Постанова № 18131599, 13.07.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2011 р. № 2а-6295/11/1370

11 год. 15 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Гнилиця Р.І.,

з участю

представника позивачане прибув

представник відповідачаГейшев О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ВАТ "Новороздільський завод складних мінеральних добрив"

до Державна податкова адміністрація в Львівській області

пропро визнання протиправним і скасування рішення , Обставини справи.

Позивач, відкрите акціонерне товариство «Новороздільський завод складних мінеральних добрив», звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової адміністрації у Львівській області №546 від 27.05.2011 р. про проведення фактичної перевірки ВАТ «Новороздільський ЗСМД»

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний наказ винесено відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки щодо позивача Господарським судом Львівської області порушено справу про банкрутство, крім того, для винесення оскаржуваного наказу у відповідача не було передбачених законом підстав.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав через канцелярію суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що підставою для фактичної перевірки стала скарга громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Вважає, що порушення щодо позивача провадження у справі про банкрутство не є перешкодою для здійснення фактичної перевірки. Звертає увагу суду на ту обставину, що термін проведення перевірки зазначений в оскаржуваному наказі минув. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, повно всебічно та обєктивно оцінив подані сторонами докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою адміністрацією у Львівській області 27.05.2011 року видано наказ №546 про проведення фактичної перевірки ВАТ «Новороздільський ЗСМД»щодо дотримання вимог Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (із змінами та доповненнями), та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 2 вказаного наказу встановлено терміни проведення перевірки відповідно ст.82 Податкового кодексу України, в тому числі у вихідні дні 28.05.2011, 29.05.2011, 04.06.2011, 05.06.2011 року, враховуючи режим роботи об'єкта.

Для проведення перевірки тривалістю 10 робочих днів відповідачем 27.05.2011р. видано головним державним податковим ревізорам-інспекторам Карнаухов О.Є., Гой Р.З., Збожний Т.М. направлення №931, №930, №926 та старшим державним податковим ревізорам-інспекторам Ковальчук Р.Л., Павлик Я.Р., Трач С.Ф., Ділая Т.П., Шот П.В. направлення №928, №929, №924, №925, №927 для проведення фактичної перевірки ВАТ «Новороздільський ЗСМД»щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як встановлено судом з пояснень представника позивача та долученої до матеріалів справи копії скарги гр. ОСОБА_2, підставою видання оскаржуваного наказу є подана на імя голови ДПА у Львівській області Пекарчука В.С. скарга від 26.05.2011р. гр. ОСОБА_2, що проживає у АДРЕСА_1, підписана, окрім скаржника, також гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вказана скарга мотивована тим, що скаржнику з колегами було відмовлено у працевлаштуванні в ВАТ «Новороздільський ЗСМД»з тих підстав, що підприємство не працює. Однак скаржнику відомо, що завод працює, оскільки вдень і вночі вантажні машини возять якусь продукцію, а відтак, на думку скаржника, підприємство не сплачує податки, тому у такій ситуації слід розібратися.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В силу ст. 20.1.1 ст. 20 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Відповідно до п.20.1.23 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1.3. ст..1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Фактичною, згідно п. 75.1.3. ст. 75 ПК України, вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З системного аналізу вищезазначених норм ПК України, суд вважає безпідставними посилання позивача на неможливість проведення відповідачем фактичної перевірки з підстав порушення щодо підприємства провадження у справі про банкрутство, оскільки такий вид перевірки не пов'язаний з дослідженням при її проведенні питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу, і ПК України не містить застережень про заборону проведення органами податкової служби фактичних перевірок субєктів господарювання, які перебувають у процедурі банкрутства, а лише зазначає про непоширення дії ПК України на відносини по погашенню податкових зобовязань або стягнення податкового боргу таких підприємств.

Водночас, відповідно до п. 80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п. 80.2.1.);

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. 80.2.2.);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. 80.2.3.);

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п. 80.2.4.);

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків (п. 80.2.5.);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (п. 80.2.6.);

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п. 80.2.7.).

Наведений у п.80.2.1 п.80.2.7 перелік підстав для проведення фактичної перевірки є вичерпним, а отже не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому єдиною підставою для проведення фактичної перевірки платника податків за зверненням сторонньої фізичної особи є та, коли надходить письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п. 80.2.3 ст.80 ПК України).

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізмів їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів покладено, згідно преамбули, на Закон України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991 року N 1023-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин)

Споживачем відповідно п.22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є споживачами у відношенні до ВАТ «Новороздільський ЗСМД»в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Відтак подана такими громадянами скарга не могла і не повинна була розцінюватися відповідачем як підстава для проведення фактичної перевірки позивача.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У матеріалах справи відсутні докази наявності на час винесення оскаржуваного наказу будь-яких підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених п.80.2.1 п.80.2.7 ст.80 ПК України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється прийнятий відповідачем, субєктом владних повноважень, наказ на проведення перевірки, який є актом у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнятий (вчинений) він:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки при розгляді справи встановлено прийняття спірного наказу Державною податковою адміністрацією у Львівській області №546 від 27.05.2011 р. про проведення фактичної перевірки ВАТ «Новороздільський ЗСМД»з порушенням вимог Податкового кодексу України, без передбачених ПК України підстав для проведення фактичної перевірки, правомірність видання оскаржуваного наказу відповідачем не доведена, суд з урахування викладених норм законодавства та встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про протиправність наказу відповідача №546 від 27.05.2011 р. про проведення фактичної перевірки ВАТ «Новороздільський ЗСМД».

Водночас суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування спірного наказу, оскільки такий на час розгляду справи у судовому засіданні припинив свою дію в часі, так як передбачений у ньому та виданих на його підставі направленнях термін проведення перевірки сплив, отже на підставі наказу №546 від 27.05.2011р. у подальшому не можуть виникнути, змінитись чи припинитись будь-які правовідносини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 1,70 грн. судового збору

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати наказ Державної адміністрації Львівської області №546 від 27 травня 2011 року про проведення про проведення фактичної перевірки відкритого акціонерного товариства «Новороздільський завод складних мінеральних добрив»- протиправним.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Новороздільський завод складних мінеральних добрив»(Львівська область, Миколаївський район, м. Новий Розділ, вул. Гірнича 2, ЄДРПОУ 31638889) 1 грн. 70 коп. судового збору.

4.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2011р. о 16:00 год.

Суддя Коморний О.І.