Постанова № 18129396, 13.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року (11 год. 30 хв.)                               Справа № 2а-0870/3929/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність №09/5-1674 від 01.07.2011,

прокурора Стешенка В.Є.

представника відповідача – ОСОБА_2, довіреність №08 від 17.01.2011,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державної інспекції з енергозбереження

в інтересах якої діє: Заступник прокурора Запорізької області

до: Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

третя особа: Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області

про: стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів,

24.05.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної інспекції з енергозбереження (далі – позивач), в інтересах якої діє заступник прокурора Запорізької області, до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі – відповідач), третя особа - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області, в якому позивач просить постановити рішення про стягнення з відповідача підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 262966,66 грн. до державного бюджету.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проведеною позивачем перевірки відповідача було встановлено порушення останнім вимог законодавства про енергозбереження. Внаслідок виявлених порушень до відповідача були застосовані економічні санкції в розмірі ціни позову. Відповідач не сплатив суму економічних санкцій, тому позивач просить їх стягнути в судовому порядку.

          Ухвалою судді від 26.05.2011 позовна заява, через її невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 17.06.2011.

Станом на 17.06.2011 позивач усунув недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі від 26.05.2011.

Ухвалою судді від 17.06.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 30.06.2011.

У судове засідання 30.06.2011 представник відповідача не прибув. У зв’язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача судове засідання було відкладене на 13.07.2011.

У судове засідання 13.07.2011 представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув про причини неприбуття суд не повідомив.

У судовому засіданні 13.07.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначивши, що порушення законодавства про енергозбереження, яких припустився відповідач, полягають у відсутності станом на момент перевірки теплової ізоляції трубопроводів і арматури пари, конденсату на котельні (цех №12), теплової ізоляції трубопроводів пари, теплоносіїв на опалення, конденсату мереж зовнішнього прокладання (біля котельні, до цеху №11, до цехів №№ 7, 20, 23, до інституту титану, поруч з АБК дільниці ректифікації цеху №2), теплової ізоляції трубопроводів пари на підігрівач ГВП, теплоносіїв на опалення в бойлерах АБК дільниці ректифікації цеху №2, трубопроводів гарячої води з підігрівача ГВП в бойлерній підготовчої дільниці №2 та паропроводів до калориферів сушилок побутових приміщень дільниці електролізу цеху №7. Відсутність теплової ізоляції на зазначеному обладнанні та мережах призвела до втрати теплової енергії в перерахунку на річне споживання в розмірі 352,47 Гкал або в перерахунку на спожитий природний газ – 47,9 тис. куб. м/рік. Відповідач не виконав рішення позивача про застосування економічних санкцій, не перерахував до Державного бюджету визначеної у рішенні суми підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач не оскаржував рішення позивача, яким до відповідача застосовані економічні санкції, тому просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.07.2011 прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зокрема зазначивши, що рішення на підставі якого відповідачу нарахована сума підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, є повністю обґрунтованим та законним, несплата відповідачем суми економічних санкцій перешкоджає нормальному функціонуванню позивача, тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 13.07.2011 представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що виявлені позивачем порушення вимог законодавства про енергозбереження були усуненні. Представник відповідача підтвердив той, факт, що станом на момент перевірки на тепломережах та обладнанні про які зазначено в акті перевірки була відсутня теплоізоляція. Застосування до відповідача економічних санкцій є недопустимим, оскільки відповідач перебуває у важкому фінансовому стані. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 13.07.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

          Згідно плану проведення перевірок на 2011 рік третьою особою в період з 08.02.2011 по 28.02.2011 була проведена перевірка відповідача. До проведення перевірки позивач був належним чином повідомлений про час проведення перевірки.

За наслідками перевірки третьою особою був складений акт від 28.02.2011 №15-9/03-181-09, яким встановлені такі порушення відповідачем законодавства про енергозбереження:

-          відсутність теплової ізоляції трубопроводів і арматури пари, конденсату на котельні (цех №12),

-          відсутність теплової ізоляції трубопроводів пари, теплоносіїв на опалення, конденсату мереж зовнішнього прокладання (біля котельні, до цеху №11, до цехів №№ 7, 20, 23, до інституту титану, поруч з АБК дільниці ректифікації цеху №2),

-          відсутність теплової ізоляції трубопроводів пари на підігрівач ГВП, теплоносіїв на опалення в бойлерах АБК дільниці ректифікації цеху №2,

-          відсутність теплової ізоляції трубопроводів гарячої води з підігрівача ГВП в бойлерній підготовчої дільниці №2 та паропроводів до калориферів сушилок побутових приміщень дільниці електролізу цеху №7.

