Постанова № 18132478, 28.07.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 р. № 2а-5144/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Журомської М.В.

за участю секретаря судового засідання Новосада В.М.

представника позивача Когут Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанов про накладення штрафу від 18.04.2011 року та від 28.04.2011 року,-

в с т а н о в и в :

Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просить суд скасувати постанови про накладення штрафу від 18.04.2011 року та від 28.04.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанов відповідача про накладення штрафу, у звязку з відсутністю коштів на виплату допомоги, що унеможливлює виконання судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснила, що видатки на погашення заборгованості недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зможуть бути проведені, коли вказане питання буде вирішене на державному рівні і будуть виділені кошти на цю мету. Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд ухвалив розглядати справу без його участі.

Суд, зясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-33/09, виданого 28.01.2011 року Трускавецьким міським судом Львівської області про зобовязання управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради виплатити ОСОБА_2 заборгованості по виплаті одноразової допомоги при народженні дитини, а також зобовязання провести ОСОБА_2 нарахування та виплату недоплаченої суми щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період 06.12.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням виплачених сум, у звязку з чим винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2011 року ВП № 25561515.

Боржника зобовязано в строк до 08.04.2011 року виконати рішення суду, а вимогою державного виконавця від 18.04.2011 року було зобовязано позивача в строк до 23.04.2011 року повідомити про виконання вказаного вище рішення суду та надати державному виконавцю письмове підтвердження про його виконання.

Проте, вказане вище рішення добровільно не виконано, у звязку з чим, керуючись ст.ст. 5, 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження»відповідачем винесено постанови про накладення штрафу від 18.04.2011 року і від 28.04.2011 року ВП № 25561515.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності винесення відповідачем постанов про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду у встановлений строк. При вирішенні вказаного спору по суті, суд виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження».

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про протиправність постанов державного виконавця про накладення штрафу, оскільки зі змісту ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»вбачається, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених вказаним Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, а також накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

При цьому, норма ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені вказаним Законом для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, який зобовязаний за рішенням суду провести нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплаченої суми щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період 06.12.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням виплачених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано запит в Головне управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації для вжиття заходів з приводу проведення перерахунку та виплати необхідних коштів, а також у фінансове управління Трускавецької міської ради для вирішення питання фінансування необхідних видатків.

При цьому, позивачем виплата ОСОБА_2 недоплаченої суми щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у спосіб та в порядку, визначеними рішенням суду не здійснена.

Таким чином, суд встановив, що позивачем рішення суду у наданий державним виконавцем строк не виконано.

Відповідно до положень ст. 89 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Суд зазначає, що позивачем не доведено добровільного виконання рішення суду у строк, встановлений відповідачем. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином використано надані йому Законом України «Про виконавче провадження»права щодо накладення на боржника штрафу та винесення про це постанови, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобовязує його виконати певні дії. Інші підстави для скасування постанови про накладення штрафу, позивачем не наводяться.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанови відповідача про накладення штрафу від 18.04.2011 року та від 28.04.2011 року винесені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому є правомірними.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанов про накладення штрафу від 18.04.2011 року та від 28.04.2011 року у виконавчому провадженні ВП № 25561515 - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 29 липня 2011 року.

Суддя Журомська М.В.