Рішення № 18121607, 01.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2011 р.Справа № 8/38/5022-675/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М.

Розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак", вул. Степана Тудора, 1, м. Золочів, Львівська область, 80700

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани Бережанський район, Тернопільська область, 47500

про стягнення заборгованості в загальній сумі 40 149 грн. 12 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Кравчука В.П. директора, наказ №54-п від 01.07.2004 р.

Відповідача: ОСОБА_1 юрисконсульта, довіреність №405 від 28.07.2011р.

В судовому засіданні представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Графопак", м. Золочів, Львівська область, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод", м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 40 149 грн. 12 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за Договором №00076 від 04.01.2010 р., зокрема в частині своєчасної оплати за виготовлену та поставлену поліграфічну продукцію, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви утворилась заборгованість в загальній сумі 40 149, 12 грн., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

В підтвердження викладеного надано: договір № 00076 від 04.01.2010 р.; видаткові накладні на підтвердження передачі виготовленої продукції на суму 753 649,12грн.; довіреності № 234 від 30.09.2010 р., № 258 від 04.11.2010 р., № 275 від 15.11.2010 р., № 285 від 23.11.2010 р., № 294 від 07.12.2010 р., № 2 від 12.01.2011 р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2010 р., посвідчений повноважними представниками сторін; банківські виписки з рахунку позивача, на підтвердження здійсненої відповідачем часткової, - на суму 713 500 грн., оплати вартості отриманого товару, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 15:35 год. 06.06.2011 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:00 год. 29.06.2011р., до 10:40 год. 13.07.2011 року та, відповідно до 15:20 год. 01.08.2011 року, з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

Строк вирішення спору продовжено до 01.08.2011 року, в порядку передбаченому ч.3 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 13.07.2011 року

21.07.2001 року на адресу суду від ТзОВ "Бережанський склозавод" надійшов відзив на позов №397 від 20.07.2011 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №14245(н), згідно якого останній позов не визнає. Зазначає, що договір №00076 від 04.01.2011 року, на який посилається позивач у позовній заяві, між сторонами у встановленому законом порядку не укладався. Стверджує, що позивач жодного разу до порушення провадження у даній справі не звертався до ТОВ "Бережанський склозавод" з вимогою про погашення заборгованості; претензія про сплату заборгованості ним була виставлена лише 29.06.2011 року, одержана товариством 04.07.2011 року, однак залишена без задоволення, оскільки подана після закінчення строку для задоволення вимог кредиторів. З огляду на наведене, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

В судове засідання 01.08.2011 року представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов вважає безпідставними. Просить суд звернути увагу на те, що до суду з даним позовом товариство звернулось 17.05.2011 року, копія позовної заяви була надіслана на адресу відповідача 07.05.2011 року, про що свідчать долучені до позовної докази фіскальний чек та опис вкладення від 07.05.2011 року. Відтак, доводи відповідача про те, що товариством пропущено термін звернення з відповідними вимогами не відповідають дійсності. Зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт поставки відповідачу продукції та часткову її оплату, заборгованість в заявленій сумі визнана відповідачем у акті звірки розрахунків, підписаним сторонами станом на 30.04.2011 року. З огляду на наведене, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання прибув, в задоволенні позову просить відмовити. Стверджує, що 09.03.2011 року на загальних зборах учасників ТОВ "Бережанський склозавод" прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації. Для здійснення ліквідації товариства створено ліквідаційну комісію; відомості про ліквідацію ТОВ "Бережанський склозавод" опубліковані в бюлетні державної реєстрації №173(8) Київ від 23.03.20011 року; встановлено строк для предявлення вимог кредиторами до 23.05.2011 року. Зазначає, що позивач у встановлений термін не звертався до підприємства з відповідними вимогами, відтак, просить суд в задоволенні позову відмовити. Разом з тим, факт отримання у позивача товару та часткову оплату його вартості не заперечив.

