Рішення № 18121631, 26.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2011 р.Справа № 13/25/5022-1120/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Стопника С.Г. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Зборівського районного споживчого товариства, вул. Б.Хмельницького, 2, м.Зборів, Тернопільська область

до Бзовицької сільської ради, с. Бзовиця, Зборівський район, Тернопільська область

про визнання в порядку набувальної давності права власності на будівлю магазину по вул. Головна, 3, с. Бзовиця, Зборівського району, загальною площею 197,1 кв.м.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1., довіреність

відповідача: не з'явився

Суть справи: Зборівське районне споживче товариство, м. Зборів, Тернопільська область, звернулося до господарського суду з позовною заявою до Бзовицької сільської ради, с. Бзовиця, Зборівський район, Тернопільська область про визнання в порядку набувальної давності права власності на будівлю магазину по вул. Головна, 3, с. Бзовиця, Зборівського району, загальною площею 197,1 кв.м.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтовуючи їх тим, що будівля магазину по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця Зборівського району з 1990р. обліковується на балансі Зборівського РайСТ, яке є єдиним балансоутримувачем і володільцем, однак під час процедури банкрутства (1997-2004 р.р.) у позивача не збереглися правовстановлюючі документи на вказану будівлю, у звязку з чим просить суд відповідно до ст.344 ЦК України визнати за Зборівським РайСТ право власності на вказану будівлю магазину в порядку набувальної давності.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення повідомлявся належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення представнику Бзовицької сільської ради 19.08.2011р. знаходиться в матеріалах справи).

Враховуючи, що участь представників сторін не визнавалася судом обовязковою, брати участь в судовому засіданні, як і подавати відзив на позовну заяву, є правом сторони, передбаченим ст.ст.22, 59 ГПК України, поданих позивачем доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Правові підстави набуття права власності визначено у главі 24 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із шляхів набуття права власності глава 24 ЦК України визначає набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Статтею 344 цього Кодексу визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 вказаної норми встановлено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина 4 зазначеної норми).

Тобто, згідно з частинами 1, 4 статті 344 Цивільного кодексу України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Тобто відлік строків, про які йдеться в ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, може розпочинатися з 01.01.2001р.

Таким чином, визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно не може мати місця раніше 1 січня 2011 року (наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України в постанові від 16.08.2005р. у справі №8/509).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.09.2004 року у справі №10/Б-10-37 затверджено ліквідаційний баланс по банкруту Зборівському районному споживчому товариству, м. Зборів, вул. Б.Хмельницького, 2, Тернопільська область, та припинено провадження у справі. Зборівське районне споживче товариство визнано вільним від боргів.

Згідно довідки Зборівського районного споживчого товариства №27 від 13.07.2011р., останнє з 1990 року обліковує на балансі будівлю магазину по вул. Головна, 3 с. Бзовиця Зборівського району, початкова балансова вартість якої складала 67743 грн., залишкова станом на 01.07.2011р. 36817 грн.

Для обслуговування будівлі магазину по вул. Головна, 3 с. Бзовиця за Зборівським РайСТ закріплена земельна ділянка площею 0,13 га, що підтверджується довідкою Управління Держкомзему у Зборівському районі від 18.07.2011р. № 1009.

21.04.2003 року Бзовицька сільська рада звернулася до Зборівського РайСТ із заявою дати дозвіл на вселення в приміщення магазину "Промтовари" с. Бзовиця на умовах оренди терміном на 10 років.

28.04.2003 року між Зборівським РайСТ та Бзовицькою сільською радою підписано договір №23, у відповідності до умов якого проммагазин с. Бзовиця передано в оренду для приміщення сільської ради терміном на один рік (продовжено до 01.12.2004р.), що фактично свідчить про те, що на момент укладення договору оренди Бзовицька сільська рада визнавала Зборівське РайСТ як власника даного приміщення.

Рішенням Зборівського районного суду від 06.08.2008р. за заявою Бзовицької сільської ради будівля по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця була передана у власність територіальної громади Бзовицької сільської ради як безхазяйне майно.

Ухвалою Зборівського районного суду від 25.11.2008р., за результатами розгляду заяви Зборівського районного споживчого товариства про перегляд в звязку з нововиявленими обставинами рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008р., вказане рішення скасоване, а ухвалою від 01.12.2008р. заяву Бзовицької сільської ради про визнання безхазяйним приміщення, що в с. Бзовиця, вул. Головна, 3 і передачу його у власність територіальній громаді залишено без розгляду.

Відповідно до ст.35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно повідомлення Зборівського районного бюро технічної інвентаризації право власності за Бзовицькою сільською радою на будівлю магазину по вул. Головна, 3 с. Бзовиця на підставі ухвали Зборівського районного суду від 25.11.2008р. скасовано.

Рішенням Бзовицької сільської ради №99 від 12.07.2009р., прийнятим по результатах розгляду клопотання Зборівського районного споживчого товариства, останньому відмовлено у визнанні права власності на будівлю магазину по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця.

У відповідності до норм ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (даний спосіб захисту застосовується у випадку спору між субєктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обовязку, водночас може стосуватися не тільки наявності спору, а й невизначеного правового стану).

Матеріали справи свідчать про те, що будівля магазину в с. Бзовиця Зборівського району більше десяти років перебуває у володінні Зборівського РайСТ (за яким закріплено земельну ділянку для обслуговування магазину) та яке сплачувало земельний податок за користування виділеною йому земельною ділянкою та вчиняє інші дії (в тому числі передача приміщення магазину в оренду сільській раді), які свідчать, що позивач відкрито та правомірно володіє зазначеним нерухомим майном.

У відповідності з п.4 частини 3 ст.129 Конституції України та ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи дотримання позивачем десятирічного строку набувальної давності, протягом якого позивач продовжує відкрито, з відома територіальної громади Бзовицької сільської ради, безперервно володіти будівлею магазину (для нерухомого майна володіння знаходження на балансі), якою він добросовісно заволодів, утримує її за власні кошти, тому суд вважає, що позивач має право цей обєкт нерухомого майна отримати у власність за набувальною давністю.

Оскільки відповідач в судове засідання не зявився, на день розгляду спору не надав суду заперечень по суті заявлених позовних вимог, а отже не спростував наявності обставин, викладених у позовній заяві, також сторонами не надано доказів того, що будь-яка інша особа заявила свої права на це нерухоме майно шляхом предявлення відповідного позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як обгрунтовано заявлені.

Згідно ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.1.5 розділу І Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002р. за № V 2223225-02 (із змінами та доповненнями), право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи, що звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідача, а тому суд відповідно до ст.44, ч.2 ст.49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладає на позивача.

У судовому засіданні 26.08.2011р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 35, 43, 75, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Зборівським районним споживчим товариством, вул. Б.Хмельницького, 2, м. Зборів, Тернопільська область, код 01767270, в порядку набувальної давності право власності на будівлю магазину загальною площею 197,1 кв.м. за адресою вул. Головна, 3, с. Бзовиця, Зборівського району, Тернопільської області.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення 30 серпня 2011 р., через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7715

СуддяС.Г. Стопник