Рішення № 18118135, 08.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.11р.Справа № 17/5005/7720/2011 За позовом Державного підприємства "Укрриба", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Криничанське рибоводно-сільськогосподарське підприємство", смт. Кринички Дніпропетровської області

про стягнення 132675,34 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 11-13/356 від 29.04.11р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Державне підприємство "Укрриба" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криничанське рибоводно-сільськогосподарське підприємство" (далі відповідач) суму 118162,12 грн. основного боргу, 3390,24 грн. 3% річних, 11122,98 грн. інфляційних, а всього 132675,34 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору зберігання з правом користування № 5 від 01.10.03р.

Позивач наполягав на повному задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, тоді як про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належно, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 15.08.11р. строк розгляду спору за клопотанням позивача продовжено до 30.08.11р.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, так як останній повідомлений належним чином, а в матеріалах справи достатньо документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих представником позивача господарському суду для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.03р. № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд»до сфери управління Міністерства аграрної політики України передавалися гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та повязані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

ДП "Укрриба" засноване на державній власності, є державним водогосподарським підприємством, яке створено з метою забезпечення ефективного використання та організації нагляду, контролю за технічною експлуатацією гідротехнічних споруд водних об'єктів рибних господарств і підпорядковане Державному комітету (департаменту) рибного господарства України Міністерства аграрної політики України.

Між позивачем (замовником) та відповідачем (зберігачем) було укладено договір зберігання з правом користування (гідротехнічних споруд, які обліковуються на балансі позивача) від 01.10.2003 за № 5 (далі - Договір).

За даним Договором замовник передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання і має право користуватися нерухомим державним майном, яке знаходиться на балансі позивача, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, смт. Кринички, де детальний перелік майна наведений у додатку №1 до Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору за користування майном, згідно з додатком № 1 до Договору «Акт приймання-передачі державного нерухомого майна згідно договору зберігання з правом користування»від 01.10.2003 р. за № 5, розмір щомісячної плати складає 4720,91 грн. з ПДВ, яку потрібно вносити щомісячно до 15 числа наступного за звітним. Розмір місячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 6.1 Договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом п'яти років, тобто з 01.10.2003р. по 01.10.2008р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення терміну його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Жодна із сторін, заяву про припинення або зміну умов договору після закінчення терміну його чинності протягом одного місяця не подавала. Договір є чинним.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач стверджує, що зберігач не виконує належним чином зобовязання зі сплати щомісячних платежів, та станом на 02.06.11р. заборгованість останнього складає загальну суму 118162,12 грн.

В той же час, вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що 01.12.10р. додатковою угодою до Договору було проведено реструктуризацію заборгованості відповідача, яка виникла на 30.10.10р. згідно графіка з 15.12.10р. по 15.03.12р. (а.с. 22), тому на час прийняття рішення право вимоги у позивача виникло на зобовязання, які повинні були бути виконані відповідачем в строк до 15.08.11 р., тому сума основного боргу належна до стягнення, з урахуванням часткових оплат, проведених відповідачем в строк з 27.12.10 р. по 01.03.11 р., складає розмір 68616,16 грн., а решта основної заборгованості заявлена до примусового стягнення необґрунтована і в її стягненні відмовляється за безпідставністю, оскільки право вимоги у позивача, згідно узгодженого графіку, виникає з 16.09.11 р. на відповідні суми та відповідно до строків їх сплат.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно приписам ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу положень ст.ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру інфляційних та 3% річних господарський суд задовольняє їх частково, а саме за період з 16.12.10р. по 03.06.11р. суму 88,71 грн. 3% річних, тоді як в решті нарахувань 3% та інфляційних відмовляє за безпідставністю, враховуючі строки настання зобовязання по оплаті, згідно узгодженого сторонами графіку оплат, та фактично проведених відповідачем оплат за період з 27.12.10 р. по 01.03.11 р.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криничанське рибоводно-сільськогосподарське підприємство" (52300, смт. Кринички Дніпропетровської області, вул. Дзержинського, 3; ЄДРПОУ 20285513) на користь Державного підприємства "Укрриба" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А; ЄДРПОУ 25592421) суму 68616,16 грн. (шістдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять грн. 16 коп.) основного боргу, 88,71 грн. (вісімдесят вісім грн. 71 коп.) 3% річних, 687,04 грн. (шістсот вісімдесят сім грн. 04 коп.) державного мита, 122,21 грн. (сто двадцять два грн. 21 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___