Рішення № 18118747, 26.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/10926.07.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо» До 1) Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна

залізниця»

2)Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська»

Про стягнення 5386,50 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. предст. (дов. б/н від 07.06.2011 р.)

Від відповідача 1 ОСОБА_2. предст. (дов. № 2909- НЮ від 25.07.2011 р.)

Від відповідача 2 не зявився

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Житомироблпаливо»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська»(далі відповідач-1) та Державного територіального-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»(далі відповідач-2) про відшкодування нестачі вантажу у розмірі 5385,50 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/109 та призначено розгляд справи на 19.04.2011 р.

У судовому засіданні 19.04.2011 р. представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача-1 у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив

Ухвалою суду від 19.04.2011 р. відкладено розгляд справи на 17.05.2011 р., зобовязано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 р. про порушення провадження у справі № 12/109.

В судовому засіданні 17.05.2011 р. представник відповідача-2 подав заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий термін, ніж встановлено ст. 69 ГПК України.

Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання 17.05.2011 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 17.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 06.07.2011 р., продовжено строк вирішення спору по справі № 12/109.

В судове засідання представники відповідачів не з"явились.

Через відділ діловодства суду 06.07.2011 р. від позивача надійшло пояснення на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 06.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 26.07.2011 р., зобовязано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 р. про порушення провадження у справі № 12/109.

Через відділ діловодства суду 08.07.2011 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

В день судового засідання через відділ діловодства суду 26.07.2011 р. від відповідача-1 надійшло доповнення до відзиву на позов; від позивача-1 надійшла заява про збільшення позовний вимог та стягнення з відповідачів 5804,30 грн.; за збільшення позову судові витрати позивач також просив покласти на відповідачів.

В судовому засіданні 26.07.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, вживши всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та обєктивного встановлення обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору поставки № 50 від 30.04.2010 р. укладеного між Позивачем та Приватним підприємством «Дніпроенергія», останнім було здійснено поставку вугілля марки ДГ 13-100 у кількості 61т.

Вантажовідправником вугілля виступило - Державне підприємство «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська»(відповідач-2), перевізником - Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця»(відповідач-1), що підтверджується залізничною накладною № 48724167 від 31.01.2011 р., вагон № 67368407, вугілля марки ДГ 13-100 у кількості 61 т, розташування у вагоні - навалом.

Згідно видаткової накладної, виданої Приватним підприємством «Дніпроенергія», № 23 від 31.01.2011 р. загальна вага нетто складає 61 т.

05.02.2011 р. було проведено комісійне переважування вказаного вагону № 67368407, за результатами якого було виявлено недостачу вугілля в кількості 4 600 кг, що підтверджується комерційним актом.

Відповідно до п. 27 «Правил видачі вантажу»(затверджено Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: вантаж - мінеральне паливо - 1%.

Таким чином, Позивач недостачу вантажу обраховує з врахуванням природної втрати, і маса втрати вантажу становить 3 999 кг, а вартість недостачі згідно розрахунку Позивача складає 5 804,30 грн.:

4600 610 (1%- природна втрата) = 3 999 кг

3999 х 1212,26 х 1,2 = 5 804,30 грн.

де, 1 212,26 грн. - ціна за 1 т вугілля з врахуванням суми ж/д тарифу за 1 т. (87,26 грн.), відповідно до накладної Приватного підприємства «Дніпроенергія»№ 23 від 31.01.2011 р.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з вантажовідправника - відповідач-2 та перевізника відповідач-1, з врахуванням вини кожного, 5 804,30 грн. вартості втрати вантажу.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Тобто, спеціальне правове регулювання транспортної діяльності більш детально визначається в транспортних статутах та кодексах, одним з яких є Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (далі - Статут), яким визначені обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до наданої Позивачем залізничної накладної № 48724167 зазначено: вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена вантажовідправником на 150 т вагах, вантаж завантажено нижче бортів.

При слідуванні вагона № 67368407 за призначенням, він був затриманий на станції Коростень для комісійної перевірки та переважування.

Під час переважування виявлено нестачу вантажу - вугілля проти документу на 4600 кг., про що складено комерційний акт АА № 001441/1 від 05.02.2011 р. (далі - Комерційний акт).

Згідно Комерційного акта, зокрема значиться: «На підставі акта загальної форми ст. Коростень № 186 від 04.02.2011 р. проводилось комерційне переважування вагону 67368407 з вугіллям марки ДГ на 150 тонних вагонних вагах залізниці повірених 14.12.2010 р. без розчіплювання з зупинкою. При переважуванні виявилось, брутто 79000 кг, тара з бруса 22600 кг, нетто 56 400 кг, по документу значиться нетто 61000 кг, що менше проти документу на 4 600 кг. Вантаж, якого недостає, в вагоні вміститися міг.»

Також вказано про наявність скосу вантажу на всю довжину вагону, та про наявність заглиблень у вантажі під люками вагону, і далі вказано: «Навантаження не рівномірне нижче бортів, відстань від вантажу до краю борта 400 мм. Течії вантажу нема. Вагон прибув в технічному відношенні справний, люки закриті. Маркування відсутнє. Вантаж котком не ущільнений. Об'єм кузова 73 м куб. Вагон перевантажувався двічі, недостача підтвердилась».

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Вказані вимоги відповідачем-1 при подачі вагону № 67368407 виконані були; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Згідно вимог пункту 5 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 р. №542, та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 р. за № 796/5987, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у даному вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.

У разі навантаження в вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Згідно зазначених в залізничній накладній № 48724167 даних не вбачається, що відправником вантажу відповідачем-2 були застосовані будь-які заходи по збереженню вантажу.

Разом з тим, відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до п. 3.20 Розяснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»від 29.05.2002 року за № 04-5/601, за змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції. - усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Проте в наданій Позивачем залізничній накладній № 48724167 відомості про вжиття таких заходів з боку відповідача-2 відсутні.

З матеріалів справи не вбачається, що прибуття напіввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів сталося через втрату або розкрадання вантажу при перевезенні, оскільки згідно із ст. 111 Статуту саме позивач має довести вину перевізника.

Як зазначалось вище, згідно залізничної накладної № 48724167 вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена вантажовідправником на 150 т вагах, вантаж завантажено нижче бортів.

Відправник відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній.

Разом з тим, якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, оскільки залізниця має право, а не обовязок перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, та не зобов'язана перевіряти масу всіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Статуту під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Враховуючи все вищенаведене, а також зазначені в Комерційному акті факти, суд в даному випадку вбачає відповідальність вантажовідправника Відповідача-2 по справі на підставі того, що останнім не було дотримано та не було вжито всіх необхідних заходів щодо збереженості вантажу при перевезенні; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

При цьому вина Відповідача-1 у виявленій різниці маси вантажу Позивачем не доведена та матеріалами справи не підтверджується.

Враховуючи вищенаведене, суд оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими по відношенню до відповідача-2 та підлягають задоволенню за рахунок відповідача в повному обсязі відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 26.07.2011 р.; в частині заявлених позовних вимог до відповідача-1 суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача-1, оскільки матеріалами справи не підтверджується вина відповідача-1 та порушення ним прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача-2 на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Словяносербська»(93745, смт. Лозівський, Словяносербського району, Луганської області) на користь Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»(м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-А; ідентифікаційний код 01881706) 5804 (пять тисяч вісімсот чотири) грн. 30 коп. вартості нестачі вугілля, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У відношенні Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» в задоволенні позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В. Прокопенко