Рішення № 18121775, 05.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2011 р. Справа № 5023/5856/11 ( н.р. 29/589-08)

вх. № 5856/11 ( н.р. 8968/5-29)

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 116/0808 від 08.08.2011р.); ОСОБА_2 (дов. № 0209-11/01 від 02.09.2011р.).

3-ї особи ОСОБА_3 (дов. № 1508-11/01 від 15.07.2011р.).

відповідача - не з'явився. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Спільного українсько- американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", м. Київ

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - НВП "Інтер Стейт Груп", м. Київ.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіестел", м. Харків 3-я особа <Текст >

про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" (далі - СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіестел" (далі - ТОВ "Сіестел") та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило суд визнати недійсним договір поставки обладнання № ІТС-СSТЕL-280207 від 12.03.2007 р. та акт приймання-передачі № 2 від 10.08.2007 р. до вказаного договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. у справі № 29/589-08 залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2009 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2011р. у справі № 29/589-08 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2009 р. та рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2009 р. у справі № 29/589-08 скасовано. Справу №29/589-08 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2011 року порушено провадження у справі №5856/11 (Суддя Яризько В.О.) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Інтер Стейт Груп", на підставі ст.27 ГПК України. Розгляд справи призначено на 16.08.2011 року о 11:00.

Розпорядженням В.о. керівника апарату господарського суду Харківської області від 12.08.2011 року за № 1194, у зв'язку з хворобою судді Яризька В.О., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5856/11. Відповідно до Витягу з протоколу повторного розподілу справи між суддями від 15.08.2011 року, справу передано на розгляд судді Задорожній І.М.

Справа слухалась з відкладення розгляду справи до 16.08.2011 року та до 05.09.2011 року, з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень.

В процесі розгляду справи представник позивача за вх.№20684 від 05.09.2011 року надав уточнення щодо заявлених позовних вимог, в яких просить суд визнати недійсним договір поставки обладнання № ІТС-СSТЕL-280207 від 12.03.2007 р.. в частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту приймання-передачі № 2 від 10.08.2007 р. позивач відмовився від позову.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник 3-ої особи в судовому засіданні підтримує заявлені позивачем позовні вимоги, за вх.№15782 від 16.08.2011 року надав пояснення стосовно своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з посиланням на те, що директор Спільного українсько - американського підприємства у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" не мав відповідних повноважень на укладення цього договору.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'являвся, документів, витребуваних ухвалою суду не надав, про причину неявки на час розгляду справи не повідомив, про час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12.03.2007 року між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" (далі - СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані") в особі генерального директора ОСОБА_6, що діяв на підставі статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіестел" в особі Генерального директора ОСОБА_7, що діяв на підставі статуту, укладено договір поставки обладнання № ІТС-СSТЕL-280207 від 12.03.2007 р.

Предметом спірного договору є поставка телекомунікаційного обладнання - радіорелейних ліній.

Згідно п.1.4. договору, під терміном "обладнання" розуміється комунікаційне обладнання виробництва Корпорації NEC (Японія"), що постачається у відповідності зі специфікацією, визначеною у Додатку №1 до договору. Умовами договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання, а покупець зобов*язався прийняти його та оплатити. Вартість обладнання визначена сторонами п. 3.3. договору та становить 8 319 228,60 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В позовній заяві Позивач посилається на те, що генеральний директор позивач ОСОБА_6 не мав належних повноважень на укладення спірного договору, оскільки були відсутні погодження та дозвіл загальних зборів учасників СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" на його укладення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 був обраний на посаду генерального директора загальними зборами ТОВ «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані», що підтверджується Протоколом № 1-26/10-06.

Згідно частини 1 статті 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Частина 5 статті 65 Господарського кодексу України встановлює, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета, предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

З наявного в матеріалах справи Статуту СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", який діяв на час укладання спірного договору, органами управління товариства є: збори учасників (вищий орган товариства), виконавчий орган - виконавчий директор товариства, спостережна рада товариства.

Відповідно до пункту 10.7 Статуту ТОВ «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» до виключної компетенції загальних зборів даного товариства відноситься: внесення змін до Статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, створення та відкликання виконавчого органу товариства; визначення форм контролю та діяльності виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника товариства, прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства; визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання.

Відповідно до п.10.12.Статуту генеральний директор має право :

- без доручення представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені імені значущі дії,

- підписувати доручення (довіреності),

- в межах наданих йому повноважень, розпоряджатися майном товариства, відкривати рахунки в банках, інших кредитних установах, укладати договори в т.ч. зовнішньоекономічні, сума яких не перевищує 500 000,0 грн. (однією операцією або серією пов'язаних операцій, з однією або з групою афільованих/пов*язаних осіб), видавати накази, інше.

