Рішення № 18121621, 22.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2011 р.Справа № 8/49/5022-836/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Гирили І.М. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Люммакс", вул. Шкільна, 25А, оф. 12, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво - Святошинський район, Київська область, 08130

до відповідач Приватного підприємства "Перспектива Терплюс", вул. Весела, 1, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 175 578, 11 грн. заборгованості, з яких: 145 844, 30 грн. - сума основного боргу, 11 118, 22 грн. - пеня, 5 080, 27 грн. - три відсотки річних та 15 535, 32 грн. - інфляційні нарахування

За участю представників сторін від:

Позивача: ОСОБА_1 представника, довіреність № 5 від 17.05.2011 р.

Відповідача: не прибув

В судових засіданнях представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Люммакс" с. Петропавлівська Борщагівка, Києво - Святошинський район, Київська область, надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Перспектива Терплюс", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення 175 578, 11 грн. заборгованості, з яких: 145 844, 30 грн. - сума основного боргу, 5 080, 27 грн. - три відсотки річних, 5 535, 32 грн. - інфляційні нарахування та 11 118, 22 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором поставки №06-ЛМ-090907/14 від 07.09.2009 року, зокрема в частині своєчасної оплати вартості поставленої продукції (компактні люмінесцентні лампи), внаслідок чого станом на 09.06.2011 р. утворився борг в розмірі 145 932, 78 грн., на який у відповідності до умов договору та норм чинного законодавства нараховано 11 118, 22 грн. пені, 15 535,32 грн. інфляційного збільшення та 5 080, 27 грн. 3 % річних. Відтак, загальна сума заборгованості складає 175 578, 11 грн., яку позивач і просить стягнути в судовому засіданні.

В підтвердження викладеного надано: договір поставки № 06-ЛМ-090907/14 від 07.09.2009 р.; специфікацію поставки № 1 від 07.09.2009 р. до договору 06-ЛМ-090907/14 від 07.09.2009 р.; видаткові накладні, виписку з рахунку позивача; акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.07.2010 р., посвідчений повноважними представниками сторін, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений перше на 15:20 год. 04.07.2011 року, в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено до 10:20 год. 03.08.2011 року та, відповідно, до 15:00 год. 22.08.2011 року, з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 22.08.2011 року представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов б/н від 03.08.2011р., підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 03.08.2011р., заявлену позивачем до стягнення суму боргу в розмірі 143 844грн. 30 коп. визнав в повному обсязі. Зазначає, що заборгованість утворилась внаслідок важкого фінансового стану товариства у звязку із чим просив відкласти розгляд справи з метою врегулювання даного спору шляхом укладення мирової угоди. В судове засідання 22.08.2011р. представник відповідача не прибув, хоча про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України.

Разом з тим, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства , установи, організації, інші юридичні особи( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

07.09.2009 року між ТзОВ "Торгова Компанія "ЛЮММАКС", - Постачальник, з однієї сторони, та ПП "Перспектива Терплюс", - Покупець, з другої сторони, укладено договір поставки № 06-ЛМ-090907/14, за умовами якого Постачальник зобовязався передати у встановлений термін у власність Покупця компактні люмінесцентні лампи, а Покупець зобовязався прийняти продукцію та оплатити її в порядку і на умовах, передбаченому у даному Договорі (п.1.1 р. 1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 р. 1 Договору, найменування, стандарти, технічні умови і ціна на Продукцію, що поставляється за даним Договором, визначаються сторонами у Специфікаціях (Додаток 1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною).

Кількість продукції, що підлягає поставці, та її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються Постачальником за погодженням з Покупцем і вказуються у відповідній письмовій заявці Покупця (п.п.2.1 р.2 Договору).

