Постанова № 18129854, 20.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року о 11 год. 45 хв. Справа № 2а-0870/4757/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пшець Ю.Ю.

за участю представників

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.2011 б/н)

ОСОБА_2 (довіреність від 01.06.2011 б/н)

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 21.06.2011 №1704/10/10)

ОСОБА_4 (довіреність від 22.06.2011 №246/9/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський», м. Приморськ Запорізької області

до Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В червні 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» (далі ПСП «Приморський», позивач) до Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області (ДПІ у Приморському районі, відповідач), в якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011 №0000172302.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав зазначених у позові. Пояснили, що під час проведення перевірки для підтвердження операцій по господарських відносинах з ПП «ТК «Юнітекс Трейд» за грудень 2010 року позивачем було надано повний пакет первинних документів, які підтверджують реальність здійснення операцій за вказаним договором, а саме момент транспортування (перевезення) товару підтверджується товарно-транспортними накладними; довіреність та видаткові накладні свідчать про отримання товарно - матеріальних цінностей; платіжні документи свідчать про сплату коштів згідно умов договору купівлі - продажу; реєстри видаткових накладних за грудень 2010 року та інші документи первинного та вторинного обліків свідчать про реальність отримання товарно - матеріальних цінностей.

Також представники позивача зазначили, що в акті перевірки відсутній комплекс доказів, які б могли бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину. Не може бути доказом посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів: переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо. У акті перевірки відсутні посилання на пояснення посадових осіб щодо непричетності до фінасово-господарської діяльності контрагента ПСП «Приморський», постанову про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб вищевказаного підприємства, рішення суду щодо скасування свідоцтва про держану реєстрацію тощо.

Представник позивача вказав, що при оформленні результатів перевірки фахівцями ДПІ у Приморському районі було застосовано норми Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), що вступив у дію з 01.01.2011р. за дії вчинені ПСП «Приморський» у грудні 2010 року.

На думку представника позивача, відсутність підстав для застосування ПКУ в даному випадку підтверджується листом Міністерства юстиції України від 11.01.2011. №18222-0-26-10-20, яким дано роз'яснення на лист ДПА України від 27.12.2010 №17197/5/10-1016-5097 стосовно застосування штрафних санкцій за порушення законодавства та застосування Податкового кодексу України до правовідносин, які виникли до 31.12.2010р.

Як зазначено вище, у грудні 2010 року ПСП «Приморський» було придбано у ПП ТК «Юнітекс - Трейд» мінеральні добрива (нітроамофоску), які у розумінні п.п.209.15.1 Податкового кодексу України є виробничими факторами.

Відкриття платниками, що оподатковуються за спеціальним режимом, спеціального рахунку в банках, передбачено з 01.01.2011р. в термін до 01.02.2011р. (згідно з пунктом 2 Порядку). До даного періоду описані вище суми (пільгові) ПДВ не підлягали перерахуванню на спец рахунки.

З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, вважає оскаржуване рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що ДПІ у Приморському районі була проведена позапланова документальна перевірка позивача щодо достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за грудень 2010 року щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ТК Юнітекс-Трейд». За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2011 №0000172302, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 256 106,25 грн., в тому числі 113 825,00 грн. основного платежу та 142 281,25 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.

Перевіркою, встановлено зокрема, що внаслідок визнання правочину недійсним порушено п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.8-1.2, п.п. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР), а саме: занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 113 825,00 грн., що призвело до використання сум, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги, не за призначенням та всупереч умовам її надання.

В ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП «ТК «Юнітекс Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «ТК «Юнітекс Трейд» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону № 168/97- ВР.

Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже вбачаються нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Також представник відповідача запзначив, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» до покупця ПСП «Приморський» у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, первинних документів про передачу та зберігання на оприбуткування товарів.

Відповідно до висновку ДПІ у Подільському районі м.Києва, де зареєстрований платник податків ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», код за ЄДРПОУ 37177657, встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу. Оскількі на ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» відсутні складські приміщення, трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи викладене, фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ПП «ТК «Юнітекс- Трейд» до контрагентів, в данному випадку ПСП «Приморський», не підтверджено.

З урахуванням викладеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 06.05.2011 №170127, виданого ДПІ у Приморському районі головному державному податковому ревізору інспектору відділу податкового контролю юридичних осіб інспектору податкової служби 1 рангу Корюс О.І. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «Приморський» щодо достовірності вчинених правочинів з ПП «ТК Юнітекс-Трейд» та дотримання вимог оподаткування податком на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 20.05.2011 №124/2302/30815005 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ПСП «Приморський»:

- ч. 1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.626, ч.1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених з ПП «ТК «Юнітекс - Трейд» за грудень 2010 року. Зазначені правочини мають ознаки недійсності (нікчемності) та є недійсними (нікчемними) - в силу припису закону;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) за грудень 2010 року в сумі 113 825,00 грн., які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- внаслідок визнання правочину недійсним: п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.8-1,2, п.п. 8-1. 15.1 п. 8-1. 15 ст. 8-1 Закону №168/97-ВР, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 113 825,00грн., що є порушенням п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ..