Відповідно до п.10.17 Статуту встановлено, що спостережна рада є органом управління товариства, який створюється в товаристві з метою представлення інтересів учасників у період між проведенням загальних зборів учасників товариства. Спостережна рада товариства в межах своєї компетенції контролює та регулює діяльність генерального директора товариства.

Пунктом 10.19. статуту передбачено, що до компетенції спостережної ради належить, зокрема, прийняття рішень за поданням генерального директора товариства щодо договорів (угод) вартість яких перевищує суму, що становить 500 000,0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, спірний договір поставки обладнання № ІТС-СSТЕL-280207 від 12.03.2007 р. укладено з боку позивача генеральним директором ОСОБА_6 в порушення вимог статуту Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" без отримання погодження та дозволу загальних зборів учасників товариства на суму 8 319 228,10 грн., що значно перевищує 500 000,0 грн., а отже при підписанні оспорюваного договору виконавчим директором були перевищені надані йому статутом товариства повноваження.

Крім того, в матеріалах справи , відсутні докази в підтвердження прийняття рішенням спостережної ради позивача щодо схвалення спірного договору поставки обладнання №ІТС -CSTEL -280207.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що при новому розгляді справи, господарський суд враховує вказівки викладені у постанові Вищого господарського суду від 20.06.2011 року у справі № 29/589-08, "стосовно необхідності дослідження наявності пропозиції поставки позивачу телекомунікаційного обладнання, що є предметом спірного ТОВ "НВП "Інтер Стейт ГРУП" договору, яке не було залучено до участі у справі, хоча рішення у справі стосується прав зазначеної особи".

З врахуванням зазначених вказівок Вищого господарського суду, господарським судом Харківської області було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ НВП "Інтер Стейт Груп", та з'ясовано судом, що укладення спірного правочину малось відбуватися через організацію конкурсу на кращу пропозицію щодо поставки товару, яка мала б враховувати, зокрема, найбільш прийнятну для позивача ціну.

Позивачем долучено до матеріалів справи за вх.№2685 від 05.09.2011 року наказ №15 від 27.01.2006 року генерального директора Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", яким зобов*язано директорів, начальників відділів, керівників відокремлених підрозділів підприємства, забезпечити закупівлю товарів та послуг із сумою договору, що перевищує 100000,0 грн. виключно на підставі результатів тендерів серед постачальників таких товарів, послуг.

Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Інтер Стейт Груп" звернулось до позивача 09.02.2007 року з листом щодо розгляду пропозиції щодо поставки телекомунікаційного обладнання - радіорелейних ліній, проте, незважаючи на пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Інтер Стейт Груп", генеральним директором ОСОБА_6, було укладено спірний договір поставки обладнання №ІТС -CSTEL -280207 з відповідачем ТОВ "Сіестел" без проведення відповідного тендеру серед постачальників.

Відповідно до п. 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. При цьому, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно п.9.1. Роз*яснень Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.1999 року "Про деякі питання практики вирішення спорів , пов'язаних з визнанням угод недійсними", зазначено, що угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають.

При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження".

З аналізу тексту договору поставки обладнання №ІТС -CSTEL -280207 від 12.03.2007 року вбачається, що в преамбулі оскаржуваного правочину вказано, що генеральний директор позивач ОСОБА_6 діяв на підставі статуту, а отже відповідач мав можливість та повинен був знати про статутні обмеження повноважень генерального директора ОСОБА_6 щодо повноважень на укладення договорів, в тому числі спірного договору поставки обладнання №ІТС -CSTEL -280207 від 12.03.2007 року.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір поставки обладнання №ІТС-CSTEL-280207 від 12.03.2007 року підписано директором Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" з перевищенням наданих йому повноважень, встановлених Статутом товариства, а тому приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору поставки обладнання №ІТС-CSTEL-280207 від 12.03.2007 року, що укладений між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіестел".

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 92, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.203, 207 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Прийняти заявлені позивачем уточнення позовних вимог вх.№20684 від 05.09.2011 року.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір поставки обладнання №ІТС-CSTEL-280207 від 12.03.2007 року, що укладений між Спільним українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" (01021, м. Київ, Печерський район, узвіз Кловський, буд.12 А, код 20057835 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіестел" (61022, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський р-н, вул. Чичибабіна, буд.2, кв.129, код 33118839).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіестел" (61022, Харківська обл., м. Харків, Дзержинський р-н, вул. Чичибабіна, буд.2, кв.129, код 33118839) на користь Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" ( 01021, м. Київ, Печерський район, узвіз Кловський, буд.12 А, код 20057835) - 85, 0 грн. витрат по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Задорожна І.М.

Повне рішення складено 07.09.2011 року.