Згідно р.3 Договору Поставка продукції здійснюється Постачальником на умовах DDP (склад Покупця: м Тернопіль, вул. Весела,1), відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2000р. Продукція поставляється партіями за погодженням з Покупцем, на підставі його письмової заявки, оформленої за узгодженою Сторонами формою ( Додаток 2 до Договору, який є його невід'ємною частиною). Заявка оформляється в письмовій формі і передається Постачальнику факсом, поштою або через представника Постачальника і є обов'язковою умовою для здійснення поставки продукції. Терміни поставки відповідної партії продукції: протягом 7 робочих днів з моменту узгодження Постачальником письмової заявки, переданої Покупцем. Моментом поставки погодженої партії продукції вважається дата, зазначена при відвантаженні у відповідному товаросупровідному документі установленої форми. Момент поставки є моментом переходу до Покупця права власності на продукцію і моментом переходу всіх ризиків, загибелі чи пошкодження продукції.

Ціна одиниці Продукції визначається Постачальником за узгодженням з Покупцем і вказується у Специфікації (Додаток 1) у національній валюті України. Ціна відповідної партії продукції визначається на основі Специфікації, письмової заявки Покупця і видаткових накладних на продукцію, що підтверджують кількість прийнятої Покупцем продукції, поставленої Постачальником згідно з даним Договором. Загальна вартість даного Договору визначається як вартість Продукції, поставленої протягом його дії (п.п.4.1,4.2,4.4 р. 4 Договору).

Приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється Покупцем у місці поставки, зазначеному у п.3.1 даного договору на підставі всіх документів, перерахованих у п.3.9.1-3.9.3 даного Договору. Підтвердженням здавання-приймання продукції є накладна з підписами уповноважених представників сторін і доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей Покупця (п.п 6.1,6.2 Договору).

Згідно п.12.12 даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, а у випадку, якщо на момент закінчення терміну дії даного Договору яка-небудь із сторін не виконає свої зобовязання в повному обсязі, дія Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобовязань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання своїх договірних зобовязань у період з 18.12.2009 року по 16.06.2010 року ТзОВ "Торгова Компанія "Люммакс" поставлено, а ПП "Перспектива Терплюс" прийнято продукцію компактні люмінесцентні лампи на загальну суму 169 151,40грн., а саме:

18.12.2009р. згідно видаткової накладної № 200 на суму 14290,20 грн.;

29.12.2009р. згідно видаткової накладної № 288 на суму 6631,20 грн.;

15.01.2010р. згідно видаткової накладної № 74 на суму 6540,00 грн.;

28.01.2010р. згідно видаткової накладної № 152 на суму 19188,00 грн.;

09.02.2010р. згідно видаткової накладної № 218 на суму 13510,20 грн.;

23.02.2010р. згідно видаткової накладної № 311 на суму 9947,40 грн.;

27.02.2010р. згідно видаткової накладної № 367 на суму 6150,00 грн.;

16.03.2010р. згідно видаткової накладної № 434 на суму 23452,20 грн.;

22.03.2010р. згідно видаткової накладної № 487 на суму 3924,00 грн.;

23.03.2010р. згідно видаткової накладної № 505 на суму 11512,80 грн.;

14.04.2010р. згідно видаткової накладної № 640 на суму 5695,20 грн.;

19.04.2010р. згідно видаткової накладної № 676 на суму 5157,00 грн.;

30.04.2010р. згідно видаткової накладної № 722 на суму 15719,40 грн.;

30.04.2010р. згідно видаткової накладної № 773 на суму 1416,00 грн.;

06.05.2010р. згідно видаткової накладної № 778 на суму 4032,00 грн.;

25.05.2010р. згідно видаткової накладної № 843 на суму 6548,40 грн.;

31.05.2010р. згідно видаткової накладної № 845 на суму 4200,00 грн.;

16.06.2010р. згідно видаткової накладної № 1054 на суму 5508,00 грн.;

16.06.2010р. згідно видаткової накладної № 1053 на суму 5729,40 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних та довіреностей на отримання ТМЦ компактних люмінесцентних ламп знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання товару відповідачем не заперечено та підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, а також наданими в судовому засіданні 03.08.2011р. поясненнями його повноважного представника.

П 5.1 р. 5 Договору сторони передбачили, що оплата продукції за даним Договором здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття Покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна).

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобовязання по оплаті вартості отриманого товару виконав лише частково, на суму 10 500 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією банківської виписки з рахунку ТзОВ "Торгова Компанія "Люммакс".

