Рішення № 18120586, 29.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.11 Справа№ 26/210 (10)

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ в особі Львівської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр енергоремонт», м. Борислав Львівської області

про: стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 начальник відділу по роботі з проблемною заборгованістю (довіреність № 02-04/760 від 25.11.2010 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 29.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», м. Київ в особі Львівської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр енергоремонт», м. Борислав Львівської області про стягнення 1578918,03 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Позовні вимоги мотивуються тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту, на виконання умов якого надано кошти в сумі 1519700,00 грн. Відповідач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обовязків по договору на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань по договору кредиту, позивач звернувся з вимогою про сплату суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобовязання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становила 1363833,32 грн. по кредиту, 194548,64 грн. по сплаті процентів, 696,45 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 19839,62 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків. Також, зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, згідно умов якого відповідач передає в іпотеку позивачу у якості забезпечення виконання договору кредиту нежитлові приміщення. Відповідно до умов договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем договору кредиту, позивач має право задоволити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У звязку з цим просив стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене майно на суму 1578918,03 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2011 р. Ухвалою суду від 08.02.2011 р. розгляд справи відкладався до 22.02.2011 р. Ухвалою суду від 22.02.2011 р. розгляд справи відкладався до 28.02.2011 р. Ухвалою суду від 28.02.2011 р. провадження у справі зупинялося. Ухвалою суду від 09.08.2011 р. провадження у справі поновлялося та розгляд справи призначався на 22.08.2011 р. В судовому засіданні 22.08.2011 р. оголошувалась перерва до 29.08.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням представника у відрядженні у м. Харків.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено, оскільки відповідач не позбавлений можливості забезпечити явку іншого представника у справі. Представник позивача проти продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи заперечив. Як вбачається з матеріалів справи розгляд спору неодноразово відкладався за клопотаннями відповідача, проте відповідач так і не подав в установленому порядку заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх спростовують.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

19 липня 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту № 625/02-040 (далі по тексту кредитний договір).

За цим кредитним договором (позивач) зобовязувався надати позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в сумі 1519700,00 грн. зі сплатою 14,5% річних за кредитом та комісій, в розмірі та в порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього договору, який є невідємною складовою частиною цього договору та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 28.11.2017 р.

Факт надання кредиту підтверджується листами-заявками на кредит/транш № 1 від 29.11.2007 р., № 2 від 30.11.2007 р., № 1 від 04.12.2007 р.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору сплата процентів здійснюється у валюті кредиту не пізніше 5 числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо день сплати є неробочим днем, то позичальник зобовязаний сплатити суму нарахованих процентів у попередній робочий день.

Позичальник зобовязаний протягом 30 календарних днів після отримання Позичальником письмової вимоги Кредитора достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти та сплатити можливі штрафні санкції у випадках, визначених п.п. 2.8., 2.12.3., 3.2.7., 3.2.8. (п. 3.16. кредитного договору).

У звязку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про усунення порушення за вих. № 08.4-05/537 від 09.08.2010 р., в якій вимагав в 30-ти денний строк з дня отримання даної вимоги погасити банку наявну заборгованість. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідачем свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору не виконані, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 1363833,32 грн. по кредиту, 194548,64 грн. заборгованості по сплаті процентів.

29 листопада 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки.

За цим договором іпотекодавець (відповідач) передає в іпотеку іпотекодержателю (позивачу) у якості забезпечення виконання зобовязань за договором кредиту № 625/02-040 від 29.11.2007 р., наступне нерухоме майно: - виробничий корпус № 3 - цегляний, позначений на плані під літерою «Б-1», «А-2», загальною площею 2141,3 кв.м., допоміжний корпус цегляний, позначений на плані під літерою «В-1», загальною площею 344,9 кв.м., арочний склад цегляний, металічний, позначений на плані під літерою «Г-1», загальною площею 642,9 кв.м., компресорну цегляна, позначена на плані під літерою «Е-1», загальною площею 17,6 кв.м., що розташовані під № 14 на вулиці Раневицькій у місті Дрогобичі Львівської області.

Згідно п. 1.5. договору іпотеки від 29.11.2007 р., зміст та розмір основного зобовязання, строк і порядок його виконання становить: повернення кредиту в розмірі 1519700,00 грн., згідно графіку, визначеному основним зобовязанням, та кінцевим терміном повернення заборгованості до 28.11.2017 р. включно, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобовязання; сплата процентів за користування кредитом у розмірі 14,5% річних; сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобовязання; відшкодування витрат, повязаних з предявленням вимог за основним зобовязанням, та збитків, завданих порушенням основного зобовязання.

Відповідно до п.п. 2.4.3., 4.1. договору іпотеки від 29.11.2007 р., іпотекодержатель (позивач) має право у разі невиконання або неналежного виконання основного зобовязання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.2., 2.4., 2.5., 3.3.16., 3.3.17. цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочки, що діє у період.

З врахуванням цього положення, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 696,45 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 19839,62 грн.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Абзацом 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання (абз. 2 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”).

Згідно абз. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український центр енергоремонт”, Львівська область, м. Борислав, вул. Дорошенка, 19/85, (ідентифікаційний код 33583465) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, м. Київ, вул. Ковпака, 29 (ідентифікаційний код 00039019) в особі Львівської обласної філії Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, м. Львів, пл. Міцкевича, 10 (код ЄДРПОУ 09325011) заборгованість за договором кредиту № 625/02-040 від 29.11.2007р. на суму 1578918 грн. 03 коп., в тому числі 1363833 грн. 32 коп. заборгованості по кредиту, 194548 грн. 64 коп. заборгованості по сплаті процентів, 696 грн. 45 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19839 грн. 62 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 29.11.2007 р. за реєстровим № 3978, а саме: виробничий корпус № 3 цегляний, позначений на плані під літерою «Б-1», «А-2», загальною площею 2141,3 кв.м.; допоміжний корпус цегляний, позначений на плані під літерою «В-1», загальною площею 344,9 кв.м.; арочний склад цегляний, металічний, позначений на плані під літерою «Г-1», загальною площею 642,9 кв.м.; компресорну цегляна, позначена на плані під літерою «Е-1», загальною площею 17,6 кв.м., що розташовані під № 14 на вулиці Раневицькій у місті Дрогобичі Львівської області.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український центр енергоремонт”, Львівська область, м. Борислав, вул. Дорошенка, 19/85, (ідентифікаційний код 33583465) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, м. Київ, вул. Ковпака, 29 (ідентифікаційний код 00039019) в особі Львівської обласної філії Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, м. Львів, пл. Міцкевича, 10 (код ЄДРПОУ 09325011) 15789 грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.09.2011 р.