Постанова № 1811752, 18.04.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3033/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня2008р.                                                                                                        м.Харків 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Літвінцевої О.О.(дов. без № від 01.12.2008 р.)

відповідача – Коваленка Д.С. (дор. № 1826/10/10-018 від 11.02.2008р.), Дудки О.С. (дор. № 8194/10/10-026 від 25.06.2007р.)

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Ольга” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.08.07р. № 0000920849/0, від 11.09.07р. № 0000920849/1, від 15.11.07р. № 0000920849/2 та від 01.02.08р. № 0000920849/3, згідно яких ВАТ „Ольга” визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість у розмірі 139225,80 грн. (за основним платежем – 132596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6629,80 грн.),-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Ольга» звернулось до суду з позовом, в якому просить суд визнати не чинними податкові повідомлення-рішенння Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові від 17.08.07р. № 0000920849/0, від 11.09.07р. № 0000920849/1, від 15.11.07р. № 0000920849/2 та від 01.02.08р. № 0000920849/3, згідно яких ВАТ „Ольга” визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 139225,80 грн. (за основним платежем – 132596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6629,80 грн.).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з посиланням на пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997року № 166, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року № 702/10982, Інструкцію про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, затвердженою наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459, роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка», наказ ДПА України від 17.07.2006 р. № 416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів», зареєстрований у Мін'юсті України 26.07.2006 р. за № 872/12746та лист ДПА України від 12.01.2007 року № 329/7/16-1517-26.

В обґрунтовування позовних вимог представник позивача пояснив, що за результатами перевірки податкового обліку ВАТ “Ольга” за період жовтень 2005 року - вересень 2006 року ДПІ у Червонозаводському р-ні м.Харкова  було зменшено суми ПДВ, задекларовані підприємством до відшкодування в деклараціях по ПДВ за відповідні періоди. На думку позивача, проти чого не заперечує і відповідач, підприємство мало право на збільшення залишку від’ємного значення суми ПДВ, яка після бюджетного відшкодування може бути включена до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 5 522 012 грн.

Представник позивача в судовому засіданні, з вказівкою на Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” та роз’яснення, яке наведено в листі ДПА України від 12.01.07р. N 329/7/16-1517-26 щодо відображення у податковій декларації з податку на додану вартість корегування суми, на яку податковим органом було зменшено заявлену платником суму бюджетного відшкодування, наполягає та тому, що ВАТ „Ольга” правомірно були скореговані дані податкових декларацій за висновками акта перевірки та одержаних рішень саме через  уточнюючи розрахунки у сукупності на зазначену суму, а не через рядок 26 Декларації, як пропонував інспектор ДПІ, який не може виконувати функцію щодо уточнень показників раніше поданих податкових звітів чи виправлення помилок, та має суто арифметичну природу заповнення.

              Окрім вищенаведеного, представник позивача, з посиланням на наказ ДПА України від17.07.2006 р. № 416 «Про затвердженняформиАкта про результатикамеральноїперевіркиподаткової декларації (розрахунку) щодоокремихзагальнодержавнихі місцевихподатків і зборів», який зареєстрованоу Мін'юсті України 26.07.2006 р. за № 872/12746, якимвизначено, в яких випадкахАкт про результатикамеральноїперевірки податкової декларації (розрахунку) не складається, та роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка», наполягав на неправомірності самого складення акту камеральної перевірки № 2243/49-0/30236375, внаслідок відсутності як методологічних так і арифметичних помилок в декларації за червень 2007 року.

               Також представник позивача не погоджується знарахованими відповідачем, згідно оскаржуваного рішення, штрафними санкціями в розмірі 6 629,80 грн.В якості обґрунтування своїх позовних вимог приводить суду положення підпункту 17.1.4 пункту 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Стверджує, що законодавцем передбачено єдину підставу для нарахування сум штрафних санкцій, а саме -  нарахування податковим органом суми, яка має бути сплачена до бюджету. Крім того, звертає увагу суду на висновки акту камеральної перевірки, в яких наведено, що на підставі розрахунку та з урахуванням бюджетного відшкодування, задекларованого в попередніх періодах, сума ПДВ за червень 2007 року до сплати в бюджет відсутня. У зв’язку з наведеним, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові та її представники у судовому засіданні проти позову заперечують. Представник відповідача надав відзив на позов та додаткові письмові доводи, в яких з посиланням на порушення ВАТ «Ольга» пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та підпунктів 7.7.1,7.7.2, 7.7.5, та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» наполягає на правомірності зменшення на 5 389 416 грн. суми ПДВ, заявленої товариством  ВАТ «Ольга» до відшкодування з бюджету за червень 2007р. і донараховані 132 596 грн. ПДВ. Крім цього, з посиланням на норми підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважає, що штрафні санкції у сумі 6 629,80 грн. до позивача застосовані з дотриманням вимог чинного законодавства, у спосіб передбачений Законом. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.  

