Рішення № 18121623, 17.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2011 р.Справа № 15/49/5022-1017/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Декор", вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область, 47704

третя особа стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок, вул. Багата, 5а, м. Тернопіль

до Малашовецької сільської ради, с. Іванківці, Зборівський район, Тернопільська область, 47251

про визнання права власності

за участю представників сторін:

позивача:представник ОСОБА_1, довіреність №01 від 01.05.2011р.

відповідача:не з'явився

третя особа:голова ради Сас В.А., витяг з протоколу, № б/н від 23.04.2010р..

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Декор" вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область, звернулося з позовом до Малашовецької сільської ради с. Іванківці, Зборівський район, Тернопільська область, про визнання права власності на нерухоме майно базу відпочинку "Хвиля", що знаходиться за адресою Тернопільська область, Зборівський район, с. Малашівці, вул. Незалежності, 111, зокрема: Адміністративне приміщення літ. А, 97,2 м2, тамбур літ А, 11,1 м2, сходи літ. сх. 24,4 м2, Альтанка літ. Б 11,4 м2, Мисливський будинок літ. В, 44,1 м2, Металева альтанка літ. Г, 14,2 м2, Туалет літ. Д, 1,5 м2, огорожа, літ. 1, ворота з хвірткою літ. 2.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено належні їм права та обовязки передбачені ст.ст. 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, однак у відзиві на позов № 121 від 01.08.2011р. позовні вимоги визнав, а також просить суд розглянути спір за відсутності його представника.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що база відпочинку "Хвиля" була придбана Тернопільською обласною організацією Українського товариства мисливців та рибалок на підставі акту на продаж бази відпочинку від 23.05.1990р.. В подальшому через відсутність коштів на утримання бази вона була продана кооперативу "Декор". Стосовно наявності правовстановлюючих документів пояснив, що на момент придбання бази відпочинку "Хвиля" діяла Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, у відповідності до якої підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. У звязку з тим, що база відпочинку "Хвиля" знаходиться в сільській місцевості, а тому її реєстрації не проводилась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, судом встановлено:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Декор", вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільського району, Тернопільської області, є юридичною особою, що підтверджується довідкою № 31-32 від 29.07.2011р. Головного управління статистики у Тернопільській області, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Розпорядженням голови районної державної ради № 147 від 16.11.1995р. зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Декор", створене внаслідок реорганізації кооперативу "Декор" шляхом його перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до протоколу від 25.03.1995р. № 29.

У відповідності до п. 1.1. Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Декор" створене на підставі установчої угоди шляхом реорганізації кооперативу "Декор". Товариство є прямим і повним правонаступником кооперативу "Декор" і несе повну відповідальність по його зобовязаннях.

У відповідності до норм ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (даний спосіб захисту застосовується у випадку спору між субєктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обовязку, водночас може стосуватися не тільки наявності спору, а й невизначеного правового стану).

Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України). Тобто, законодавець закріплює презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 4 статті 182 ЦК України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови у ній встановлюються законом, однак в Україні такий закон не прийнято. Водночас, діючим є Тимчасове положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N 7/5 із наступними змінами та доповненнями.

Розпорядженням представника президента України № 33 від 19.05.1992р. "Про передачу бази відпочинку "Хвиля" В-Борківського заводоуправління будматеріалів кооперативу "Декор" с. Плотича Тернопільського району" передано кооперативу "Декор" с. Плотича земельну ділянку площею 0,30 га разом з будівлями розміщеними на цій ділянці (п. 1 розпорядження).

Пунктом 2 даного розпорядження зобовязано Тернопільське НДІ Укрземпроект видати кооперативу державний акт на право постійного користування землею.

На підставі даного розпорядження, кооперативу "Декор" видано державний акт на право постійного користування землею № 058506 на земельну ділянку площею 0,30 га с. Малашівці, Зборівського району, під базу відпочинку.

13 березня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма"Декор" звернулося до Виконавчого комітету Малашовецької сільської ради з клопотанням № 52 про визнання права власності на комплекс будівель відпочинку, які розташовані на земельній ділянці площею 0,30 га, що належить ТОВ ВКФ "Декор" на підставі державного акта на право користування землею серії Б № 058506 та знаходить на території Малашовецької сільської ради за межами населеного пункту.

Листом № 68 від 13.04.2008р. Малашовецька сільська рада повідомила, що для розгляду клопотання необхідно подати будівельний паспорт на будівлі та акт прийомки державною комісією даних будівель в експлуатацію.

15.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма"Декор" звернулося до Виконавчого комітету Малашовецької сільської ради з клопотанням № 52 про присвоєння адреси на комплекс будівель бази відпочинку "Хвиля", які розташовані на земельній ділянці площею 0,30 га, що належить ТОВ ВКФ "Декор" на підставі державного акта на право користування землею серії Б № 058506 та знаходить на території Малашовецької сільської ради за межами населеного пункту.

