Рішення № 18119181, 19.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/45619.08.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд ЛТД»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон Ко»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрін»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд-Юг»

5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Клімат»

6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Альга»

7. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 214»

про стягнення заборгованості по кредиту

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача-1: ОСОБА_1. (довіреність від 18.04.2011р.);

від відповідача-2:ОСОБА_2 (довіреність від 20.11.2010р.);

від відповідачів-3-7: не зявились;

В судовому засіданні 19.08.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Морський транспортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»(надалі ПАТ «Марфін Банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд ЛТД»(надалі ТОВ «Євротрейд ЛТД», відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон Ко»(надалі ТОВ «Авілон Ко», відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрін»(надалі ТОВ «Етрін», відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд-Юг»(надалі ТОВ «Євротрейд-Юг», відповідач-4), Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Клімат»(надалі ТОВ «Є-Клімат», відповідач-5), Товариства з обмеженою відповідальністю «Альга»(надалі ТОВ «Альга», відповідач-6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 214»(надалі ТОВ «Аптека № 214», відповідач-7) заборгованості за кредитним договором № 257/К від 28.03.2008р. у розмірі 67739105, 03 грн., в тому числі 58507067, 00 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту, 8085804, 41 грн. заборгованість за відсотками; 1146233, 62 грн. заборгованість за пенею та штрафом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем 1, згідно укладеного кредитного договору № 257/К від 28.03.2008р. рахується заборгованість по основному боргу, нарахованих відсотках, яку, у звязку з невиконанням умов договору, позивач просить стягнути в судовому порядку достроково.

Вимоги щодо стягнення боргу заявлені також до поручителів ТОВ «Авілон Ко», ТОВ «Етрін», ТОВ «Євротрейд-Юг», ТОВ «Є-Клімат», ТОВ «Альга», ТОВ «Аптека № 214», договори поруки № 665-СК, № 667-СК, № 668-СК, № 920-СК, № 921-СК, № 922-СК з якими, укладено 28.03.2008р. та 24.12.2008р., оскільки за умовами договору поручителі зобовязувались перед позивачем відповідати за виконання зобовязань ТОВ «Євротрейд ЛТД»що виникли з кредитного договору № 257/К від 28.03.2008р.. У відповідності до умов зазначених договорів поруки, при невиконанні (частковому невиконанні) боржником своїх зобовязань за кредитним договором, поручитель зобовязується здійснити виконання порушеного позичальником зобовязання протягом двох банківських днів із дня предявлення до нього вимоги кредитором або повідомлення боржника про неможливість сплати зазначених сум. Вимоги про сплату боргу позивачем предявлено поручителям 23.02.2010р..

З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості по кредиту, в судовому порядку.

Відповідачем-1 позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов, та обгрунтовані тим, що позивачем вже предявлені вимоги про стягнення заборгованості по договору кредиту до іншого поручителя ТОВ «Серкис», і такі розглядаються в межах справи про банкрутство вказаного товариства № 28/160-б. Окрім того, відповідач-1 вважає, що позивачем не дотримано встановленого законом порядку звернення з вимогами до боржника, оскільки вважає, що після публікації інформації про припинення ТОВ «Євротерейд ЛТД»шляхом ліквідації, позивач мав спочатку звернутися з вимогою до ліквідатора, і в разі прийняття ліквідатором рішення про відмову у задоволенні вимог позивача, наявними є підстави звернення до суду.

Відповідачі -3-7 відзив на позов не надали, явку уповноважених представників в судові засідання, що призначались у справі, не забезпечили, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачам за юридичними адресами згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідки станом на 14.12.2010р. наявні у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду отримувались відповідачами, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

Провадження у справі порушено ухвалою від 14.10.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Провадження у справі до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 46/512-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон Ко»та було поновлено ухвалою суду від 29.07.2011р..

Після поновлення провадження у справі від відповідача-2 отримано клопотання про припинення провадження в частині заявлених до нього вимог через включення кредиторських вимог позивача до реєстру кредиторів.

