Рішення № 18121733, 01.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2011 р. Справа № 5023/4917/11

вх. № 4917/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 3-ї особи <Текст >відповідача - не з*явився, другий відповідач- не з*явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ НВП "Східкабель", м. Харків 3-я особа <Текст >

до ТОВ "Захід-Євробуд", с. Ставчани, Фізична особі-підприємець ОСОБА_2 м.Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів в розмірі 22 607,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Східкабель" ( позивач) просить суд солідарно стягнути з ТОВ"Захід-Євробуд" ( першого відповідача) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( другого відповідача) суму боргу 22607,26 грн. що підтверджується видатковою накладною № ВС-0920 від 02.11.10 року. Судові витрати покласти на відповідача.

Перший відповідач в судове засідання не з*явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 21.06.11 року повернулася до господарського суду з відміткою поштового відділення " за зазначеною адресою не проживає" ( а.с.57).

В матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ станом на 25.05.11 року у відповідності до якого ТОВ "Захід-Євробуд",ТОВ"Захід-Євробуд" знаходиться за адресою: Чернівецька обл, Хотинський район, село Ставчани, вулиця Богдана Хмельницького, буд 1". ( а.с.27-28).

Другий відповідач надав відзив на позов та просить суд в задоволені позову позивача відмовити в повному обсязі, розгляд справи здійснювати без його участі. (а.с.51).

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що позивач 02.11.10 року на підставі видаткової накладної за № ВС-0920 на замовлення першого відповідача відпустив ОСОБА_5.( представнику першого відповідача) товаро-матеріальні цінності на суму 33550,50 грн. ( а.с.9) за довіреністю № 49 від 28.10.10 року а.с.14). Підставою для відпуску як зазначено в видатковій накладній № ВС-0920 є замовлення рахунок-фактура 1627 від 14.10.10 року ( а.с.46).

Отримана продукція була частково сплачена відповідачем, борг на день звернення з позовом становить 22607,26 грн.

01.03.11 року позивач звернувся до першого відповідача в вимогою щодо добровільної сплати боргу ( а.с .31).

10.10.10 року між ТОВ"НВП"Східкабель" та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір поруки у відповідності до якого останній поручається перед позивачем за виконання грошових зобов*язань ТОВ"Захід-Єробуд" на підставі видаткових накладних які перелічені п 1.1. договору поруки. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 10 листопада 2010 року (а.с.33).

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

У відповідності до ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п.4.1 договору поруки договір діє до 10.02.11 року, тобто закінчив свою дію 10.11.1 року.

Таким чином, зобов*язання другого відповідача перед позивачем, що виникли з договору поруки припинилися в момент закінчення троку дії договору, тобто 10.11.11 року.До подачі позовної заяви до суду стосовно виконання другим відповідачем своїх зобов*язань за договором поруки.

Частиною 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом (ч.1 ст.41 ГПК України.

Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів субєктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субєктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно ч.3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.554 Цивільного кодексу України, ст. 1,2,15, 17, 33,44,75, 882-85 ГПК УКраїни, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Стягнути з ТОВ" Захід-Євробуд"(Чернівецька обл, с.Ставчани, вул.Богдана Хмельницького,1 код ЄДРОПУ 36362748 р/р 26002010097381 у ВАТ "ВТБ"Банк" м.Київ, МФО 321767) на користь ТОВ" Науково-виробниче підприємство "Східкабель" ( код ЄДРОПУ 31153274 р/р 260073162 в ХФ АБ"Укргазбанк" м.Харкова МФО 350448) суму боргу 22607,26 грн. державне мито 227 грн. 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Лаврова Л.С.

рішення підписане 02.09.11 року.