Рішення № 18119036, 22.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/21422.08.11 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТЕКС»

про стягнення 33292, 73 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 83 від 30.08.2010 р.

від відповідача: не зявились

Обставини справи :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартекс» заборгованості з орендної плати в розмірі 30 498, 05 грн., пеню в розмірі 1457,52 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1337,16 грн. відповідно до договору оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.08.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

05.08.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 34681, 19 грн., пеню в розмірі 1783, 84 грн., інфляційні нарахування в розмірі 1387,15 грн.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з чим приймає її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 р. у даній справі розгляд справи відкладено на 22.08.2011 р. у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 22.08.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вартекс»(далі-орендар) укладено договір оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець зобовязався передати, а орендар зобовязався прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 304 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Малинська, 4, лабораторний корпус 01-1, 1-й поверх, осі 1-7. Майно значиться на балансі державного підприємства - Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма».

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - травень 2004 р.: 1843, 03 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди липень 2004 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень-липень 2004 р.

Пунктом 3.2. договору сторони домовились, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. перерахування здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Згідно з п. 3.5. орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3.співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.14. договору в разі закінчення терміну дії договору оренди(розірвання), орендар зобовязаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту прередачі-приймання.

Пунктом 10.1. договору визначено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 26.07.2004 р. до 26.06.2005 р. включно.

Відповідно до п. 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

26.07.2004 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 304 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 4, перший поверх, корпус № 01-1 (одно - двоповерхова будівля, що знаходиться на балансі ДП УкрНДІНП «Масма», що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 4.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. щодо сплати орендних платежів, у звязку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 34681,19 грн. за період з червня 2009 р. до червня 2011 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. заборгованість з орендної плати в розмірі 34681, 19 грн. за період з червня 2009 р. до червня 2011 р., пеню в розмірі 1783, 84 грн. за період з 03.02.2011 р. до 01.08.2011 р., інфляційні нарахування в розмірі 1387, 15 грн. за період з 14.07.2009 р. до 10.06.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2010 р. у справі № 11/322 встановлено, що договір оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. припинений з 26.02.2009 р. у звязку із закінченням строку його дії. Крім того, відповідно до вищезазначеного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Вартекс»виселено з орендованого державного майна загальною площею 304, 0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 4, лабораторний корпус 01-1, 1-й поверх, осі 1-7 та повернуто його Регіональному відділенню Фонду державного майна України у м. Києві.

Проте, доказів фактичної передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України у м. Києві від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартекс»орендованого державного майна загальною площею 304, 0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 4, лабораторний корпус 01-1, 1-й поверх, осі 1-7 суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів відповідно до договору оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. в розмірі 34681, 19 грн. за період з червня 2009 р. до червня 2011 р. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату відповідно договору оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р. в розмірі 1783, 84 грн. за період з 03.02.2011 р. до 01.08.2011 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені в розмірі 1783, 84 грн. за період з 03.02.2011 р. до 01.08.2011 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у звязку з простроченням відповідачем своїх грошових зобовязань зі сплати орендних платежів за договором оренди № 781 нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.07.2004 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 1387, 15 грн. за період з 14.07.2009 р. до 10.06.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 1387, 15 грн. за період з 14.07.2009 р. до 10.06.2011 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТЕКС» (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 5-а; 03680, м. Київ, вул. Малинська, 4, код ЄДРПОУ 21498760), з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в розмірі 34681 (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 19 коп., шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: одержувач ВДК у Шевченківському району м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 82019, КЕКД 22080300, назва плата за оренду іншого державного майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТЕКС» (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 5-а; 03680, м. Київ, вул. Малинська, 4, код ЄДРПОУ 21498760), з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України пеню в розмірі 1783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 84 коп. шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: одержувач ВДК у Шевченківському району м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 82019, КЕКД 22080300, назва плата за оренду іншого державного майна.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТЕКС»(04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 5-а; 03680, м. Київ, вул. Малинська, 4, код ЄДРПОУ 21498760), з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України інфляційні нарахування в розмірі 1387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн. 15 коп. шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: одержувач ВДК у Шевченківському району м. Києва, код 26077968, банк одержувача ГУ ДКУ в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 82019, КЕКД 22080300, назва плата за оренду іншого державного майна.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТЕКС»(04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 5-а; 03680, м. Київ, вул. Малинська, 4, код ЄДРПОУ 21498760), з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України державне мито в розмірі 378 (триста сімдесят вісім грн. 52 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТЕКС»(04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 5-а; 03680, м. Київ, вул. Малинська, 4, код ЄДРПОУ 21498760) з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення до Державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 23.08.2011 р.