Рішення № 18121593, 11.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2011 р.Справа № 8/30/5022-583/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Артема, 60, м. Київ, від імені якого діє Філія Західне регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Банківська, 5, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол»вул. Живова, 31, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості за Кредитним договором №210-01-08 від 13.03.2008 року в загальній сумі 3078656грн. 79 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1 начальника юридичного відділу, довіреність №268 від 17.02.2011р.

Відповідача: ОСОБА_2 уповноваженого, довіреність №8102 від 13.11.2008р.

В судовому засіданні представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ, від імені якого діє Філія Західне регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Львів, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол»м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення заборгованості за Кредитним договором №210-01-08 від 13.03.2008 року в загальній сумі 3078656грн. 79 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за Кредитним договором №210-01-08 від 13.03.2008 року, зокрема, в частині здійснення своєчасного погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого, станом на 19.04.2011 року, сума заборгованості по кредиту становить 2670000грн. та по сплаті відсотків 408656,79грн. Таким чином, позивач просить стягнути заборгованість в загальній сумі 3078656,79грн.

В підтвердження викладеного надано: Кредитний договір №201-01-08 від 13.03.2008р. та Додаткові договори до нього, договір застави транспортних засобів від 14.03.2008р., договір застави товарів в обороті від 13.03.2008р., договір застави основних засобів від 14.03.2008 року, претензію-вимогу №2486 від 23.11.2010р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 21.04.2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 10:10 год. 11.05.2011 року.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов за №77 від 10.05.2011 року, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 11.05.2011р., вимоги позивача визнав в повному обсязі. Зазначив, що неналежне виконання зобовязань за Кредитним договором №210-01-08 від 13.03.2008 року мало місце у звязку із важким фінансовим станом підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

13 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", в особі начальника відділення № 12 Філії "Західне регіональне управління" ВАТ "Фінанси та Кредит" ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності, - Банк, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІОЛ»в особі директора ОСОБА_4, яка діяла на підставі Статуту, - Позичальник, з другої сторони, укладено кредитний договір № 210-01-08, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 3000 000,00грн. (на поповнення обігових коштів), а Позичальник зобовязується повернути отримані кредитні кошти до 12.03.2011р. та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 17 % річних за період з дня видачі до дати повернення кредиту, та 34% річних за користування кредитом у разі порушення строків його повернення (п.п.1.1,3.1, 4.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1,2.2 п.2 Договору, видача кредиту відбувається за письмовою заявкою Позичальника, за згодою Банку шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника, якщо інше не зазначено в заявці.

Нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами проводиться щомісяця. Позичальник сплачує проценти в термін з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У зазначений термін нараховуються і сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно). Позичальник сплачує проценти за останній звітній період не пізніше терміну повернення кредиту, зазначеного у Договорі. Датою сплати процентів є день зарахування Банком коштів, відповідно до регламенту роботи на рахунок, який відкрито Банком Позичальнику для обліку нарахованих процентів за користування кредитними коштами (п.п.3.4-3.5 п.3 Договору).

Згідно п.3.7 договору у випадку зміни кон'юнктури фінансового ринку або облікової ставки НБУ, процентна ставка за користування кредитними коштами може бути змінена за вимогою Банку, попередньо попередивши про це письмово Позичальника не менш ніж за 5 робочих днів. У випадку незгоди Позичальника зі зміною величини процентної ставки, Позичальник зобовязаний повідомити про це Банк протягом 3 робочих днів з моменту одержання повідомлення від Банку про зміну процентної ставки та повернути отриманий кредит, сплатити усі проценти за попередньою ставкою до настання терміну набуття чинності нової процентної ставки, зазначеної в повідомленні Банку. При неповідомленні Позичальником Банк про свою незгоду зі зміною величини процентної ставки протягом 3 робочих днів з моменту одержання відповідного повідомлення, Позичальник зобовязаний протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення від Банку про зміну процентної ставки повернути отриманий кредит і сплатити усі проценти за попередньою відсотковою ставкою.

Договір набуває чинності з моменту видачі кредиту та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань (п.п.8.6 п.8 Договору).

26.05.2008р. між сторонами укладено Додатковий договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №210-01-80 від 13.08.2008р., який є його невід'ємною частиною та яким внесено зміни в п.1.1, 3.1 кредитного договору, згідно якого сторони встановили процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 18% річних з 26.05.2008р. до дати повернення кредиту - 12.03.2011р., та 36 % річних за період з 12.03.2011р. до дня фактичного погашення основної заборгованості за кредитом.

Додатковим договором №2 від 20.08.2008р. про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №210-01-80, сторони встановили термін повернення кредиту - 20 березня 2011 року.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобовязання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобовязань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зі сторони Банку зобов'язання за кредитним договором виконані належним чином, за період дії кредитного договору відповідачу відповідно до п. 2.1 Договору на підставі його заявок на отримання кредиту від 13.03.2008р., від 14.03.2008р. та від 17.03.2008 року (в матеріалах справи) надано кредитні кошти в загальній сумі 3000000грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії платіжних доручень та виписка по особовому рахунку відповідача за період з 13.03.2008 по 01.04.2008р..

Згідно п.п.1,1 п.1, п.п.2,2 п.2, п.п. 4.1 п. 4 Договору, з врахуванням Додаткового договору №2, "Позичальник" зобовязався використати кредитні кошти на поповнення обігових коштів та повністю повернути кредит Банку до 20.03.2011р., а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому даним Договором.

Відповідно до п.п.2.2 п. 2 Договору повернення кредитних коштів (основної суми боргу) Банку проводиться Позичальником згідно з графіком: з жовтня 2009р. по березень 2011р., з щомісячною оплатою по 16 500,00грн., а в березні 2011р. - 19500,00грн. Погашення заборгованості проводиться шліхом перерахування коштів на транзитний рахунок Банку, які зараховуються Банком на позичковий рахунок Позичальника, відповідно до регламенту Банку.

П.п.3.4. договору сторони встановили, що "Позичальник сплачує проценти за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає термін и повернення кредиту) не пізніше терміну повернення кредиту, зазначеного в Договорі."

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору (графіку погашення основної суми заборгованості) та вимог чинного законодавства, не здійснював своєчасного погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом; заборгованість в повному обсязі до 20.03.2011р. (кінцевий термін повернення кредиту) позивачу не повернув, у зв'язку з чим у відповідача станом на день подачі позову до суду сума простроченої заборгованості за кредитом становить 2670 000 грн. та сума прострочених процентів за користування кредитними коштами - 408656,79 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Окрім того, судом встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, позивачем 23.11.2010р. направлено відповідачу претензію-вимогу про погашення суми заборгованості за кредитом та суми прострочених процентів за користування кредитними коштами за № 2486, яка отримана останнім 03.12.2010р. та залишена без розгляду та оплати.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у відзиві на позов № 77 від 10.05.2011р., підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 11.05.2011р., заборгованість перед позивачем за Кредитним договором №210-01-08 від 13.03.2008 року в загальній сумі 3078656,79грн. визнав в повному обсязі.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, враховуючи вищезазначене, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2670 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 408656,79 грн. прострочених процентів за користування кредитними коштами, згідно Кредитного договору №210-01-08 від 13.03.2008р., правомірними, обґрунтованими, визнаними відповідачем та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75,77, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол», вул. Живова, 31, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32578370) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", вул. Артема, 60, м. Київ, від імені якого діє Філія Західне регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Банківська, 5, м. Львів (ідентифікаційний код 09807856):

- 2670 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом;

-408656 грн. 79 коп. прострочених процентів за користування кредитними коштами;

-25736 грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "12" травня 2011 року), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила