Постанова № 18117048, 30.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2011                                                                                           № 32/637

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

при секретарі:           Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача-1 : не з’явився,

від відповідача-2 : Дудник Л.В..

від прокурора: Сахно Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 (суддя Хрипун О.О.)

за позовом           Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець”

до          1. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації);

2. Київської міської ради

про                    зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2007 у справі № 32/637 позовні вимоги задоволено повністю. Зобов’язано Київську міську раду вчинити дії, спрямовані на реалізацію прав обслуговуючого кооперативу житловий кооператив „Тарасівець” на отримання документів, які відповідно до закону посвідчують право на земельну ділянку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, а саме щодо підписання, видачі та реєстрації правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України. Зобов’язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати державний акт на право власності на земельну ділянку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, без сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Стягнуто з Київської міської ради на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець” 127,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради на користь обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець” 127,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України звернувсь до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 у справі № 32/637 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець”. Апелянт вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі просив відновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду по даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., відновлено прокурору строк подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження з призначенням розгляду на 30.08.2011.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 у зв’язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги по даній справі було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”.

В судове засідання 30.08.2011 з’явилися представники відповідача-2 та прокурора. Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.

Крім того, про належне повідомлення вказаних представників у справі про розгляд апеляційної скарги свідчить, також, повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками ухвали суду.

Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та без участі представників позивача та відповідача-1, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники прокурора та відповідача-2 в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції від 17.12.2007.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 349/3183 позивачу передано земельні ділянки на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва для житлової забудови.

Відповідно до зазначеного рішення, обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Тарасівець” зобов’язано було у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.

Також, відповідно до рішення Київради від 29.05.2003 № 433/593 „Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві” Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту "з" статті 9 та пункту "є" статті 184 Земельного кодексу України.

Матеріалами справи свідчать, що обслуговуючий кооператив житловий кооператив „Тарасівець” на виконання зазначеного рішення Київради звернувся до Головного управління земельних ресурсів з клопотанням від 26.10.2007 № 46 про виготовлення документів, що посвідчують право власності та користування землею повул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва та здійснити їх реєстрацію та видачу.

На зазначене звернення була отримання відповідь Головного управління земельних ресурсів № 05-49/36986 від 07.11.2007 про те, що державний акт на земельну ділянку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва може бути зареєстрований за умови сплати відновної вартості зелених насаджень, що розташовані на земельній ділянці.

Як вбачається із зазначеного листа, відмовляючи у реєстрації державного акту на земельну ділянку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, Головне управління земельних ресурсів посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 „Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”, відповідно до якої відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу „Тарасівець” вважає, що дані вимоги Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) є незаконними, оскільки не відповідають законодавству України. У зв’язку із неможливістю реалізації прав Обслуговуючим кооперативом житлового кооперативу „Тарасівець” на оформлення прав на земельні ділянки, останній звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що лише власник земельної ділянки за наявності ордера на видалення зелених насаджень повинен сплачувати їх відновну вартість, а тому відмова Головного управління земельних ресурсів у видачі та реєстрації державних актів на право власності па землю є безпідставною. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач на підставі ст. 208 Земельного кодексу України звільнений від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, оскільки земельні ділянки передані йому у власність для житлової забудови. Суд дійшов висновку, що Київська міська рада, безпосередньо (в частині підписання державного акту) та через свій виконавчий орган (в частині реєстрації та видачі державного акту) зобов’язана була забезпечити реалізацію права позивача на отримання підписаного та зареєстрованого акту на право власності на земельну ділянку на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва, що не було забезпечено на момент звернення позивача до суду.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з вищенаведеними доводами позивача та висновками суду, беручи до уваги наступне.

Згідно зі ст. 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок серед іншого під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання під об'єкти і території природно - заповідного фонду.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України „Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” визначено, що від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються юридичні і фізичні особи у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. При цьому зазначеним пунктом надано право на звільнення від сплати втрат лише надання землі під індивідуальне житлове і гаражне будівництво.

Поняття індивідуального та кооперативного житлового будівництва визначене у статтях 1, 9 Житлового кодексу України, якими виділено ці права громадян як окремі категорії права па житло.

З наведених норм законодавства вбачається, що право на звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва набувають лише юридичні та фізичні особи, які здійснюють індивідуальне житлове і гаражне будівництво виключно за умов повернення земельних ділянок у стані, приданому для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду.

Таким чином, позивач, який набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського виробництва, цільове призначення якої змінено для забудови житловими будинками, не набуває права на звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Крім того, відповідно до статті 28 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, передбачено, що відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Отже, висновки суду про те, що відновна вартість зелених насаджень сплачується лише за зверненням власника землі, тобто після набуття права власності на земельну ділянку та лише на підставі відповідного ордера, не відповідають вказаним положенням законодавства.

Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 349/3183 „Про передачу обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „Тарасівець” земельної ділянки для житлової забудови на вул. Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва», а саме пунктом 6.7 передбачено обов'язок вказаного кооперативу забезпечити відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в установленому порядку.

Отже, за обставин невиконання вищезазначених вимог законодавства та рішення Київської міської ради щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та відновної вартості зелених насаджень, у позивача не виникло право на отримання державного акта на землю.

Необхідність захисту інтересів держави, у тому числі шляхом представництва її інтересів у суді, віднесено до функцій органів прокуратури України ст. 121 Конституції України.

Статтею 36 Закону України „Про прокуратуру” визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Заступник Генерального прокурора України в апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуваним судовим рішенням порушено економічні інтереси держави, внаслідок безпідставного звільнення ОКЖК „Тарасівець” від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва та відновної вартості зелених насаджень, що потягло за собою ненадходження значних коштів до бюджету.

Статтею 15 Земельного кодексу України та статтею 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин наділений повноваженнями державного контролю за використанням та охороною земель.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 1068 Державному комітетові із земельних ресурсів доручено забезпечення державного контролю за використанням і охороною земель.

Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” передбачено утворити Державне агентство земельних ресурсів України, реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів; Кабінет Міністрів України зобов'язано подати у двомісячний строк проекти положень про центральні органи виконавчої влади та до завершення реформування системи центральних органів виконавчої влади забезпечувати належне виконання функцій центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, реорганізуються.

Положення про Державне агентство земельних ресурсів України затверджено Указом Президента України від 08.04.201 1 за № 445/2011. Згідно з п. 2 Указу, Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

Таким чином, Державне агентство земельних ресурсів України є органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що наділений повноваженнями державного контролю за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, а тому оскаржуване рішення суду у даній справі впливає на права та обов'язки Державного агентства земельних ресурсів України.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення Господарського міста Києва від 17.12.2007 необхідно скасувати, апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України – задовольнити, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець”.

Керуючись ст. 49, 101, п.2 ст. 103, п. 4 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2007 скасувати. В позові відмовити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу „Тарасівець” (м. Київ, вул. Предславинська, 39, код 35196484) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №32/637 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.