Малашовецька сільська рада довідкою № 228 від 20.06.2011р. повідомила, що база відпочинку "Хвиля" знаходиться за адресою с. Малашівці, вул. Незалежності, 111.

Рішенням від 20.06.2011р. реєстратора Зборівського РБТІ про відмову в державній реєстрації, Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма"Декор" відмовлено визнанні права власності на базу відпочинку "Хвиля" у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що документи які витребовуються сільською радою у нього відсутні так як Товариство не проводило будівництво спірного майна, а придбало його збудованим. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, на підтвердження заявлених вимог та заперечень прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 19 Конституції України та ст. ст. 24, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особі зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, приймають рішення у межах наданих їм повноважень.

Пунктом 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Як визначено ст.ст. 10, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування", виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи, Актом на продаж бази відпочинку "Хвиля" в с. Івачів від 20.08.1991р. комісія в складі представників Тернопільської облради УТМР та Кооперативу "Декор" провели продаж-купівлю бази відпочинку "Хвиля" с. Івачів загальною вартістю 33.615,60 крб..

Представник позивача в судовому засіданні щодо зазначення в акті на продаж від 20.08.1991р. адреси бази відпочинку с. Івачів, пояснив, що така адреса була вказана сторонами помилково, оскільки реєстрація обєкту не була проведена. На підтвердження того, що база відпочинку знаходиться на території Малашовецької сільської ради надав суду довідку № 228 від 20.06.2011р. Малашовецької сільської ради, у відповідності до якої база відпочинку "Хвиля" знаходиться за адресою с. Малашівці, вул. Незалежності, 111.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно п. 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за №7/5, прийнятого на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 18.02.1998 року № 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме майно" та від 16.05.2002 року № 661 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно" державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється на підставі правовстановлюючих документів.

Відповідно до п. 10 Додатку № 1 до Тимчасового положення, до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на обєкти нерухомого майна відносяться рішення судів про визнання права власності на обєкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на обєкти нерухомого майна.

Зборівським районним бюро технічної інвентаризації проведено технічну інвентаризацію та видано 15.06.20011р. технічний паспорт на базу відпочинку "Хвиля".

Позивачем представлено належні та допустимі докази, які свідчать про те, що дані обєкти придбані ним, однак відсутність правовстановлюючих документів на підтвердження права власності не дає можливості провести реєстрацію нерухомого майна в установленому Законом порядку, а відтак, порушує право власника на розпорядження майном.

Частиною другою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності набувається, зокрема, із правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права є його визнання (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що між Тернопільською облрадою УТМР та кооперативом "Декор" укладено правочин щодо купівлі продажу бази відпочинку та на виконання умов даної угоди передано майно кооперативу "Декор", правонаступником якого є позивач, водночас неоформлення відповідачем правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно порушує право позивача на здійснення державної реєстрації права власності на базу відпочинку "Хвиля", що знаходиться за адресою Тернопільська область, Зборівський район, с. Малашівці, вул. Незалежності, а відтак і реалізації такого права.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги про визнання права власності на нерухоме майно базу відпочинку "Хвиля", що знаходиться за адресою Тернопільська область, Зборівський район, с. Малашівці, вул. Незалежності, 111, зокрема: Адміністративне приміщення літ. А, 97,2 м2, тамбур літ А, 11,1 м2, сходи літ. сх. 24,4 м2, Альтанка літ. Б 11,4 м2, Мисливський будинок літ. В, 44,1 м2, Металева альтанка літ. Г, 14,2 м2, Туалет літ. Д, 1,5 м2, огорожа, літ. 1, ворота з хвірткою літ. 2, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник з причини відсутності у позивача правовстановлюючих документів (при зверненні з заявою про оформлення права власності) судові витрати покладаються на позивача.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати за Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Декор", вул. Нова, 3, с. Плотича, Тернопільський район, Тернопільська область, код 14030766 право власності на нерухоме майно - базу відпочинку "Хвиля", що знаходиться за адресою Тернопільська область, Зборівський район, с. Малашівці, вул. Незалежності, 111, зокрема: Адміністративне приміщення літ. А, 97,2 м2, тамбур літ А, 11,1 м2, сходи літ. сх. 24,4 м2, Альтанка літ. Б 11,4 м2, Мисливський будинок літ. В, 44,1 м2, Металева альтанка літ. Г, 14,2 м2, Туалет літ. Д, 1,5 м2, огорожа, літ. 1, ворота з хвірткою літ. 2.

3.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "18" серпня 2011 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7668

СуддяГ.Б. Бучинська