Постанова № 18117029, 23.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2011 № 27/38

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Царук І.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 180 від 04.08.2011,

ОСОБА_2. представник за довіреністю № 183 від 04.08.2011;

від відповідача: ОСОБА_3. - представник за довіреністю № 2-29 д від

20.12.2010;

розглядає апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування"

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в

особі філії Газопромислового управління

"Полтавагазвидобування"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011

у справі № 27/38 (Дідиченко М.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Полтавагаз"

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної

акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 71966,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 70523,15 грн. за надані у січні та лютому 2011 року за договором на транспортування природного газу № 6-Тр від 31.12.2010 року послуги з транспортування природного газу, 384,42 грн. збитків від інфляції, 171,32 грн. трьох процентів річних та 887,67 грн. пені.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою № 14/2228 від 14.04.2011 року, в якій просив припинити провадження у справі щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 70523, 15 грн., та стягнути з відповідача пеню, 3 % річних та збитки від інфляції загальним розміром 1443, 41 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року, повний текст якого підписаний 26.04.2011 року у справі № 27/38 позов задоволено частково:

- провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 70523, 15 грн. припинено;

- до стягнення з відповідач присуджено пеню в розмірі 868,24 грн., збитки від інфляції у розмірі 384,42 грн. та 3 % річних в сумі 168,06 грн.;

- в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено факт прострочення свого обовязку по оплаті, наданих у січні та лютому 2011 року за умовами спірного договору послуг з транспортування природного газу, проте після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач суму основного боргу позивачу перерахував в повному обсязі.

Часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних ґрунтується на помилками позивача в розрахунку вказаних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року у справі №27/38 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційні скарзі заявник посилається на неповне зясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, зокрема на те, що спірний договір не може бути підставою для стягнення заборгованості по оплаті послуг, оскільки, враховуючи, що сторони передбачили як істоту умову договору загальну суму договору, про що вказали в п. 5.3, однак згоди щодо загальної суми договору не дійшли і ця умова залишилась сторонами не врегульована, спірний договір є неукладеним, а отже у позивача відсутні підстави для предявлення позовних вимог на його підставі.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представники позивача проти задоволення скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а спірне рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 23.08.2011 року представник позивача долучив до матеріалів справи копії витягу з нової редакцію Статуту та довідки органів статистики на підтвердження зміни назви позивача з «Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз»» на «Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», у звязку з чим судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для здійснення заміни назви позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

31.12.2010 року позивач та відповідач уклали договір на транспортування природного газу (промисловості, госпрозрахунковий компобут) № 6-Тр (далі Договір), предметом якого є надання виконавцем послуг з транспортування природного газу замовнику (а.с.15-25).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що позивач виконує протягом 2011 року транспортування газу відповідачеві в обємах, поданих постачальником в газотранспортну систему, що підтверджується відповідними документами, за умови забезпечення проектного тиску газу з газорозподільних станцій газотранспортних та газовидобувних підприємств. Загальний обєм транспортованого в 2011 році газу становить до 833 тис. куб. м. в тому числі по місяцях:

- січень 157 тис. куб. м.

- лютий 136 тис. куб. м.

- березень 106 тис. куб. м.

- квітень 55 тис. куб. м.

- травень 6 тис. куб. м.

- червень 6 тис. куб. м.

- липень 8 тис. куб. м.

- серпень 7 тис. куб. м.

- вересень 9 тис. куб. м.

- жовтень 64 тис. куб. м.

- листопад 124 тис. куб. м.

- грудень 155 тис. куб. м.

Тариф на транспортування 1000 куб. м. природного газу розподільними газопроводами становить 229, 00 грн., крім того ПДВ 45, 80 грн. (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 5.4 Договору тариф на транспортування газу може змінюватись за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України.

На виконання вказаного пункту Договору позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору (а.с.26), пунктом 2 якої погодили, що тариф за транспортування розподільними трубопроводами 1000 куб. м. природного газу з 01 лютого 2011 року становить 279, 72 грн.

Відповідно до пункту 3.1.7 Договору кількість транспортованого газу відповідачу за місяць оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, підписаним позивачем та відповідачем та скріпленим печатками. Акти прийому-передачі газу уповноважені представники сторін підписують першого робочого дня місяця, наступного за звітнім. Сторона, яка не згодна з визначеною кількістю газу, письмово заявляє про це іншій стороні в п'ятиденний термін з дня оформлення акту прийому-передачі природного газу.

Позивачем до матеріалів справи, в якості доказів надання послуг з транспортування природного газу за Договором в січні 2011 року, надані копії підписаних сторонами 01.02.2011 року:

- акту № 6/1 приймання-передачі природного газу за договором № 6-Тр від 16.12.2008 року про надання 42886, 00 куб. м. газу;

- акту № 6/1 приймання-передачі природного газу за договором № 6-Тр від 16.12.2008 року про надання 89297, 00 куб. м. газу;

- акту № 6/1 приймання-передачі природного газу за договором № 6-Тр від 16.12.2008 року про надання 22281, 00 куб. м. газу;

- акту № 6/1 приймання-передачі природного газу за договором № 6-Тр від 16.12.2008 року про надання 971, 00 куб. м. газу.