В судове засідання призначене на 19.08.2011р. представники позивача не зявились, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову суду станом на час прийняття рішення у справі не надходило.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є позивач у справі, та ТОВ «Євротрейд ЛТД»укладено кредитний договір № 257/К згідно з яким сторони погодили отримання останнім кредиту на придбання нерухомості та поповнення обігових коштів на суму 6000000 доларів США з 28 березня 2008р. і терміном погашення по 27 березня 2009р. включно, зі сплатою 12% річних...

До договору сторонами вносились зміни, про що складались додаткові угоди № 1 від 24.12.2008р., № 2 від 29.05.2009р.. Додатковою угодою № 3 від 17.07.2009р. підтверджено, що на момент її укладення, заборгованість позичальника перед банком за кредитом за договором становить у еквіваленті 8180692, 16 доларів США за курсом НБУ на дату укладання угоди, в тому числі 6000000 доларів США та 16661578, 42 грн..

Згідно із змінами внесеними, додатковою угодою № 3 від 17.07.2009р. за згодою сторін п. 1.1, п.1.1.1 кредитного договору викладено у наступній редакції:

- банк зобовязується надати позичальнику на придбання нерухомості та поповнення обігових коштів кредит у вигляді непоновлювальної мультивалютної кредитної лінії на суму 8363877, 82 доларів США терміном погашення по 26 березня 2018 року включно, з урахуванням умов п. 3.2.3.1, 3.2.3.2 договору, а позичальник зобовязується на умовах, в розмірі та в строки встановлені в договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами договору; кредит видається з можливістю конвертації у валюти, згідно п. 1.3 договору;

- заборгованість позичальника у відповідних валютах за мультивалютною кредитною лінією встановлюється в наступних розмірах: - 6000000 доларів США; - 18201859, 20 грн..

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Про виконання договору свідчать надані до справи виписки, що підтверджують рух коштів, погашення кредиту за рахунок отриманих оплат, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1.3.1 (в редакції додаткової угоди № 3 від 17.07.2009р.) позичальник з урахуванням умов п. 1.1 договору. сплачує банку відсотки за користування кредитом в наступних розмірах:

- 12, 5% річних за фактичний період користування кредитними коштами (з розрахунку 360 календарних днів в році) від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у доларах США;

- 21, 0% річних за фактичний період користування кредитними коштами (з розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у національній валюті України.

Графік повернення кредиту погоджений сторонами у п. 3.2.3.1, що викладений в редакції додаткової угоди № 3 від 17.07.2009р..

Строки погашення кредитної заборгованості визначені договором, позичальником порушені, згідно приведеного розрахунку заборгованості з 01.05.2008р. прострочено сплату процентів по кредиту в доларах США, що станом на 03.09.2010р. становить суму 755699, 97 доларів США, допущено прострочення сплати відсотків по кредиту в гривні з 01.02.2009р., а також у періоді з 02.01.2009р. допущено прострочення по сплаті основного боргу за кредитом в гривні, прострочена заборгованість станом на 03.09.2010р. становить 65501, 18 грн..

Право банку достроково стягнути кредит, відсотки і комісії, встановлено п. 3.3.7 кредитного договору і зокрема за умов передбачених п. 3.3.2: у випадку порушення позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених умовами договору…

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно з п. 3.3.2 банк, за своїм розсудом має право: змінити умови даного договору вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його фактичне користування, виконання інших зобовязань за даним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення; при цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобовязаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену в повідомленні дату; у цю дату позичальник зобовязується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобовязання за даним договором.

У наданій до справи вимозі про усунення порушень за вих. № 466/04 від 23.02.2010р. яка міститься у матеріалах справи (поштове повідомлення про вручення щодо отримання позичальником рекомендованого відправлення 01.03.2010р. залучене в копії до справи), позивач зазначав про наявність заборгованості за кредитним договором станом на 18.02.2010р. в сумі 12712190, 37 грн. та 6383333, 32 доларів США.

У вказаній вимозі також, зазначалось про необхідність погашення зазначеної заборгованості протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання вимоги, та у разі непогашення заборгованості протягом 30 днів банк звертатиметься з позовом про стягнення всієї суми заборгованості, пені та штрафу.

