Постанова № 18131249, 28.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2011 року Справа № 2а-5943/11/1270 17 год. 30 хв. м. Луганськ

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягненя суми страхових внесків на загальнобовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1750,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2011 року Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою від 07 липня 2011 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Відповідачем, у строк, встановлений частиною 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, подано до суду заперечень проти позову, у яких відповідач зазначив, що позивачем складено вимогу про сплату боргу №Ф 2252 від 10.05.2011 з порушенням чинного законодавства України, так як з 01.01.2011 виключено ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058, Пенсійний фонд України не є юридичною особою, а тому не може звертатись з даним позовом до суду, на даний час відповідач є платником єдиного внеску, а тому не зобовязана сплачувати добровільні пенсійні внески відповідно до ст.. 16 Закону України «Про систему оподаткування», а також з інших підстав, зазначених у запереченнях. (а.с. 14-21)

Вивчивши надані відповідачем заперечення проти позову, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у скороченому провадженні, так як повідомленні відповідачем обставини не дають підстав для призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні та не перешкоджають вирішенню справи без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та 12.01.2011 надала до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську звіт про нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичними особами СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок.

У вказаному звіті за 2010 рік відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків у загальній сумі 1827,80 грн., з яких самостійно сплачено 77,00 грн. (а.с. 9)

Згідно картки особового рахунку та таблиці нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичними особами субєктами підприємницької діяльності за період за 2010 рік, заборгованість по страховим внескам складає 1750, 80грн.(а.с.8,9)

Зазначена сума страхових внесків ОСОБА_1 своєчасно не сплачена.

Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058, на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № Ф-2252 від 10.05.2011 на суму 1750,80 грн., яка отримана відповідачем 12.05.2011 (а.с.5-7).

Борг за вищезазначеною вимогою відповідачем не сплачено.

З картки особового рахунку та вимоги № Ф-2252 від 10.05.2011 вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 1750, 80грн.

Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.

Законом України “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”підпункт 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначено, що фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески”. Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункт 4 пункту 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

З дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”(з 17 липня 2010 року) порядок обчислення страхових внесків змінився і їх сплата не повинна була відбуватися з фіксованого розміру.

Зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, позивачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.

Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Відповідно до п.п. 2.1.3 п.2.1 вказаної Інструкції платниками страхових внесків є фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому силі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Згідно з пп. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, дії позивача щодо визначення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1750,80 грн. та надіслання відповідачу вимоги про сплату боргу № Ф-2252 від 10.05.2011 відповідають чинному законодавству.

Як вже зазначалось судом раніше відповідачем самостійно визначено у звіті за 2010 рік суму страхових внесків, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду України, а також зазначено суму сплачених внесків. Дані картки особового рахунку співпадають з даними, зазначеними відповідачем самостійно у своєму звіті за 2010 рік.

Вимога про сплату боргу № Ф-2252 від 10.05.2011 відповідачем отримана, не оскаржена, тобто є чинною.

За таких обставин, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік на загальну суму 1750,80 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (р/р 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792407) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік на загальну суму 1750,80 грн. (одна тисяча сімсот пятдесят грн. 80 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В. Смішлива