Постанова № 18139812, 24.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 червня 2011 р. № 2-а- 4752/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Островської М.О.,

за участю представників: позивача Яковлєвої Н.П., відповідача Морозова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Балаклійської районної спілки пайовиків «Кооператор»до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Балаклійська районна спілка пайовиків «Кооператор», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 15.03.2011 р. №0000982301 про застосування до Балаклійської районної спілки пайовиків «Кооператор» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 595,64 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

В обґрунтування позовних вимог заявлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення субєктом владних повноважень не доведено факту здійснення реалізації не облікованого товару, за яке передбачена відповідальність відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту Закон № 265) на суму 297,82 грн. Крім того позивачем зазначено, що ведення обліку товарних запасів ведеться у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що перевірка була проведена з дотриманням норм чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 р. №0000982301 є правомірним та обґрунтованим, оскільки позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, які є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

На підставі наказу ДПА у Харківській області №76 від 23.02.2011 р. про організацію проведення фактичних перевірок та направлення № 1827 від 23.02.2011 року фахівцями ДПА України в Харківській області проведено перевірку магазину, що належить Балаклійській РСП «Кооператор» за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Савинці, вул. Леніна,45.

За результатами перевірки складено акт (довідку) № 1488/20/40/23/30412735 від 24.02.2011 року, яким встановлено порушення п.12 ст.3 Закону № 265, що виразилося у реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігаються на суму 297,82 грн.

За наслідком встановлених актом перевірки порушень відповідачем по справі прийняте податкове повідомлення - рішення 15.03.2011 р. №0000982301, яким до Балаклійської районної спілки пайовиків «Кооператор», на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, ст.20 Закону № 265 застосовані штрафні (фінансові) санкцій в сумі 595,64 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням позивач скористався правом адміністративного оскарження, та оскаржив його до ДПА України у Харківській області.

Рішенням ДПА України у Харківській області №1488/10/25-209 від 11.04.2011 р. скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно п.1 ст.8 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» до функцій Державної податкової адміністрації України віднесено, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Пунктом 2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» закріплено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України.

Згідно п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.99 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044, визначені методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. При цьому для цілей бухгалтерського обліку даним стандартом встановлено, що запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом з акту перевірки та долучених до нього додатків вбачається, що фахівцями податкового органу не зазначено жодного положення вказаних нормативних актів, які були би порушені позивачем по справі та якими документами первинного бухгалтерського обліку таке порушення підтверджуються.

Відповідно ч. 2 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (обєднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки від 18.09.1997 р. за № 153 зі змінами та доповненнями (далі Правила на початку 2011 року керівником позивача видається розпорядження № 12 від 14.02.2011 року, в якому визначається порядок обліку товарів, які надходять та реалізуються в магазинах позивача, та порядок складання та надання звітів зі змісту якого вбачається, що:

- всі товари оприбутковуються згідно отриманих накладних на внутрішнє переміщення в день їх надходження з їх повним відображенням в книзі обліку оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей;

- облік кількості та вартості проданих товарів ведеться згідно даних реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій;

- чотири рази на місяць (1-го, 8-го, 16-го та 24-го числа кожного місяця) до бухгалтерії РСП "Кооператор" подаються товарно-грошовий звіт, до якого додаються оригінали накладних на внутрішнє переміщення та квитанції до прибуткових касових ордерів, в яких відображається інкасація грошових коштів за звітний період.

Позивачем під час перевірки не надані накладні та інші документи, які підтверджують факт оприбуткування, але накладні на товар не свідчать про факт оприбуткування товарів або факт ведення обліку реалізації товарів, а є підтвердженням наявності у субєкта права на зазначений товар. Таким чином, відсутність накладних не може бути віднесена до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації

Статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звертає увагу, що згідно зі змістом ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до відповідальності за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» особу може бути притягнуто лише у тому випадку, коли облік товарів за місцем реалізації та зберігання не ведеться взагалі або ведеться з порушенням встановленого порядку.

Позивачем до матеріалів справи були надані копії товарно-грошових звітів з 08.01.2011 р. по 15.01.2011 р., з 16.02.2011 року по 23.02.2011 року, копії накладних №395 від 15.01.2011 р. та №1465 від 22.02.2011 р. на внутрішнє пересування товару, які спростовують висновки акту перевірки про наявність порушення в діяльності позивача.

Крім того, суд зазначає, що норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимог про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.21 вказаного Закону.

З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що із факту ненадання накладних на товар під час перевірки не вбачається нездійснення субєктом господарювання обліку товарів або порушення цим субєктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» безпідставними та такими, які зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин здійснення господарської діяльності позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає рішення від 15.03.2011 р. №0000982301, яким на підставі ст.21 Закону України №265 до Балаклійської РСП "Кооператор" було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 595,64 грн., таким, що прийняте на підставі помилкових висновків акту перевірки з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

При зазначених обставинах, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 41, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 15.03.2011 р. №0000982301 про застосування до Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 595,64 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Балаклійської районної спілки пайовиків "Кооператор" витрати по сплаті судового збору в сумі 03,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 29 червня 2011 року.

СуддяБартош Н.С.