Сума боргу за кредитним договором перед банком позичальником погашена не була, заборгованість станом на 03.09.2010р. складає суму 6000000 доларів США (що в еквіваленті становить 47322000 грн.), та 11185067 грн. боргу по кредиту, 755699, 97 доларів США (що в еквіваленті становить 5960205, 66 грн.), та 2125598, 75 грн. - сума заборгованості по відсотках, розрахунок боргу за кредитом, процентів та виписки, що підтверджують отримання коштів залучені до справи, доказів на його спростування суду не представлено.

Оскільки договір є обовязковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотках за користування коштами, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 6.1 договору при порушенні позичальником будь-яких термінів повернення кредиту, передбачених п. 1.1, 3.2.3, 3.3.2 договору, сплати відсотків, передбачених п. 3.2.2, 5.5 договору, та комісій передбачених п. 3.2.5, 5.6 договору, позичальник виплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який виплачується пеня від простроченої суми.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Положення зазначеної норми закону встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобовязання мало бути виконане, та відповідно такий строк становить 6 місяців в разі якщо договором не передбачено інше.

При укладенні договору сторони погодили інший строк нарахування пені, який обмежений строком три роки від дня коли відповідне зобовязання повинне було бути виконане позичальником (п. 6.4 договору).

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову, згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості за кредитом при врахуванні періодів прострочення з 02.01.2009р. станом на 03.09.2010р. за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ від 21.04.2008р. № 107, листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 (12%), Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11%), Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%) складає 235125, 10 грн..

Сума пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами у доларах США в періоді з 01.05.2008р. станом на 03.09.2010р. становить 80290, 05 доларів США, що в еквіваленті становить 633247, 64 грн., сума нарахованої пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами у гривні в періоді з 01.02.2009р. станом на 03.09.2010р. становить 277377, 36 грн..

При врахуванні допущеного прострочення по комісії, що сплачена за договором в сумі 7320, 16 грн., нараховано пеню в розмірі 483, 52 грн..

Розрахунки проведені з урахуванням суми боргу в періоді прострочення, виходячи зі встановлених обмежень по строку нарахування пені не більше ніж три роки, та залучені до справи разом з виписками за особовими рахунками обліку заборгованості по кредиту, по відсотках.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом відхиляються, і такі жодним чином не свідчать про неможливість вирішення питання щодо стягнення заборгованості в судовому порядку.

10 серпня 2010 року за рішенням засновників (учасників) ТОВ «Євротрейд ЛТД»розпочата процедура ліквідації про що здійснено публікацію відповідного оголошення (№ 4149) в «Бюлетні державної реєстрації»№ 155 (15) 2010 рік.

Відповідно до ч.2 ст. 60 Господарського кодексу України, орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Згідно з ч.4 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Про стягнення заборгованості, що виникла за договором №257/К від 28.03.2008р. позивач звернувся до суду 22.09.2010р. (позов направлено поштою), тобто на час коли строк для подання заяв і претензій в межах ліквідаційної процедури ще не міг закінчитись (ч. 2 ст. 60 ГК України). В свою чергу, жодних доказів які б підтверджували встановлення зазначеного строку, вирішення вказаного питання ліквідаційною комісією відповідача суду не представлено.

Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації субєкта господарювання на законодавчому рівні врегульовано у ст. 61 ГК України, ст. 112 ЦК України, та зокрема згідно з ч. 3 ст. 61 ГК України претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

В даному випадку, зазначені положення закону не обмежують кредитора у праві на звернення до суду, у період коли розпочато ліквідаційну процедуру, з позовом про вирішення спору щодо стягнення боргу, оскільки визначають саме порядок розрахунків з кредиторами в межах ліквідаційної процедури.

06 жовтня 2010 року позивачем надіслано ліквідатору відповідача-1 заяву від 04.10.2010 року з вимогами до боржника щодо сплати заборгованості у розмірі 67739105, 03 грн. згідно договору №257/К від 28.03.2008р.. Отримання відповідачем даної заяви підтверджено поштовим повідомленням про вручення, яке в копії залучене до матеріалів справи.

