Постанова № 18131251, 25.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2011 року Справа № 2а-4122/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

при секретарі Гаркуші Ю.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 31.12.2010 № 22/2010),

представника відповідача Алчевської ОДПІ в Луганській області ОСОБА_3 (довіреність від 12.05.2011 № 15165/10),

представника відповідача ДПА в Луганській області ОСОБА_4 (довіреність від 28.04.2011 № 8217/10-228),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Державної податкової адміністрації в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2011 № 0000152310/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2011 № 8109/25-08,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Шахта «Рассвет-1» до Алчевської ОДПІ в Луганській області, в якому позивач посилається на наступне.

Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Шахта «Рассвет-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПП «КОТ «Сільверторг» за період з 01.01.2010 по 31.03.2010. За результатами перевірки складено акт від 31.01.2011 № 110/231/35038195, в якому ревізором-інспектором виявлено наступні порушення: п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1896048 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 1896048 грн.; п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, у вигляді завищення відємного значення податку на додану вартість в сумі 47929 грн. та заниження суми податку на додану вартість у розмірі 331281 грн. за січень 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 21.02.2011 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152310/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 474012,50 грн., з яких 379210 грн. основного зобовязання з ПДВ та 94802,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки позивач був не згодний з податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2011, то у встановлений законодавством строк 09.03.2011 він подав первинну скаргу № 96 до ДПА в Луганській області. На підставі рішення ДПА в Луганській області відповідачем було здійснено позапланову виїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт від 19.04.2011 № 776/231/35038295. Зміст акту перевірки від 19.04.2011 фактично нічим не відрізняється від акту перевірки від 31.01.2011. За результатами розгляду первинної скарги, акту перевірки від 19.04.2011 ДПА в Луганській області відмовила в задоволенні скарги та залишила спірне податкове повідомлення-рішення в силі.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2011, а також висновками акту перевірки від 31.01.2011, акту перевірки від 19.04.2011, покладеними в якості підстави для винесення оспорювання рішення, позивач не згоден, вважає, що воно прийнято не обєктивно, перевірки проведено незаконно, з використанням недостовірної інформації, з порушенням норм діючого законодавства.

Позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «КОТ «Сільверторг» з придбання товарно-матеріальних цінностей. На підставі вироку Ленінського районного суду від 13.09.2010 за обвинуваченням директора ПП «КОТ «Сільверторг» у скоєнні декількох злочинів, у тому числі за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, тобто «фіктивне підприємництво», то всі взаємовідносини на підставі вироку є нікчемними, порушують публічний порядок, а первинні документи ПП «КОТ «Сільверторг» не мають юридичної сили та доказовості.

Позивач посилається, що згідно з мотивувальною частиною вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 13.09.2010 період, в якому директором та засновником ПП «КОТ «Сільверторг» було скоєно злочин за ознаками фіктивного підприємництва, охоплює час з 01.06.2009 по 30.11.2009. Ані законом України «Про державну податкову службу в Україні», ані Податковим кодексом України, ані будь-яким іншим законодавчим актом не передбачено право органів державної податкової служби розповсюджувати дію вироків з кримінальних справ відносно окремих фізичних осіб на взаємовідносини субєктів господарювання юридичних осіб, тим більше на майбутнє.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2011 № 0000152310/0 від 21.02.2011, прийняте Алчевською ОДПІ, про визначення податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 474012,50 грн., з яких 379210 грн. основного зобовязання з ПДВ та 94802,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ; визнати нечинним рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2011 № 8109/25-08 ДПА в Луганській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача Алчевської ОДПІ в Луганській області в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на наступне. Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Шахта «Рассвет-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2010 з ПП «КОТ «Сільверторг», за результатами якої складено акт від 31.01.2011 № 110/231-35038195. Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено відємне значення сум ПДВ за період січень 2010 року в розмірі 47929 грн. та занижено суми ПДВ за січень 2010 року в розмірі 331281 грн. На підставі акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При складанні та наданні до Алчевської ОДПІ податкової звітності з ПДВ за період, що перевірявся, позивачем до складу витрат було віднесено на підставі 15 накладних без номеру та 15 податкових накладних, отриманих від ПП «КОТ «Сільверторг» на придбання вугілля суму 2275257,60 грн., у тому числі валові витрати 1896048 грн., податковий кредит 379209,60 грн. Зазначені податкові накладні не були визнані ревізорами Алчевської ОДПІ як належні документи, що підтверджують право покупця товарів на податковий кредит, на підставі того, що цей контрагент має ознаки фіктивності. Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 13.09.2010 директора ПП «КОТ «Сільверторг» визнано винним і засуджено за ч. 1 та ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник залученого судом в якості другого відповідача ДПА в Луганській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись, що прийняте ДПА в Луганській області рішення за результатами розгляду скарги ТОВ «Шахта Рассвет-1» не є актом нормативного характеру, який може бути предметом оскарження в адміністративній справі. Він лише фіксує певні факти і сам по собі не породжує виникнення певних обовязків у того субєкта, щодо якого він складений. Тому вказаний відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що ТОВ «Шахта «Рассвет-1» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ в Луганській області.

