Постанова № 18131257, 25.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2011 року Справа № 2а-4205/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

при секретарі Гаркуші Ю.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 26.04.2011 б/н),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 15.03.2011 № 20/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту перевірки,

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2011 року ТОВ «Профінн» (надалі позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської МДПІ у м. Луганську (надалі відповідач), в якому просить визнати дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Профінн», код за ЄДРПОУ 37288168; визнати протиправними дії відповідача щодо складення акту перевірки «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Профінн», код за ЄДРПОУ 37288168, з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період грудень 2010 року» від 28.03.2011 № 144/23/37288168. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує наступним.

28.03.2011 відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Профінн» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період грудень 2010 року. В якості підстави для проведення перевірки відповідач послався на п. 2.4 ст. 21, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України. За результатами перевірки відповідач склав акт від 28.03.2011 за № 144/23/37288168, в якому встановив, що позивачем порушені: 1) п. 3 ст. 5 ГК України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість за період грудень 2010 року на загальну суму 59082 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) на суму 2280803 грн.; 2) на підставі ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України угоди з позивачем є нікчемними, оскільки у позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обовязки зі сплати податкових зобовязань.

Позивач вважає дії Ленінської МДПІ у м. Луганську з проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Профінн» та складання акту перевірки протиправними з наступних підстав. 26.01.2011 позивач подав до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації (тобто до 26.02.2011), відповідач повинен був провести камеральну перевірку заявлених у декларації даних. На цей час у позивача відсутні будь-які відомості стосовно проведення відповідачем камеральної перевірки. У термін з 26.02.2011 по 26.03.2011 відповідач повинен був провести документальну позапланову виїзну перевірку. Фактично відповідач не повідомляв позивача про проведення перевірок під розпис та своєчасно спрямовував на адресу позивача повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Відповідач обмежився лише надсиланням на адресу позивача 28.03.2011 рекомендованого листа з повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки та наказу керівника про проведення такої перевірки, який був отриманий позивачем уже після проведення перевірки.

Крім того, позивач вважає, що посилання відповідача на відсутність ТОВ «Профінн» за юридичною адресою є безпідставними та не підтверджуються допустимими та достатніми доказами, ґрунтуються лише на відсутності інформації у відповідача.

Висновки акту перевірки не відповідають дійсності, оскільки не підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку та порушують п. п. 4 6 наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984 «Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». Відповідач не дотримався обовязкових умов для проведення та оформлення перевірки, оскільки не дослідив чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, надавши суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у письмових запереченнях посилається на наступне. На адресу позивача Ленінською МДПІ у м. Луганську було направлено запит від 07.02.2011 № 4935/16-81 про надання пояснень та їх документального підтвердження у 10-денний термін щодо здійснення господарських операцій з контрагентами, а саме: укладених угод, операцій з придбання та постачання товарів (робіт, послуг) та правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період грудень 2010 року. Станом на дату початку перевірки (25.03.2011) пояснень та їх документального підтвердження підприємством не надано. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем норм чинного законодавства. За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 № 144/23/37288168. Актом перевірки для ТОВ «Профінн» не встановлено будь-якого обовязку, не порушено конкретних прав платника податків. Дії щодо складання акту перевірки є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції та не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що позивач ТОВ «Профінн» зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.10.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1382102 0000 017835 (арк. справи 9). Згідно свідоцтва № 100307716 позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ 01.11.2010 (арк. справи 20).

ТОВ «Профінн» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську та супровідним листом від 26.01.2011 надав до відповідача податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року (арк. справи 21).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII зі змінами та доповненнями (далі Закон № 509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби, зокрема, мають право:

20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

20.1.3. одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність»та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від субєктів підприємницької діяльності;

20.1.4. проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

20.1.6. для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, повязану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших субєктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим субєктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому субєкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші субєкти інформаційних відносин зобовязані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обовязку надавати відповідь на такий запит.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (надалі Порядок № 1245). Порядок № 1245 визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби субєктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Ст. 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

П. 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

П. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обовязкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Судом установлено, що 25.03.2011 начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську винесено наказ за № 553 «Про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн», код за ЄДРПОУ 37288168, з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року» (арк. справи 25). В якості підстав для проведення перевірки відповідач у наказі посилається на п. 21.4 ст. 21, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного наказу Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Профінн» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 № 144/23/37288168 (арк. справи 27-40).

Суд уважає, що перевірку було проведено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, судом установлено, що в порушення вимог ст. ст. 73, 78 Податкового кодексу України запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 07.02.2011 № 4935/16-81, на який посилається відповідач, на адресу позивача не направлявся. На вимогу суду відповідачем не було надано копію такого запиту та докази його направлення (вручення) позивачу.

Крім того, судом установлено, що в порушення вимог ст. 79 Податкового кодексу України позивачу до початку перевірки не було вручено під розписку або направлено рекомендованим листом із повідомленням копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки. Як убачається з наказу про проведення перевірки та складеного за її результатами акту, документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Профінн» було розпочато 25.03.2011. Позивачем на підтвердження своїх доводів надано суду копію конверту, в якому було направлено на його адресу копію наказу про проведення перевірки від 25.03.2011 № 553 та повідомлення № 12784 про дату початку і місце проведення перевірки (арк. справи 23). Згідно штемпеля відділення поштового звязку на конверті зазначені документи було направлено 28.03.2011. Відповідачем не надано суду доказів своєчасного вручення позивачу цих документів. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти того, що копію зазначеного наказу та повідомлення було направлено позивачу лише 28.03.2011, тобто після проведення перевірки. Отже, у відповідача не було законних підстав для проведення перевірки.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної перевірки обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог ТОВ «Профінн» про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки від 28.03.2011 № 144/23/37288168, суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.

П. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон повязує виникнення у платника податків податкових зобовязань, є податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обовязковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих субєкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Позивачем не заявлено вимог про відшкодування судових витрат, тому це питання судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту перевірки задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 29 липня 2011 року.

< Текст >

Суддя І.О. Свергун