Постанова № 18125764, 08.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2011 р. Справа №2а-3428/11/0170/11 о 16 годин 40 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1, дов. від 20.05.2011р.,

представника відповідачів ОСОБА_2, дов. №2157/10-29 від 22.12.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства «Тєхнопроект»

до Головного державного інспектора сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у м. Саки та Сакському районі АР Крим Кириченка Андрія Олександровича,

сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у м. Саки та Сакському районі АР Крим,

про визнання протиправним та скасування приписів.

Суть спору: Приватне підприємство «Тєхнопроект» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до головного державного інспектора сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у м. Саки та Сакському районі АР Крим Кириченка Андрія Олександровича, сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у м. Саки та Сакському районі про скасування приписів від 11.03.2011р. за №000780 та №000781.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень порушені норми матеріального права, зокрема земельна ділянка площею 21054,1 кв.м. зайнята нерухомим майном, яке належить на праві власності позивачу, а відтак зазначена земельна ділянка не є самовільно зайнятою у розумінні ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.211 Земельного кодексу України. В частині земельної ділянки площею 15,2га припис відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки зазначена земельна ділянка не зайнята, не огороджена та не використовується позивачем. Розмір зазначеної земельної ділянки, який зазначений у приписі, зроблений на підставі припущень, оскільки інспектор не здійснював будь які обміри.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення на позов, відповідно до яких вважає прийняті рішення такими, що відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що субєкт владний повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» N 963-IV від 19.06.2003р. (далі Закон №963) державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. а) ч.1 ст.6 вищезазначеного Закону до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині, зокрема додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно ч.1 ст.10 Закону №963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі у справі у правовідносинах з фізичними та юридичними особами здійснюють владні управлінські функції, а відтак є субєктами владних повноважень, а спір, що виник між сторонами, є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

11 березня 2011р. головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель міськрайонного управління Держкомзему у м. Саки та Сакському районі АР Крим Кириченком Андрієм Олександровичем на підставі наказу Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим №483 від 24.02.2011р.(а.с.25) та посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 24.02.2011р. за №483(а.с.26) проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приватним підприємством «Тєхнопроект» за фактом законності зайняття та використання земельних ділянок на території колишньої птице фабрики СВК «Токаревський» Сакського району, за результатами якої складено акт перевірки(а.с.6).

Як вбачається із зазначеного акту перевірки відповідачем встановлено, що ПП «Тєхнопроект» використовується земельна ділянка орієнтовною площею 17,3 га під розміщенням обєктів нерухомого майна (пташники, свинарники, частина із яких розвалена) на землях с/х призначення Стовпівської сільської ради, орієнтовно на відстані 1117м. на південь с. Стовпове та 800м. західніше траси «Євпаторія-Роздольне». На момент проведення перевірки вказана земельна ділянка огороджена по периметру камяним забором, територія охороняється. На земельній ділянці у західній частині знаходяться 24 будинки прямокутної форми, розташовані у три рядка. У східній частині двома масивами розташовані залишки зруйнованих будівель. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №351597, ПП «Тєхнопроект» має право власності на вищевказані обєкти нерухомості розташовані на загальній площі 21054,1кв.м., а саме пташники, санпропускник, вагова, трансформаторна підстанція. Окрім вказаного свідоцтва підприємством не були надані інші документи, які підтверджують право власності (оренди) на дану земельну ділянку або обєкти нерухомості. Враховуюче вищевикладене земельна ділянка площею 21054,1 кв.м., використовується без право встановлювальних документів на землекористування в порушення вимог ст.125,126, 211 Земельного кодексу України; земельна ділянка площею орієнтовно 15,2 га самовільно зайнята в порушення ст.ст.125, 126, 211 -1, б) Земельного кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято приписи від 11.03.2011р. №000780 та від 11.03.2011р. за №000781(а.с.7,8).