Посадовими особами ПСП «Приморський» акт перевірки підписаний не був, проте зроблена відповідна відмітка про незгоду із його змістом.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі 02.06.2011 прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000172302, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 256106,25 грн., у тому числі 113825,00 грн. за основним платежем, 142281,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Як встановлено судом, вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, між підприємством ПП «ТК Юнітекс - Трейд» та позивачем був укладений договір купівлі - продажу від 05.10.2010, відповідно до якого ПП «ТК Юнітекс - Трейд» - Продавець зобов'язується поставити поставити та передати у власність ПСП «Приморський» - Покупець мінеральне добриво нітроамофоску.

Згідно з п 2.2 вищевказаного договору загальна кількість товару - 157 тони., згідно з п 4.1 загальна ціна 682 950,00 грн., 4350,00 грн. за одну тону з урахуванням ПДВ.

Оплата була здійснена згідно умов договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом доставки за умовами договору є: м. Приморськ, Запорізька область, ПСП «Приморський», відвантаження та транспортування за рахунок Продавця.

На підставі укладеного договору ПСП «Приморський» від ПП «ТК Юнітекс - Трейд» отримало податкову накладну, сума податку на додану вартість по якій включена до податкового кредиту відповідного періоду скороченої декларації з ПДВ.

Нітроамофоска оприбуткована на складі №1 підприємства матеріально - відповідальною особою ПСП «Приморський» кладовщиком ОСОБА_6 у грудні 2010 року - січні 2011 року у кількості 157 тон на суму без ПДВ 569125,00 грн. та передано відповідно накладної внутрішньо - господарського призначення №588 під звіт бригадиру ПСП «Приморський».

В бухгалтерському обліку операція по договору купівлі - продажу нітроамофоски проведена в грудні 2010 року кореспонденцією рахунків: Д-т 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» з К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму вартості добрив без ПДВ 569 125,00 грн.; Д-т 644 «Податковий кредит» з К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму ПДВ 113 825,00 грн.; Д-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» з К-т 311 «Розрахункові рахунки в національній валюті» на загальну суму , що сплачена по договору 682 950,00 грн., в тому числі ПДВ 113 825,00 грн.

Судом встановлено, що підставою для висновків акту перевірки порушень п .п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, п.8-1.2, п.п. 8-1. 15.1 п. 8-1. 15 ст. 8-1 Закону №168/97-ВР відповідачем в акті перевірки зазначено, що товар по вказаному правочину не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, оскільки встановлено, що:

-згідно з висновком ДПІ у Подільському районі м. Києва, де зареєстрований платник податків ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», код за ЄДРПОУ 37177657, встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу. Оскількі на ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» відсутні складські приміщення, трудові ресурси, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи викладене, фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ПП «ТК «Юнітекс-Трейд» до контрагентів, в даному випадку ПСП «Приморський», не підтверджено.

- з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

З урахуванням викладеного в акті перевірки відповідачем було встановлено факт нікчемності правочину між ПП «ТК Юнітекс - Трейд» та позивачем від 05.10.2010 на підставі положень ч. 1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.626, ч.1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 113825,00 грн.

Однак суд не погоджується з такими висновками ДПІ у Приморському районі з огляду на наступне.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Крім того, слід зазначити, що датою виникнення права платнику податку на податковий кредит у відповідності до приписів пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Тобто, податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ для визначення податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні відповідні податкові накладні, видані його контрагентом - ПП «ТК Юнітекс-Трейд», а тому ПСП «Приморський» має право для включення коштів від господарських операцій із указаним контрагентом до складу податкового кредиту.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі-Закон №996-ХІV), встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 зазначеного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено віднесення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту з ПДВ відповідних сум, оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства, будь-яких зауважень з приводу неналежного їх заповнення податкових накладних з боку відповідача не зроблено, а тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми коштів за господарськими операціями, проведеними з ПП «ТК Юнітекс-Трейд»,.

Доводи відповідача про нікчемність договорів, укладених між ПП «ТК Юнітекс-Трейд» та позивачем суд вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки, згідно із приписами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст.216).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в акті висновки щодо никчемності і безтоварності договору купівлі - продажу нітроамофоски, крім того, виконання указаного договору підтверджено відповідними бухгалтерськими документами, сумніви щодо яких відповідач не висловлював.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що договір купівлі - продажу нітроамофоски, укладений між позивачем та ПП «ТК Юнітекс-Трейд» відповідає приписам чинного законодавства, а твердження відповідача про його безтоварність та нікчемність є недоведеними, оскільки момент транспортування (перевезення) товару підтверджується товарно - транспортними накладними; довіреність та видаткові накладні свідчать про отримання товарно - матеріальних цінностей; платіжні документи свідчать про сплату коштів згідно умов договору купівлі - продажу; реєстри видаткових накладних за грудень 2010 року та інші документи первинного та вторинного обліків свідчать про реальність отримання товарно - матеріальних цінностей. В акті не наведено жодного доказу протилежного.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесені ПСП «Приморський» до податкового кредиту сум ПДВ, ПП «ТК Юнітекс-Трейд» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин у позивача не було жодних підстав вважати, що податкові накладні підписані не уповноваженою особою тощо. Також ПСП «Приморський» не може нести відповідальність ні за несплату податків даним контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у реєстрі.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, т вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені д нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не доведено той факт, що ПСП «Приморський» було відомо, що особа, яка виписувала податкові накладні не має на це права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Приморський» до Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити..

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області №0000172302 від 02.06.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Приморський" судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 25.07.2011.

Суддя (підпис)І.В. Шара