На підставі наказу від 19.01.2011 № 23 Алчевською ОДПІ в Луганській області було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Шахта «Рассвет-1» (код ЄДРПОУ 35038195) з питань дотримання податкового законодавства з ПП «КОТ «Сільверторг» (код ЄДРПОУ 36410005) за період з 01.01.2010 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 31.01.2010 № 110/231/35038195 (арк. справи 15-25).

Перевіркою встановлено порушення: 1) п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток у сумі 1896048 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року 1896048 грн.; 2) п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, в результаті чого завищено відємне значення податку на додану вартість в сумі 47929 грн. та занижено суми податку на додану вартість у розмірі 331281 грн., в тому числі за січень 2010 року - 331281.

Вказані висновки обґрунтовано тим, що валові витрати та податковий кредит ТОВ «Шахта «Рассвет-1» сформовано за рахунок постачальника ПП «КОТ «Сільверторг». Всі документи, на підставі яких було сформовано валові витрати та податковий кредит, були підписані ОСОБА_5, який не є посадовою особою ПП «КОТ «Сільверторг» та не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю, про що свідчить вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 13.09.2010 по справі № 1-515/10.

На підставі вказаного акту перевірки 21.02.2011 Алчевською ОДПІ в Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152310/0, яким ТОВ «Шахта «Рассвет-1» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 474012,50 грн., у тому числі за основним платежем 379210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 94802,5 грн. (арк. справи 11).

09.03.2011 позивач подав первинну скаргу № 96 до ДПА в Луганській області (арк. справи 28-31). На підставі рішення ДПА в Луганській області відповідачем було здійснено позапланову виїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт від 19.04.2011 № 776/231/35038295 (арк. справи 34-48). Висновками даного акту фактично підтверджено зроблені фахівцями Алчевської ОДПІ в Луганській області висновки, викладені в акті перевірки від 31.01.2010 № 110/231/35038195. За результатами розгляду первинної скарги ДПА в Луганській області прийняла рішення від 27.04.2011 № 8109/25-08, яким податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ в Луганській області від 21.02.2011 № 0000152310/0 залишено без змін, а скаргу без задоволення (арк. справи 49-53).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон № 334), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334 визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/707, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення первинні документи підлягають обовязковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обовязкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна увязка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Судом установлено, що 06.01.2010 між ПП «КОТ «Сільверторг» та ТОВ «Шахта «Рассвет-1» було укладено договір постачання вугільної продукції № 06/01-2010 (арк. справи 84-87). Товариством з обмеженою відповідальністю «КОТ «Сільверторг» позивачу було видано податкові накладні (арк. справи 88-102). Як убачається з матеріалів справи, договір та податкові накладні були підписані директором ТОВ «КОТ «Сільверторг» ОСОБА_5

Суд погоджується з висновками відповідача Алчевської ОДПІ в Луганській області про те, що до складу валових витрат та податкового кредиту було включено суми за документами, підписаними не уповноваженою платником податків на здійснення господарської діяльності та складання первинної документації, а тому вказані документи не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 13.09.2010 у справі № 1-515/10, який набрав чинності 29.09.2010, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч. 1, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч . 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (арк. справи 206-216).

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що повязані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що повязані із його недійсністю.

Суд не приймає посилання позивача на те, що орган державної податкової служби протиправно поширив дію вироку суду, який охоплює час з 01.06.2009 по 30.11.2009, на правовідносини, які мали місце в 2010 році, а також поширив дію вироку в кримінальній справі відносно окремої фізичної особи на взаємовідносини субєктів господарювання юридичних осіб.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 13.09.2010 у справі № 1-515/10 встановлено, що ОСОБА_5 створив ПП «КОТ «Сільверторг» без мети зайняття підприємницькою діяльністю, а виключно за проханням невстановленої особи з метою використання даного субєкта господарювання для прикриття незаконної діяльності, систематично підробляв документи з метою їх використання для прикриття незаконної діяльності. Також вироком установлено, що ОСОБА_5 не мав наміру займатися фінансово-господарською діяльністю та створив ПП «КОТ «Сільверторг» виключно за проханням малознайомої особи та грошову винагороду.

За таких обставин суд вважає, що ПП «КОТ «Сільверторг» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань.

З огляду на вищевикладене суд вважає висновки Алчевської ОДПІ в Луганській області, викладені в актах перевірок, обґрунтованими, оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Щодо вимог позивача про визнання нечинним рішення ДПА в Луганській області від 27.04.2011 № 8109/25-08 про результати розгляду первинної скарги, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Податкового кодексу України визначає порядок оскарження рішень контролюючих органів. Згідно з нормами зазначеної статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Суд зазначає, що рішення ДПА України в Луганській області від 27.04.2011 № 8109/25-08, прийняте за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, є таким, що не створює для позивача юридичних наслідків. Вказане рішення є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності. За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для відшкодування на користь позивача судових витрат не вбачається.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

< Текст >

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Державної податкової адміністрації в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2011 № 0000152310/0 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2011 № 8109/25-08 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 29 липня 2011 року.

< Текст >

Суддя І.О. Свергун