Постанова № 18121906, 01.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2011 року Справа № 5002-21/6206-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіГрадової О.Г.,

суддівАнтонової І.В.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.05.11, Відділ культури Сімферопольської районної державної адміністрації;

відповідач, не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;

третьої особи, не з'явився, Мирнівська сільська рада Сімферопольського району;

розглянувши апеляційну скаргу Відділу культури Сімферопольської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 10 березня 2011 року у справі №5002-21/6206-2010

за позовом Відділу культури Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Бєлова, 3, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

третя особа - Мирнівська сільська рада Сімферопольського району (вул. Бєлова, 1, с. Мирне, Сімферопольський р-н, 97503)

про розірвання договору оренди та стягнення 5325,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2010 року позивач звернувся з позовними вимогами про розірвання договору оренди нежитлового приміщення через істотне порушення орендарем умов договору з оплати, про стягнення з відповідача боргу з орендної плати та відшкодування комунальних послуг у сумі 4.290 грн., відшкодуванню шкоди, заподіяної пошкодженням майна (замка) у сумі 35 грн. (а.с. 2-4 т. 1). Позов направлено позивачем відповідачу поштою 23 грудня 2010 року (а.с. 5 т. 1).

27 січня 2011 року позивач через допущену помилку в позовній заяві письмово уточнив позовні вимоги та просив стягнути іншу суму боргу з орендної плати та комунальних послуг - 5.325 грн. (а.с. 44 т. 1). Такі уточнення позову направлені позивачем відповідачу поштою 27 січня 2011 року (а.с. 48 т. 1).

22 лютого 2011 року позивач письмово збільшив позовні вимоги щодо стягнення боргу з орендної плати за рахунок застосування інфляції та збільшення періоду стягнення, та просив стягнути борг з орендної плати у сумі 10.437,36 грн. (а.с. 77-78 т. 1). Такі уточнення позову направлені позивачем відповідачу поштою 22 лютого 2011 року (а.с. 84 т. 1).

10 березня 2011 року рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість з орендної плати в сумі 2.000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено. Здійснений розподіл судових витрат: з відповідача до Державного бюджету України стягнуто 20,02 грн. державного мита, 39,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з позивача до Державного бюджету України - 85 грн. і 84,34 грн. державного мита, 45,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 93-100 т. 1).

Судове рішення мотивовано тим, що сплачені орендарем у червні-серпні 2010 року платежі слідує зарахувати за наступні періоди - вересень-листопад 2010 року тому, що за домовленістю сторін орендар звільнений від сплати орендної плати за літні місяці 2010 року; орендодавець не довів того, що вимагав від орендаря сплати вартості електроенергії, а тому строк сплати по такому зобовязанню не настав; факт пошкодження майна орендодавця не доведений.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з оренди за лютий, вересень-листопад 2010 року у сумі 3.270 грн., за електроенергію за вересень-листопад 2010 року у сумі 1.020 грн., розірвання договору через те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального права, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 10-11 т. 2).

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач та третя особа не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копії якої 18 серпня 2011 року направлені на їх адреси рекомендованою кореспонденцією (а.с. 94-95 т. 2). Заяв про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Явка сторін та третіх осіб не визнана судом обовязковою. Тому судова колегія розглядає справу за відсутністю осіб, що не зявилися.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 13-14, 20-54, 62, 64-65, 67-69, 80-90, 98-99 т. 2) та встановив наступне.

05 грудня 2008 року між орендодавцем - позивачем (а.с. 7-8 т. 1), та орендарем - відповідачем (а.с. 62 т. 2), у простій письмовій формі був укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 300 кв.м., по вул. Бєлова, с. Мирне, м. Сімферополя, яке є комунальною власністю Мирнівської сільської ради, приміщення надано в оренду для проведення вечорів відпочинку. Договір був укладений на 11 місяців, та щорічно за мовчазною згодою сторін строк його дії продовжувався. Розмір орендної плати визначений у 1.000 грн. щомісячно (а.с. 12-14 т. 1).

Право власності та знаходження вказаного майна на балансі позивача сторони не оспорюють та це підтверджується довідкою позивача про балансову належність, інвентарною карткою, актом прийому-передачі основних засобів, розпорядженням державної районної адміністрації (а.с. 29-32 т. 2).

