Рішення № 18121626, 22.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 8/56/5022-973/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Гирили І.М. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >розглянувши матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46000, в особі Тернопільського міського району електричних мереж, вул. І. Франка, 18, м. Тернопіль, 46000

до Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, бульв. Т. Г. Шевченка, 10, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в загальній сумі 58 777грн. 62 коп.

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульта, довіреність№ 4957/24 від 16.12.2010 р.,

Відповідача: ОСОБА_2- представника, довіреність № 10796 від 07.07.2011р.

В судовому засіданні представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Тернопільобленерго”, в особі Тернопільського міського району електричних мереж, м. Тернопіль, надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 58 777грн. 62 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов Договору № 380 про постачання електричної енергії від 12.01.2008 р., зокрема в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної та реактивної електроенергії, внаслідок чого станом на 22.06.2011 року утворилась заборгованість в загальній сумі 57 041, 84 грн., на яку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства нараховано 924, 39 грн. пені та 811,39 грн. інфляційних нарахувань.

В підтвердження викладеного надано: Договір № 380 про постачання електричної енергії від 12.01.2008 р.; Додатки № 2 та № 6 до Договору № 380; Акти про використану електричну енергію за період з січня місяця 2011 р. по червень місяць 2011 р. (включно); рахунки за активну енергію за період з січня місяця 2011р. по травень місяць 2011 р. (включно); рахунки за реактивну енергію за період з січня місяця 2011р. по червень місяць 2011 р. (включно), а також інші документи, належним чином засвідчені копії які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 15.07.2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 15:20 год. 08.08.2011 р. В судовому засіданні 08.08.2011 р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 15:20 год. 22.08.2011 року.

Представник відповідача в судове засідання 22.08.2011 р. прибув. Звернувся до суду з письмовим клопотанням від 22.08.2011 р. про зменшення ціни позову, у звязку із проведеною до звернення позивача до суду з даним позовом частковою сплатою вартості спожитої активної електроенергії на суму 705, 99 грн. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнає на суму 56 335,85 грн. В підтвердження викладеного надав копію платіжного доручення № 310 від 29.06.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 22.08.2011р. прибув. На виконання ухвали суду долучив до матеріалів справи належним чином засвідчені копії додатку № 6 до Договору № 380 про постачання електричної енергії від 12.01.2008 р.; рахунків по активній електроенергії за січень лютий 2011 р.; актів про використану електричну енергію за січень лютий 2011 р., а також розрахунок пені за період з 01.02.2011 р. по 17.05.2011 р. Факт сплати відповідачем до порушення провадження у даній справі та помилкове включення позивачем до ціни позову заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 705,99 грн. підтвердив. Решта суму позовних вимог підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та обґрунтування представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

12 січня 2008 р. між ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Тернопільського РЕМ, як Постачальником, з однієї сторони, та Тернопільським міським відділом УМВС України в Тернопільській області, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір № 380 про постачання електричної енергії, за умовами якого Постачальник зобовязався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 44 кВт, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору (р. 1 Договору).

П.п. 2.2.2 п.2.2 розділу 2 Договору передбачено, що Постачальник зобовязується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та "субспоживачу"); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 44 кВт.

Відповідно до п. 9.4 розділу 9 Договору, Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У відповідності до п.п. 2.3.3 п.2.3. р.2 та п.п. 2.3.4 п.2.3. р.2 Договору споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. п. 1, 2 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 380 про постачання електричної енергії від 12.01.2008 р., Споживач зобовязався своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором; розрахунковим вважається період з 19 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника.

Згідно п. 6 Додатку № 2 до Договору № 380, щомісяця, в перший день після закінчення розрахункового періоду Споживач зобов'язується направляти представника до Постачальника електричної енергії для надання Акту про використану електричну енергію (за попередній розрахунковий період) та отримання рахунку на оплату вартості фактично спожитої електричної енергії. Рахунок оплачується "Споживачем" протягом 5 операційних днів від дня його отримання. Якщо сума платежів, здійснених за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію перевищує вартість фактично спожитого обсягу електричної енергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.

Додатком №6 "Про порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" до Договору № 380 від 12.01.2008 р. сторони погодили порядок здійснення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. ст. 275- 277 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обовязковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умовами укладеного договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 р. 2 Договору).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28, із змінами та доповненнями (надалі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Враховуючи, що наявні у справі документи свідчать про те, що договірні відносини між сторонами у справі продовжували тривати і протягом 2011р., жодна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.4 Договору не заявила про відмову від договору чи зміну його умов, суд вважає за доцільне відзначити, що даний договір вважається пролонгованим на новий термін на тих же умовах, тобто є чинним.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зі сторони позивача зобовязання щодо постачання активної та реактивної електричної енергії виконані належним чином; протягом січня місяця 2011р. - червня місяця 2011р. (включно) відповідачу надано послуги на загальну суму 123 693, 54 грн. з постачання енергії, з яких 119 903, 06 грн. активна електроенергія та 3 790, 48 грн. реактивна електроенергія, що відображено і у актах про використану електричну енергію та у отриманих відповідачем рахунках за спірний період. Окрім того, станом на 01.01.2011 р. за відповідачем рахувалось сальдо в розмірі 0,21 грн. (належним чином засвідчені копії рахунків за активну електроенергію та Актів про використану електричну енергію за період з січня місяця 2011р. по червень місяць 2011р. (включно) знаходяться в матеріалах справи).

Проте відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, свої зобовязання по оплаті вартості використаної (купленої) електроенергії виконав неналежним чином, вартість отриманої електроенергії оплатив частково,- на суму 67 357,90 грн., зокрема за активну електроенергію 65 524,97 грн. та за реактивну електроенергію 1832,93 грн.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом (14.07.2011р.), заборгованість Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області перед позивачем становила 56 335, 85 грн., в тому числі: 54 378, 30 грн. - за спожиту активну електроенергію та 1957, 55грн. - за спожиту реактивну електроенергію.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 55 084,29 грн. та за спожиту реактивну електроенергію в сумі 1957,55 грн., загалом 57 041,84 грн., яка виникла станом на 22.06.2011р.

Разом з тим, в судовому засіданні 22.08.2011 р. встановлено та підтвердженого повноважними представниками сторін, що в ціну позову позивачем помилково включено сплачену відповідачем 29.06.2011р. заборгованість за спожиту електричну електроенергію в сумі 705,99 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Станом на день розгляду спору в суді відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів погашення Тернопільським міським відділом УМВС України у Тернопільській області заборгованості перед ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Тернопільського РЕМ в сумі 56 335 грн. 85 коп. в добровільному порядку, як і доводи позивача не спростовано, а суму заборгованості в розмірі 56 335,85 грн. відповідачем визнано в повному обсязі, що відображено і у відзиві від 22.08.2011р.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У відповідності до ч.5 ст. 79 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію згідно Договору № 380 про постачання електричної енергії від 12.01.2008 р. на загальну суму 56 335 грн. 85 коп., з яких 54 378, 30 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію та 1957, 55грн. - заборгованість за спожиту реактивну електроенергію, правомірними, обґрунтованими, визнаними відповідачем та такими, що підлягають до задоволення.

Вимоги в частині стягнення з Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, бульв. Т. Г. Шевченка, 10, м. Тернопіль, заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 705 грн. 99 коп. задоволенню не підлягають, оскільки заявлені безпідставно.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем за порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої електроенергії нараховано та заявлено до стягнення 811,39 грн. інфляційних нарахувань.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його правомірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача 811,39 грн. інфляційних нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі .

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. п.4.2.1 п.4.2 р.4 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатками №2 "Порядок розрахунків" та № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Разом з тим, в силу ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення відповідачем строків оплати вартості спожитої активної та реактивної електричної енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 924, 39 грн., нараховану, з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 258 ЦК України.

Розглянувши поданий позивачем розрахунок, суд вважає його правомірним, а вимоги в частині стягнення з відповідача 924,39 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленій сумі .

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 580 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233 грн. 16 коп., відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (проведений судом розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 78, 79, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, бульв. Т. Г. Шевченка, 10, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 08675499) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Тернопільського району електричних мереж, вул. І. Франка, 18 (ідентифікаційний код 22605850) на рахунок № 26030300411 в Тернопільському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 338545, код ЄДРПОУ 22605850 54 378 грн. 30 коп. боргу за використану активну електроенергію.

3. Стягнути з Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, бульв. Т. Г. Шевченка, 10, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 08675499) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Тернопільського району електричних мереж, вул. І. Франка, 18 (ідентифікаційний код 22605850) на рахунок № 260063000411 в Тернопільському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 338545, код ЄДРПОУ 22605850:

-1957 грн. 55 коп. боргу за використану реактивну електроенергію;

-924 грн. 39 коп. пені;

-811 грн. 39 коп. інфляційних нарахувань.

4. Стягнути з Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, бульв. Т. Г. Шевченка, 10, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 08675499) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, в особі Тернопільського району електричних мереж, вул. І. Франка, 18 (ідентифікаційний код 22605850) на поточний рахунок № 260053000146 в Тернопільському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 338545, код ЄДРПОУ 00130725: 580 грн. 71 коп. державного мита та 233 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 705 грн. 99 коп. боргу відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7678

СуддяІ.М. Гирила