Постанова № 18117024, 23.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2011 № 13/176

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Царук І.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 30/1 від 16.05.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2. представник за довіреністю № 88 від 24.03.2011 року

від третьої особи:не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка»

у справі № 13/176 (суддя Курдельчук І. Д.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Інвест»

третя особаІнспекція державного архітектурно будівельного контролю м. Києва

провизнання права власності на нежитлові будівлі

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання права власності на нежитлові приміщення в одноповерховій підземній стоянці за адресою: проспект Перемоги, 121-Г в місті Києві, а саме: нежитлове приміщення № 1 загальною площею 23,5 кв. м.; нежитлове приміщення № 2 загальною площею 20,9 кв. м.; нежитлове приміщення № 3 загальною площею 17,2 кв. м.; нежитлове приміщення № 4 загальною площею 21 кв. м.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року, повний текст якого підписаний 22.07.2011 року, у справі № 13/176 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідач не оспорює право власності позивача на спірні приміщення, а вимагає додаткової сплати понесених відповідачем витрат пайової участі у розмірі 1356589,07 грн., а отже, суд не вважає дії відповідача щодо відмови в передачі позивачу спірних нежитлових приміщень (шляхом складання акту приймання передачі) та документів, необхідних для реєстрації права власності на зазначені нежитлові приміщення, порушенням умов договору пайової участі в будівництві житлового комплексу № 7/1 від 21.05.2008 року та не оцінює вказані дії як невизнання за позивачем права власності на спірні нежитлові приміщення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року № 13/176 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності та неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, позивач зазначає, що за умовами договору пайової участі в будівництві житлового комплексу № 7/1 від 21.05.2008 року не передбачено обовязку позивача сплачувати відповідачу додаткові кошти компенсацію пайової участі. Також, позивач зазначає, що законодавство передбачає, що саме замовник, який здійснює забудову земельної ділянки (забудовник) сплачує пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, в той час як позивач у спірних правовідносинах не є замовником (забудовником), а отже, враховуючи повне виконання позивачем умов договору пайової участі в будівництві житлового комплексу № 7/1 від 21.05.2008 року, він у встановленому порядку набув права власності на спірні нежитлові приміщення, в той час як відповідач не визнає за позивачем такого права, що згідно приписів ч.1 ст. 392 ЦК України є підставою для звернення до суду із позовом про визнання права власності.

Крім того, позивач зазначив, що, виходячи з положень ст.ст.175, 177 ГК України, взятий на себе відповідачем, за умовами договору № 130 від 07.02.2007 року, обовязок по сплаті внесків на створення соціальної та інженерно транспортної інфраструктури м. Києва не є обовязковими платежами до місцевого бюджету, а є добровільно взятими відповідачем зобовязаннями, з огляду на що відповідач не має підстав вимагати від позивача оплати вказаних коштів.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

21.05.2008 року позивач та відповідач уклали договір пайової участі у будівництві житлового комплексу № 7/1 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач бере участь у фінансуванні будівництва Обєкта фінансування на пайових засадах, шляхом внесення пайового внеску на рахунок відповідача, а відповідач, після завершення будівництва Обєкта будівництва, зобовязується передати позивачу документи, передбачені Договором для оформлення права власності на Обєкт фінансування.

Розділом Договору «Терміни та їх визначення» встановлено що:

- Обєкт будівництва - житловий комплекс з обєктами медичного та соціально побутового призначення по проспекту Перемоги, 119/121 у Святошинському районі м. Києва, право на спорудження якого виникло у відповідача на підставі Дозволу на будівництво, яким є рішення Київської міської ради VІІ сесії ХХ ІV скликання № 419/1829 від 15.07.2004 року, а також згідно договору про спільну діяльність, укладеного 18.04.2006 року з Науковим центром радіаційної медицини АМН України та Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Управління Держархбудконтролю м. Києва № 2324-Св/С від 14.12.2006 року;

- Обєкти фінансування складова та невідємна частина Обєкту будівництва, спорудження якої здійснює відповідач. Характеристики Обєкта фінансування та інформація яка його ідентифікує, надана в п. 1.2 Договору;

- Акт Акт прийому передачі Обєкту фінансування, який підписується сторонами, після здачі Обєкту будівництва в експлуатацію в порядку, передбаченому Договором.