В судовому засіданні 01.08.20011 року оголошувалась перерва до 17 год. 30 хв. 01.08.2011 року, про що повідомлено присутніх представників сторін під розписку. Після перерви, в засідання 01.08.2011 року представники сторін не з'явились.

Разом з тим, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

В силу ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

04 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Графопак", Виконавець, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод", Замовник, з іншої сторони, укладено Договір №00076, за умовами якого Виконавець зобовязався виготовляти Замовнику поліграфічну продукцію згідно заявок (замовлень) Замовника, а Замовник - прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору(п.1.1 Договору).

Поставка продукції здійснюється згідно замовлення Замовника в термін до 25 календарних днів після затвердження взірця оригіналу і виконання всіх умов згідно Договору. Відвантаження продукції здійснюється транспортом Замовника. Партія товару, що відвантажується супроводжується накладною, рахунком, податковою накладною (п.п.2.1,2.3-2.4 Договору).

Відповідно до п.п.3.1-3.2 Договору, Виконавець поставляє продукцію за цінами, які є договірними та орієнтованими на день укладення цього Договору. Оплата здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця після отримання виконаного замовлення протягом 20 календарних днів.

Згідно п.п.1.3-7.4 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Термін дії Договору до 31 грудня 2011 року. Якщо жодна із сторін до закінчення строку його дії не повідомить письмово іншу сторону про його припинення, дія договору щоразу продовжується на наступний календарний рік.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період з січня місяця 2010 року по лютий місяць 2011 року ТОВ "Графопак" поставлено, а ТОВ "Бережанський склозавод" на підставі довіреностей (в матеріалах справи) згідно видаткових накладних №№:

16 від 27.01.2010р. на суму 9 780грн.;

8/2 від 05.02.2010р. на суму 15 445,44грн.;

10/2 від 09.02.2010р. на суму 7 227,60грн.;

РН-0000007 від 12.02.2010р. на суму 4 842,36грн.;

РН-0000014 від 18.02.2010р. на суму 20 11020грн.;

РН-0000015 від 22.02.2010р. на суму 57 661,32грн.;

РН-0000037 від 05.03.2010р. на суму 8 406грн.;

РН-0000039 від 09.03.2010р. на суму 10 157,16грн.;

РН-0000046 від 15.03.2010р. на суму 14 155,80грн.;

РН-0000047 від 16.03.2010р. на суму 14 247,36грн.;

РН-0000054 від 19.03.2010р. на суму 12 246грн.;

РН-0000072 від 30.03.2010р. на суму 16 634,40грн.;

РН-0000073 від 31.03.2010р. на суму 17 517,12грн.;

РН-0000086 від 12.04.2010р. на суму 11 784грн.;

РН-0000091 від 14.04.2010р. на суму 7 980грн.;

РН-0000100 від 20.04.2010р. на суму 29 692,80грн.;

РН-0000116 від 28.04.2010р. на суму 14 292грн.;

РН-0000156 від 21.05.2010р. на суму 35 564,88грн.;

РН-0000167 від 28.05.2010р. на суму 8 081,40грн.;

РН-0000175 від 04.06.2010р. на суму 8 175,12грн.;

РН-0000187 від 11.06.2010р. на суму 16 409,40грн.;

РН-0000204 від 24.06.2010р. на суму 11 616грн.;

РН-0000217 від 09.07.2010р. на суму 8528,40грн.;

РН-0000225 від 16.07.2010р. на суму 9 590,40грн.;

РН-0000233 від 22.07.2010р. на суму 3924,48грн.;

РН-0000241 від 29.07.2010р. на суму 27 355,80грн.;

РН-0000250 від 05.08.2010р. на суму 13658,64грн.;

РН-0000263 від 16.08.2010р. на суму 8959,80грн.;

РН-0000280 від 27.08.2010р. на суму 19870,18грн.;

РН-0000336 від 30.09.2010р. на суму 4 128грн.;

РН-0000334 від 30.09.2010р. на суму 8 087,76грн.;

