Постанова № 1811768, 10.04.2008, Харківський окружний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3388/08

“10" квітня  2008 року                                      м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Ланцевич Я.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «БекарІмпекс» до ДПІ у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення,

встановив :

     Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просив  скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.01.2008 р. за № 00000716/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 64000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за жовтень 2007 р. у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.      У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та пояснив суду, що 19 листопада 2007 р. позивач у порядку, передбаченому пп 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість”, маючи у вересні 2007 р. залишок від’ємного значення ПДВ у сумі 64684,00 грн., а у жовтні 2007 р. - від’ємне значення у сумі 82936,00 грн. та маючи у вересні 2007 р. факт сплати ним ПДВ у сумі 78862,13 грн. постачальникам товарів, подав до ДПІ у Московському районі м. Харкова податкову декларацію із зазначенням 64000,00 грн. ПДВ як такими, що підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами виїзної позапланової перевірки (акт № 6380/16/30751015 від 29.12.2007 р.), з посиланням на порушення пп 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” через ненадання в процесі перевірки бухгалтерських регістрів, відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2008 р. № 0000071600/0, згідно з яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” було зменшено податок на додану вартість за жовтень 2007 р. на суму 64000,00 грн., задекларований у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

На підтвердження сплати у вересні 2007 р. податку на додану вартість у розмірі не меншому від заявленого до відшкодування представник позивача посилався на: акт виїзної позапланової перевірки; видаткові та податкові накладні за вересень 2007 р. про одержання позивачем від постачальників продукції на загальну суму 512002,50 грн. (у т.ч. ПДВ – 85333,75 грн.); платіжні доручення та банківські виписки за вересень 2007 р. про сплату постачальникам продукції грошових коштів на загальну суму 473172,82 грн (у т.ч. ПДВ – 78862,13 грн.).

Представник позивача також пояснив, що вимоги ДПІ у Московському районі м. Харкова відповідно до листа № 13822/10/16-105 від 06.12.2007 р. про надання бухгалтерських регістрів незаконні, оскільки зазначені в ньому підстави – ст. 11 п. 11.4 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про Державну податкову службу в Україні” та ст. 3 п. 3.1. Наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ” є неправомірними.

В обґрунтування незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення представник позивача посилався й на те, що ДПІ у Московському районі м. Харкова не вимагала від позивача письмових пояснень та їх документальних підтверджень з приводу виявленої у податковій декларації недостовірності даних, а тому порушила умову проведення позапланової виїзної документальної перевірки, передбачену у п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про Державну податкову службу в Україні”;  зазначив також, що всупереч пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” позапланова виїзна перевірка була проведена відповідачем поза межами 30-ти днів, наступних за днем отримання податкової декларації, а тому вона проводилась з порушенням встановленого Законом порядку та без належних на те правових підстав.      Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував і просив у позові відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що підприємством не надано регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, не надана інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, у зв’язку з чим не можливо підтвердити сплату податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним , отриманим від постачальників, чим порушено п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змін. і доп.).

Посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки представник позивача не визнав, зазначивши, що перевірка проводилась у відповідності до вимог пп. 7.7.5 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статуту та свідоцтва про державну реєстрацію АОО № 500924 МПП “Бекар ІмпЕкс” зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 25.01.2000 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР – 1 480 120 0000 012649.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області № 4477 від 18.05.2006 р. МПП “Бекар ІмпЕкс” перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код – 30751015.

Як платник податків, зборів та обов’язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова з 04.02.2000 р., що підтверджується відповідною довідкою ф. № 4-ОПП № 2253/9/28-112/304 про взяття на облік платника податків. Відповідно до свідоцтва ф. № 5-Р № 29273060 від 08.02.2000 р. є платником податків на додану вартість.

На підставі направлення від 19.12.2007 р. № 2152 та за наказом начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова від 19.12.2007 р. № 1123 у період з 20 по 29 грудня 2007 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка МПП “Бекар ІмпЕкс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за жовтень 2007 р. від’ємного значення за вересень 2007 р.

За результатами перевірки був складений акт № 6380/16/30751015 від 29.12.2007 р. з висновком про порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість”,внаслідок чого суму податку на додану вартість, яку задекларовано до відшкодування у декларації з ПДВ за жовтень 2007 р., зменшено на 64000,00 грн.