Зазначені порушення не відповідають вимогам п. 1.2 СНиП 2.04.14-88 «Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов», п. 13.1 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», п. 6.3.45 «Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж», зареєстрованих в Мінюсті України 05.03.2007 за №197/13464.

На підставі акту перевірки від 28.02.2011 №15-9/03-181-09 третьою особою був виданий припис від 28.02.2011 №15-9/03-181-09, яким відповідача було зобов’язано усунути порушення законодавства про енергозбереження, зокрема й виконати теплову ізоляцію на зазначених вище мережах та обладнанні.

Крім того, на підставі акту перевірки від 28.02.2011 №15-9/03-181-09 третьою особою була прийнята постанова №17 від 28.02.2011, відповідно до якої до відповідача були застосовані економічні санкції в сумі 262966,66 грн. за перевитрати теплової енергії в розмірі 352,47 Гкал, вартість якої становила 131483,33 грн.

04.03.2011 відповідачем були подані заперечення на зазначений акт перевірки від 28.02.2011, в яких відповідач не заперечив проти відсутності на зазначених вище мережа та обладнанні теплової ізоляції.

Станом на 06.04.2011 відповідач відновив теплоізоляцію зазначеного в акті перевірки обладнання та мереж.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 29 червня 2000 року (далі - Положення), Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується.

Відповідно до п. 3 Положення Державна інспекція з енергозбереження у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження, здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються.

Згідно з п. 4 Положення Державна інспекція з енергозбереження має право складати протоколи, акти перевірок та видавати обов’язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів, застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об’єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначаються Законом України «Про енергозбереження» № 74/94-ВР від 01 липня 1994 року (далі - Закон № 74/94).

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 17 Закону № 74/94, економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів.

Згідно з ч. 2 ст. 17 цього Закону за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб’єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб’єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

Статтею 26 Закону № 74/94 визначено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.

Відповідно ст. 11 п. "є" цього Закону, економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874, визначений механізм накладення та стягнення економічних санкцій (підвищеної плати).

Згідно п. 15 зазначеного Порядку рішення про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

Підставою для застосування Постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання електричної енергії є акт перевірки підприємства (п. 15 Порядку), та постанова про застосування підвищеної плати виноситься одразу після перевірки підприємства, що вказує на те, ще підвищена плата за нераціональне використання електричної енергії накладається на підприємство одразу після перевірки підприємства незалежно від даних виконання припису.

Таким чином, третьою особою на підставі Акта перевірки застосовано підвищену плату за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім цього, абз.2 розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» № 699 від 02.09.93 р. підтверджується вищевикладене та передбачений розмір підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до п. 16 вказаного Порядку відповідач повинен був внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. Згідно із п. 17 Порядку, у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Згідно п.12. Порядку, у разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити йогоу Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Доводи відповідача про те, що відповідач відновив теплоізоляцію, а також про те, що відповідач перебуває у важкому фінансовому стані, судом не беруться до уваги, оскільки порушення вимог законодавства про енергозбереження були наявні у відповідача станом на момент проведення перевірки, фінансовий стан відповідача не є тією обставиною, яка повинна враховуватися під час прийняття рішення по справі, крім того відповідач рішення позивача (Постанову №17 від 28.02.2011) у встановленому порядку не оскаржував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача економічних санкцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки до цього часу суму санкцій відповідачем добровільно не сплачено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державної інспекції з енергозбереження, в інтересах якої діє заступник прокурора Запорізької області, до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», третя особа - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області, про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів - задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 262966,66 грн. (двісті шістдесят дві тисячі дев’ятсот шістдесят шість гривень 66 коп.) до державного бюджету (на розрахунковий рахунок 31217202700004, одержувач – державний бюджет Заводського району, код платежу 21081200, банк одержувача ГУДКУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 34677136, МФО 813015, призначення платежу: штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                        Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 18.07.2011.