Рішення № 18121703, 30.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р. Справа № 5023/6704/11

вх. № 6704/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Гетьман І.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 01-62юр/4618 від 14.06.11 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2., дов. № 6196 від 25.08.11 р. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Шевченківський РВ УМВСУ в Х/о, смт. Шевченкове 3-я особа <Текст >

про стягнення 221,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за ПДВ на 3% річних в розмірі 23,46 грн., ПДВ на індекс інфляції в сумі 84,00 грн., ПДВ на ППЕ в сумі 113,71 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судовому засіданні надав до суду лист (вх. № 16509 від 30.08.11 р.), в якому просить суд припинити провадження у справі, посилаючись на погашення заборгованості в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів відповідач надав до суду платіжні доручення №№ 28 та 31 від 18.08.11 р. про перерахування грошових коштів в розмірі 221,17 грн..

Дане клопотання відповідача підлягає частковому задоволенню, в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 113,71 грн. ПДВ на ППЕ, в іншій частині в задоволенні клопотання треба відмовити як необґрунтоване.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню оскільки:

Відповідно до ст.185 п.п.а, б Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У відповідності до ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

Договірна (контрактна) вартість електроенергії, яку позивач постачає споживачам, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної (контрактної) вартості з метою оподаткування податком на додану вартість інших сум, чинним податковим законодавством України не передбачено.

Інфляційні та 3% річних, нарахування якихпередбачено ст. 625 ЦК України, не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів і не є оплатою продажу будь-якої послуги, а тому вказані суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є обєктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на виконання кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд вважає необхідним зазначити, що передбачені вищевказаною статтею 3% річних та інфляційні є самостійним засобом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, оскільки за своєю правовою природою передбачені законом забезпечення не відносяться донеустойки (штрафу, пені), не є штрафними санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобовязання, а є певною компенсацією знецінення грошовихкоштів внаслідок прострочення оплати боргу.

Інфляційні та 3% річних не є мірою відповідальності, тому не можуть бути розцінені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для збільшення базидля оподаткування ПДВ.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що нарахування індексу інфляції за весь період прострочення виконання боржником грошових зобов'язань та 3% річних від простроченої суми заборгованості проводиться позивачем виходячи від суми боргу за відпущену електричну енергію з податком на додану вартість, в той час як відповідно до положень ст.193 Податкового кодексу України податок становить 17 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 185 цього кодексу, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

З урахуванням вищевикладеного інфляційні та 3% річних, передбачені ст.625 ЦК України, пов'язані лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів, а тому не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів, та не є оплатою продажу будь-якої послуги, тобто не пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг), у розумінні Закону суми індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовні вимоги щодо нарахування ПДВ на 3% річних та індекс інфляції є безпідставними, необґрунтованими, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за ПДВ на перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 113,71 грн.

Розглянувши дану позовну вимогу, суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору, оскільки відповідач платіжним дорученням № 31 від 18.08.11 р. перерахував грошові кошти в сумі 113,71 грн.

Враховуючи те, що відповідач погасив заборгованість в сумі 113,71 грн. після звернення позивача до суду, спір до суду доведено саме з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.185, 188, 193 Податкового кодексу України, ст.625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення ПДВ на 3% річних та індекс інфляції - відмовити.

В частині стягнення ПДВ на ППЕ в сумі 113,71 грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Стягнути з Шевченківського районного відділу Управління МВС України в Харківській області (код ЄДРОПУ 08675996, адреса: 63601, Харківська область, смт.Шевченкове, вул.Леніна,31, п/р 35217001000769 в УДК в Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", 61037, м.Харків, вул.Плеханівська,149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код 00131954) - 52,44 грн. державного мита та 121,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 30.08.11 р.