Постанова № 18131184, 13.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2011 року Справа № 2а-2503/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ірметової О.В.

за участю секретаряМосійчук О.А.

за участю

представника позивача Шевченко Ю.В., Максименко О.О.

представника відповідача - Коряк Н.С., Мартинова І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Углепромсервіс» до Анрацитівської обєднаної державної податкового інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032310/0 від 23.02.2011 про донарахування податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 1988142,20 грн. (1590512,36 грн. основний платіж, 397629,84 грн. штрафні санкції), -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Углепромсервіс» з позовом до Антрацитівської ОДПІ в Луганській області та просив скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000032310/0 від 23.02.2011 про донарахування податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 1988142,20 грн. (1590512,36 грн. основний платіж, 397629,84 грн. штрафні санкції).

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що співробітниками Антрацитівської ОДПІ згідно ст.20 та ст.79 Податкового кодексу, наказу Антацитівського ОДПІ №42 від 25.01.2011 була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2009 по 31.12.2010, за результатами якої було складено акт від 16.02.2011 №44-23-36021638. На підставі зазначеного акту було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням діючого законодавства, оскільки наказом №42 від 25.01.2011 було призначено позапланову виїзну перевірку, а фактично було проведено позапланову невиїзну перевірку. В акті перевірки зазначено, що розбіжності між сумою задекларованого податкового зобовязання Позивача та сумою податкового кредиту, задекларованого підприємствами покупцями за період з 01.08.2009 по 30.12.2010 складають 2132612,86 грн., причиною розбіжностей є відсутність податкових зобовязань ПП «Углепромсервіс» в деклараціях з ПДВ за грудень 2009 року, квітень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року. Як вбачається з акту перевірки, за квітень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року декларацій не було подано, тобто висновок щодо відсутності податкових зобовязань у декларацій зроблено без дослідження самих декларацій. При цьому податкові декларації з ПДВ за червень, липень, серпень та вересень 2010 року подавалися до Антрацитівської ОДПІ, проте не були визнані, як податкова звітність. В подальшому Товариство подавала декларації, але Відповідач штучно створював умови для їх неприйняття. Крім того, в порушення норм чинного законодавства акт після його реєстрації на адресу Товариства не надходив, лише 23.02.2011 надійшло оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Таким чином відповідач позбавив Товариство права надати заперечення на акт перевірки та порушив встановлений п.86.8 Податкового кодексу України порядку прийняття податкового повідомлення-рішення. За запитом Товариства, копію акту перевірки було направлено лише 09.03.2011, тобто після прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення. Також при нарахуванні штрафних санкцій податковий орган застосував розмір штрафу не встановлено чинним законодавством.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні позовним вимогам та звернули увагу суду на наступне.

Декларації Антрацитівською ОДПІ не приймались навмисне, не дивлячись на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду, де суд апеляційної інстанції зобов'язав Антрацитівське ОДПІ прийняти декларації. Луганський адміністративний окружний суд по справі № 2а - 1406/11/1270 від 19.04.2011 року позов ПП «Углепромсевіс» задовольнив і визнав «противоправною бездіяльність Антрацитівської державної податкової інспекції в Луганській області, яка виразилася в неотриманні в у жовтні-грудні 2010 року, а також поштових відправлень, декларацій з ПДВ за червень-вересень 2011 року. Відповідач не виконав рішення суду апеляційної інстанції і вищевказані декларації не прийняті і по цей час. Умисне не приймаючи податкові декларації з ПДВ за червень-грудень 2010 року контролюючий орган проводить перевірку підприємства не зрозуміло на підставі яких документів при застосуванні непрямого методу перевірки.

Відповідно до п.4.3.4 ст.4 Закону 2181 застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків не передбачених цим пунктом не дозволяється. Згідно з пп.4.3.7 п.4 ст.4 Закону 2181 непрямий метод не може тягти за собою обвинувачення про несплату податків.

Крім цього, було прийняте повідомлення - рішення № 0000032310/0 від 23.02.11 року, а копію акту ПП « Углепромсервіс» отримав по пошті 09.03.2011 року, де були порушені всі строки апеляційного оскарження з лінії ДПА. До того ж, як вказано в зазначеному повідомлені - рішенні, його прийнято на підставі акту перевірки № 44/23 - 36021638 від 16.02. 11 року, розділом № 4 ( Висновок), зазначеного акту встановлено заниження ПДВ на суму 1590519,36 грн., у податковому повідомлені - рішенні зараховано суму податкового зобов'язання за основним платежем 1590512,36 грн. - зазначена сума не є сумою заниження ПДВ, яка встановлена актом перевірки, ця сума в тексті акту перевірки взагалі відсутня.