У листі ліквідатора від 01.02.2011р., який отриманий банком 02.02.2011р. зазначено, що підстави для визнання ПАТ «Марфін Банк» кредитором ТОВ «Євротрейд ЛТД»в сумі 67739105, 03 грн. відсутні, однак зазначений висновок є безпідставний, оскільки приведена у листі суперечність укладеного кредитного договору вимогам чинного законодавства при наданні кредитних коштів в іноземній валюті є виключно шаблонним текстом, який вже неодноразово спростовувався як судами при розгляді справ щодо чого в інформаційних системах міститься численна кількість судових рішень, так і вимогами чинного законодавства, в тому числі тими ж самими положеннями які невірно трактуються ліквідатором.

Підставою для припинення провадження у справі, згідно з вимогами ст. 80 ГПК України, є встановлення судом факту припинення діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, відповідно відсутність доказів завершення ліквідаційної процедури ТОВ «Євротрейд ЛТД»обумовлює вирішення даного спору по суті, оскільки порушені права позивача підлягають судовому захисту.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 укладеного між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є позивач у справі, та ТОВ «Євротрейд ЛТД» кредитного договору № 257/К (в редакції додаткової угоди № 2 від 29.05.2009р. визначено, що забезпеченням виконання зобовязань позичальником за договором є порука ТОВ «Євротрейд-Юг», ТОВ «Євротрейд-Крим», ТОВ «Авілон Ко», ТОВ «Серкис», ТОВ «Етрін», ОСОБА_3., ТОВ «Аптека 214», Chaffinch Trade Limited, ТОВ «Е-Клімат», ТОВ «Альга».

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

28 березня 2008р. ВАТ «Морський транспортний банк»укладено договори поруки № 665-СК з ТОВ «Авілон Ко», та № 667-СК з ТОВ «Етрін», № 668-СК з ТОВ «Євротрейд-Юг», а також 24 грудня 2008р. договори поруки № 920-СК з ТОВ «Є-Клімат», № 921-СК з ТОВ «Альга», № 922-СК з ТОВ «Аптека № 214», за якими останні поручились перед банком (позивач у справі) відповідати за виконання ТОВ «Євротрейд ЛТД»зобовязань за кредитним договором № 257/К від 28.03.2008р..

В силу положень п. 1.4 договорів поруки № 665-СК, № 667-СК, № 668-СК від 28.03.2008р., № 920-СК, № 921-СК, № 922-СК від 24.12.2008р. у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, суд враховує, що питання про відповідальність поручителів, які поручилися за виконання одного і того ж основного зобов'язання боржника незалежно один від одного за різними договорами поруки в чинному ЦКУ не врегульовано. Осіб, які поручилися незалежно одна від іншої за одного і того ж боржника за різними договорами поруки не можна вважати солідарними боржниками оскільки відсутня пряма законодавча вказівка на солідарність їхніх зобов'язань, яка згідно із ст. 541 ЦК України обов'язково повинна існувати.

Таким чином, у випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, забезпеченого кількома незалежними один від одного договорами поруки, кредитор має право пред'явити вимогу до будь-кого з них або до всіх одночасно. При цьому той із співпоручителів, який виконав зобов'язання боржника в повному обсязі, не набуває права на регресний позов до іншого поручителя як це передбачено ч. 1 ст. 544 ЦК України для солідарних боржників.

Згідно з п. 2.1 договорів поруки № 665-СК, № 667-СК, № 668-СК від 28.03.2008р., № 920-СК, № 921-СК, № 922-СК від 24.12.2008р. при невиконанні (частковому невиконанні) боржником своїх зобовязань за кредитним договором поручитель зобовязується здійснити виконання порушеного позичальником зобовязання за кредитним договором протягом двох банківських днів із дня предявлення до нього вимоги кредитором або повідомлення боржника про неможливість сплати зазначених сум.

У звязку з порушенням умов кредитного договору ТОВ «Євротрейд ЛТД», позивач звернувся з письмовими вимогами до поручителів (вих. № 461/04, № 458/04, № 462/04, № 457/04, № 460/04, № 459/04 від 23.02.2011р.) у яких зазначалось про необхідність погашення заборгованості позичальника. Доказом направлення вимог є надані у копіях поштові повідомлення про вручення щодо отримання поручителями рекомендованих відправлень.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк у який поручителями мало бути виконаним зобовязання з погашення заборгованості ТОВ «Євротрейд ЛТД»за кредитним договором № 257/К від 28.03.2008р. є таким, що настав після 2 банківських днів при отриманні відповідного повідомлення.