Враховуючи те, що, як слідує з матеріалів справи, договір на транспортування природного газу № 6 тр від 16.12.2008 року, укладений між тими ж сторонами та має такий саме предмет, що Договір, проте, термін дії договору на транспортування природного газу № 6 тр від 16.12.2008 року визначений сторонами до 31.12.2010 року, в той час як послуги поставка яких фіксувалась вище переліченими актами надавались в січні 2011 року, тобто після закінчення строку дії договору на транспортування природного газу № 6 тр від 16.12.2008 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції на те, що посилання у вище перелічених в актах на договір № 6-Тр від 16.12.2008 року є опискою, яку допустили сторони при складанні актів.

На підтвердження факту та обсягів надання послуг в лютому 2011 року позивачем до матеріалів справи долучено копії підписаних сторонами 01.03.2011 року:

- акту № 6/2 приймання-передачі природного газу за договором № 6 тр від 31.12.2010 року про надання 44611, 00 куб. м. газу;

- акту № 6/2 приймання-передачі природного газу за договором № 6 тр від 31.12.2010 року про надання 82989, 00 куб. м. газу;

- акту № 6/2 приймання-передачі природного газу за договором № 6 тр від 31.12.2010 року про надання 22986, 00 куб. м. газу;

- акту № 6/2 приймання-передачі природного газу за договором № 6 тр від 31.12.2010 року про надання 878, 00 куб. м. газу.

З викладених вище доказів слідує, що за січень та лютий 2011 року позивачем за умовами Договору було передано, а відповідачем прийнято разом 306899, 00 куб. м. газу.

Отже, відповідно до приписів Договору, відповідачеві за січень і лютий 2011 року надані послуги з транспортування природного газу на загальну суму 85081, 04 грн. (у січні 2011 року на суму 42713, 53 грн. та у лютому 2011 року на суму 42367, 51 грн.).

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 статті 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 6.2 Договору, оплата за надані послуги з транспортування розподільними газопроводами природного газу, що передається з інших ресурсів (власного видобутку, підземного сховища газу), виконується відповідачем грошовими коштами шляхом 100 % передоплати за пять банківських днів до початку місяця поставки на поточний рахунок позивача, згідно затвердженого тарифу. Остаточний розрахунок виконується на підставі акту приймання-передачі природного газу до десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому транспортувався природний газ.

Як було встановлено вище, загальна вартість наданих в період січень лютий 2011 року послуг становить 85081, 04 грн.

З урахуванням проведених сторонами 24.02.2011 року та 28.02.2011 року заліків зустрічних однорідних вимог у розмірі 12276, 80 грн. та 2281, 09 грн., що разом складає 14557, 89 грн., станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідач за спірні послуги становила 70523, 15 грн.

Як слідує з наявних в матеріалах справи копії платіжних доручень № 8 від 06.04.2011 року та № 9 від 06.04.2011 року під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заборгованість за надані позивачем протягом спірного періоду послуги погасив в повному обсязі, з огляду на що суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 70523, 15 грн. на підставі п. 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишаться без змін.

Щодо посилань відповідач на факт неукладення Договору, слід зазначити наступне.

Відповідач як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі посилається на те, що Договір не може бути підставою для стягнення заборгованості по оплаті послуг, оскільки, враховуючи, що сторони передбачили як істоту умову Договору загальну суму Договору, про що вказали в п. 5.3, однак згоди щодо загальної суми Договору не дійшли, і ця умова залишилась сторонами не врегульована, Договір є неукладеним, а отже у позивача відсутні підстави для предявлення позовних вимог на його підставі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами договору про надання послуг, як господарського договору відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.

Зі змісту Договору слідує, що предмет договору сторонами погоджений у п. 1.1 Договору, положення щодо строку дії Договору закріплені в п. 11.1 договору. Договір також містить положення про ціну, а саме пунктом 5.2 договору визначений тариф на транспортування 1000 куб. м. природного газу.

Таким чином, в договорі сторонами погоджені всі істотні умови, тому підстави вважати договір неукладеним відсутні.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Згідно ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

В разі несплати або несвоєчасної оплати послуги з транспортування природного газу у строки, зазначені в договорі, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.11 Договору).

Враховуючи, встановлений п. 6.2 Договору термін остаточного розрахунку за надані послуги, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача пені в сумі 868, 24 грн. за уточненим розрахунком суду

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на досліджені обставини справи і наявні в матеріалах справи документальні докази, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції за розрахунком позивача в сумі 384,42 грн. та 3 % річних за уточненим розрахунком суду в сумі 168, 06 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року у справі № 27/38 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Дочірню компанію «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування».

В той же час, слід зазначити наступне.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 встановлені ставки державного мита в таких розмірах:

- із позовних заяв, що подаються до господарських судів, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт “а”, “г” пункту 2 зазначеної статті).

З урахуванням зазначених приписів закону та того, що заявник і в апеляційній скарзі просить скасувати оспорюване рішення господарського суду міста Києва в повному обсязі, відповідно до підпункту “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягає сплаті у розмірі 359,83 грн.

В же час, заявником до апеляційної скарги на доказ сплати державного мита додано платіжне доручення № 503 від 22.04.2011 року на суму 51 грн. Отже, заявником, при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою, недоплачене державне мито в сумі 308,83 грн. (359,83-51), яке підлягає стягненню з нього в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року у справі № 27/38 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 року у справі №27/38 залишити без змін.

3. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, б. 26/28; ідентифікаційний код: 30019775) в доход Державного бюджету України державне мито за подачу апеляційної скарги в сумі 308 (триста вісім) грн. 83 коп.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи №27/38.

Головуючий суддяПашкіна С.А.

СуддіКалатай Н.Ф.

Синиця О.Ф.

05.09.11 (відправлено)