Крім того, як зазначено у п. 123.1 ст. 123 ПКУ, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку з ПДВ платника податків на підставах визначених пунктами 54.3.1, 54.3.2,54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 ПКУ тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми з ПДВ. Сума штрафної (фінансової) санкції накладена на ПП « Углепромсервіс» податковим повідомленням - рішенням визначена в розмірі 397629,84 грн., що складає 25,00011002744 відсотків від суми нарахованого тим же повідомленням - рішенням податкового зобов'язання (1590512,36 грн.), тобто у даному випадку застосована сума штрафу у розмірі не передбачена чинним законодавством.

Позбавивши строків апеляційного оскарження акту перевірки і повідомлення -рішення, в зв'язку з тим, що акт № 44/23 - 36021638 від 16.02. 11 року був надісланий за два тижня пізніше ніж повідомлення - рішення № 0000032310/0 від 23.02.11 року ПП «Углепромсервіс» звернулось до суду.

Це підтверджується чинним законодавством ст. 86 п.86.7 ПК України. Невірно донарахована основна сума податку з ПДВ залишилась неузгодженою.

Таким чином, в податковому повідомленні - рішенні № 0000032310/0 від 23.02.11 року застосована сума штрафу у розмірі не передбачена чинним законодавством. Крім цього, в судових засіданнях по справі № 2а-2503/11/1270 встановлено, що Наказ на невиїзну (виїзну) перевірку наданий посадовим особам ДПІ у місті Антрациті з порушенням чинного законодавства ст.. 81 ПКУ, так як проводилась з невиїзною перевіркою ще і виїзна, що не передбачено законодавством, проводячи невиїзну перевірку посадові особи намагались перевірити юридичну адресу ПП « Углепромсервіс».

За таких обставин представники позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Посадовими особами Антрацитівської ОДПІ на підставі наказу №42 від 25.01.2011 було здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку. В заголовку наказу №42 зроблено помилку, у п.1 наказу фахівцям Антрацитівської ОДПІ наказано здійснити позапланову невиїзну документальну перевірку. Підставою для проведення позаплановою невиїзної документальної перевірки п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. На адресу позивача надсилалися листи з проханням надати документальне підтвердження формування податкового зобовязання, але протягом встановленого законом строк документи не були надані у звязку з чим керівником податкового органу було прийняте рішення про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки. Крім того, позивач не повідомив своєчасно про факт зникнення документів та не здійснили заходи щодо їх відновлення. Наказ на проведення перевірки було вручено особисто представнику позивача Максименко О.О. На підставі наказу, повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПП «Углепромсервіс» з питань дотримання вимог податкового зобовязання за період з 01.08.2009 по 01.01.2011. 16.02.2011 за результатами перевірки було складено акт №44/23-36021638 та складено акт відмови від підписання акту перевірки, а тому був направлений поштою. 23.02.2011 акт перевірки повернуто поштою з позначкою «за зазначеною адресою не знаходиться». За результатами перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобовязань з ПДВ у сумі 1590519,36 грн., у звязку з чим було винесене податкове повідомлення-рішення №0000032310/0 від 23.02.2011, яке було направлено поштою та 25.02.2011 отримано уповноваженим представником позивача. Щодо не надіслання на адресу позивача розрахунку податкового зобовязання та штрафних санкцій представники відповідача зазначили, що податкове повідомлення-рішення не формується в автоматизованій системі «Аудит», тому при складанні податкового повідомлення-рішення помилково зроблено посилання на Закон України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.

Приватне підприємство «Углепромсервіс» зареєстрований виконавчим комітетом Антрацитівської районної державної адміністрації 30.06.2009, про що зроблена запис 13621020000000781 (том 1 а.с.6).

Наказом Антрацитівської ОДПІ від 24.01.2011 №41 на підставі ст. 20, п.п.78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та доповідної записки від 24.01.2011 було призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Углепромсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2009 по 01.01.2011 (том 1 а.с.139).

25.01.2011 року працівниками податкового органу було складено акт № 8/23-36021638 про не допуск посадових осіб до проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Углепромсервіс» (том 1 а.с.141) та акт №5/23-36021638 про відсутність посадових осіб ПП «Углеепромсервіс» за юридичною адресою (том 1 а.с.142).

25.01.2011 начальник Антацитівської ОДПІ видає наказ №42 на підставі ст. 20, 79 Податкового кодексу та доповідної записки від 24.01.2011 про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Углепромсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2009 по 01.01.2011 (том 1 а.с.144).

На підставі наказу №42 від 25.01.2011 було видано повідомлення №591 від 25.01.2011, яке було вручено представнику ПП «Углепромсервіс» (том 1 а.с.145).