24 грудня 2008 року рішенням 21 сесії 5 скликання Мирнівської сільської ради Сімферопольського району була надана згода на укладення такого договору (а.с. 18 т. 1).

Двічі за взаємною згодою сторін, але без погодження з власником майна, сторонами договору були підписані правочини щодо зміни умов (пункту 1.12 вказаного договору), а саме, про звільнення орендаря від сплати орендної плати через тимчасове зупинення його діяльності:

1) 01 липня 2009 року - за період з 01 липня по 15 вересня 2009 року (а.с. 45 чи 69, 46 т. 1);

2) 07 грудня 2009 року - за червень по серпень 2010 року (а.с. 35, 47 т. 1).

Разом з тим, орендоване приміщення на літній період орендарем від майна орендаря не звільнялося, ключі від орендованого приміщення орендодавцю не поверталися (а.с. 82 т. 1), доказів припинення підприємницької діяльності на цей період відповідач на вимогу апеляційного суду не надав.

З договору вбачається, що сума орендної плати складає 1.000 грн. (пункт 1.5), при цьому, перерахунок розміру орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції цей договір не передбачає. Договором передбачено зобовязання орендаря відшкодувати витрати орендодавця по комунальним послугам згідно з показниками лічильників в частині орендованого приміщення (пункт 1.6). Розрахунки по договору орендар зобовязаний здійснювати до 15 числа кожного місяця наступного за розрахунком (пункт 3.2).

З наданих квитанцій (а.с. 49-66 т. 1), складених орендодавцем в односторонньому порядку актів звірок (а.с. 23, 31, 70 т. 1), акту перевірки орендодавця органом контрольно-ревізійного управлення (а.с. 79 т. 1) та договору з урахуванням додаткових угод слідує, що за період дії договору з грудня 2008 року по січень 2011 року було нараховано та оплачено орендної плати:

Період оплатиРозмір оплатиФактично оплачено за оренду по договоруз урахуванням

інфляції та

без урахування додаткових

угодПо акту КРУкомун

послугиорендакомун

послуги

5.12.2008-1.01.2010833, 33833,33 00 Січень 20091.0001.000х102,9% (індекс інфляції

за січень 2009) =

1029 27.01.2009 1.666 Лютий 20091.000 1029х101,5% =1044,43 17.02.2009 979,17 і 334 Березень 20091.0001044,43х101,4% = 1059,05 25.03.2009 600 Квітень 20091.0001059,05х100,9% = 1068,58 0 Травень 20091.0001068,58х100,5% = 1073,92 7.05.2009 1.000 Червень 2009 1000 1073,92х101,1% = 1085,53 0 Липень 200901085,53х99,9% = 1084,44 0 Серпень 200901084,44х99,8% = 1082,771105,23 0 Вересень 20095001082,77х100,8% 1090,931114,07 0 Жовтень 20091.0001090,93х100,9% = 1100,751124,10 0 Листопад 20091.0001100,75х101,1% = 1112,861136,47 0 Грудень 20091.0001112,86х100,9% = 1122,861146,70116,3015.12.2009 202,30 і 1.00015.12.2009 116,30 Січень 20101.0001122,86х101,8% = 1143,071167,34 0 Лютий 20101.0001143,07х101,9% = 1164,791189,5298,8618.02.2010 250,56 і 1.00018.02.2010 98,86 Березень 20101.0001164,79х100,9% = 1175,271200,23 0 Квітень 20101.0001175,27х99,7% = 1171,751196,63116,3009.04.2010 1.363 і 450,6509.04.2010 116,30 Травень 20101.0001171,75х99,4% = 1164,721189,45 0 Червень 201001164,72х99,6% = 1160,061184,69 0 Липень 201001160,06х99,8% = 1157,741182,320 Серпень 201001157,74х101,2% = 1171,631196,51104,6720.08.2010 4.367,56 і 527,7720.08.2010 104,67 Вересень 20101.0001171,63х102,9% = 1205,611231,2116.09.2010 2.000 Жовтень 20101.0001205,61х100,5% = 1211,641237,3715.10.10 19000 Листопад 20101.0001211,64х100,3% = 1215,271241,0815.11.10 256 28.11.10 57400 Грудень 20101.0001215,27х100,8 = 1224,99 00 Січень 20111.0001224,99х101% = 1237,24 00 усього20.333,335612,36-1500= 4112,361456,1315.741,01436,13 Орендодавець неодноразово пропонував орендарю розірвати договір, в тому числі через несплату орендної плати: 25 березня, 20 травня, 17 та 27 вересня, 26 жовтня 2010 року (а.с. 9, 10, 15-17 т. 1), на такі пропозиції орендар відповідей не надав. 03 грудня 2010 року рішенням 2 сесії 6 скликання Мирнівської сільської ради Сімферопольського району була надана згода на розірвання вказаного договору (а.с. 19 т. 1). Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Частина 1 статті 782 вказаного Кодексу передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (в редакції Закону України N98/95-ВР від 14 березня 1995 року з змінами, далі Закон України N98/95-ВР) на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань. Одним із основних обов'язків орендаря, згідно до частини 3 статті 18 вказаного Закону, є своєчасне внесення орендної плати у повному обсязі. Частина 3 статті 291 Господарського кодексу України встановлює, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Стаття 188 встановлює, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1); сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2), сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3), у разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4), якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина 5). З наведених обставин слідує, що за договором сторони передбачили орендну плату у розмірі 1000 грн. щомісячно, виходячи з цього розміру орендар за період з 05 грудня 2008 року по січень 2010 року (включно) був зобовязаний сплатити орендну плату (з урахуванням додаткових угод про звільнення від оплати за 2,5 місяця 2009 року та 3 місяця 2010 року) 20.333,33 грн., а також з наданих рахунків про комунальні послуги - 1.456,13 грн. Фактично за цей період відповідач сплатив орендну плату - 15.741,01 грн., комунальні послуги - 436,13 грн. Таким чином, борг з орендної плати складає 20.333,33 - 15.741,01 = 4.592,32 грн., борг за комунальні послуги 1456,13 - 436,13 = 1020 грн. Усього стягненню підлягає 5.612,32 грн. З наведеного розрахунку слідує, що на час дачі власником майна Мирнівською сільською радою згоди на розірвання договору (03 грудня 2010 року) та подання позову (25 грудня 2010 року) орендар підряд не сплачував орендну плату протягом жовтня - грудня 2010 року, тобто орендар істотно порушив умови договору з своєчасної сплати орендної плати, на пропозицію орендодавця розірвати договір орендар позитивної відповіді не надав, а тому договір підлягає розірванню в судовому порядку з дати набрання цим рішенням законної сили, іншої дати для розірвання договору сторони не обґрунтували. Висновки суду першої інстанції щодо існування боргу у сумі 2.000 грн. ніяк не обґрунтовані, зокрема, не приведений розрахунок, за яким місцевий господарський суд прийшов до такого висновку. Також апеляційний господарський суд вважає, що не відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції щодо не настання строку для відшкодування орендарем витрат орендодавця за електроенергію тому, що пункт 3.2 договору встановлює строк для сплати розрахунків за договором, якими є як орендна плата (пункт 1.5), так і відшкодування за електроенергію (пункт 1.6), а тому строк виконання орендарем зобовязання відшкодування витрат орендодавця встановлений договором, такий строк за жовтень - листопад 2010 року на час звернення з позовом настав.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не може погодися з доводами орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції та стягнення орендної плати без урахування укладених додаткових угод, якими орендар звільнений від сплати орендної плати за певний період.

Дійсно, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (в редакції від 10 квітня 1992 року №2269-XII) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пункт 13 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786, встановлює, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Однак такого положення договір не передбачає. Цей договір, а також додаткові угоди до нього про звільнення орендаря від сплати орендної плати за певний період не визнані у встановленому порядку недійсними, в тому числі через укладання додаткових угод без погодження з власником майна Мирнівською сільською радою, яка надавала згоду як на укладення договору, так і на його розірвання.

Лише з 24 травня 2011 року був опублікований в газеті "Голос України" №92 та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин" №3269-VI, яким частина 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" викладена в новій редакції, в тому числі цією новою редакцією встановлено, що орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Щодо позовних вимог про відшкодування завданої орендодавцю шкоди (знищення замка) діями орендаря апеляційний господарський суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають з двох підстав: такі вимоги виходять за межі спору щодо виконання та розірвання договору, тобто є позадоговірними зобовязаннями, вина відповідача у пошкодженні майна позивача не доведена. В цій частині судом першої інстанції правильно відмовлено у позові.

На підставі пункту 10 частини 2 статті 105, статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають наступному розподілу:

з відповідача:

1 % від 5.612,32 грн. = 56,12 грн.

По розірванню договору 85 грн., усього держмита 141,12 грн.

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.

з позивача:

1 % від не задоволеної суми стягнення 10.437,36 - 5612,32 = 4825,04 грн., що складає 48,25 грн. тому, що позивач не сплачував держмито при подачі позову та уточнень до нього, хоча за законом не звільнений від сплати державного мита,

118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тому, що при подачі позову таких витрат не сплачував, а позов задоволено не повністю.

Стосовно прийнятого 21 липня 2011 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №5002-23/2236-2011, по якому також як по даній справі, вирішувалися позовні вимоги позивача про стягнення донарахованої КРУ заборгованості з урахуванням індексу інфляції - 4112,36 грн., апеляційний господарський суд вважає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі: 1) збільшити розмір позовних вимог - до прийняття рішення по справі, 2) змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви - до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Позивач по даній справі №5002-21/6206-2010 скористався вказаним правом на збільшення позовних вимог до прийняття рішення по справі та просив стягнути 10.437,36 грн., в тому числі 4112,36 грн. - боргу з орендної плати, донарахованої за актом КРУ з урахуванням індексу інфляції.

Судом першої інстанції по цій справі №5002-21/6206-2010 не приймалося рішення про відмову в прийнятті до провадження таких збільшених позовних вимог, що слідує з ухвал та рішення суду першої інстанції.

Позов та рішення по ньому у справі №5002-23/2236-2011 були заявлений та прийнято після прийняття 10 березня 2010 року по цій справі рішення судом першої інстанції, а відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в такому разі провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягало припиненню.

Таким чином, по двом судовим рішенням позивачу відмовлено в одних і тих же позовних вимогах, які заявлені за одними і тими же підставами.

Незважаючи на вказані обставини, апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду по цій справі №5002-21/6206-2010 щодо відмови у частині позову про стягнення заборгованості з орендної плати, донарахованої актом КРУ з урахуванням індексу інфляції у сумі 4112,36 грн. прийнято правильно, без порушень норм матеріального та процесуального права тому, що, як вказано вище, укладений сторонами договір не визнаний в судовому порядку недійсним.

А рішення по справі №5002-23/2236-2011 не є предметом апеляційного перегляду по цій справі.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду частково прийнято з порушенням норм процесуального і матеріального права, позов та апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу культури Сімферопольської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 березня 2011 року у справі №5002-21/6206-2010 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Відділу культури Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Бєлова, 3, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503; ідентифікаційний код 02229095) борг з орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за електричну енергію по договору оренди нежитлового приміщення від 05 грудня 2008 року за період з 05 грудня 2008 року по січень 2011 року (включно) у сумі 5.612,32 грн.

Розірвати з 01 вересня 2011 року договір оренди нежитлового приміщення площею 300 кв.м., по вул. Бєлова, с. Мирне, м. Сімферополя, який укладений 05 грудня 2008 року між орендодавцем - Відділом культури Сімферопольської районної державної адміністрації, та орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

У решті позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; реєстраційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31113095700007; код платежу 22090200) державне мито в сумі 141,12 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; реєстраційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31216259700007; код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Стягнути з Відділу культури Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Бєлова, 3, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503; ідентифікаційний код 02229095) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31113095700007; код платежу 22090200) державне мито в сумі 48,25 грн.

Стягнути з Відділу культури Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Бєлова, 3, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503; ідентифікаційний код 02229095) до Державного бюджету України (бюджет Ленінського району міста Севастополя (код ЕДРПОУ 24035598; банк ГУ ГКУ в місті Севастополі; МФО 824509; р/р 31216259700007; код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.".

Господарському суду Автономної Республіки Крим надати накази.

Головуючий суддяО.Г. Градова

СуддіІ.В. Антонова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Відділ культури Сімферопольської районної державної адміністрації

(вул. Бєлова, 3, Мирне, Сімферопольський район, АР Крим, 97503)

2. фізична особа-підприємець ОСОБА_3

(АДРЕСА_2)

3.Мирнівська сільська рада Сімферопольського району

(вул. Бєлова, 1, с. Мирне, Сімферопольський р-н, 97503)