 03.06.2011 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Судження субєкта владних повноважень, які викладені в акті перевірки від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375, є помилковими, оскільки СКУ ТОВ «Піраміда»у спірних правовідносинах податок на прибуток і податок на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Агро Інвест», ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс»обчислювало правильно, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

Згідно з висновками акту перевірки від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375 СКУ ТОВ «Піраміда»внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ і віднесення до складу валових витрат виробництва та обігу сум по операціям з контрагентами: ТОВ «Агро Інвест», ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс»допущені порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На думку податкового органу, проведені між позивачем та зазначеними контрагентами господарські операції не створюють ніяких правових наслідків, підлягають виключенню з податкового обліку як такі, що не спричиняють виникнення обєкту оподаткування та формування податкового кредиту, включення сум до складу валових витрат. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги поданих проти позову заперечень, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

З 27.04.2011р. по 13.05.2011р. СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СКУ ТОВ "Піраміда" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Агро Инвест»за січень, лютий, вересень 2010 р., з ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3»за лютий, березень, вересень 2010 р., з ТОВ «Агро Строй Комплекс»за січень, лютий, березень 2010 р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375.

03.06.2011р. відповідач з посиланням на згаданий акт прийняв спірні податкові повідомлення рішення №0000200842 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2.301.615,00 грн. (основний платіж - 1.534.410,00 грн., штраф 767.205,00 грн.), №0000210842 про збільшення суми податку на прибуток у загальному розмірі 2.877.018,00грн. (основний платіж 1.918.012,00 грн., штраф 959.006,00 грн.).

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375 висновок субєкта владних повноважень про порушення СКУ ТОВ "Піраміда" п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»і п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виписаних ТОВ «Агро Інвест», ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс»і безпідставне включення до складу валових витрат сум по операціям з цими контрагентами, бо правочини з переліченими субєктами господарювання є нікчемними і не підлягають відображенню в податковому обліку з ПДВ і з валових витрат.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити обґрунтованість судження субєкта владних повноважень про порушення платником податків п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” і п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що за наявними у справі документами 05.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агроінвест»(в якості виконавця) було укладено договір №8-10, предметом якого є проведення маркетингових досліджень, 05.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агроінвест»(в якості виконавця) було укладено договір №14-10, предметом якого є проведення маркетингових досліджень, 09.08.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості покупця) та ТОВ «Агроінвест»(в якості постачальника) було укладено договір №50-10, предметом якого є поставка поліграфічної продукції, 18.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості покупця) та ТОВ «ТД Альянс 3»(в якості постачальника) було укладено договір №12-10, предметом якого є поставка поліграфічної продукції, 20.08.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості покупця) та ТОВ «ТД Альянс 3»(в якості постачальника) було укладено договір №51-10, предметом якого є поставка поліграфічної продукції, 05.01.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агро Строй Комплекс»(в якості виконавця) було укладено договір №7-10, предметом якого є надання консультаційних і юридичних послуг, 05.02.2010 р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агро Строй Комплекс»(в якості виконавця) було укладено договір №13-10, предметом якого є надання консультаційних і юридичних послуг, 01.03.2010р. між позивачем, СКУ ТОВ «Піраміда»(в якості клієнта) та ТОВ «Агро Строй Комплекс»(в якості виконавця) було укладено договір №16-10, предметом якого є надання консультаційних і юридичних послуг.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище субєктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за господарськими операціями з поставки товару субєкт владних повноважень ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не висував.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що правила справляння податку на прибуток на момент виникнення спірних правовідносин були унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», за приписами п.5.1 ст.5 якого під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3. 5.7. цієї статті.

Витребувані судом та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах. З акту перевірки від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375 випливає, що будь-яких зауважень до розрахункових документів, складених позивачем при виконанні зобовязань за спірними правочинами, субєкт владних повноважень не мав.

За таких обставин, висновок відповідача про порушення СКУ ТОВ «Піраміда»вимог п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є необгрунтованим.

Оглянувши витребувані та приєднані до справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. При цьому, суд не знаходить підстав для висновку про існування згідно з положеннями чинного законодавства іншого порядку відображення в первинних документах показників господарських операцій, предметом яких є послуги, ніж це зроблено в оглянутих судом первинних документах.

Суд також відмічає, що порушень п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо неналежності первинних документів актом від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375 не встановлено. А відтак, судження субєкта владних повноважень про неналежне складання платником податків первинних документів не грунтується на належній нормі матеріального права.

З приводу судження субєкта владних повноважень про порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»суд зазначає, що відповідно до вказаної норми закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Дослідивши зібрані за справою докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність у спірних правовідносинах обставин, з якими п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ" пов'язує виникнення податкових зобов'язань, відповідачем в ході розгляду справи не доведена.

