Рішення № 18117276, 30.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" серпня 2011 р.Справа № 6/5007/86/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача не з'явився;

від відповідача ОСОБА_2 - приватний підприємець;

від третьої особи: не з'явився;

- прокурор: Лугинець О.С. - прокурор відділу представництв облпрокуратури

(сл. посвідчення №32).

Розглянув справу за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Олевської міської ради (м.Олевськ Житомирська область)

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ Держкомзему у Олевському районі (м.Олевськ Житомирська область)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Олевськ Житомирська область)

про зобов'язання припинення використання земельної ділянки

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 припинити використання земельної ділянки площею 0,09793 га (землі сільськогосподарського призначення), що розташована в межах населеного пункту м. Олевськ, АДРЕСА_1, яка використовується для розміщення лісопильного станка. Також просить зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0.0132 га до земель Олевської міської ради.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що на даний момент самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0132 га ФОП ОСОБА_2 звільнена.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка від 23.08.11р. (а.с.32).

Суд відзначає, що позиція позивача висловлена у поданих суду документах та позовній заяві. Тому неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає його безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши прокурора та пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Проведеною Прокуратурою Олевського району спільно з спеціалістами сектору з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Олевському районі перевіркою дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт використання земельної ділянки в м.Олевськ ПП ОСОБА_2 (відповідач) без правовстановлюючих документів.

Як встановлено перевіркою, ПП ОСОБА_2 в межах населеного пункту м.Олевськ АДРЕСА_1 на праві власності згідно договору купівлі-продажу №357 від 15.02.2007р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18863287 від 19.05.2008р., зареєстрованого за №282 книга 2, використовує об'єкт нерухомого майна, а саме: піднавіс на сіно №2 площею 0,08473,га, який використовується в якості приміщення для розміщення лісопильного станка. Земельна ділянка, на якій знаходиться піднавіс на сіно, використовується без правовстановлюючих документів на землю. Крім того, для обслуговування вказаного приміщення ПП ОСОБА_2 самовільно зайняв прилеглу зкемельну ділянку площею 0,0132 га, правовстановлюючі документи на яку також відсутні, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.03.11р. (а.с.7).

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

В зв'язку з виявленим порушенням вказаних норм Земельного кодексу України перевіряючим - державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель було видано припис від 04.03.11р. №53004 (а.с.8) про усунення порушення вимог земельного законодавства та зобов'язано виконати даний припис до 03.04.11р.

Крім того, постановою відділу Держкомзему у Олевському районі від 09.03.11р. №53002 на ПП ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с.12).

Також в результаті виявленого порушення було нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0132 га в розмірі 10,82грн., яка була добровільно відшкодована (а.с.9).

11.04.11р. відділом Держкомзему у Олевському районі проведено повторну перевірку, за результатами якої складено Акт №53011 (а.с.15), на підставі якого було видано припис від 11.04.11р. №53011 (а.с.16), в якому повторно зобов'язано ПП ОСОБА_2 усунути порушення вимог земельного законодавства та зобов'язано виконати даний припис до 10.05.11р.

Відповідно до ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р. №8073-X, невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв'язку з цим відділом Держкомзему у Олевському районі було винесено Постанову від 09.03.11р. за №53005 про накладення штрафу за невиконання вимог припису від 04.03.11р. №53004р. у розмірі 153,00 грн. на ОСОБА_2 (а.с.18).

Оскільки самовільно зайнята земельна ділянка не звільнена, правовстановлюючі документи не отримані, прокурор звернувся до суду з позовом про припинення використання ФОП ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає, так як піднавіс належить йому на праві власності, а на неодноразові звернення до міської ради відповіді не отримав. Крім того зазначив, що на день слухання справи самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0132 га ним звільнена, що не заперечується прокурором.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Законодавством України визначений вичерпний перелік підстав для припинення користування земельною ділянкою.

Так, відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно зі ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставою для припинення права користування відповідачем земельною ділянкою прокурор зазначає факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Наразі, матеріалами справи підтверджено, що самовільно зайнята тільки земельна ділянка площею 0,0132 га, яка на день розгляду справи відповідачем звільнена. А на земельній ділянці площею 0,0847 га розташований піднавіс, який належить відповідачу на праві власності. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що під піднавісом відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Прокурор не надав належного нормативного обгрунтування припинення використання ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,09793 га (землі сільськогосподарського призначення), що розташована в межах населеного пункту м. Олевськ, АДРЕСА_1, яка використовується для розміщення лісопильного станка.

Тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0132га до земель Олевської міської ради провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутності предмета спору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог щодо зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0132га до земель Олевської міської ради.

2. В решті позову відмовити.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1)

- в дохід державного бюджету України - 85,00 грн. державного мита;

- в дохід державного бюджету України - 236,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 на ім'я УДК у м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22050003).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 02 вересня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3 - відповідачу

4 - третій особі (рек.з повід.)

5,6 - прокурору

<Текст >