Постанова № 18125761, 10.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2011 р. Справа №2а-1220/11/0170/20 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді -Кисельової О.М., секретар - Яковлєв І.А.,

за участю представника позивача Акт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Кримське Республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська” звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач самостійно змінював призначення платежу, які визначені у платіжних документах, чим порушив вимоги діючого законодавства, в наслідок чого помилково встановив порушення позивачем терміну сплати узгодженого податкового зобовязання та частково незаконно нарахував штрафні санкції. Просив скасувати податкове повідомленн-рішення від 09.11.2010 року №0000391502 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 32559, 74 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що підприємство сплатило визначене зобовязання в деклараціях за травень та червень частково, в розмірі по 15000 грн. за кожний місяць, тому не було несвоєчасності сплати узгодженої суми.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Білогірському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати позивачем ПДВ по деклараціям за квітень-травень 2009 року.

За результатами проведення вказаної перевірки складено ОСОБА_1 № 2530/15-02/03332518 від 08.11.2010 року, в якому встановлено порушення вимог п.п. 7.7.1. п. 7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки позивач несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобовязання з ПДВ згідно даних , поданих у деклараціях (а.с .10-11).

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем 09.11.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000391502/0, яким до позивача, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону за затримку на 385 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, були застосовані штрафні санкції у розмірі 50% - 39755,03 гривень (а.с. 9).

Перевіряючи обґрунтованість винесення відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

У п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 вказаного Закону узгодженна сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач добровільно, у встановлений законом строк сплатив узгоджене податкове зобовязання з ПДВ визначене в декларації №5475 за травень 2009 року в розмірі 15000 грн, та в декларації № 6172 за червень 2009 року в розмірі 15000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями(а.с.51,53).

Крім того, позивачем на сплату наявного щодо нього податкового зобовязання були здійснені таки платежі (а.с.12-22):

- квитанцією №ИОВСТ35573 від 17.02.2010 року на суму 3960,00 грн. було сплачено ПДВ за січень 2010 року.

Тоді як відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №5475 від 18.05.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 868,91 грн.;

- квитанцією №ОВСТ51829 від 11.03.2010 року на суму 9900,00 грн. було сплачено ПДВ за лютий 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №5475 від 18.05.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 4816,31 грн.;

- платіжним дорученням №130 від 12.03.2010 року на суму 8100,00 грн. було сплачено ПДВ за березень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №5475 від 18.05.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 3932,54 грн.;

- квитанцією №ОВСТ40278 від 31.03.2010 року на суму 1000,00 грн. було сплачено ПДВ за березень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №5475 від 18.05.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 485,66 грн.;

- квитанцією №ОВСТ53483 від 09.04.2010 року на суму 9900,00 грн. було сплачено ПДВ за березень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №5475 від 18.05.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 4820,00 грн.;

- квитанцією №ОВСТ від 12.04.2010 року на суму 8090,00 грн. було сплачено ПДВ за березень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №5475 від 18.05.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 2036,02 грн. та 1895,06 грн.;

- платіжним дорученням №218 від 23.04.2010 року на суму 725,00 грн. було сплачено ПДВ за квітень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №6172 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 352,12 грн.;

- платіжним дорученням №272 від 25.05.2010 року на суму 3950,00 грн. було сплачено ПДВ за травень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №6172 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 1921,16 грн.;

- платіжним дорученням №279 від 28.05.2010 року на суму 2000,00 грн. було сплачено ПДВ за травень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №6172 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 972,05 грн.;

- платіжним дорученням №281 від 31.05.2010 року на суму 2120,00 грн. було сплачено ПДВ за травень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №6172 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 1029,99 грн.;

- платіжним дорученням №218 від 23.04.2010 року на суму 725,00 грн. було сплачено ПДВ за квітень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №6172 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 352,12 грн.;

- квитанцією №ОВСТ40603 від 31.05.2010 року на суму 6930,00 грн. було сплачено ПДВ за травень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №16.06.2009 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 3365,59 грн.;

- квитанцією №ИОВСТ57436 від 23.06.2010 року на суму 6540,00 грн. було сплаченоза ПДВ за червень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №6172 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 3178,61 грн.;

- квитанцією №ОВСТ55508 від 09.07.2010 року на суму 5940,00 грн. сплачено ПДВ за червень 2010 року.

Відповідачем даний платіж віднесено на погашення суми декларації №6172 від 16.06.2009 року, донараховані штрафні санкції в розмірі 2885,59 грн.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу”платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З урахуванням викладеного, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі за поточними зобовязаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах.

Отже позивач своєчасно сплатив, хочя і частково, визначене у податкових деклараціях податкове зобовязання, тоді як в сплату зобовязання за вищевказаними деклараціями, відповідачем було віднесено суми сплати ПДВ самостійно визначені позивачем як сплата ПДВ за інші періоди.

Відповідно до сплаченої суми ПДВ відповідач не мав правових підстав застосовувати до позивача штраф в частині 32559,74 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000391502/0 від 09.11.2010 .

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта і вважає, що оскаржуване рішення винесено відповідачем не на підставі та не в межах повноважень і не у спосіб, визначений законом,тому таке рішення підлягає скасуванню.

Таким чином рішення відповідача є протиправними в частині нарахування штрафних санкцій на суму 32559,74 грн. , в звязку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим №0000391502/0 від 09.11.2010 року в частині визначення суми штрафу у розмірі 32559,74 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.