Постанова № 18131250, 26.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2011 року Справа № 2а-6099/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальової Т.І.,

при секретарі Бавикіній А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапенко І.О.

від відповідача:не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції про визнання дій незаконними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 17.05.2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області отримало постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП 26462362 від 29.04.2011 року від відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції по вимозі № Ю 74 У від 09.03.2011 року про стягнення боргу з ДВАТ «Краснодонська автобаза» ДП ДХК «ЛШБ» у сумі 2507,93 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області. З данною постановою позивач не згоден, тому просить суд :

- визнати дії відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції щодо відмови в прийнятті вимоги про сплату боргу Ю 74 У від 09.03.2011 року на суму 2507,93 грн. незаконними;

- скасувати постанову від 29.04.2011 року ВП № 26462362 про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- зобовязати відділ державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції прийняти до примусового виконання вимогу про сплату боргу Ю 74 У від 09.03.2011 року на суму 2507,93 грн..

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не доповів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69 -72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи 09 березня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області було винесено вимогу № Ю 74 про стягнення з ДВАТ «Краснодонська автобаза» ДП ДХК «ЛШБ» боргу в сумі 2507,93 грн. (а.с.6).

На підставі статті 106 п. 14 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» позивачеві постановлю про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП 26462362 від 29.04.2011 року було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вимоги № Ю 74 виданий 09.03.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про стягнення з ДВАТ «Краснодонська автобаза» ДП ДХК «ЛШБ» боргу в сумі 2507,93 грн. (а.с.5). Вищезазначена постанова була надіслана позивачеві 29.04.2011 року (а.с.4).

24.05.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області були оскаржені дії начальника, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції Гладишенко О.О. до Головного управління юстиції у Луганській області. 06.07.2011 року до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області надійшла відповідь від Головного управління юстиції у Луганській області в якої також було зазначено, що згідно п. 14.ст 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» - рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафує виконавчим документом, у вимозі про сплату боргу направленої до відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції зазначена сума недоїмки, тому даний документ не є виконавчим документом (а.с.7-11).

У статті 17 Закону України “Про виконавче провадження” зазначений повний перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, а саме : виконавчі листи, що видаються судуами і накази господарськіх судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та оішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінільних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Тобто, до вказаного переліку не відноситься вимога про сплату боргу, оскільки вона не є рішенням органу державної влади, виконання якого за законом покладено на державну виконавчу службу, оскільки вимога, це запропонування виконати певні дії у добровільному порядку.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення”Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Вимога № Ю 74 про стягнення з ДВАТ «Краснодонська автобаза» ДП ДХК «ЛШБ» боргу в сумі 2507,93 грн. від 09 березня 2011 року винесена управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області на підставі несплати боргу зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування станом на 01 березня 2011 року, тобто борг утворився у 2011 році на момент дії Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”. В вимозі позивач посилається на ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування».

Згідно ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» вимога про сплату недоїмки з 01.01.2011 року не є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 106 п. 14 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» виконавчим документом є тільки рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу.

Таким чином, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.04.2011 року є цілком обґрунтованою і такою, яка не підлягає скасуванню. Відповідно дії Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції є правомірними.

Враховуючи вимоги статті 94 КАС України, а також пункт 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 105, 128, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції про визнання дій незаконними, скасування постанови відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 01 серпня 2011 року.

< Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

< Текст >

Суддя Т.І. Ковальова