Постанова № 18130840, 15.07.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( у порядку письмового провадження)

15 липня 2011 року Справа № 1170/2а-2023/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г. П.

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представника позивача не зявився

представника відповідача не зявився

розглянув о 16 годині 00 хвилин у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кіровоградська обєднана державна податкова інспекція (далі позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг у розмірі 11193,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 11193,87 грн., який виник на підставі податкового повідомлення рішення № 0001891710/2 від 30.11.2010 р., яким відповідачеві донараховано 5716,00 грн. податку на додану вартість, а також застосовано фінансової санкції у розмірі 2248,00 грн. За рахунок переплати по картці особового рахунку, борг по зазначеному податковому повідомленню рішенню складає 6891,87 грн.

До складу податкового боргу входить також визначене відповідачем самостійно, проте не сплачене в установлений строк, податкове зобовязання з ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідачеві була надіслана перша податкова вимога від 14.12.2010 р. № 1/2933 на суму 7717,87 грн.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, до суду двічі поверталися поштові відправлення с повістками про виклик до суду з відміткою відділення поштового звязку про те, що повернення здійснено по причині закінчення терміну зберігання поштового відправлення у відділенні поштового звязку.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами частини восьмої статті 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, без повідомлення ним причин неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вирішив розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до абзацу другого статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачена можливість державної податкової інспекції звертатися до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Абзацом 1 пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі Податковий кодекс) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 41. 1. 1. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 цієї ж статті встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Отже, законом передбачена можливість звернення органів державної податкової служби до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 05.02.2009 р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця (а.с. 26).

Судом встановлено, що позивачем, на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.09.2009 р. по 28.02.2010 р. (а.с. 7 13), винесено податкове повідомлення рішення від № 0001891710/2 від 30.11.2010 р, яким відповідачеві донараховано податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 7964,00 грн.

Зі зворотного боку облікової картки платника податків вбачається, що за рахунок переплати та часткової сплати відповідачем, податковий борг з ПДВ по зазначеному податковому повідомленню рішенню складає 6891,87 грн. (а.с. 28-29).

Також, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобовязання з ПДВ за період з грудня 2010 р. по березень 2011 р. звітними податковими деклараціями з ПДВ:

-за четвертий квартал 2010 р. на суму 826,00 грн. (а.с. 14-15);

-за січень 2011 р. на суму 1555,00 грн. (а.с. 17-18);

-за лютий 2011 р. на суму 12,00 грн. (а.с. 20-21);

-за березень 2011 р. на суму 1939,00 грн. (а.с. 23-24).

Усього за зазначений період відповідачем визначено узгоджене податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 4332,00 грн.

Зі зворотного боку облікової картки платника податків вбачається, що податкове зобовязання з ПДВ за вказаний період відповідачем було сплачено частково.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів повної або часткової сплати податкового боргу або доказів оскарження податкового повідомлення рішення № 0001891710/2 від 30.11.2010 р.

Компютерна програма «Документообіг адміністративних судів»відомостей стосовно оскарження у судовому порядку зазначеного податкового повідомлення рішення також не містить.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність податкового боргу у відповідача у розмірі 11193,87 грн., тобто в цій частині суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 14.12.2010 р. № 1/2933 на суму 7717,87 грн., яка ним не була отримана у звязку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення з податковою вимогою у відділенні поштового звязку (а.с. 27).

Виходячи з правил, встановлених пунктом 59.1 статті 59, абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу, вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідно до вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу позивач направив відповідачу податкову вимогу, а відтак правомірно звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача податкового боргу.

На підставі викладеного, враховуючи те, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає, а щодо податкового повідомлення рішення № 0001891710/2 від 30.11.2010 р. відповідачем не надано доказів його оскарження, зміни або скасування, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 11193,87 грн., тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 3, 71, 122, 128, 160-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ід. код 24145329, рахунок № 31114104700002) податковий борг у розмірі 11193 (одинадцять тисяч сто девяносто три) гривні 87 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна