СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 серпня 2011 року Справа № 5002-15/2074-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіВидашенко Т.С.,
суддівВолкова К.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
прокурор не зявився
позивача ОСОБА_1., довіреність № 02-6/1736 від 10 серпня 2011 року (Масандрівська селищна рада)
відповідача ОСОБА_2., довіреність № б/н від 07 квітня 2009 року (приватне акціонерне товариство "Джемієт")
розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Ялти на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 05 липня 2011 року у справі №5002-15/2074-2011
за позовом прокурора міста Ялти (вул. Кірова, 18, місто Ялта, 98600; вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Масандрівської селищної ради (вул. Стаханівська, 21, смт. Масандра, 98650)
до приватного акціонерного товариства "Джемієт" (вул. Аврори, 28, смт. Восток, місто Ялта, 98600)
про стягнення 2216020,41 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року Прокурор міста Ялта звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Масандрівської селищної ради з позовом до Спільного українсько-російського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2216020,41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 листопада 2006 року між Масандрівською селищною радою та Спільним українсько-російським підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким відповідачеві в строкове сплатне користування була передана земельна ділянка площею 11,0000 га по вул. Аврори, 3 в смт. Восход.
Прокурор зазначає, що до договору неодноразово вносилися зміни, зокрема: додатковими угодами від 13 вересня 2007 року розмір орендної плати був зменшений до 205300,00 грн. та до 31130,00 грн. на рік, укладеними в подальшому додатковими угодами до 7361,20 грн. та 5570,95 грн. на рік, однак державна реєстрація цих додаткових угод не проводилася, через що прокурор вважає їх неукладеними. На підставі цього, Прокурор м. Ялта вважає, що орендна плата за земельну ділянку має сплачуватися відповідачем, виходячи з розміру, закріпленого в пункті 4.1 Договору від 14 листопада 2006 року в сумі 849260,00 грн. на рік, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у вигляді недоплаченої орендної плати за період з 2008 року по 2010 рік в розмірі 2216020,41 грн.
Ухвалою господарського суду від 09 червня 2011 року відповідач у справі Спільне українсько-російське підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт”, був замінений на його правонаступника приватне акціонерне товариство „Джемієт” в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2011 року у справі № 5002-15/2074-2011 відмовлено у задоволенні позову Прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Масандрівської селищної ради до приватного акціонерного товариства “Джемієт” про стягнення 2216020,41 грн.
Рішення мотивоване тим, що прокурором та позивачем не були представлені суду належні та допустимі докази наявності у відповідача заборгованості з орендної плати за землю в заявленому до відшкодування розмірі. Такими доказами можуть бути, зокрема, наприклад, довідки, видані державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості по земельному податку та оренді землі. В свою чергу, про необхідність надання відповідних документів зазначила Президія Вищого господарського суду України в пункті 3.4.8 Рекомендацій від 02 лютого 2010 року N 04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Прокурор міста Ялти звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми господарського кодексу України, цивільного кодексу України, а також Закону України „Про оренду землі”. У свою чергу, відповідач не виконав належним чином грошове зобовязання за договором оренди землі від 14 листопада 2006 року щодо орендної плати за землю у повному обсязі, тому позивач вправі вимагати стягнення з нього суми заборгованості.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2011 року апеляційну скаргу прокурора міста Ялти прийнято до провадження у складі судової колегії: головуючого судді Балюкової К.Г., суддів Волкова К.В., Видашенко Т.С. та призначено до розгляду на 30 серпня 2011 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Балюкову К.Г. замінено на суддю Гонтаря В.І.
Головуючим у справі № 5002-15/2074-2011 призначено суддю Видашенко Т.С.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Масандрівської селищної ради підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Представник Приватного акціонерного товариства "Джемієт" заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Прокурор у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
14 листопада 2006 року між Масандрівською селищною радою та Спільним українсько-російським підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Джемієт") був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Ялтинському відділенні Кримської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про що в Державному реєстрі земель зроблений відповідний запис від 25 липня 2007 року за №040707000110.
Відповідно до пункту 1.1 договору передбачено, що Масандрівська селищна рада надає, а Спільне українсько-російським підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” приймає в оренду земельну ділянку (згідно Українського класифікатора цільового використання землі УКЦВЗ): „іншої комерційної діяльності" КОД 1.11.6 за адресою: смт. Восход, вул. Аврори, 3 (а. с. 8-11).
У пункті 2.1 Договору зазначено, що в оренду надається земельна ділянка загальною площею 11,0000 га (ділянка 1 10,0000 га, ділянка 2 1,0000 га) за адресою: смт. Восход, вул. Аврори, 3.
Згідно пункту 2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: ділянка 1 14458500,00 грн.; ділянка 2 1488375,00 грн.
Орендна плата встановлюється Орендодавцем в сумі 849260,00 грн. (ділянка 1 770000,00 грн.; ділянка 2 79260,00 грн.) на рік та вноситься Орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (стаття 17 Закону 2505-ІУ) в АРК, на р/р 33216812600044 в Управлінні державного казначейства в Автономній Республіки Крим м. Сімферополя, МФО 824026, код ЗКПО 24040636, код платежу 13050200, „орендна плата з юридичних осіб”. (п. 4.1 договору)
Земельна ділянка надається в оренду для будівництва та експлуатації Бізнес-центру з готельним комплексом (п. 5.1 договору). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та експлуатації Бізнес-центру з готельним комплексом (п. 5.2 договору)
Договір укладений строком на 50 років. (п. 3.1 договору)
13 вересня 2007 року між Масандрівською селищною радою та Спільним українсько-російським підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу „Джемієт” були укладені дві додаткові угоди до вищевказаного договору оренди, якими розмір орендної плати за користування земельними ділянками №1 та №2 був зменшений відповідно до сум 205300,00 грн. та 21130,00 грн. на рік, які підлягають сплаті щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (а. с. 12-13).
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Прокурор у позові, посилаючись на статтю 18 та частину 1 статті 20 Закону України „Про оренду землі”, частину 2 статті 125 Земельного кодексу України, частину 1 статті 210, частину 1 статті 638, частину 3 статті 640, статті 654 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 180 Господарського кодексу України, зазначає, що додаткові угоди до договору оренди землі є неукладеними оскільки не пройшли державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі. З цих підстав прокурор вважає, що орендна плата за земельну ділянку повинна була сплачуватись у розмірі, визначеному основним договором, та просить стягнути на користь позивача у якості грошового боргу з орендної плати 2216020, 41 грн.
Судом першої інстанції не були прийняті до уваги дві додаткові угоди без номерів та дат, укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційною компанією „Стиролхиминвест”, скільки вони не мають відношення до справи. (а. с. 14-15)
Спеціальним законодавством, що регулює спірні відносини: Законом України "Про оренду землі" та Земельним кодексом України, а також нормами Цивільного та Господарського кодексів України не встановлено, що додаткові угоди до договорів оренди землі підлягають державній реєстрації. Законодавчо встановлено необхідність реєстрації договорів оренди землі та державних актів про право власності чи право постійного користування землею. Втім, згідно ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 30 Закону України „Про оренду землі”, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Суд відхиляє доводи прокурора, що ґрунтуються на статті 654 Цивільного кодексу України, оскільки ця норма цивільного законодавства передбачає, що зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, як і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Отже, вказана норма має диспозитивний характер та визначає, що сторони в договорі можуть визначити форму, в якій мають вноситися зміни до нього.
У пунктах 12.1 та 16.2 договору оренди землі від 14 листопада 2006 року сторони передбачили, що зміни до нього вносяться за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових угод, тоді як сам договір згідно пункту 16.1 набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації, що відповідає приписам спеціального законодавства ст.ст. 18, 20, 23, 30 Закону України „Про оренду землі”.
Крім того у самих додаткових угодах від 13 вересня 2007 року також передбачено, що вони набувають чинність після підписання сторонами.
Також слід зазначити, що згідно частини 1 статі 205 Цивільного кодексу України існує лише дві форми правочину: усна та письмова. Тому судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що поняття „державна реєстрація правочину не є тотожнім” з поняттям „форма право чину”.
Відповідно до положень частини 8 статі 181 Господарського кодексу України договір вважається неукладеним (таким що не відбувся) лише у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору. Втім, матеріали справи не дають підстав для висновку щодо відсутності згоди сторін з усіх істотних умов додаткових угод від 13 вересня 2007 року до договору оренди землі.
Частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем з 13 вересня 2007 р. виконуються умови договору оренди землі в частині внесення орендних платежів саме в розмірі, визначеному в додаткових угодах від 13 вересня 2007 року, які зараховувалися до місцевого бюджету смт. Масандра. Крім того, саме такий розмір орендної плати зазначався позивачем у податкових деклараціях. Тобто вказані додаткові угоди фактично виконуються.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, що дві додаткові угоди від 13 вересня 2007 року до договору оренди землі від 14 листопада 2006 року є неукладеними, не знайшли свого підтвердження при новому розгляді справи у апеляційному порядку. Відповідно й немає підстав для стягнення будь-якої грошової суми у якості боргу з орендної плати за землю.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Апеляційну скаргу Прокурора міста Ялта залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 липня 2011 року у справі № 5002-15/2074-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя< Підпис >Т.С. Видашенко
Судді< Підпис >К.В. Волков
< Підпис >В.І. Гонтар
Розсилка:
1. Прокурору міста Ялти (вул. Кірова, 18, місто Ялта, 98600)
2. Масандрівській селищній раді (вул. Стаханівська, 21, Масандра, 98650)
3. Приватному акціонерному товариству "Джемієт" (вул. Аврори, 28, смт. Восток, місто Ялта, 98600)
4. для відома - Прокурору міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)
Судове рішення № 18121928, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 30.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5002-15/2074-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: