Постанова № 18131493, 24.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2011 р. № 2а-5018/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Васильків О.С.,

за участю представника позивача Дорошенка Б.М., представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства ?Автотрансекспедиція? до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2010р. №0010881530/0 та рішення викладене у формі листа від 21.09.2010р. №20627/1028-008 щодо визнання звітності неприйнятою, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне транспортно-експедиційне підприємство ?Автотрансекспедиція? (далі-Підприємство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова (далі-ДПІ), просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17.11.2010р. №0010881530/0 та рішення ДПІ викладене у формі листа від 21.09.2010р. №20627/1028-008 щодо визнання звітності неприйнятою. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що подана до ДПІ декларація з податку на додану вартість (далі-ПДВ) за серпень 2010 року відповідала вимогам щодо заповнення такої, зокрема ця обставина підтверджується відміткою проставленою посадовою особою ДПІ на екземплярі Підприємства. Податкова декларація на момент прийняття податковим органом не отримала статусу ?ОТРИМАНО з попередженням про можливість невизнання”, а відтак це є підставою вважати, що всі необхідні реквізити в ній Підприємством були зазначені. Вважає рішення ДПІ викладене у формі листа було прийнято без врахування всій обстави, що мають значення для його прийняття.

До початку судового розгляду справи представник позивача подав уточнюючу позовну заяву згідно якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 17.11.2010р. №0010881530/0 та рішення ДПІ викладене у формі листа від 21.09.2010р. №20627/1028-008 щодо визнання звітності неприйнятою та зобовязати ДПІ визнати податковою декларацією і прийняти податкову декларацію Підприємства з ПДВ за серпень 2010 року. Просив позов в межах поданих уточнень задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях та пояснив, що подана позивачем до ДПІ декларація з ПДВ за серпень 2010 року в компютерній мережі отримала статус ?Не визнано, як податкова декларація?, оскільки така не містила обовязкового реквізиту не визначено типу декларації, про що було прийнято рішення у формі листа. Вважає дії та рішення посадових осіб правомірними та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю в межах поданих уточнень з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 вересня 2010 року Приватне транспортно-експедиційне підприємство ?Автотрансекспедиція?, яке взяте на податковий облік в органах ДПІ, через відділ прийняття звітності подало податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року на якій посадовою особою ДПІ поставлено відмітку “ОТРИМАНО”.

21 вересня 2010р. за №20627/10/28-008 ДПІ прийняла рішення, яке викладено у формі листа “Про визнання звітності неприйнятою” в якому зазначено, що розглянувши подану Підприємством 20.09.2010р. податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року повідомляє, що таку декларацію зареєстровано в базі даних податкової звітності зі статусом “Не визнано як податкова декларація” відповідно до абз.5 п.п 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000р. з наступними змінами (далі-Закон №2181) у звязку з порушенням п.п.5.1 п.5 Порядку заповнення та подання податкової деларації з податку на додану вартість, затверджену Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (далі-Наказ №166): відсутні обовязкові реквізити не визначено тип декларації, та зазначено пропозиції щодо подання нової декларації, оформленої належним чином.

05 листопада 2010 року ДПІ складено Акт №5555/15-2/25544907 на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності в якому вказано, що неподано податкову декларацію з ПДВ по терміну 20 вересня 2010 року, що суперечить п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону №2181, за наслідками якого ДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2010 року.

За наслідком апеляційного оскарження до ДПІ, ДПА у Львівській області та ДПА України скарги Підприємства були залишені без задоволення а прийняті рішення без змін.

Непогоджуючись з рішеннями ДПІ Підприємство звернулось до суду про захист порушених прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Наказом ДПА України від 31.12.2008р. №827 затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (далі-Методичні рекомендації). Вказаний Наказ, який був чинний на момент винекнення спірних правовідносин, не місить нормативно-правових приписів, проте носить характер допоміжного матеріалу при здійсненні податковими органами приймання та реєстрації документів податкової звітності від платників податків.

Згідно п.4.4 Методичних рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб, печатки платника податків, обовязкових реквізитів, обовязкових додатків до податкової звітності, які є невідємною частиною податкової декларації, прокреслюють у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність. У контексті під обовязковими реквізитами розуміються в тому числі тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий).

Відповідно до п. 4.8 Методичних рекомендацій за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.

Відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендацій, зазначено, що якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності, зокрема, є не зазначення обовязкових реквізитів. Платнику податків у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання) структурним підрозділом, до функцій якого належить приймання звітності, надсилається повідомлення про невизнання органом державної податкової служби декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, подана до ДПІ декларація з ПДВ за серпень 2010 року була заповнена у відповідності до Наказу №166 та Закону №2181, в тому числі в графі “011” була поставлена відмітка. Дана обставина підтверджується в тому числі і примірником податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, який залишається у Підприємства та на якому посадовою особою ДПІ проставлено штамп “ОТРИМАНО”, що підтверджує належність заповнення декларації, що подана до ДПІ, примірник якої досліджувався в судовому засіданні.

Згідно пункту 4.5 Методичних рекомендацій зазначено, що якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

На вимогу суду подати службову записку посадової особи, яка приймала податкову звітність Підприємства за серпень 2010 року, що передбачено п.4.5 Методичних рекомендацій така представником відповідача суду не надано, що дає суду підстави важати, що така не складалась, оскільки на момент прийняття декларації така була заповнена з дотриманням Наказу №166.

В судовому засіданні судом досліджена декларація Підприємства з ПДВ за серпень 2010 року оригінал якої надав суду представник відповідача та яка заповнена не ручним, а технічним способом, в графі “011” відсутня відмітка. Проте декларація не прошита, а тому є сумніви щодо достовірності відомостей внесених у неї, що разом з встановленими в судовому засіданні обставинами справи дає підстави суду дійти висновку про сумнівність щодо її оригінальності та належність Підприємству.

Згідно із вимогами ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення викладеного у формі листа “Про невизнання податкової звітності” від 21 вересня 2010р. за №20627/10/28-008 та при прийнятті 20.09.2010р. податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року ДПІ протиправно прийшла до висновку про невизнання податкової звітності, оскільки на момент подачі позивачем декларації така була заповнена з дотриманням вимог Наказу №166, що в судовому засіданні не спростовано представником ДПІ, а відтак посадовими особами ДПІ не було дотримано вимоги Методичних рекомендацій та передбачених ст.2 КАС України принципів.

З цих підстав прийняті ДПІ податкове повідомлення-рішення від 17.11.2010р. №0010881530/0 та рішення викладене у формі листа від 21.09.2010р. №20627/1028-008 щодо визнання звітності неприйнятою підлягають скасуванню, а ДПІ слід зобовязати визнати податковою декларацією і прийняти податкову декларацію Підприємства з ПДВ за серпень 2010 року.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, доведені у судовому засіданні та такі, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного транспортно-експедиційнго підприємства ?Автотрансекспедиція? 3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова від 17.11.2010р. №0010881530/0.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова викладене у формі листа від 21.09.2010р. №20627/1028-008 щодо визнання звітності неприйнятою.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Франківському районі м.Львова визнати податковою декларацією і прийняти податкову декларацію Приватного транспортно-експедиційнго підприємства ?Автотрансекспедиція? з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного транспортно-експедиційнго підприємства ?Автотрансекспедиція? 3,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29.06.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.