Враховуючи невиконання зобовязань, що виникли для ТОВ «Етрін», ТОВ «Євротрейд-Юг», ТОВ «Є-Клімат», ТОВ «Альга», ТОВ «Аптека № 214»з договорів поруки № 667-СК, № 668-СК від 28.03.2008р., № 920-СК, № 921-СК, № 922-СК від 24.12.2008р. та умови договорів що передбачають солідарну відповідальність поручителя, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заявленої суми заборгованості, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

При цьому, отримане судом клопотання від ТОВ «Авілон-Ко»про припинення провадження у справі в частині заявлених до вказаного товариства вимог, підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010р. № 46/512-б порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон Ко» і з цього моменту боржник знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а вимоги всіх кредиторів погашаються в межах процедури банкрутства в порядку, встановленому зазначеним Законом.

03 грудня 2010р. було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства (витяг залучено до матеріалів справи).

Вимоги про стягнення заборгованості позичальника за кредитним договором № 257/К від 28.03.2008р., що грунтуються на договорі поруки укладеному позивачем з відповідачем-2 28.03.2008р. виникли до порушення справи про банкрутство ТОВ «Авілон Ко»та є конкурсними, розглянуті в межах справи про банкрутство 46/512-б, що підтверджується ухвалою винесеною у вказаній справі 04.03.2011р. яка залучена до матеріалів справи.

Згідно з частиною 15 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

В силу частини 1, 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як про те зазначено у п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.

Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Ухвалою суду від 04.03.2011р. у справі 46/512-б ПАТ «Марфін Банк»визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон Ко», на суму 67739190, 03 грн. (85 грн. перша черга, 66592871, 41 грн. четверта черга, 1146233, 62 грн. шоста черга), тобто розглянуті вимоги банку по сумі, що заявляється до стягнення солідарно, також і з відповідача-2 у даній справі.

Таким чином, зазначена ухвала є судовим рішенням між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, оскільки після порушення справи про банкрутство боржника діє спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів, встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і провадження у справі про банкрутство має пріоритет перед позовним провадженням.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Факт прострочення погашення суми кредиту матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів погашення кредиту відповідачами у повному розмірі та у строки встановлені кредитним договором № 257/К від 28.03.2008р., суду не представлено у звязку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон Ко»(ідент. код 32162541).

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд ЛТД»(юрид. адреса: 01021, м. Київ, вул. Грушевського 28/2, н/п № 43; адреса: 03113, м. Київ, пр-т. Перемоги 70; з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32248204), Товариства з обмеженою відповідальністю «Етрін»(юрид. адреса: 04053, м. Київ, вул. Воровського 33-Г, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34356182), Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд-Юг»(юрид. адреса: 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Гефта 7, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35050762), Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Клімат»(юрид. адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського 33-Г, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 36003336), Товариства з обмеженою відповідальністю «Альга»(юрид. адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського 33-Г, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32494060), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 214»(юрид. адреса: 83045, м. Донецьк, пр-т. Ленінський 18, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23182831) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна 28, ідент. код юрид. особи 21650966) 58507 067 грн. (пятдесят вісім мільйонів пятсот сім тисяч шістдесят сім гривень) боргу по кредитному договору № 256/К від 28.03.2008р., 8085804, 41 грн. (вісім мільйонів вісімдесят пять тисяч вісімсот чотири гривні 41 копійку) боргу по відсоткам, 235125, 10 грн. (двісті тридцять пять тисяч сто двадцять пять гривень 10 копійок) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 910 625 грн. (девятсот десять тисяч шістсот двадцять пять гривень) пені за несвоєчасну сплату відсотків, 483, 52 грн. (чотириста вісімдесят три гривні 52 копійки) пені за несвоєчасну сплату комісії, 25 500 грн. (двадцять пять тисяч пятсот гривень) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 23.08.2011