На підставі зазначеного акту, згідно з пп “б”, “в” пп 4.2.2 ст. 4  Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та з посиланням на порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” було складено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2008 р. № 0000071600/0, яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 р. на суму 64000,00 грн.

Як свідчать матеріали акту перевірки № 6380/16/30751015 від 29.12.2007 р. підставою для висновку про порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” стало те, що МПП “Бекар ІмпЕкс” до перевірки не надало регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, не надана інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, у зв’язку з чим не можливо підтвердити сплату податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

Суд не може погодитися з таким висновком з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За ч. 3 цього ж Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, ведення бухгалтерських регістрів без первинних документів неможливе. Саме первинні документи є джерелом інформації для її систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

За п. 1.8 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змін. і доп.) “Про податок на додану вартість” (в редакції, що діяла на момент перевірки) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має ві’дємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як вбачається з акту № 6380/16/30751015 від 29.12.2007 р., перевіркою було охоплено суцільним порядком: декларації з ПДВ разом з відповідними додатками за вересень і жовтень 2007 р.; статутні документи; банківські документи за вересень і жовтень 2007 р.; податкові накладні за вересень і жовтень 2007 р.; прибуткові та видаткові накладні за вересень і жовтень 2007 р.; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вересень і жовтень 2007 р.; вантажні митні декларації; договірна документація .

Перевірка зазначених документів дозволила ДПІ у Московському районі м. Харкова дійти  висновку щодо правильності визначення МПП “Бекар ІмпЕкс” податкових зобов’язань, податкового кредиту, а відтак і від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту як за вересень 2007 р., так і за жовтень 2007 р.

Сплата позивачем у вересні 2007 р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій ніж заявлена до відшкодування підтверджується також наданими ним до суду наступними доказами: видатковими та податковими накладними за вересень 2007 р. на одержання МПП “Бекар ІмпЕкс” від постачальників продукції на загальну суму 512002,50 грн. (у т.ч. ПДВ – 85333,75 грн.); платіжними дорученнями та банківськими виписками про сплату у вересні 2007 р. МПП “Бекар ІмпЕкс” постачальникам продукції грошових коштів на загальну суму 473172,82 грн. (у т.ч. ПДВ – 78862,13 грн.).

За таких обставин суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що через відсутність бухгалтерських регістрів він не мав можливості, як він зазначає, підтвердити сплату позивачем податкового кредиту у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників. Крім того, сам вираз “сплата податкового кредиту” є юридично некоректним, оскільки не передбачений чинним законодавством.

Суд вважає також обґрунтованими доводи позивача про неправомірність вимог відповідача надати бухгалтерські регістри відповідно до ст. 11 п. 11.4 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про Державну податкову службу в Україні” та ст. 3 п. 3.1. Наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ”.

Так, Закон України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про Державну податкову службу в Україні” не містить п. 11.4 ст. 11. Пункт 3.1. ст. 3 Наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. не передбачає права вимоги бухгалтерських регістрів, а сам цей Наказ не є чинний, так як на порушення п. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 р. (із змін. і доп.) “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (затв. Постановою КМУ № 731 від 28.12.1992 р. (із змін. і доп.) “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”) він не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказу начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова № 1123 від 19.12.2007 р. та направлення № 2152 від 19.12.2007 р. позапланова виїзна документальна перевірка МПП “Бекар ІмпЕкс” була проведена згідно з п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до зазначеної норми закону позапланова виїзна перевірка може проводитися у разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження пред’явлення вимог до МПП “Бекар ІмпЕкс” надати пояснення та їх документальні підтвердження з питань виявленої ДПІ недостовірності даних у поданій декларації за жовтень 2007 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи приписи вказаних норм права та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач на надав суду достатніх доказів правомірності податкового повідомлення-рішення від 24.01.2008 р. за № 0000071600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 64000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за жовтень 2007 р. у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

На підставі викладеного , Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість» та керуючись ст. , ст. 71, 160,161,162,163 КАС України,суд   

ПОСТАНОВИВ :

            Адміністративний позов Малого приватного підприємства «БекарІмпекс» до ДПІ у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення-задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.01.2008р. № 000071600/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 64000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за жовтень 2007 р. у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

     Повний текст постанови складено та підписано 15 квітня 2008 року.

Головуючий суддя             М.В. Данилова