Рішення № 18121465, 06.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" вересня 2011 р. Справа № 5019/1796/11

За позовом Публічного акціонерного товариства “АЕС Рівнеобленерго”

до відповідача Закритого акціонерного товариства “Рівнеавтошляхбуд”

про стягнення в сумі 4 860 грн. 30 коп.

суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник (довіреність № 06 від 15.04.2011р.);

від відповідача - ОСОБА_2, представник (довіреність № 01-08/2011 від 01.08.2011р.).

Суть спору: Позивач Публічне акціонерне товариство “АЕС Рівнеобленерго” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Закритого акціонерного товариства “Рівнеавтошляхбуд” про стягнення заборгованості за використану електроенергію в сумі 4 395 грн. 50 коп. та 464 грн. 80 коп. пені.

06.09.2011р. відповідач подав відзив на позов (а.с. 45), в якому, з підстав зазначених в останньому, визнає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 4395 грн. 50 коп. та заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 464 грн. 80 коп.

06.09.2011р. позивач подав заяву (а.с.47), в якій, з посиланням на норми Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, уточнює позовні вимоги в частині стягнення пені та просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 334 грн. 14 коп.

В судовому засіданні 06.09.2011р. представник позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 4395 грн. 50 коп. та заперечив проти позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 334 грн. 14 коп.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

07.12.2009р. року між ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” - постачальником та ЗАТ “Рівнеавтошляхбуд” - споживачем було укладено договір № 15 про постачання електричної енергії та додатки до нього (надалі в тексті - договір) (а.с. 11-18). Рішенням зборів акціонерів назва ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” змінена на ПАТ “АЕС Рівнеобленерго” відповідно до вимог закону України “Про акціонерні товариства”. ПАТ “АЕС Рівнеобленерго” є правонаступником всіх прав та обовязків ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго”.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2.2., 2.3.3., 8.1 договору позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію відповідно до умов договору, а останній зобовязався своєчасно та в повному обсязі оплачувати використану електроенергію.

У відповідності до пункту 2.3.3. Договору споживач зобовязаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до Договору “Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків”.

Відповідно до пункту 1 Додатку № 4 розрахунковий період - період часу, який починається в 00-00 год. 16 числа кожного місяця і триває до 00-00 год. 16 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії.

Згідно пункту 2 Додатку № 4 покази засобів обліку відповідно до переліку обєктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця та вибірково контролюються постачальником електричної енергії.

Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників, та має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.

У відповідності до пункту 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів па відповідні розрахункові постачальника в терміни визначені додатком № 4 Договору “Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків”.

Відповідач за умовами договору від 07.12.2009р. № 15 користувався активною електроенергією протягом січня, лютого 2011 року, однак оплату електричної енергії не здійснював, внаслідок чого порушив договірні зобовязання. Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед ЗАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” за спожиту протягом січня, лютого 2011р. електроенергію складає 4 395 грн 50 коп..

18.02.2011р. позивачем направлялася відповідачу претензія (а.с. 25, доказ направлення а.с. 25) з вимогою оплати заборгованість за електроенергію. Дана претензія залишене відповідачем без задоволення та відповіді.

Згідно пункту 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3., 2.2.3. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивачем, з урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, нараховано відповідачу пеню за період з 04.02.2011р. по 23.08.2011р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 334 грн. 14 коп.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені, обґрунтовуючи це тим, що розмір пені в 0,05%, передбачений пунктом 4.2.1. договору, не відповідає розміру пені, визначеному Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” подвійна облікова ставка НБУ.

Оскільки 06.09.2011р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення пені, в якій розрахував пеню, виходячи з положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, суд не бере до уваги доводи відповідача, висвітлені у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, крім того, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За умовами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 4 395 грн. 50 коп. заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію та 334 грн. 14 коп. пені підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на договорі та законі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно частин першої, п'ятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Рівнеавтошляхбуд”, яке знаходиться за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, 446 (код ЄДРПОУ 31435931) на користь Публічного акціонерного товариства “АЕС Рівнеобленерго”, яке знаходиться за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71 (код ЄДРПОУ 05424874) 4 395 грн. 50 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 334 грн. 14 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "06" вересня 2011 р.