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2007 р. співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з ПДВ відкритого акціонерного товариства “Ольга” за червень 2007 року, за наслідками якої був складений акт перевірки № 2243/49-0/30236375.

Положеннями статті4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2181-III) визначено, зокрема, термін «камеральна перевірка». Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. До податкових декларацій (розрахунків) відносяться документи, що подаються платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III). Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію. Відповідно до пп. «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 цього Закону форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III визначено випадки, в яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Серед них, зокрема, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III).

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка» під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, яких припустився платник податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, яких припущено при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру або перенесено підсумок з додатка тощо). Під терміном «методологічна помилка» слід розуміти помилку, якої припустився платник податків при складанні декларації, що полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За висновками акту, 17.08.07р. підприємством одержане податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000920849/0 від 17.08.07р., згідно якого ВАТ «ОЛЬГА» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість у розмірі 139 225,80 грн. (за основним платежем – 132 596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6 629,80 грн.).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III).

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням і 23.08.2007 року звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові з первинною скаргою від 22.08.07р. № 538 про скасування вказаного податкового рішення.

За наслідками розгляду даної скарги 13.09.07р. одержане рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 10.09.07р. № 11968/10/25-006, яким скарга ВАТ «Ольга» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін та також отримано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харковівід 11.09.07р. № 0000920849/1 змісту аналогічного податковому повідомленню-рішенню від 17.08.07р.

Вказане рішення ВАТ „Ольга” послідовно було оскаржено до ДПА у Харківській області та ДПА України, які своїми рішеннями залишили без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові, а скарги без задоволення.  

За результатами розгляду скарг позивача ДПА у Харківський області та ДПА України, СДПІ ВПП у м.Харкові були прийняті оскаржувані рішення податкові повідомлення-рішення № 0000920849/2 від 15.11.2007 року та № 0000920849/3 від 01.02.2008 року.

Матеріалами справи підтверджено (акт камеральної перевірки від 8 серпня 2007 року №2243/49-0/30236375 та ін. документи), що ВАТ «Ольга» надало до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові податкову декларацію з ПДВ за червень 2007р. (вх.№8949 СДПІ від 16 липня 2007р.), відповідно до якої заявило відшкодування з бюджету (у зменшення  податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів) у розмірі 5 389 416 грн. (рядок 25.2 декларації). Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування за червень 2007г. року (додаток №3 до декларацій з ПДВ): залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 1 додатка) становив – 5 389 416 грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 2 додатка) – 15 222 647 грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (рядок 3 додатка) –   17 393 738 грн.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 20 декларації) – 229 787 грн., залишок від’ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23 декларації) – 5 619 203 грн., що складається з сум зазначених у рядку 23.1 (від’ємне значення попереднього податкового періоду) – 97 191грн., рядку 23.4 (дані з розрахунків коригування, наданих у попередньому податковому періоді) 5 522 012 грн. Сума задекларована ВАТ «Ольга» в рядку 23.4 декларації з ПДВ за червень 2007р. складається з даних 11 уточнюючих розрахунків   за листопад 2005р.- вересень 2006р., якими підприємство збільшило суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд зазначає, що проти права підприємства на збільшення податкового кредиту на цю суму не заперечує і відповідач. Однак, відповідач наполягає, що підприємство після отримання від ДПІ у Червонозаводському р-ні м.Харкова акту перевірки заперіод жовтень 2005 року - вересень 2006 року, яким було зменшено суми ПДВ, задекларовані до відшкодування, мало відкоригувати (збільшити) по рядку 26 Декларації з ПДВ залишок суми, який може бути врахований у складі податкового кредиту наступного періоду на 5 522 012 грн. Однак, ні  наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” ні інші нормативні акти та роз’яснення ДПАУ з питань податкового обліку з ПДВ не містять норми, яка б свідчила про правомірність застосування саме такого способу для здійснення корегувань. Як вбачається з пояснень податкового ревізора-інспектора, незалежно від обраного методу, зазначена сума ПДВ мала бути облікована в рядку 23 Декларації з подальшим врахуванням у складі розрахунку бюджетного відшкодування. Тобто саме там, де її і задекларувало підприємство на підставі поданих в травні 2007 р. уточнених розрахунків.

Відповідач та його представник в судовому засіданні наполягає на тому, що таким правом позивач не повинен був скористатися, так як помилку було визначено не самостійно позивачем, як того вимагає вказана норма права, а при проведенні перевірки.

Міркування відповідача щодо помилки, яка не була первісно виявлена позивачем, не може бути врахована судом для відмови позивачу у праві  подання уточнюючих розрахунків та на підставі цього виключенню суми 5 522 012 грн. з податкового кредиту, оскільки по-перше як свідчать матеріали справи, позивач мав право на включення цієї суми до податкового кредиту, а по-друге відповідачем ні у запереченнях на позовну заяву, ні в ході судового засідання, не були надані нормативно обґрунтовані пропозиції щодо методу, яким повинен був скористатися позивач для того, щоб це право реалізувати.