Згідно припису відповідача №000780 від 11.03.2011р. позивача зобовязано усунути протягом 30 календарних днів порушення, які полягають у використанні ПП «Тєхнопроект» земельної ділянки загальною площею орієнтовно 21054,1 кв.м. без правовстановлювальних документів на землекористування.

Відповідно до припису відповідача №000781 від 11.03.2011р. позивача зобовязано усунути протягом 30 календарних днів порушення, які полягають у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 15,2га.

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 30692175), зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 30.12.1999р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи(а.с.10).

ПП «Тєхнопроект» є власником нерухомого майна загальною площею 21054,1кв.м., яке розташоване за адресою: АРК, Сакський район, вул. Придорожня, буд.5, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видано виконкомом Стовпівської сільської ради 22.02.2008р. (бланк №351597, серія ЯЯЯ)(а.с.9).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність рішень відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо встановлення відповідачем у акті перевірки порушення позивачем вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України суд зазначає наступне.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126 Земельного кодексу України передбачає перелік документів, які посвідчують права на земельну ділянку.

Таким чином, позивач в жодному разі не міг порушити вимоги вищезазначених норм, оскільки цими нормами встановлено лише момент виникнення права на земельну ділянку та передбачено перелік документів, які підтверджують таке право. Зазначені норми не встановлюють будь яких правил поведінки, зокрема обмежень щодо використання земельної ділянки без документів, які підтверджують права на таку земельну ділянку, та які обовязкові для виконання субєктами відповідних правовідносин.

Щодо порушення позивачем вимог пункту б) ч.1 ст.211 ЗК України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. б) ч.1 ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема як самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно ст.1 Закону №963 самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Із наведеної норми випливає, що самовільне зайняття земельної ділянки може мати місце тільки у разі, якщо відсутні встановлені законом підстави для використання такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, оскільки позивач є власником нерухомого майна площею 21054,1 кв.м., йому відповідно до вимог вищезазначеної статті перейшло право на користування земельної ділянкою, яка знаходиться під цим нерухомим майном.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що припис відповідача від 11.03.2011р. за №000780 не відповідає вищезазначеним нормам, а відтак є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У акті перевірки не зафіксовано, яким саме чином позивачем використовується земельна ділянка площею 15,2га. та взагалі відсутня інформація про те, яким чином відповідач дійшов висновку про розміри цієї земельної ділянки. Відповідачем не надано доказів використання позивачем земельної ділянки площею 15,2га.

У судовому засіданні був допитаний у якості свідка начальник охорони ПП «Тєхнопроект» ОСОБА_4 який пояснив, що територія колишнього КСП «Токарєвський», на якій знаходиться нерухоме майно, що належить позивачеві, не охороняється, господарська діяльність на цій території не ведеться, доступ до нерухомого майна є вільним, під охороною знаходиться тільки частина нерухомого майна, а не земельної ділянки. Дійсно, на території колишнього КСП «Токарєвський» залишилася частина камяної огорожі, яка не перешкоджає доступу до обєктів нерухомості, а відтак і до земельної ділянки. Крім того, свідок зазначив про те, що державний інспектор при проведенні перевірки будь-яких замірів земельної ділянки не здійснював, будь-який технічний прилад, який дозволяє зробити відповідні заміри у інспектора був відсутній.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що припис відповідача від 11.03.2011р. за №000781 прийнятий без врахування всіх обставин справи, викладені в акті перевірки висновки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак він є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Із наведеної норми випливає, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідком визнання його протиправним.

Позивач просить суд скасувати оскаржувані приписи відповідача без вимоги про визнання їх протиправними.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає можливим вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними і скасувати приписи відповідача від 11.03.2011року за №000780 та від 11.03.2011р. №000781.

За таких підстав, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.06.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАКС України постанову складено 14.06.2011 р.

Керуючись ст.ст.11, 122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати приписи головного державного інспектору сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель міськрайонного управління Держкомзему в м. Саки та Сакському районі АР Крим Кириченка Андрія Олександровича від 11.03.2011року за №000780 та від 11.03.2011р. №000781.

3. Стягнути із Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Тєхнопроект» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.