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робі, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про порушення Позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Стосовно судження податкового органу про порушення СКУ ТОВ "Піраміда" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” суд зазначає таке.

Відповідно до вказаної норми закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах наявні обидві визначені законом події, за настання яких платник набуває право збільшити податковий кредит з ПДВ: і списання коштів з банківського рахунку, і отримання податкової накладної.

Приєднані до справи копії податкових накладних не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Списання коштів з банківського рахунку позивача дає підстави для висновку про понесення платником податків витрат у спірних правовідносинах, в тому числі і по оплаті ПДВ на користь постачальників товарів (робіт, послуг), а відсутність доказів повернення цих коштів до позивача або наявності у позивача у спірних правовідносинах будь-якого іншого матеріального інтересу, окрім отримання товарів у власність та отримання результатів послуг, засвідчує відсутність наміру безпідставного одержання податкової вигоди.

Придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг відображено позивачем у бухгалтерському обліку на рахунку 201, придбання послуг на рахунку 6852.

Таким чином, слід дійти висновку, що господарські операції СКУ ТОВ «Піраміда»з ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Торгівельний дім Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс»спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, довід відповідача про відсутність реальності господарських операцій за цими правочинами підлягає відхиленню, бо зазначений довід мотивований посиланням на недекларування контрагентами позивача своїх зобов'язань з ПДВ, їх відсутність за юридичною адресою, невстановлення трудових ресурсів, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо при зазначених обсягах реалізації товарів/послуг. З цього приводу суд відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

З приводу викладеного в акті від 20.05.2011 р. № 1465/42-016/31643375 судження субєкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд також зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, правочини, що суперечать моральним засадам суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва та податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключної прерогативи судових органів.

В силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Окрім того, суд бере до уваги, що вчинення платником податків діяння по укладенню правочину, спрямованого на порушення інтересів Держави у сфері оподаткування, утворює собою склад злочину, що передбачений ст.191 або ст.212 Кримінального кодексу України.

З витребуваних судом і приєднаних до справи доказів слідує, що за актом від 20.05.2011р. №1465/42-016/31643375 Головним відділом податкової міліції СДПІ ВПП у м. Харкові як органом дізнання було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що в акті перевірки від 20.05.2011р. № 1465/42-016/31643375 субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за переліченими вище правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Торгівельний Дім «Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс», про відсутність використання позивачем отриманих товарів і послуг у власній господарській діяльності.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Окрім того, оцінивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про наявність у СКУ ТОВ "Піраміда" наміру безпідставно отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах у зв'язку з реальністю понесення витрат.

Також суд додатково зазначає, що згідно з наданим позивачем Висновком експертного економічного дослідження №6386 від 14.06.2011р. ХНДІСЕ ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса висновки акту перевірки в частині донарахування податку на прибуток і податку на додану вартість документально не підтверджуються. В ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів на спростування відомостей згаданого висновку експертного економічного дослідження №6386 від 14.06.2011р.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів судження про порушення СКУ ТОВ "Піраміда" п.п.7.2.3 п.7.2., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ” та п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за взаємовідносинами з ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Торгівельний Дім «Альянс 3», ТОВ «Агро Строй Комплекс».

Додатково при вирішенні спору суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 85.9 ст.85 Податкового кодексу України перебачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів (абз.1 п.85.9 ст.85); такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу (абз2 п.85.9 ст.85); у разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них (абз.3 п.85.9 ст.85).

З наявних у справі документів вбачається, що листом від 18.05.2011р. за вих.№522 позивач, СКУ ТОВ «Піраміда»повідомив СДПІ ВПП у м. Харкові про вилучення оригіналів первинних документів підрозділами боротьби з організованою злочинністю МВС України. Вказаний лист було отримано відповідачем 19.05.2011р.

Судом з пояснень представника відповідача встановлено, що СДПІ по РВПП у м. Харкові не зверталась до відповідного правоохоронного органу з приводу отримання доступу до вилучених документів з мотиву достатності інших фактичних даних для висновку про нікчемність спірних правочинів.

Разом з тим, суд відзначає, що такий мотив не може бути визнаний обґрунтованим, так як в силу приписів п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України податковий орган зобовязаний вжити необхідних дій, спрямованих на отримання доступу до оригіналів первинних документів, безвідносно до власного судження стосовно наявності потреби у цьому.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду СДПІ не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення додаткових податкових зобовязань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів СКУ ТОВ "Піраміда", то поданий позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Спільного кіпрсько-українськоготовариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №000200842 від 03.06.2011р., №0000210842 від 03.06.2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного Кіпрсько - Українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" (місцезнаходження 61002, Україна, Харківська область, м.Харків, вул.Сумська, буд.88; ідентифікаційний код 31643375) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена до 26.07.2011р.

Суддя Сліденко А.В.