Антацитівської ОДПІ у період з 28.01.2011 по 10.02.2011 на підставі ст. 20, 79 Податкового кодексу та наказу №42 від 25.01.2011 було здійснено невиїзну позапланову документальні перевірку ПП «Углепромсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2009 по 01.01.2011, за результатами якої складено акт №44/23/36021638 від 16.02.2011 (том 1 а.с.149 - 169).

В акті перевірки з питань повноти визначення податкового зобовязання зазначено, що за період з 01.08.2009 по 31.12.2010 підприємство задекларувало податкових зобовязань у сумі 3769691,00 грн. Перевіркою встановлено заниження податкового зобовязання в сумі 1590519,36 грн., у тому числі за квітень 2010 у сумі 19750,00 грн., травень 2010 року у сумі 9227,50 грн., за серпень 2010 року у сумі 12926,25 грн., за вересень 2010 року у сумі 1532604,83 грн., за жовтень 2010 року у сумі 16010,78 грн.

Як зазначено в акті перевірки причиною розбіжностей між сумою задекларованого податкового зобовязання позивачем та сумою податкового кредиту, задекларованого підприємствами покупцями, є відсутність податкових зобовязань ПП «Углепромсервіс» в деклараціях в деклараціях з ПДВ за грудень 2009 року, квітень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку, що ПП «Углепромсервіс» порушило п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4., п.п.7.2.3 п.7.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1590519,36 грн.

На адресу ПП «Углепромсервіс» податковим органом було направлено повідомлення про запрошення №999 від 09.02.2011, в якому зазначено дата підписання та отримання акту перевірки з 11 по 15 лютого 2011 року (том 1 а.с.171).

Зазначене повідомлення було направлено поштою та отримано позивачем 16.02.2011 року (том 1 а.с.173) та штамп повернення повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений 17.02.2011.

Податковим органом 16.02.2011 було складено акт №10/23-36021638 про відмову від підписанню акту невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Углепромсервіс», в якому посадові особи податкового органу зазначили, що на адресу ПП «Углепромсервіс» було направлено запрошення №999 від 09.02.2011 на підписання та ознайомлення з актом перевірки, яке було отримано уповноваженою особою ПП «Углепромсервіс» Максименко О.О. 16.02.2011, але посадові особи не прибули та не підписали акт перевірки від 16.02.2011 №44/23-36021638 (том 1 а.с.174). Але суд вважає, що даний акт відмови від підписання акту перевірки не може бути належним доказом у розумінні ст. 70 КАС України, оскільки даний акт містить в собі інформацію вручення уповноваженій особі підприємства запрошення на підписання акту перевірки, хоча на день складання такого акту, згідно штампу повернення повідомлення про вручення поштового відправлення зазначений, у податкового органу була відсутня інформація щодо вручення такого повідомлення.

Відповідачем 17.02.2011 на адресу ПП «Углепромсервіс» було направлено акт невиїзної позапланової документальної перевірки (том 1 а.с.175). Конверт з актом було повернуто 23.02.2011 року до податкового органу з позначкою причин не вручення поштової кореспонденції «за зазначеною адресою не проживає» (том 1 а.с.176). Але суд не вважає повернення конверту з актом перевірки як факт вручення акту перевірки ПП «Углепромсервіс», що в подальшому надає право податковому органу приймати податкове повідомлення-рішення, оскільки згідно пояснювальної листоноші ОСОБА_6 цінний лист №9464300072690 надійшов до ВПЗ Іванівка-1 22.02.2011. За проханням податкової інспекції вона видала вказаний цінний лист 23.02.2011 податковому інспектору Мартиновій І.А. (том 1 а.с.64).

23.02.2011 Антрацитівською ОДПІ за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000032310/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання у сумі 1590512,36 грн. та нараховано штрафних санкцій у розмірі 397629,84 грн. (том 1 а.с.177).

Спірне питання полягає у визначенні суми податкового зобовязання ПП «Углепромсервіс» через їх відсутність в деклараціях з ПДВ за грудень 2009, квітень, травень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року.

У період, за який було здійснено перевірку позивача діяв Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168), який визначав платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №168 обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168 датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З акту перевірки та наданих копій договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів прийому-передачі вбачається, що у період з 01.09.2010 по 30.09.2010 року позивач знаходився у договірних відносинах з ТОВ «Укрторг» з питань збереження вугілля (договор №10/09-01 від 01.09.2010).

Згідно первинніх документів за даним договорів ПП «Углепромсервіс» повинно було включити до сум податкового зобовязання у сумі 7624416,67 грн., що співпадає з сумою податкового зобовязання в додатку №5 до податкової декларації за вересень 2010 року.