Окрім того, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що частину товару,- на загальну суму 14 807,10 грн. відповідачем було повернуто позивачу, а саме:

01.07.2010 р. згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-0000001 на суму 12718,62 грн.;

01.11.2010 р. згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-0000004 на суму 1926,18 грн.;

23.12.2010 р. згідно видаткової накладної (повернення) № ВП-0000005 на суму 162,30 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних на повернення товару знаходяться в матеріалах справи дод. № 3 до позовної заяви).

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді заборгованість ПП "Перспектива Терплюс" за отриманий згідно Договору поставки №06-ЛМ-090907/14 від 07.09.2009р. товар становить 143 844,30грн., які і просить позивач стягнути в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позов б/н від 03.08.2011 року, підтриманому його повноважними представниками в судовому засіданні 03.08.2011р. заборгованість перед позивачем за поставлений згідно Договору поставки №06-ЛМ-09090714 від 07.09.2009р. товар в сумі 143 844 грн. 30 коп. визнав в повному обсязі

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З наявного в матеріалах справи Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009р. по 10.06.2011р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб, теж вбачається, що за відповідачем згідно Договору № 06-ЛМ-090907/14 від 07.09.2009р. рахується перед позивачем борг на суму 143 844,30 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги ТзОВ "Торова Компанія "Люммакс" про стягнення з ПП "Перспектива Терлюс" 143 844 грн. 30 коп. боргу за поставлений товар підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та визнані відповідачем.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконувати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

На підставі даної статті, позивачем нараховано суму інфляції в розмірі 15 535,32 грн. за період з 17.01.2010 року по 31.05.2011 року та 3% річних в сумі 5 080,27 грн., за період з 17.01.2010р. по 10.06.2011р., з врахуванням сум поставок зазначених у видаткових накладних, термінів здійснення платежів, а також проведеною відповідачем частковою оплатою та поверненням товару.

За загальним правилом, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано її початок (ст. 253 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного договору сторони погодили, що "оплата продукції здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття Покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна)".

Наданий позивачем розрахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних свідчить про те, що термін оплати товару останнім обчислювався всупереч приписів ст. 253 ЦК України, тобто, дата поставки товару відповідачем рахується як перший день для його оплати.

З огляду на наведене, судом проведено перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних, згідно якого сума інфляційних нарахувань становить 15 595,54 грн., а сума 3% річних 5066,20 грн.

Однак, враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума інфляції нарахована позивачем в розмірі 15 535,32грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних суд задовольняє частково,- в розмірі 5 066,20 грн. Позов в частині стягнення 3% річних в розмірі 14 грн. 07 коп. задоволенню не підлягає, оскільки заявлений безпідставно (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

П. 8.3 р. 8 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення платежу.

З огляду на наведене, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 11 118,22грн. пені, нарахованої за період з 11.12.2010 року по 10.06.2011р., з врахуванням сум поставок, зазначених у видаткових накладних, а також здійсненими відповідачем частковою оплатою товару та його поверненням.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на наведене, судом проведено перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені, з рахуванням сум поставок зазначених у видаткових накладних; термінів здійснення розрахунків, визначених у п.5.1 Договору; здійсненою відповідачем частковою оплатою товару та його поверненням, в межах передбачених ч.6 ст. 232 ГК України строків. Згідно проведеного перерахунку сума пені становить 15 362,27грн.( розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Разом з тим, враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума пені нарахована позивачем в розмірі 11 118,22грн.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, суд витрати по сплаті державного мита в сумі 1 755,64 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,98 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44,47, 49, 69, 77,78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Перспектива Терплюс", вул. Весела, 1, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 33198757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Люммакс", вул. Шкільна, 25А, оф. 12, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво - Святошинський район, Київська область (ідентифікаційний код 36449142):

-143 844 грн. 30 коп. основного боргу,

-15 535 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань;

-5 066 грн. 20 коп. 3% річних,

-11 118 грн. 22 коп. пені;

-1 755 грн. 64 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-235 грн. 98 коп. в повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 14 грн. 07 коп. 3 % річних - відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "22" серпня 2011р.), через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7663

СуддяІ.М. Гирила