РН-0000339 від 04.10.2010р. на суму 2554,20грн.;

РН-0000368 від 14.10.2010р. на суму 14 586грн.;

РН-0000374 від 18.10.2010р. на суму 11638,50грн.;

РН-0000388 від 25.10.2010р. на суму 14 276,28грн.;

РН-0000394 від 28.10.2010р. на суму 4 463,04грн.;

РН-0000408 від 04.11.2010р. на суму 17 323,20грн.;

РН-0000427 від 10.11.2010р. на суму 6963,60грн.;

РН-0000434 від 15.11.2010р. на суму 7 599,60грн.;

РН-0000454 від 25.11.2010р. н суму 8 722,80грн.;

РН-0000447 від 23.11.2010р. на суму 19650,60грн.;

РН-0000494 від 10.12.2010р. на суму 8 840,40грн.;

РН-0000489 від 07.12.2010р. на суму 8721,60грн.;

РН-0000507 від 15.12.2010р. на суму 10 338,48грн.;

РН-0000510 від 17.12.2010р. на суму 5 811,60грн.;

РН-0000523 від 24.12.2010р. на суму 12994,80грн.;

РН-0000006 від 12.01.2011р на суму 11 170,20грн.;

РН-0000018 від 26.01.2011р. на суму 17 758,20грн.;

РН-0000038 від 10.02.2011р. на суму 15 172,80грн.;

РН-0000042 від 11.02.2011р. на суму 11 447,40грн.;

РН-0000053 від 17.02.2011р. на суму 10 596,84грн.;

РН-0000073 від 28.02.2011р. на суму 21 894,72грн.

отримано товар (коробку), всього на загальну суму 698 654 грн. 68 коп. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Окрім того, в судовому засіданні 13.07.2011 року повноважний представник позивача пояснив, що у грудні місяці 2009 року відповідачу було ще поставлено товар на загальну суму 54 994,44грн. (належним чином засвідчені копії накладних №22 від 15.12.2009р., № 28 від 17.12.2009р та №38 від 29.12.2009 року долучено до матеріалів справи). Відповідач за отриманий товар розрахувався частково,- на суму 29 000грн., і його заборгованість на початок 2010 року становила 25 994,44грн.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання з оплати вартості поставленого згідно Договору №00076 від 04.01.2010р. товару.

При цьому, в обґрунтування та підтвердження своїх доводів про поставку відповідачу товару згідно договору №00076 від 04.01.2010р., до матеріалів справи позивачем долучено видаткові накладні, які справді підтверджують факт поставки відповідачу коробки на загальну суму 753 649,12грн., однак, підставою даних поставок в усіх видаткових накладних (графа "Замовлення") визначено Договір № ДГ-0000002 від 31.12.2009р.

В підтвердження часткового виконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості поставленого по договору №00076 від 04.01.2010р. товару позивачем надано копії банківських виписок, які свідчать про сплату відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в загальній сумі 713 500 грн. - "за коробку".

В судовому засіданні 13.07.2011 року повноважний представник позивача пояснив, що інших договорів між сторонами не укладалось та не існує; зазначення у наявних в матеріалах справи видаткових накладних замовлення Договір №ДГ-0000002 від 31.12.2009 року є помилкою, оскільки, податкові накладні, які в силу п.2.4 Договору теж є серед переліку документів які супроводжують відповідну партію товару, чітко вказують умову поставки - Договір №00076 від 04.01.2010р.

Разом з тим, враховуючи, що в долучених позивачем до матеріалів справи податкових накладних, які справді місять посилання на договір №00076 від 04.01.2010 року, відсутня будь-яка привязка до видаткових накладних, які можуть бути прийняті судом як належний доказ поставки товару, а також, беручи до уваги, що правовідносини між сторонами існували і до укладення Договору №00076 від 04.01.2010 року, суд вважає, що в даному випадку має місце позадоговірна поставка, а долучені позивачем до матеріалів справи документи (видаткові накладні) свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі.

Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 753 649,12грн., який відповідачем оплачено лише частково на суму 713 500 грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок з рахунку позивача знаходяться в матеріалах справи).

Відтак, заборгованість ТОВ "Бережанський склозавод" перед ТОВ "Графопак" становить 40 149,12грн., які останній і просить стягнути в судовому порядку

Про факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 40 149,12 грн. свідчить і долучений до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі станом на 30.04.2011р., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

29.06.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою про оплату боргу за отриманий товар (претензія та докази її надіслання знаходяться в матеріалах справи).

Листом б/н від 05.07.2011 року відповідач вимогу позивача відхилив у звязку із закінченням 23.05.2011 року строку, встановленого чинним законодавством і ліквідаційною комісією ТОВ "Бережанський склозавод" для заявлення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що 09.03.2011 року на загальних зборах учасників ТОВ "Бережанський склозавод" прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації. Для здійснення ліквідації товариства створено ліквідаційну комісію (Протокол загальних зборів учасників ТОВ "Бережанський склозавод" долучено представником відповідача до матеріалів справи в судовому засіданні 01.08.2011 року).

12.03.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо її припинення, що підтверджується довідкою з даного реєстру №2795/1.5 від 01.08.2011 року.

23.03.20011 року в Бюлетені державної реєстрації №173(8) Київ опубліковано відомості про ліквідацію ТОВ "Бережанський склозавод" та встановлено строк для предявлення вимог кредиторами до 23.05.2011 року.

Відповідно до ч.5 ст.111 ЦК України, підприємство, що прийняло рішення про ліквідацію, не звільняється від виконання зобовязань, які виникли у них внаслідок укладання господарських договорів.

Статтями 60 та 61 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання та порядок його розрахунків з кредиторами, відповідно до якого ліквідаційна комісія здійснює виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання; складає ліквідаційний баланс та інше. Претензії кредиторів до суб'єкта господарювання що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, оцінку та облік якого має забезпечити ліквідаційна комісія.

Згідно ч.4 ст.105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відповідно ст.111 ЦК України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

В судовому засіданні 01.08.2011 року представник позивача зазначив, що ТОВ "Графопак" не було повідомлено про початок ліквідаційної процедури ТОВ "Бережанський склозавод" та про можливість звернутися до ліквідаційної комісії з майновими вимогами. Натомість, Акт звірки розрахунків станом на 30.04.2011 року відповідачем було підписано без заперечень.

Відповідач, доказів, що підтверджують факт повідомлення позивача про початок ліквідації ТОВ "Бережанський склозавод" не надав, а його повноважний представник в судовому засіданні зазначив, що ліквідаційною комісією персональне повідомлення про ліквідацію (в письмовій формі) позивачу, як кредитору не направлялось, оскільки мало місце опублікування відомостей про ліквідацію у бюлетені державної реєстрації №173(8) Київ від 23.03.2011 року.

Суд відзначає, що чинне законодавство не містить заборони щодо звернення субєкта господарювання за наявності у нього правових підстав в суд до юридичної особи, яка знаходиться на стадії самоліквідації. Разом з тим, не предявлення своїх кредиторських вимог відносно боржника до ліквідаційної комісії в межах визначених останньою строків, за наявності рішення суду про стягнення коштів, винесеного після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для предявлення вимог кредиторів, має наслідком задоволення вимог кредитора (позивача) за рахунок майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, своєчасно заявлених до ліквідаційної комісії (при наявності).

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доведеність матеріалами справи станом на день проведення судового засідання суми боргу відповідача перед позивачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в сумі 40 149грн. 12 коп. підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити..

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани Бережанський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 36350030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак", вул. Степана Тудора, 1, м. Золочів, Львівська область (ідентифікаційний код 30063583) 40 149грн. 12 коп. боргу та 637грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

4.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "08" серпня 2011р.) через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7518

СуддяІ.М. Гирила