З акту перевірки та наданих копій договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів прийому-передачі вбачається, що у період з 28.08.2009 по 31.12.2010 року позивач знаходився у договірних відносинах з ТОВ «Імперія» з питань купівлі-продажу вугілля (договор №28/08 від 28.08.2009).

Згідно первинніх документів за даним договорів ПП «Углепромсервіс» повинно було включити до сум податкового зобовязання у сумі 3938816,16 грн., що співпадає з сумою податкового зобовязання в додатку №5 до податкових декларації за квітень, травень, сепрень, вересень, жовтень 2010 року.

З постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2011 року по справі №9833/10/1270 за позовом ПП «Углепромсервіс» до Антрацитівської ОДПІ в Луганській області про зобовязання прийняти податкові декларації з ПДВ, вбачається, що позивач оскаржив дії податкового органу до суду першої інстанції щодо не прийняття податкових декларацій за червень, липень, черпень, вересень 2010 року до початку проведення перевірки .

У період надання декларацій за червень - жовтень 2010 року, діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» (далі Закон №2181). Згідно з п.п.4.1.2 п.4.1 ст. 4 цього Закону контролюючий орган повинен прийняти декларації без попередньої перевірки зазначених в них показників, через канцелярію, або по поштовому зв'язку , без висування будь - яких передумов, не прийняття розцінюється як перевищення службових повноважень.

Згідно з п.п.4.3.4 п.4.3 ст.4 Закону №2181 застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків не передбачених цим пунктом не дозволяється.

Відповідно до п.п.20.1.27 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Саме цю норму відповідач зазначив при винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Як вбачається з цієї норми, у податкового органу виникає право самостійно визначити суму грошових зобовязань тільки у разі виявлення фактів заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на те, що податковий орган не примав податкові декларації за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року, що підтверджується судовими рішеннями, в яких позивач ПП «Углепромсервіс» визначав суму податкового зобовязання з ПДВ за вказаними в акті перевірки контрагентами, тобто відсутній факт подання такої податкової декларації, на чому наполягали протягом розгляду справи представники відповідача Антрацитівської ОДПІ, суд вважає, що у відповідача відсутні були підстави (щодо застосування саме до підстав для визначення суми податкового зобовязання) норму п.п.54.3.2 п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України.

Крім того, оскаржуване податкове повідомлення рішення було винесено в порушення норм ст. 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом пяти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у звязку з необхідністю зясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Як вже було зазначено раніше, платник податків ПП «Углепромсервіс» не отримав відповідно до цієї норми копію акту перевірки, чим був позбавлений права надати свої заперечення на акт перевірки.

Також згідно п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки під час судового розгляду справи було встановлено, що позивач отримав акт перевірки тільки після отримання податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що в даному випадку є порушення порядку винесення податкових повідомлень-рішень.

Крім того, як зазначено у п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку з ПДВ платника податків на підставах визначених пунктами 54.3.1, 54.3.2,54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 ПКУ тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми з ПДВ.

Сума штрафної (фінансової) санкції накладена на ПП « Углепромсервіс» податковим повідомленням - рішенням визначена в розмірі 397629,84 грн., що складає 25,00011002744 відсотків від суми нарахованого тим же повідомленням - рішенням податкового зобов'язання (1590512,36 грн.), тобто у даному випадку застосована сума штрафу у розмірі не передбачена чинним законодавством, про що відповідач у судовому засіданні погодився.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки під час розгляду справи було встановено та підтверджено матеріалами справи відсутність підстав зазначених Антрацитівською ОДПІ у оскаржуваному податковому повідомленні-рішення для визначення податкового зобовязання з ПДВ, порушення Антрацитівською ОДПІ прав позивача ПП «Углепромсервіс» на ознайомлення з актом перевірки та надання на них своїх заперечень, та такі дії відповідача призвели до неправомірного визначення суми податкового зобовязання та неправомірного застосування штрафних санкцій, та відповідачем під час розгляду справи не були спростовані посилання позивача на правомірність таких дій відповідача, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ПП «Углепромсервіс».

Згідно з вимогами ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що позивач просить суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Углепромсервіс» до Анрацитівської обєднаної державної податкового інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032310/0 від 23.02.2011 про донарахування податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 1988142,20 грн. (1590512,36 грн. основний платіж, 397629,84 грн. штрафні санкції) задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032310/0 від 23.02.2011 про донарахування податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 1988142,20 грн., яке винесене Антрацитівською обєднаною державною податковою інспекцією у Луганській області.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Углепромсервіс» з Державного бюджету судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 18 липня 2011 року.

СуддяО.В. Ірметова