Рішення № 18120954, 12.07.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 Справа № 18/1323/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД", вул. Саксаганського, 38, м. Київ, 01033 (адреса для листування : а/с 33, пр-т Московський, 9, офіс 4-204, м. Київ, 04073)

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів", вул. Леніна, м. Пирятин, 37300

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Державна акціонерна компанія "Хліб України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033

про стягнення 1 317 992,00 грн.,

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 7 від 19.01.2011 р.;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися.

12.07.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД", м. Київ про стягнення з до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів", м. Пирятин 1 317 992,00 грн. вартості переданого на зберігання та втраченого зерна кукурудзи, що виникли внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 19.07.2010 р. договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136.

Судовий процес за клопотанням позивача № 609 від 07.07.2011 р. (вх. № 11117д від 12.07.2011 р.) фіксується технічними засобами відповідно до положень ч. 3 ст. 44 ГПК України та відображається у протоколі судового засідання на підставі положень ст. 81-1 ГПК України.

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав суду заяву № 575 від 29.06.2011 р. (вх. № 10608д від 30.06.2011 р.) про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд зобов'язати Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" зерно кукурудзи третього класу згідно ДСТУ 4525:2006 р. загальною вагою 658,996 метричних тон, яке є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" згідно складських документів : складської квитанції АУ № 081729 від 30.09.2010 р. на 385,959 т. кукурудзи та складської квитанції АУ № 081728 від 30.09.2010 р. на 273,047 т. кукурудзи загальною вартістю 1 317 992,00 грн..

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки розгляд справи по суті не було розпочато з процесуальних підстав (див. протокол судового засідання від 02.06.2011 р.), суд прийняв дану заяву як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної вище заяви позивача.

Відповідач представництво у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на нього обов'язки, про що свідчать повідомлення № 3600108618637, № 3600108700180 та № 3600108750756 про вручення поштового відправлення - ухвал суду у даній справі.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна акціонерна компанія "Хліб України" - представництво у судове засідання жодного разу не забезпечила, надала суду письмові пояснення № 1-2-24/830 від 25.06.2011 р. (вх. № 10759д від 05.07.2011 р.), у яких вказує про те, що не несе відповідальності по зобов'язанням дочірніх підприємств та про неможливість забезпечили представництво у судове засідання.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача наполягає на позовних вимогах за мотивами, викладеними у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

19.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (поклажедавець) та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (зерновий склад) укладено договір складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136 (а.с. 13-22, далі - Договір складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (поклажедавець) зобов'язувалося передати, а Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (зерновий склад) зобов'язувалося прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2010 року та в установлений строк повернути їх поклажедавцю або особі, зазначеній ним як одержувач.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- фактичні обсяги зерна, що передаються на зберігання, можуть бути визначені лише при безпосередній його передачі на зберігання при оформленні складського документа (п. 1.5 Договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136);

- зерно передається на зберігання протягом строку дії договору за умови зберігання "до запитання", але не пізніше ніж до 01 квітня 2011 року. Строк зберігання рахується календарними днями (пп. 1.5.2 п. 1.5 Договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136);

- приймання зерна здійснюється згідно з вимогами Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 р. (п. 2.2, п. 3.1 Договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136);

- вид, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна зазначається у складському документі. Під складським документом мається на увазі складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво (п. 3.4 Договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136);

- зерно вважається вивантаженим зерновим складом з моменту видання акта-розрахунку на зерно та товаротранспортної накладної (п. 3.13 Договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136);

- зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, обумовленому в договорі, виконати відвантаження зерна в строки, вказані в письмовій заяві поклажедавця в кількості і за якістю, зазначеними у складському документі, повернути зерно за першою вимогою поклажедавця, письмово попередити поклажедавця за 7 днів до закінчення строку зберігання зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін виборки зерна (п. 4.5, п. 4.8, п. 4.11, п. 4.12 Договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136).

Факт прийняття відповідачем від позивача кукурудзи 3 класу 2010 року врожаю у кількості 385959 кг. та 273047 кг. підтверджується складськими квитанціями № 1528 від 30.09.2010 р. (бланк АУ № 081728) та № 1529 від 30.09.2010 р. (бланк АУ № 081729) (а.с. 23, 24).

В газеті "Урядовий кур'єр" № 44 від 11.03.2011 р. на виконання постанови Кабінету міністрів України від 11.08.2010 р. № 764 "Про заходи з утворення державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"" оприлюднене оголошення про ліквідацію Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів".

29 квітня 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (поклажедавець) звернулося до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (зернового складу) з вимогою про відвантаження переданого на зберігання зерна кукурудзи (а.с. 33, 34).