Аналіз абзаців 2 та 3 п.5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» свідчить про те, що метод, який пропонує відповідач для виправлення показників Декларації з ПДВ ВАТ “Ольга”, та метод, який використав позивач, є двома альтернативными варіантами для однієї тієї же дії, а саме : для самостійного узгодження податкового зобов’язання. Такий висновок в свою чергу підтверджує, що для корегування відомостей, які були невірно задекларовані платником податку, у відповідності до наведеної вище норми права, ключовим є не самостійність виявлення помилки, а – корегування таких відомостей.

Суд вважає за не обхідне зауважити, що спірне корегування відомостей, які були невірно задекларовані платником податку, не призвело до заниження розрахунків з бюджетом, тому що не було пов’язано з викривленням значення податкового кредиту.

              Таким чином, ВАТ «Ольга» скориставшись правом, наданим  пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого платник податків має  право  надати уточнюючий розрахунок при самостійному виявленні помилок у показниках раніше поданої податкової декларації, не порушив головного принципу обліку – превалювання сутності над юридичною формою, що в свою чергу не призвело  до порушення Наказу 166, та до викривлення відомостей, що містяться в Декларації за перевірений період.

Щодо нарахування згідно оскаржуваного рішення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6629,80 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями підпункту 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III (з відповідними змінами та доповненнями) встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Правовий аналіз наведеної норми законодавства дозволяє суду зробити висновок, що законодавцем в якості підстави для нарахування сум штрафних санкцій відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону передбачено існування недоплати внаслідок  нарахування податковим органом податкового зобов’язання, тобто суми, яка належить сплаті до бюджету.

До того ж, в підпункті 6.1.10 пункту 6.1 статті 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженій наказом ДПАУ від 17.03.2001 р. № 110 наведено, що штрафні санкції застосовуються незалежно від стану розрахунків платника податків з бюджетом, існування боргу чи переплати. Як зазначено в узагальнюючому податковому роз’ясненні положень пункту 15.3 ЗУ 2181, затвердженому наказом ДПАУ від 25.04.2003 р. № 197, термін “переплата” слід розуміти як суму податків, зборів, які на певну дату зараховані до бюджету понад узгоджені суми податкових зобов’язань. 

Вищенаведене дає підстави суду визначити, що  бюджетне відшкодування, яке обліковано по особовому рахунку платників податків, законодавцем не віднесено до категорії переплати, а тому повинно бути враховане контролюючим органом при визначенні суми податкового зобов’язання - платежу, який належить до сплати в бюджет.

Беручи до уваги те, що в попередніх податкових періодах позивачем було заявлено до відшкодування з бюджету суму 15 592 302,0 грн., що знайшло своє відображення в акті камеральної перевірки, та ту обставину, що за наслідками перевірки (з урахуванням даних  додатку 2 до декларації “Розрахуноксуми, щопідлягаєсплаті(перерахуванню) добюджету”) не визначено недоплати (суми, яка фактично має бути  сплачена до бюджету), а тому сума в розмірі 132 596 грн. не може бути визнана як податкове зобов'язання для подальшого визначення об’єкта нарахування штрафних санкцій в розмірі6 629,80 грн.

Також, суд вважає за необхідне зауважити на те, що після оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення № 0000920849/0 від 17.08.07р., відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення на ту ж саму суму податкового зобов’язання, а саме - № 0000920849/1 від 11.09.07р. № 0000920849/2 від 15.11.07р., № 0000920849/3 від 01.02.08р., що суперечить приписам ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення–рішення № 0000920849/1 від 11.09.07р. № 0000920849/2 від 15.11.07р., № 0000920849/3 від 01.02.08р. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, згідно яких ВАТ „Ольга” визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість у розмірі 139225,80 грн. (за основним платежем – 132596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6629,80 грн. підлягають визнанню нечинними, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „Ольга” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.08.07р. № 0000920849/0, від 11.09.07р. № 0000920849/1, від 15.11.07р. № 0000920849/2 та від 01.02.08р. № 0000920849/3, згідно яких ВАТ „Ольга” визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 139225,80 грн. (за основним платежем – 132596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6629,80 грн.) – задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові від 17.08.07р. № 0000920849/0, від 11.09.07р. № 0000920849/1, від 15.11.07р. № 0000920849/2 та від 01.02.08р. № 0000920849/3, згідно яких ВАТ „Ольга” визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 139225,80 грн. (за основним платежем – 132596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6629,80 грн.).

 Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Ольга”, код 30236375 державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 22.04.2008 року.

Суддя                                                                                             Т.С.Перцова