Постанова № 18131032, 13.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2011 року Справа № 2а-5439/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання - Мосійчук О.А.,

за участі представників сторін:

від позивача старший державний податковий інспектор юридичного

відділу ОСОБА_1, довіреність №21/10 від 23.03.2011,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю « «АС-Імперія» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 23337,00 грн., з податку на прибуток в сумі 160,20 грн., а всього 23497,20 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2011 року позивач Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « «АС-Імперія» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 23337,00 грн., з податку на прибуток в сумі 160,20 грн., а всього 23497,20 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Імперія» є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську. Станом на червень 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Імперія» має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 23337,00 грн. та податку на прибуток в сумі 160,20 грн. Заборгованість з податку на додану вартість утворилася 30.01.2011 внаслідок несплати самостійного нарахування в декларації №153326 від 20.01.2011 податкового зобовязання в сумі 23352,00 грн., з податку на прибуток внаслідок донарахованого контролюючим органом податкового зобовязання в сумі 170,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 25.03.2011 №0002581510, винесеного на підставі акту перевірки від 23.03.2011 №370/15-1. Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Ленінською МДПІ у м.Луганську на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ю» №213/4379-24-505 від 02.02.2011, яка була отримана особисто уповноваженою особою боржника 11.04.2011. Однак, до цього часу сума податкового боргу перед бюджетом залишається непогашеною. На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Імперія» податковий борг з податку на додану вартість в сумі 23337,00 грн. та з податку на прибуток в сумі 160,20 грн., а всього 23497,20 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (аркуші справи 23,24). Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49). Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом (п.49.2. ст.49).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, в разі якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (п.п.54.3.1. п.54.3 ст. 54).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Імперія» (ідентифікаційний код юридичної особи 34641915) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.10.2006 за реєстраційним номером №1382102 0000 009774 (аркуші справи 5,7-9), внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (аркуш справи 5), перебуває на податковому обліку Ленінської МДПІ у м.Луганську з 10.10.2006 №1820200009774 (аркуш справи 6).

Станом на 09.06.2011 за Товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Імперія» рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 23497,20 грн., який утворився, в тому числі:

-30.01.2011 з податку на додану вартість в сумі 23337,00 грн., внаслідок несплати останнім самостійно визначеного податкового зобовязання в сумі 23352,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість №153326 від 20.01.2011 (аркуші справи 13-14),

-з податку на прибуток у сумі 160,20 грн., внаслідок донарахованого відповідачеві контролюючим органом податкового зобовязання податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 25.03.2011 №0002581510/0 на суму 170,00 грн. (за неподання податкової звітності з податку на прибуток), винесеним на підставі акту перевірки від 23.03.2011 №370/15-1 (аркуші справи 15,16).

Відповідно до п. 120.1. статті 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), зокрема, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Даних про оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 25.03.2011 №0002581510/0 на час розгляду справи судом не встановлено, а тому воно є узгодженими та чинним на час розгляду справи.

Наявність податкового боргу відповідача перед бюджетом підтверджується також довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 09.06.2011 (аркуш справи 17), витягом з облікової картки платника податків станом на 15.07.2011 (аркуші справи 18,19).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Зважаючи на те, що боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Імперія» не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у встановлені строки, податковим органом відповідно до пункту 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача була направлена податкова вимога №213/4379/24-505 від 02.02.2011, на загальну суму 23337,00 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 11.04.2011 (аркуш справи 12).

Факту оскарження відповідачем податкової вимоги, або факту про її відкликання судом на час розгляду справу не встановлено, а тому вона є чинною на час розгляду справи.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 23497,20 грн. не сплатив, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків у банках платника податків-відповідача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю « «АС-Імперія» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 23337,00 грн., з податку на прибуток в сумі 160,20 грн., а всього 23497,20 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « «АС-Імперія» (код ЄДРПОУ 34641915, місцезнаходження: 91031 м.Луганськ, вул.Оборонная, буд.6) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - ТОВ «АС-Імперія», на суму податкового боргу в загальному розмірі 23497,20 грн. (двадцять три тисячі чотириста девяносто сім гривень 20 коп.), в тому числі: з податку на додану вартість в сумі 23337,00 грн. (двадцять три тисячі триста тридцять сім гривень 00 копійок), перерахувавши кошти в доход Державного бюджету України на р/р №31118029700005, код платежу 14010100, получатель УДК у м.Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, і.к. 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, з податку на прибуток в сумі 160,20 грн. (сто шістдесят гривень 20 копійок), перерахувавши кошти в доход Державного бюджету України на р/р №31115009700006, код платежу 11021000, отримувач УДК у м.Луганську ГУДКУ в Луганській області, і.к.24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяО.В. Ірметова