Враховуючи невиконання відповідачем даної вимоги та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою (в редакції заяви № 575 від 29.06.2011 р. (вх. № 10608д від 30.06.2011 р.) про зміну предмету позову) про зобов'язання Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" зерно кукурудзи третього класу згідно ДСТУ 4525:2006 р. загальною вагою 658,996 метричних тон, яке є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" згідно складських документів : складської квитанції АУ № 081729 від 30.09.2010 р. на 385,959 т. кукурудзи та складської квитанції АУ № 081728 від 30.09.2010 р. на 273,047 т. кукурудзи загальною вартістю 1 317 992,00 грн..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини зі складського зберігання.

Згідно зі ст. 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво (ст. 961 Цивільного кодексу України).

При цьому згідно зі ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Правовідносини, пов'язані з оформленням, видачею, погашенням простих і подвійних складських свідоцтв, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів під час зберігання товарів на товарних складах згідно з преамбулою регулює Закон України від 23.12.2004 р. № 2286-IV "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". Так, відповідно до цього Закону сертифікований склад згідно із цим Законом має право видавати складські свідоцтва виключно після одержання сертифіката про відповідність надання послуг із зберігання товарів і тільки на ті групи товарів, які зазначені в сертифікаті. У разі позбавлення в установленому законодавством порядку сертифікованого складу сертифіката про відповідність надання послуг із зберігання товарів видані раніше складські свідоцтва залишаються дійсними до закінчення строку зберігання, на який прийнято товар, і зазначений склад зобов'язаний виконати всі умови, передбачені договором зберігання, до закінчення строку дії відповідного договору. У разі ліквідації сертифікованого складу або товарного складу, позбавленого сертифіката, передача відповідних зобов'язань іншому сертифікованому складу здійснюється в порядку, встановленому уповноваженим органом (ст. 9); за договором складського зберігання сертифікований склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Зобов'язання сторін за договором складського зберігання припиняються з погашенням відповідних складських свідоцтв, крім випадків, передбачених законом (ст. 10); строк, на який прийнято товар на зберігання, визначається за домовленістю сторін та вказується у складському свідоцтві. Строк такого зберігання, зазначений у складському свідоцтві, не може перевищувати строк, на який укладено договір складського зберігання (ст. 11); сертифікований склад зобов'язаний повернути товар на першу вимогу володільця складського свідоцтва, навіть якщо строк його зберігання не закінчився, за умови пред'явлення та наступної передачі сертифікованому складу з метою погашення простого складського свідоцтва або обох частин подвійного складського свідоцтва. У реєстрі складських свідоцтв робиться запис про їх погашення (ст. 16); володілець складського свідоцтва пред'являє сертифікованому складу свідоцтво з письмовою вимогою про видачу товару. Сертифікований склад зобов'язаний письмово повідомити власника подвійного складського свідоцтва або особу, з якою було укладено відповідний договір складського зберігання, про необхідність забрати товар із зберігання протягом п'яти календарних днів після закінчення строку зберігання, зазначеного у складському свідоцтві (ст. 18); сертифікований склад зобов'язаний повернути володільцю складського свідоцтва товар у стані, передбаченому договором складського зберігання (ст. 19).

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних норм права та умов Договору складського зберігання зерна № 20/108/VZ10-136 відповідач на вимогу позивача прийняте на зберігання зерно кукурудзи не повернув. Дана обставина відповідачем не спростована.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги відповідають нормам матеріального права та підтверджуються поданими доказами, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову.

Понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (вул. Леніна, м. Пирятин, 37300, код ЄДРПОУ 00955621), р/р 26009000002375 в ПАТ "Індекс-банк" м. Пирятин, МФО 300614 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (вул. Саксаганського, 38, м. Київ, 01033, адреса для листування : а/с 33, пр-т Московський, 9, офіс 4-204, м. Київ, 04073), код ЄДРПОУ 30307207 зерно кукурудзи третього класу згідно ДСТУ 4525:2006 р. загальною вагою 658,996 метричних тон, яке є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" згідно складських документів : складської квитанції АУ № 081729 від 30.09.2010 р. на 385,959 т. кукурудзи та складської квитанції АУ № 081728 від 30.09.2010 р. на 273,047 т. кукурудзи загальною вартістю 1 317 992,00 грн..

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Пирятинський комбінат хлібопродуктів" (вул. Леніна, м. Пирятин, 37300, код ЄДРПОУ 00955621), р/р 26009000002375 в ПАТ "Індекс-банк" м. Пирятин, МФО 300614 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (вул. Саксаганського, 38, м. Київ, 01033, адреса для листування : а/с 33, пр-т Московський, 9, офіс 4-204, м. Київ, 04073), код ЄДРПОУ 30307207 - 13 180,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 15.07.2011 р.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.