Пунктом 1.2 Договору зі змінами, внесеними додатковими угодами від 19.03.2010 року та від 27.12.2010 року, сторонами погоджено загальну площу та розташування Обєктів фінансування.

Зокрема, згідно додаткової угоди від 19.03.2010 року (т. 1 а.с.19-23) до Обєктів фінансування, серед інших, відносяться і нежитлові приміщення в одноповерховій підземній стоянці за адресою: проспект Перемоги, 121-Г в місті Києві загальною площею 82,6 кв. м. які складаються з нежитлового приміщення № 1 загальною площею 23,5 кв. м., нежитлового приміщення № 2 загальною площею 20,9 кв. м., нежитлового приміщення № 3 загальною площею 17,2 кв. м. та нежитлового приміщення № 4 загальною площею 21 кв. м. (п. 1.2.4 додаткової угоди від 19.03.2010 року та №№1-4 (Нежитлові приміщення) Додатку до зазначеної додаткової угоди).

Пунктом 3.1 Договору зі змінами, внесеними додатковими угодами від 19.03.2010 року та від 27.12.2010 року, сторонами погоджено розмір пайового внеску.

Зокрема, згідно додаткової угоди від 19.03.2010 року розмір пайового внеску щодо спірних нежитлових приміщень становить за один квадратний метр нежитлового приміщення в підземній одноповерховій стоянці 1386,70 грн. в тому числі ПДВ 231,11 грн., а тому загальний розмір пайового внеску на допоміжні приміщення в підземній одноповерховій стоянці складає 113710,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно п. 3.3 Договору, зі змінами внесеними додатковою угодою від 19.03.2010 року строк перерахування відповідачем пайового внеску щодо спірних нежитлових приміщень встановлений до 31.12.2010 року.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами пайовий внесок за спірні нежитлові приміщення в сумі 113162 грн. позивачем відповідачу перерахований в повному обсязі у встановлений Договором строк. Вказане, зокрема, підтверджується довідкою відповідача № 3/1 від 12.01.2011 року (т.1 а.с. 46).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що відповідач завершив будівництво Обєкта будівництва з огляду на що 25.03.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було видано сертифікат відповідності KB 000078 (т. 1 а.с. 43).

Підземному паркінгу, в якому знаходяться спірні нежитлові приміщення присвоєно поштову адресу: м. Київ, пр. Перемоги, 121 -Г.

Відповідно до технічного паспорту виданого 12.04.2010 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, уточнено загальну площу нежитлових приміщень, в інвестуванні будівництва яких позивач брав участь, яка становить 82,6 м. кв. та відповідно:

- загальна площа нежитлового приміщення №1 становить 23,5 кв. м.,

- загальна площа нежитлового приміщення №2 становить 20,9 кв. м.,

- загальна площа нежитлового приміщення № 3 становить 17,2 кв. м.,

- загальна площа нежитлового приміщення №4 становить 21 кв. м.

Згідно п.2.1. Договору, Об'єкт фінансування передається відповідачем позивачу шляхом підписання Акту. Акт підписується сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: внесення позивачем 100% пайового внеску в Об'єкт фінансування, введення Об'єкту будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків за результатами обміру Київського міського бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 2.2. Договору, зобов'язання відповідача за Договором вважатимуться виконаними після підписання сторонами Акту.

Згідно п.5.2.8. Договору, для оформлення права власності на Об'єкт фінансування, відповідач, в момент підписання сторонами Акту, зобов'язаний надати позивачу документи, необхідні для реєстрації права власності на Об'єкт фінансування, визначенні розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 року №1820 чи в іншому нормативному акті, який буде діяти на той час

Як слідує з матеріалів справи, відповідач всі передбачені Договором зобовязання необхідні для набування права власності на спірні нежитлові приміщення виконав та звернувся до відповідач з листом щодо передачі нежитлових приміщень № 26 від 04.05.2011 року (т.1 а.с.30), в якому просив протягом семи днів передати по акту приймання передачі спірні нежитлові приміщення та надати пакет документів необхідний для оформлення та реєстрації права власності на зазначені приміщення. На доказ направлення вказаного листа до матеріалів справи долучено копії опису вкладення та фіскального чеку № 0810 від 04.05.2011 року (т.1 а.с.31).

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом відповідач дій по передачі по акту приймання передачі спірних нежитлових приміщень та надання пакету документів необхідних для оформлення та реєстрації права власності на зазначені приміщення не здійснив.

Листом № 146 від 23.06.2011 року (т. 1 а.с. 102) відповідач повідомив позивача про наступне:

- відповідач є забудовником Житлового комплексу з об'єктами медичного та соціально-побутового призначення за адресою проспект Перемоги, 119/121 в м. Києві, який 25.03.2010 року був введений в експлуатацію та про що виданий сертифікат відповідності;

- зважаючи на те, що будівництво спірного житлового комплексу проходило в умовах світової фінансової кризи, та відповідно до приписів чинного законодавства,відповідачем було сплачено пайовий внесок в розвиток інфраструктури міста Києва на рахунок Головного управління економіки та інвестиції КМДА на підставі договору № 130 від 07.02.2007 року, укладеного між відповідачем , Науковим центром радіаційної медицини Академії медичних наук України та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА з розрахунку 469,36 грн. за один метр квадратний побудованих нежитлових (офісних) площ, а тому пайовий внесок за спірні нежитлові приміщення складає 38769,07 грн.;

- враховуючи викладені обставини позивач просить відповідача на протязі семи днів підписати додаткову угоду та компенсувати відповідачу, в тому числі і 38769,07 грн. за спірні нежитлові приміщення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач є замовником по відношенню до відповідача, а грошові кошти були надані першим останньому під зобов'язання збудувати останнім об'єкт нерухомості, а отже вимога відповідача про компенсування позивачем сплаченої пайової участі є законною.

Проте, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Отже, відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перераховувати кошти на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту зобовязаний саме замовник будівництва.

Згідно ч. 4 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Тобто, виходячи з вище перелічених норм закону замовником, щодо спірного будівництва, є саме відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1,2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений позивачем та відповідачем Договір не містить жодних приписів, які встановлюють обовязок позивача відшкодовувати відповідачу сплачений останнім пайовий внесок в розвиток інфраструктури міста Києва. Решту обовязків за Договором, за умови виконання яких позивач набуває права власності на спірні нежитлові приміщення, позивач виконав.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Отже, як слідує з матеріалів справи позивач за умовами Договору набув права власності на спірні нежитлові приміщення.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач, вимагаючи від позивача оплатити пайовий внесок в розвиток інфраструктури міста Києва, не визнає право власності позивача на спірні нежитлові приміщення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, захист права здійснюється, в тому числі, у формі визнання такого права.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача, а обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані

З огляду на зазначені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції не мав правових підстав для відмови позовних вимог.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неповне зясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, тому рішення господарського суду міста Києва від 2018.07.2011 року у справі № 13/176 підлягає скасуванню, позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення в одноповерховій підземній стоянці за адресою: проспект Перемоги, 121-Г в місті Києві, а саме: нежитлове приміщення № 1 загальною площею 23,5 кв. м.; нежитлове приміщення № 2 загальною площею 20,9 кв. м.; нежитлове приміщення № 3 загальною площею 17,2 кв. м.; нежитлове приміщення № 4 загальною площею 21 кв. м. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка» підлягає задоволенню.

З огляду на досліджені судом обставини справи, судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 81, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка» на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі № 13/176 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської міста Києва від 18.07.2011 року у справі № 13/176 скасувати.

3. Позов задовольнити.

4.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка» (01034, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, кв. 37, ідентифікаційний код 35944523) на нежитлові приміщення в одноповерховій підземній стоянці за адресою: проспект Перемоги, 121-Г в місті Києві, а саме: нежитлове приміщення № 1 загальною площею 23,5 кв. м.; нежитлове приміщення № 2 загальною площею 20,9 кв. м.; нежитлове приміщення № 3 загальною площею 17,2 кв. м.; нежитлове приміщення № 4 загальною площею 21 кв. м.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Інвест» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ідентифікаційний код 33790717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка» (01034, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, кв. 37, ідентифікаційний код 35944523) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн..

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Інвест» (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ідентифікаційний код 33790717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Пожтехніка» (01034, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, кв. 37, ідентифікаційний код 35944523) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 13/176.

Головуючий суддяПашкіна С.А.

СуддіКалатай Н.Ф.

Синиця О.Ф.